Капітальний ремонт та модернізація основних фондів

Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення основних фондів.  Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливе для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних фондів.

б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.

 Резерви збільшення  часу роботи обладнання у всіх  галузях промисловості достатньо  великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:

1) постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;

2) поліпшення догляду  за основними фондами, дотримання  передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва  і праці, що сприяє правильній  експлуатації устаткування, недопущенню  простоїв і аварій, здійсненню  своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування  в ремонті й збільшує міжремонтний  період;

3) проведення заходів, що  підвищують питому вагу основних виробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.

Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина - на складі.  Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів.

В усіх галузях промисловості є великі можливості, що дозволяють поліпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізного устаткування.  Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться в немашинобудівних і навіть у непромислових галузях народного господарства, де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні.

 У машинобудуванні  важливим напрямком поліпшення  використання устаткування є  підвищення змінності використання устаткування.  В даний час коефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4, тобто біля 70% від двозмінної роботи.  Підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збільшити виробництво продукції з одиниці устаткування приблизно на 25%.

Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах машинобудування використовується не цілком головним чином через дефіцит робочої сили. 

На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань.  Разом із цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивої їхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.

 Проводячи курс на  розвиток спеціалізації діючих  підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює робочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самим другі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності.

Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні.

Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної диспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва на промислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжних робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою, підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширення виробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили.  У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і праці має особливо важливе значення.

Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств полягає в скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15-20% усього робочого часу.

 Поліпшення використання  основних фондів і виробничих  потужностей залежить значною  мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.

Творче і сумлінне ставлення робітників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. 

Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів.  Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тім числі введення плати за виробничі фонди, перегляд гуртових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.

Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, розроблювальний у всіх ланках керування промисловістю, повинен передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнту змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, наступної інтенсифікації виробничих процесів.

Величезне значення в поліпшенні використання основних фондів і виробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників.

Але перш за все необхідно промисловим підприємствам Тернопільської області, та й України налагоджувати продуктивну економічну діяльність. Адже в умовах простою у виробництві, показники ефективності використання основних фондів, як і інші групи економічних показників мають “негативний” відтінок. Крім того основні фонди мають властивість зношуватись і тоді, коли вони не використовуються. І тому в результаті простою підприємство зазнає значних збитків.

 

 

 

 

 

 

Завданнями  аналізу  використання  основних засобів на підприємствах є:

−  установлення рівня ефективності застосування  засобів  праці,  характеристика екстенсивності  й  інтенсивності  роботи найважливіших груп устаткування;

−  визначення  показників  використання виробничої потужності й основних виробничих фондів – фондовіддачі  та  фондооснащеності,  а  також  факторів,  що впливають на них;

−  вивчення  складу  й  динаміки  основних засобів (фондів), технічного стану й  темпів  відновлення  їх  активної  частини  (робочих  машин,  устаткування,  приладів,  транспортних  засобів),  технічного переозброєння  й  реконструкції  підприємства,  упровадження  нової  техніки, модернізації й заміни морально застарілого обладнання;

−  виявлення  впливу  використання  основних засобів на обсяг виробництва, собівартість продукції й інші показники.

Економічна  ефективність  використання засобів  праці  характеризується  часткою амортизації у вартості продукції. Але, аналізуючи  цей  показник,  треба  мати  на  увазі особливість його  формування.  З  удосконаленням  техніки  сума  щорічної  амортизації зростає, збільшується її частка в собівартості  продукції.  Оскільки  збільшується  випуск продукції, виготовленої на більш продуктивному  устаткуванні,  то  сума  амортизації  у

вартості  одиниці  виробу  зазвичай  зменшується.  Економія  на  амортизації  особливо відчутна  при  перевиконанні  планів  випуску продукції  за  постійної  величини  основних виробничих  фондів.  У  період  бурхливого

технічного  прогресу  частка  амортизації  в собівартості продукції зростає, але це зростання відбувається при зниженні собівартості  в  цілому,  тобто  економічний  ефект  від упровадження  нової  техніки  виявляється

через інші елементи витрат на виробництво, переважно через витрати праці.

