Форми та види аудиторських звітів (висновків), передбачених МСА 700 та 705

 

План

Вступ

1. Сутність  аудиторського звіту (висновку).

2.Форми та види аудиторських звітів (висновків) та їх характеристика.

3. Підготовка і надання аудиторських звітів (висновків).

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Прагнення вітчизняної економіки  до європейської інтеграції та об’єктивні процеси глобалізації зумовлюють виникнення суспільної потреби у достовірній  фінансовій інформації про діяльність економічних суб’єктів. Таку достовірність  та відповідність стандартам і нормативам має забезпечити аудиторське  підтвердження фінансових звітів. Саме для цього призначений аудит фінансово–господарської діяльності підприємства, кінцевим результатом якого є аудиторський висновок.

Тому, обрана мною тема є досить актуальною, адже форми та види аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки узагальнюються підсумки виконаних аудиторських процедур,  аналізуються виявлені помилки,  визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність i  висловлюється думка аудитора щодо її достовірності,  повноти, відповідності чинному законодавству. 

Метою даної роботи є розкриття сутності аудиторського висновку, характеристика форм та видів аудиторських висновків, підготовка і надання аудиторських звітів (висновків) та дослідження інформації, яка повинна міститись в аудиторському висновку.

Законодавчо – нормативна база: Міжнародні стандарти аудиту, Закон України «Про аудиторську діяльність» та Вимоги до аудиторського висновку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність аудиторського звіту (висновку).

У процесі здійснення аудиторської перевірки,  аудитор формує висновок з метою надання впевненості  користувачам фінансових звітів щодо повноти, достовірності та відповідності  встановленим користувачем (замовником) критеріям. Результати проведення аудиту оформляються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке уявлення про перевірену звітність підприємства. Крім того, у висновку підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявленні помилки, визначаються їх сукупний вплив на фінансову звітність.

Згідно  Закону України «Про аудиторську  діяльність» від 22.04.1993 р. № 3126 –  ХХІІ, аудиторський звіт (висновок) – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складений відповідно до стандартів  аудиту, передбачає надання впевненості користувачам щодо  відповідності фінансової  звітності або іншої інформації концептуальним  основам,  які використовувалися при її складанні. Концептуальними   основами   можуть бути закони та інші нормативно – правові акти  України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та  положення суб'єктів господарювання, інші джерела. Також Законом передбачено, що аудиторський висновок, який складений аудитором іноземної держави при офіційному  його  поданні установі, організації   або суб'єкту господарювання  України,  підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором України [3].

Мета складання аудиторського  звіту (висновку):

1) надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо фінансового стану, власного  капіталу, руху грошових коштів, результатів діяльності, що розкривається у фінансовій звітності господарюючого суб'єкта;

2) довести  до керівництва підприємства  відомості про недоліки в облікових   записах, в бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю,  що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності;

3) внести  конструктивні пропозицій щодо  удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю [10].

Аудиторський звіт (висновок) складається у вільній формі, але обов’язково він повинен містити такі елементи:

• назва(заголовок);
• адресат;
• вступ або вступний (початковий) параграф;
• параграф, який описує обсяг (характер) аудиторської перевірки;
• параграф, в якому висловлено думку аудитора про фінансову звітність;
• дата видачі аудиторського висновку;
• відповідальність аудитора;
• адреса аудитора (аудиторської фірми);
• підпис аудитора (керівника аудиторської фірми).

Аудиторський  висновок складається з дотриманням  встановлених норм та стандартів і  має містити підтвердження або  аргументовану відмову від підтвердження  достовірності повноти та відповідності  чинному законодавству фінансової звітності підприємства – клієнта[2].

Згідно МСА 700 «Формулювання  думки та надання звіту щодо фінансової звітності»:

Заголовок. Аудиторський висновок повинен мати відповідну назву, з метою наголошення, що він виданий незалежним аудитором. У цьому параграфі зазначаються прізвище аудитора, який проводив перевірку, або назва аудиторської фірми, номер i дата видачі реєстраційного свідоцтва.

Адресат. Аудиторський висновок адресується тим, для кого він був підготовлений, згідно з умовами договору на аудит.

Вступ або вступний (початковий) параграф. Зазначається перелік звітних форм,  які були перевірені аудитором, звітний період i дату, на яку складено звіти. 

Параграф, в якому висловлено думку  аудитора про фінансову звітність. Формулювання відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах або надає достовірну та справедливу інформацію.

Дата аудиторського висновку. Датою аудиторського висновку є день завершення   аудиторської  перевірки.   У   цей   день   аудитор   зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється.

Відповідальність аудитора – це висловлення думки щодо фінансової звітності на основі результатів аудиту. Ця частина аудиторського висновку повинна подавати інформацію про виконання аудитором усіх потрібних процедур у процесі перевірки за умов, що склалися.

Адреса аудитора. В аудиторському висновку вказується також адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність.

Підпис аудитора (керівника аудиторської фірми). Аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми,  особисто від імені аудитора, або у разі необхідності, завірений обома підписами. В Україні,  як правило, аудиторський висновок підписує керівник аудиторської фірми й аудитор, який проводив аудит [1].

Складання аудиторського висновку про фінансову  звітність в загальному регламентується Міжнародним стандартом аудиту (МСА) 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності».

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Форми та види аудиторських  звітів (висновків) та їх характеристика.

Форма, зміст і структура звіту  незалежного аудитора (аудиторського  висновку) регламентовані Міжнародним стандартом аудиту МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора», МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора», МСА 800 «Особливі міркування – аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення».

