Формування середнього класу у трансформаційний період

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ТА  ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА

з дисципліни «НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

на  тему: «ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала  студентка 4 курсу

спец. «Управління персоналом та економіка  праці»

група 2

Стасюк  Т.П.

 

 

 

 

 

Рівне – 2011

 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Визначення середнього класу 5

1.1. Поняття та структура середнього класу 5

1.2. Роль середнього класу 7

РОЗДІЛ 2. Особливості та проблеми формування середнього класу у трансформаційний період в україні 8

2.1 Середній клас: проблеми формування та розвитку 8

2.2. Особливості формування середнього класу в Україні 11

Висновки 14

Список використаної Літератури 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сьогодні в українському соціально-економічному житті необхідні  комплексні заходи по його реформуванню та згуртуванню суспільних сил, здатних  послідовно втілювати як соціальні, так і економічні реформи в  життя. Однією з таких сил повинен  виступати середній клас. Саме він  у більшості розвинених країн  є основою стабільності та добробуту. Як основний платник податків, середній клас формує державний та місцевий бюджети, визначає споживчу поведінку  населення та вирішальним чином  впливає на розвиток внутрішнього ринку. Шляхом накопичення та участі у різних системах страхування, створює потужний інвестиційний ресурс, та завдяки  активній участі у громадському та політичному житті визначає моральні стандарти суспільства.

Процес формування середнього класу в Україні перебуває, поки що, на початковому етапі. Необхідно  вирішувати проблему його формування в Україні шляхом здійснення невідкладних і рішучих змін у законодавстві. Необхідно підтримувати дрібний  та середній бізнес, провести реформу  податкової системи, створити відповідні матеріальні умови для праці  лікарів, вчителів, науковців, викладачів та державних службовців.

Політика формування середнього класу є наріжним каменем розбудови  стабільного демократичного суспільства, у якому відсутня масштабна глибока  бідність, корупція та розкрадання  державної власності. Де кожна людина, сплачуючи податки, відчуватиме  себе гідним його членом, права якої належно захищені законодавством, а  виконавча влада діє на користь  платників податків, а не чиновників та олігархів. Формування середнього класу  не досягається розробкою соціальних програм чи окремих заходів, але  ця мета має проходити червоною ниткою крізь всю урядову діяльність та реформи законодавства.

Середній клас якраз і  є тим осередком, який – за особливостями  його існування – налаштований, як правило,  на те, щоб самому здобувати “місце під сонцем” – за рахунок власних здібностей і праці, а не за рахунок зв’язків з владою.

Актуальність теми дослідження обумовлена потребою подолання кризових процесів в сучасному українському суспільстві. Перехідний період, в якому перебуває українське суспільство, і проміжне становище особистості в ньому приводить до пошуку нових підвалин, цінностей і пріоритетів розвитку, які гарантували б забезпечення його стабільності. Одним з таких факторів, який сприяє стійкому розвитку суспільства, є середній клас. Досліджувана тема актуальна і в практичному плані, оскільки саме середній клас може стати основою для громадянської злагоди як базису нової ідеології українського суспільства перехідного періоду. Теоретичною потребою в сучасній науці є пошук певного способу розуміння сутності і специфіки проявів феномена середнього класу в перехідному суспільстві, що також актуалізує заявлену проблему дослідження.

Ринкова трансформація економіки  постсоціалістичних країн зумовила високу актуальність дослідження проблем середнього класу. Це пов’язано з тим, що, по-перше, на базі нових виробничих відносин та економічних факторів формується нова класова структура трансформаційного суспільства; по-друге, стратегічною метою ринкових перетворень є соціальне ринкове господарство, головним суб’єктом якого є масовий потужний середній клас; по-третє, світові трансформаційні процеси, постіндустріальні тенденції, економічна глобалізація, розвиток інформаційних та сітьових технологій суттєвим чином впливає на стратифікаційні перетворення через зміни у змісті соціально-економічних явищ.

На жаль, в умовах соціально-економічної та політичної нестабільності в Україні, низького рівня доходів, глибокої диференціації та складного морально-психологічного клімату, переоцінки старих та усвідомлення нових цінностей господарювання становлення середнього класу здійснюється дуже повільно.