Для  оцінювання  резервів  підвищення ефективності  основних  фондів  необхідно, насамперед, знати реальний рівень використання основних фондів й конкретні можливості його підвищення. Поліпшення використання  основних  фондів  може  бути  забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним.

Інтенсивний  шлях  характеризується  підвищенням  завантаження  устаткування  та збільшенням  рівня  використання  їхньої  потужності. Основними  напрямами  підвищення інтенсивного завантаження устаткування є:

–  удосконалення технологій та організації виконання робіт;

–  правильний  вибір  машин  і  робочого устаткування;

–  упровадження сучасних технологій.

Значний  вплив  на  продуктивність  устаткування справляє якість його виготовлення. Для  характеристики  використання  основних виробничих фондів застосовують різні показники, які умовно можна поділити на дві групи: 1) узагальнюючі (фондовіддача й рентабельність) – застосовуються для  характеристики використання основних фондів на всіх  рівнях народного  господарства; 2) окремі  показники (наприклад  натуральні) – найчастіше  застосовуються  для  характери- стики використання основних фондів на під-

приємствах або в їхніх підрозділах.

Екстенсивний шлях полягає у збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних  втрат  робочого  часу, підвищенні  коефіцієнта  змінності.  Основними  шляхами  поліпшення  екстенсивного  використання устаткування в машинобудуванні є:

–  безперебійне постачання підприємствам сировини,  матеріалів,  палива,  електроенергії;

–  своєчасне  усунення  намічених  диспропорцій у галузі й на підприємствах, усередині  окремих  цехів,  що  дасть  змогу запобігти перервам у роботі підприємства;

–  усунення  причин  нерівномірної  роботи підприємства,  що  призводить  до  невикористання  устаткування  в  цілому,  й  у часі, тобто до його простоїв.

У  більшості  випадків  окремі  показники, до яких належать екстенсивне й інтенсивне використання устаткування, не можуть бути застосовані (вони  показують  лише  міру  використання  окремих  елементів  основних

фондів), тому для визначення використання всієї маси основних фондів на підприємстві слід застосовувати узагальнюючі показники.

Найбільш  важливим  з  узагальнюючих показників  є  фондовіддача  основних  фондів,  яка  показує  загальну  віддачу  від  використання кожної гривні, витраченої на основні  виробничі  фонди,  тобто  ефективність цього  вкладення  коштів,  її  зростання  дає змогу  знижувати  обсяг  нагромадження  й відповідно  збільшувати  частку  фонду  споживання.

Не менш важливим фактором поліпшення використання основних виробничих фондів є фондоємність – це величина, обернена до фондовіддачі.  У  звичайних  умовах  господарювання  фондовіддача  повинна  мати тенденцію до збільшення, а фондоємність – до зменшення.

Фондовіддача  характеризує  необхідну величину основних фондів для виробництва продукції заданої величини, або скільки основних  фондів  закладено  в  кожній  гривні виробленої  продукції.  Якщо  обсяг  товарної

продукції  на  майбутній  період  не  змінюється, то немає необхідності збільшувати основні фонди – треба їх тільки вдосконалювати, заміняти  застаріле  обладнання  прогресивною технікою. Одним з найважливіших узагальнюючих  показників,  що  характеризує економічну  ефективність  роботи  промислових підприємств, є рентабельність.

У  промисловості  рівень  рентабельності зазвичай визначається відношенням прибутку  до  середньорічної  вартості  основних виробничих  фондів.  Розрахований  таким чином  показник  рентабельності  зацікавлює організації в найкращому використанні виділених  у  її  розпорядження  основних  виробничих фондів.

Підвищення рівня рентабельності потребує  мобілізації  внутрішніх  резервів  виробництва, послідовного проведення всіх видів робіт, спрямованих на поліпшення всіх видів ресурсів, збільшення маси прибутку.

У  кожній  галузі  промисловості  варто сформувати  програми,  спрямовані  на  підвищення  рівня  рентабельності.  Необхідно передбачити  конкретні  заходи  щодо  скорочення витрат на виробництво, впровадження  ресурсоощадної  техніки  й  технології  виконання робіт, поліпшення організації виробництва й праці, більш продуктивного використання  транспорту  й  механізмів,  підвищення змінності роботи найбільш продуктивної  техніки,  економного  витрачання  матеріалів.