Формування та використання виробничих фондів

На відміну від орендаря лізингоотримувач платить не щомісячну плату за право користування об'єктом, а повну суму амортизаційних відрахувань. Розподіл ризиків при цьому виглядає так. У випадку виявлення дефектів в об'єкті лізингової угоди лізингодавач поступається правом пред'явлення рекламацій до постачальника і передає це право лізингоотримувачу. Останній приймає також на себе обов'язки, пов'язані з правом власності (ризик випадкової втрати об'єкта, технічне обслуговування). Неможливість використовувати далі об'єкт лізингової угоди не звільняє фірму-лізингоотримувача від повернення боргу. Таким чином, основна особливість лізингового договору полягає в тому, що з погляду розподілу ризиків, відповідальності і гарантії орендні договірні відносини замінюються правовим регулюванням на основі договорів купівлі-продажу.

Ефективність використання ресурсів можна розуміти як здатність фірми  в разі необхідності мобілізувати на рахунок живі гроші. Очевидно, чим швидше фірма спроможна реалізувати товарно-матеріальні запаси та одержати гроші від дебіторів, тим кращий її фінансовий стан.

Обіговість товарно-матеріальних запасів важлива для фірми, бо вони найменш ліквідні серед поточних активів. Фірма змушена тримати запаси і це зв'язує її кошти, отже, їй вигідно реалізувати запаси якомога швидше, щоб вивільнити кошти для інших потреб. Загалом висока обіговість товарних запасів вважається ознакою ефективного використання цих активів:

;

де С_ТМЗ — собівартість товарно-матеріальних запасів, гр. од.; С_П.ПР. — собівартість проданої продукції, гр. од.; СВЗ — середня величина запасів, гр. од.

Показник кругообігу залишку товарних, виробничих запасів (оборотних фондів) вимірюється як

де Q_ПР — обсяг реалізованої продукції, гр. од.; СЗОФ — середній залишок оборотних фондів, гр. од.

Можна розглянути декілька ситуацій і визначити економічний результат прискорення кругообігу оборотних фондів.

Тривалість обігу (Д) можна визначити за формулою

Д = 360 / n,

де 360 — кількість днів у році (заокруглено).

Постачання комплектуючих, виробів "вчасно" — напрямок ефективного використання, який дає економію.

Суть системи "вчасно" полягає в такому:

1) деталі замовляються у мінімальній  кількості. Вони відправляються  на конвеєр, залишається лише невеличкий резервний запас, розміри якого зведені до мінімуму;

2)в ідеальному випадку деталі повинні доставлятися на завод в день використання. У практиці необхідні запаси від декількох днів до місяця;

3) при цьому відрізняють: унікальні  деталі (як правило, це дорогі  вироби з невеликою потребою) — перша група; гідравлічні труби і циліндри, двигуни — друга група; стандартні деталі, які використовуються у великій кількості — третя група.

Унікальні комплектуючі в потрібній  кількості відразу ж відправляються на конвеєр. Стандартні комплектуючі доставляються з резервних запасів в кількості, яка значно перевищує потребу і не враховується.

Кількість унікальних деталей на конвеєрі перевіряється. Дані вводяться в комп'ютер. У випадку виникнення дефіциту автоматично видається замовлення-наряд;

4) одним з наслідків переходу  до поставок комплектуючих деталей  "вчасно" є перетворення робочого  місця в місце складування надходження деталей на фірму регулюється таким чином, щоб забезпечити виробництво тільки однієї партії готової продукції;

5) постачальники повинні витримувати  більш жорсткі терміни, зменшується розмір партій. Постачальники унікальних деталей повинні випускати продукцію тільки потрібної якості. Роль відділу технічного контролю (ВТК) виконують самі робітники за допомогою інспектора якості на конвеєрі;

6) постачання сировини відбувається  в жорсткі терміни. Ідеальне  постачання — в день використання. Потрібно, щоб постачальник сам визначив термін доставки матеріалів. Але на практиці спостерігається невідповідність потоків ресурсів терміновій потребі.

Постачання повинно бути організоване таким чином, щоб простої техніки від моменту одержання замовлення до прибуття деталі займали мінімум часу — від 24 год до декількох (7—10) діб. Основний метод планування — короткостроковий. Орієнтоване планування ведеться на 12—15 міс. з розбивкою на квартали.

Постачання може бути організоване, наприклад, таким чином: номенклатуру постачання ресурсів поділяють на три групи за ознакою обсягів споживання і оптимізують постачання за ступенем пріоритетів споживання:

група А — 10% найменувань ресурсів — 70% їх споживання;

група Б — 30% найменувань ресурсів — 22% їх споживання;

група В — 60% найменувань ресурсів — 8% їх споживання.

Контроль за постачанням ресурсів фірма може організувати за пріоритетом вартості, тоді в наступному прикладі спочатку контролюється група X, потім У, потім 2.

Група X — 9% найменувань ресурсів — 60% їх вартості;

група У — 10% найменувань ресурсів — 26% їх вартості;

група 2. — це 72% найменувань ресурсів — 14% їх вартості.

На II і III етапах обігу універсальним фактором прискорення кругообігу є заходи організаційно-технічного характеру, що скорочують виробничий цикл виготовлення продукції.

На IV і V етапах прискорення кругообігу залежить від маркетингу, який має вплинути і на організацію збуту, і на якнайшвидше отримання грошей за продану фірмою продукцію.