Контрольна робота з дисципліни "Міжнародна економіка"

 Третій вид представляють філії, націлені на розвиток експортоорієнтованого виробництва. Враховуючи низькі ціни на місцеву сировину і мізерні розміри заробітної плати, міжнародні фірми створюють в державах підприємства, які виробляють продукцію, призначену на експорт в країни свого базування або в інші держави.

Упровадившись в народне господарство країн, держав, транснаціональні корпорації захоплюють там провідні позиції в основних галузях національної економіки. Так, ТНК контролюють 40% всього промислового виробництва розвиваються, половину їх зовнішньої торгівлі. При цьому норма прибутку на прямі капіталовкладення в державах, що розвиваються в середньому вдвічі перевищує відповідний показник у промислово розвинених країнах.

У сферу своєї діяльності за кордоном транснаціональні корпорації втягують безліч місцевих компаній, у тому числі малих і середніх. У зв'язку з цим все більш зростає залежність підприємств малого бізнесу від ТНК, яка складається все частіше на базі прямих функціональних зв'язків, тобто на основі розвитку технології виробництва, спеціалізації, кооперування, організації збуту продукції, передачу ноу-хау і т.д.

 Хоча транснаціональні корпорації  і не займаються в державах  благодійною діяльністю, проте об'єктивно  вони сприяють розвитку промисловості, змінюють структуру їх народного господарства і тим самим частково модернізують участь цих держав у міжнародних економічних відносинах.

 Транснаціональні корпорації, що функціонують на територіях промислово розвинених країн, також надають все зростаючий вплив на економіку і політику цих держав. По мірі того як різного роду міжнародні компанії перетворюються в структурний елемент національної економіки промислово розвинених країн, вони намагаються впливати на процес виробництва, реалізацію і перерозподіл продукції, що неминуче призводить до розвитку суперечностей між економічними інтересами цих країн та інтересами ТНК.

Якщо говорити про вплив ТНК на світову економіку в цілому, то тут слід відзначити наступні моменти. Перш за все транснаціональні гіганти впливають на матеріальне виробництво: вони підпорядкували собі цілі галузі виробництва в масштабі окремих країн і регіонів, так і світового господарства. Транснаціонали в даний час контролюють більше однієї третини промислового виробництва світу. В той же час зростає роль міжнародних корпорацій в світовій торгівлі. Значна її частина припадає на зустрічні поставки сировини, готових виробів і проміжних продуктів між різними ланками однієї і тієї ж компанії, а також між їх філіями та підвладними їм фірмами. В цілому під контролем ТНК виявилося більше половини світової торгівлі товарами і близько 80% патентів на нову техніку і технологію.

 Велика роль транснаціональних корпорацій і у вивезенні капіталу, особливо у формі прямих зарубіжних інвестицій. Якщо в 1960 р. обсяг іноземних інвестицій становив 66 млрд. дол., то вже до другої половини 80-х рр. він перевищив 700 млрд. дол. При цьому близько 80% закордонних капіталовкладень припадало на 500 найбільш великих ТНК.

Яке ж загальне значення впливу ТНК на світову економіку? У свій час міжнародні корпорації атакували з усіх боків. Держави, що розвиваються і так звані соціалістичні країни критикували їх за те, що вони, мовляв, безбожно експлуатують дешеву робочу силу. Західні профспілкові діячі дорікали ТНК у тому, що вони, переміщаючи виробництво в менш розвинені регіони планети, тим самим позбавляють багатьох людей роботи в промислово розвинених країнах. Діставалося транснаціональним корпораціям і від Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), тон у якій задавали країни третього світу. Що ж, у цих звинуваченнях були не тільки вигадки, але була й частка правди. Не секрет, що промислово розвинені країни нерідко нав'язували державам, що розвиваються, не відповідає їх інтересам галузеву структуру виробництва, марнотратно експлуатували їх природні ресурси, забруднювали навколишнє середовище, а також перекачували значну частину прибутку в свої сейфи.

У зв'язку з очевидними негативними наслідками діяльності транснаціональних корпорацій і під натиском держав, що розвиваються спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. прийняла рішення про розробку універсального кодексу поведінки ТНК, який би регламентував їх діяльність. Навесні 1987 р. тринадцята сесія Комісії ООН по транснаціональним корпораціям висловилася за якнайшвидше ухвалення підготовленого проекту цього кодекса.

Сучасна світова практика показала, що діяльність ТНК не можна оцінювати однозначно негативно. Ще в 70-ті рр. було очевидно, що організація підприємств і філій за кордоном сприяє поглибленню міжнародного поділу праці, розвитку там виробництва і товарного обміну, зростання науки і техніки. Зараз ці позитивні результати виявилися ще більш ясно. За даними експертів ЮНКТАД, зробили звіт про світові інвестиції в 1994 р., у філіях транснаціональних корпорацій в державах число робочих місць за 1985-1992 рр. збільшилася вдвічі, склавши 12 млн. чоловік. Крім того, йдеться у звіті, ці філії гарантують більш високу заробітну плату та найкращі соціальні послуги, а також сприяють вдосконаленню знань трудящих Азії, Африки і Латинської Америки. Все це чітко усвідомлюють самі країни, що розвиваються, і ширше відкривають свої ринки капіталів для транснаціональних корпорацій.