Соціально ринкове господарство як мета ринкової перебудови економічної системи України відрізняється високим рівнем та якістю добробуту населення країни, а могутній і розвинений середній клас виступає активним учасником економічних процесів і зосереджує в собі найбільш високоосвічену частину населення. Тому ґрунтовний аналіз економічних основ формування середнього класу в умовах ринкової трансформації, механізмів впливу соціально-економічних чинників на його розвиток має важливе стратегічне значення як задля створення ефективного соціального ринкового господарства в Україні, так і щодо її ефективної інтеграції у сучасні глобалізаційні процеси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ

1. Поняття та структура середнього класу

 

Необхідно звернути увагу на відсутність у сучасній літературі єдиного розуміння того, що являє собою середній клас, кого відносити до нього, на підставі яких – якісних або кількісних – критеріїв. Втім, серед дослідників існує майже одностайна думка, що саме середній клас повинен стати основною соціальною верствою, що підтримує ринкові реформи, а також підставою соціальної стабільності в розвитку транзитивного суспільства.

Відзначаючи в цілому, що середній клас є багатогранною  категорією, виділимо й охарактеризуємо  основні його прояви. До таких ми відносимо культурний конструкт  соціально-економічну реальність, економічну категорію й певне коло господарюючих  суб'єктів.

Середній клас - складне  соціальне утворення. Дослідники вирізняють у його складі «старі», або «традиційні» верстви, котрі існували в усі епохи, та «нові» верстви. До першої категорії відносять ремісників, фермерів, дрібних і середніх підприємців, крамарів, спеціалістів, які займаються приватною практикою, осіб вільних професій, частка котрих має тенденцію до зменшення. До «нових» верств, які становлять швидко зростаючу частину середнього класу, входять менеджери, державні службовці, вчені, високооплачувана частина інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників, основна частина працюючої за наймом інтелігенції, військові, працівники сфери обслуговування і побуту та деякі інші групи населення. Зростання їх чисельності зумовлено роллю і значенням освіти й науки в сучасному світі, розгортанням НТР, ускладненням організаційної структури господарської діяльності, розширенням сфери послуг.

Критеріями приналежності  до середнього класу є не тільки високий рівень матеріальної забезпеченості, а й спосіб його досягнення, самостійність джерела прибутку, певний життєвий стандарт. На відміну від збіднілої частини населення середній клас має не тільки можливість продавати свою працю, але й водночас інші джерела доходу - від власності, нерухомого майна, цінних паперів тощо. Це робить його певним чином незалежним від роботодавця та держави і тим самим забезпечує певну свободу в громадській та політичній діяльності.

Середні верстви відрізняються й структурою споживання, рівнем особистого розвитку, типом свідомості. Характерним для них є однакове несприйняття як необмеженої свободи діяльності, так і зрівняльної вимоги люмпенізованих прошарків поділити «все і вся». Свідомість середніх верств спрямована на пошук таких рішень, які б не лише відкривали перспективи підвищення добробуту,а й збільшували можливості індивідуального вибору у царині професійної діяльності та суспільних відносин.

Займаючи проміжне становище  в суспільній ієрархії між багатою і надбагатою частинами населення та тими прошарками, що відіграють роль аутсайдерів, середні верстви урівноважують тим самим протистояння між ними. У межах середнього класу виконуються умови диверсифікації суспільства за соціальними групами. Своїми вищими шарами середній клас змикається з класом підприємців, бізнесменів та інших представників вищого класу, а нижніми - з нижчим класом, що має достаток на межі забезпечення. Крім того, в силу ряду об’єктивних факторів,а також культурного контексту, із середнім класом асоціюють себе і верстви, які посідають більш низькі позиції. [1, c. 33-44]

У західних суспільствах до середнього класу відносять (якщо скористатися сучасною термінологією соціологів), так звані, контрадикторні класові  позиції. Це такі класові позиції, які  не можна віднести, з одного боку, до роботодавців-капіталістів, а з  іншого боку, до робітничого класу. Такі проміжні позиції займають, наприклад, самозайняті, які володіють засобами  виробництва, але нікого не наймають. До них відносять, наприклад, фермерів, які не використовують найманої праці, а працюють самі.