Види аудиторський звітів (висновків), згідно МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора»:

1) Безумовно – позитивний висновок – надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам.

2) Модифікований висновок:

• Безумовно - позитивний висновок з пояснюючим параграфом у зв’язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан.
• Умовно – позитивний висновок – деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству.
• Негативний висновок – аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому. Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.
• Відмова від надання висновку у зв’язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому, у зв’язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об’єктивний аудиторський висновок [5].

Загалом, відповідно до Міжнародних  стандартів аудиту, розрізняють таку класифікацію аудиторських висновків (звітів), яку можна представити  схематично (рис. 1):

[14].

Поширеною формою аудиторського висновку є безумовно позитивний аудиторський висновок.

Безумовно –  позитивний висновок подається клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:

■ аудитор одержав всю інформацію й пояснення, необхідні для досягнення мети аудиту;

■ надана інформація достатньо мірою відображає реальний стан справ на підприємстві;

■ наявні адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

■ фінансові документи підготовлені відповідно до прийнятої на підприємстві облікової політики, яка відповідає вимогам П(С)БО;

■ фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих протиріч;

■ фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Безумовно – позитивний висновок надається тоді, коли у аудитора в результаті перевірки відсутні будь – які зауваження з приводу та порядку ведення обліку, не виявлено жодних порушень. Зразок підсумкової частини позитивної думки наведено приклад 1 у (Додатку 1).

Будь-яка реальна невпевненість  або незгода є підставою для  відмови від надання позитивного  висновку. Подальший вибір висновку залежить від рівня невпевненості  або незгоди.

Умовно-позитивний висновок надається за умов:

1) Невпевненості:

• існують значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може отримати всю необхідну інформацію й пояснення, не може виконати всі необхідні аудиторські прийоми;
• існує невпевненість у правильності висновку в конкретній ситуації.

2) Незгоди:

• неприйнятність  системи  обліку  або  порядку  проведення  облікових операцій;
• розходження   в   думках  стосовно   відповідності   фактів   або   сум  у фінансовій звітності даним обліку;
• не фундаментальна незгода з повнотою і способами відображення фактів в обліку та звітності;
• невідповідність порядку оформлення або здійснення операцій діючому законодавству та встановленим нормам.

Зразок аудиторського аудиторського висновку у випадках невпевненості та  незгоди наведено приклад 2,3 у (Додатку 2).

У всіх випадках, коли аудитор складає  висновок, який відрізняється від  позитивного, він повинен описати  всі суттєві причини його невпевненості  і незгоди. Такі причини коротко наводяться в аналітичній частині висновку з посиланням на підсумкову частину, де висловлюється негативний висновок або надається відмова від надання висновку.

Негативний  висновок надається, коли у зв'язку з певними обставинами звітність підготовлена таким чином, що вона не забезпечує в усіх суттєвих аспектах відображення активів і пасивів господарюючого суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів його діяльності за звітний період, виходячи з нормативних   вимог   до   бухгалтерського   обліку   і   звітності. У даному випадку аудитор зазначає, що він не може дати позитивний висновок внаслідок того, що звітність не відображає достовірної та правдивої інформації та результатів діяльності підприємства, наведенно приклад 4 у (Додатку 3).

Відмова від  надання висновку має місце тоді, коли аудитору не були надані всі необхідні облікові регістри, первинні документи та інші матеріали для проведення повноцінного аудиту. У своєму висновку аудитор повинен вказати всі факти, що перешкоджали проведенню перевірки або взагалі зробили її неможливою [9] див. приклад 5 у (Додаток 4)

 

 

 

 

 

 

3. Підготовка і надання аудиторських звітів (висновків).

Аудитор оформлює результати своєї перевірки аудиторським висновком. Аудиторський висновок складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність до її зовнішніх користувачів власників адміністрації підприємства. Основною вимогою до аудиторського звіту є його зрозумілість і доступність сприйняття, тому структура аудиторського висновку і формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду) повинні бути одноманітними типовими [2].

Загальний алгоритм порядку підготовки аудиторського  звіту (висновку)

Загалом аудиторський висновок складається з дотриманням певних стандартів та норм що регламентуються Міжнародними стандартами аудиту.

При підготовці аудиторського висновку аудиторам рекомендується дотримуватись  ряду вимог.

Вимоги, які пред'являються до змісту аудиторського висновку наступні:

• необхідно починати з відомих фактів і заданих обставин, поступово переходити до нової для клієнта інформації;
• звітні матеріали повинні відповідати умовам договору і техніці проведення аудиту;
• дотримання конфіденційності аудиторського звіту та аналітичної частини висновку;
• логічність, стислість, зрозумілість, лаконічність, тактовність записів;
• чіткість тексту, достовірність та однозначність висловлених суджень;
• грамотність і культура оформлення документів;
• всі письмові матеріали, надані клієнту, повинні бути високої якості незалежно від часу надання;
• у вступі приділяється увага структурі і змісту звіту, потім дається його коротке викладення, що допоможе клієнту отримати загальне уявлення про звітні матеріали;
• якщо звіт має розміри, які складні для сприйняття у зв'язку з їх об'ємністю, необхідно виділяти розділи і підрозділи;
• правильне встановлення параметрів сторінок і тексту, високоякісний папір, тверда палітурка і приваблива обкладинка не тільки підкреслять солідність і престиж аудитора, але і зможуть закласти основу для подальших контактів.