 Таким чином, теза про позитивний  вплив транснаціональних корпорацій  на світову економіку зараз  дуже важко оскаржити. Всім стало очевидно, що ТНК вносять величезний внесок у світовий технологічний прогрес, що не тільки важливо для тих держав, яким вони належать, але і для світової економіки в цілому. Незважаючи на те що економічні відносини між колишніми метрополіями та колоніями досить далекі від ідилії, але без транснаціональних корпорацій ці відносини були б не краще, а рівень життя населення країн, що звільнилися швидше за все був би багато нижче.

Діяльність транснаціональних корпорацій тісно пов'язана з інтересами держав їхнього походження. Переважна більшість сучасних держав має яскраво виражену національну спрямованість. Їх метою є забезпечення високого рівня, якості і тривалості життя своїх громадян, а також їх особистої та громадської безпеки і дотримання прав людини. При цьому метою держави є добробут громадян не просто як певної сукупності людей, а як спільноти людей певної національності, тобто добробут нації. До речі, в етнічно однорідних країнах поняття «нація» збігається з більш вузьким поняттям «етнос». Як приклад можуть служити багато ісламські країни, а також Ізраїль, Франція, Японія та ін. Захист державою інтересів нації передбачає державну підтримку мови, культури, турботу про чисельність та території розселення нації. Досягнення цілей державного розвитку відбувається у взаємодії країн, що, власне кажучи, і утворює міжнародні відносини.

 У зв'язку із проведеною  політикою досягнення зазначених  цілей між державами виникають  об'єктивні протиріччя, основою яких  є боротьба за паливні, сировинні, трудові ресурси. У сучасний період історії особливо важливе значення набуває суперництво за ринки збуту. Хоча цілі держав за час, що минув з моменту їх виникнення мало змінилися, але способи їх досягнення модифіковані. Так, завдяки прогресу в галузі створення ракетно-ядерної техніки глобальні війни стали менш прийнятним, ніж це було до середини XX ст., засобом розв'язання міжнаціональних суперечностей.

Транснаціональні корпорації зміцнюють позиції своєї держави на території інших країн, створюючи там анклави своєї власності у вигляді філій або дочірніх підприємств. Історія показала, що така система забезпечує реальний міжнародний вплив держави навіть у тих випадках, коли колоніальні країни отримують політичну незалежність.

Паралельно з закріпленням економічного впливу транснаціональні корпорації дозволяють розвивати комунікації, розширювати вплив міжнародних організацій, зокрема ООН, удосконалювати міжнародне право і всі форми міжнародної взаємодії, аж до координації міжнародних космічних проектів.

Транснаціональні корпорації при підтримці держави сприяють досягненню поставлених перед ним цілей у сфері міжнародних відносин, насамперед економічних. Використовуючи політичну підтримку своєї держави, транснаціональні корпорації в його інтересах залучають у господарський оборот природні та людські ресурси інших країн. Але на цьому їх діяльність не замикається. Транснаціональні корпорації впливають і на міжнародні відносини, насамперед на стан міжнародної безпеки, тому що вони сприяють розвитку взаємозалежності і взаєморозуміння різних держав.

Політичне та економічне значення транснаціональних корпорацій настільки велике, що і в історично осяжному часу вони залишаться одним з важливих чинників посилення впливу промислово розвинених країн на багато регіонів світу. Звідси випливає очевидний висновок, що турбота про перетворення провідних вітчизняних корпорацій у транснаціональні стала усвідомленою метою зовнішньої політики держав, що прагнуть до посилення свого впливу в міжнародному масштабі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Міжнародні економічні відносини. Під ред. В. Є. Рибалкіна / М.: «ЮНИТИ», 2008.
2. «Наші погляди на світову економіку». Під ред. В.Є. Рибалкіна і В.М. Кутового. М.: Наукова книга, 2007.
3. Д.Г. Маслов. Мировая экономика (Конспект лекций), 2004 - перейти к содержанию ученика
4. Економічний розвиток і державна політика. Практикум. /За заг. Ред. Розпутенка І. – Київ: К.І.С., 2001 – с.121
5. Киреев А.П. – Международная экономика: В 2-х ч. – Ч.1. Международная микроэкономика: движения товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунородные отношения, 1997 – с.263-265;271-273
6. Международные экономические отношения: Учебник/Под ред. Жукова Е.Ф. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999 – с.255
7. Система світової торгівлі: Практичний посібник. – Київ: К.І.С., 2002 – с.80;204-211
8. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. – М.: ИНФА – М, 2001 – с.256;315;387;389
9. http://sesia.com.ua/books/7.html