Друга категорія, яка входить  до середнього класу – це наймані  працівники, робоча сила яких  дорого коштує на ринку праці – це професура, артисти, майстри мистецтв. У нас ця категорія ще досить  далека до того, щоб піднятися до тих позицій, яку вона має у ринкових суспільствах. Крім окремих діячів мистецтва, які користуються великою популярністю і вже вийшли не просто в середній, а у “вищий” середній клас. Більшість поки що знаходиться у скромному достатку.

І третя категорія –  це люди, які є найманими працівниками, але виконують деякі з тих  функцій, що належать до функцій роботодавця. Це ті люди, які контролюють робочу силу. До них належать різного роду менеджери, супервізори різних рівнів. Це не власники підприємств, а ті, хто  виконує там управлінські функції. В Україні це стосується, в основному, менеджерів іноземних компаній. Ціна кваліфікованої робочої сили в цих  компаніях досить висока.

Потенційно, ці три категорії  – це представники середнього класу. Але для того, щоб їх можна було порівнювати з представниками середнього класу інших країн, які вже  давно побудували ринкову економіку  і відповідні соціальні інституції, треба, щоб умови конкуренції  були такими, які притаманні економікам цих країн. Тобто, ці умови мають  не бути деформовані втручаннями  представників влади – від  її найвищих до найнижчих ланок.

Отож середній клас - це особливий  тип особистості, що з’являється  в результаті соціального добору за умов ринку, найбільш активна в економічному відношенні частина населення, яка вирізняється насамперед такими ознаками, як характер прибутку, освіта, спосіб життя, тип мислення, соціальний престиж тощо. Він є найбільш гетерогенним соціальним утворенням щодо соціально-економічних і соціально-політичних позицій його складових елементів, характеризується надзвичайно високим рівнем соціальної мобільності й взаємообмінами. [2, c.3-11]

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Роль середнього класу

 

Основою соціальної стабільності в сучасному світі є потужний і численний середній клас. У більшості країн з розвиненою економікою він охоплює понад 60% населення.

У всьому цивілізованому світі  середній клас виступає основним внутрішнім інвестором держави , піклуючись про  майбутнє процвітання своєї країни і подальших поколінь. Підтримка фінансового ринку інвестиціями в державні цінні папери, страхові, пенсійні, інвестиційні і взаємовигідні фонди забезпечують його представникам певний рівень доходу. Через накопичення і участь в різних системах страхування середній клас забезпечує інвестиційний потенціал країни.

Середній клас виконує  функцію найпотужнішого економічного “донора“ шляхом сплати податків, формування фінансової основи діяльності державної  і місцевої влади. Як основний платник податків він формує державний та місцеві бюджети, фінансує необхідні соціальні трансферти, створює можливості розширення фінансування науки, освіти, охорони здоров’я, культури. Сплачуючи податки, середній клас здатний підтримувати соціально пасивне населення і тим самим виступати гарантом реалізації державних соціальних програм.

Маючи певні матеріальні  можливості, середній клас створює масовий попит на споживчі товари і послуги. Високий платоспроможний попит, що пред’являється представниками середнього класу, сприяє формуванню масштабного внутрішнього ринку . Масовий попит створює базу для масового виробництва, що сприяє економічному зростанню, створенню нових робочих місць і підвищенню добробуту населення .

Середній клас перебирає  на себе відповідальність за стабільний розвиток суспільства та зміцнення  основних принципів демократії, оскільки порушення цих принципів може привести до згортання демократичних  процесів і встановленню в країні тоталітарного або авторитарного режиму. Його представники справедливо вважають демократію ефективним компромісом між інтересами різних верств населення, своєрідною формою соціально-політичного консенсусу суспільства.

Середній клас завдяки  домінуванню в громадських і  політичних організаціях визначає моральні стандарти суспільства, через участь у виборчому процесі виконує  функції носія демократії та політичних свобод. Саме його наявність є передумовою  й чинником як соціально-політичної та економічної стабільності суспільства, так і його громадянської активності .

Отже, розвиток економіки, демократії, становлення громадянського суспільства  і формування середнього класу - це паралельні процеси.[3, c.15]