Маркетингові дослідження конкуренції, та конкурентів

- поліпшення і розширення  систем збуту і розподілу;

- поліпшення і посилення  реклами і систем просування  продукту.

Стратегія конкурентної поведінки  послідовників заключається в тому, що вони не прагнуть атакувати лідера, однак чітко охороняють свою частку ринку. Послідовники намагаються утримувати своїх клієнтів, хоча і не відмовляються від одержання своєї частки на ринках, які знову створюються. Важливою рисою ведення бізнесу цих фірм є те, що вони досить високоприбуткові, і концентрують у своїй ринковій стратегії увагу на прибуток, який відповідно відводить їх в сторону від інтенсивної конкурентної боротьби.

Стратегія конкуренції фірм, що знають своє належне місце на ринку, сконцентрована на пошуку і захопленні тих місць на ринку, що не викликають інтересу, або ж слабко цікавлять  більшість фірм. Для того щоб успішно  вести бізнес у цих незайнятих нішах ринку, фірма повинна мати дуже чітку спеціалізацію, дуже уважно вивчати свою ділянку на ринку, розвиватися  тільки в межах чітко вивірених  припустимих темпів росту і мати сильного і впливового керівника.

Стратегія конкуренції - це наступальні чи оборонні дії, спрямовані на створення стійкого становища в галузі, з метою успішного подолання п'яти чинників конкуренції і, отже, гарантування максимальної віддачі від капіталовкладень фірми. Для досягнення цієї мети фірми розробили багато різних підходів, а найкраща стратегія для окремої фірми в остаточному підсумку є унікальна конструкція, що визначається конкретними обставинами. Проте на найвищому рівні можна визначити три внутрішньо узгоджені загальні стратегії (якими можна скористатися поодинці чи в комплексі) для створення такого надійного становища в довготривалому періоді та подолання конкурентів у галузі.

У процесі подолання п'яти  чинників конкуренції можна скористатися трьома потенційно успішними загальними стратегічними підходами:

1. найменші сукупні витрати;

2. диференціація;

3. зосередження.

Іноді фірма може успішно  дотримуватися кількох підходів як своєї першочергової мети, хоча це не завжди можливо. Ефективне упровадження будь-якої з цих загальних стратегій, як правило, вимагає тотального зосередження та підтримувальних організаційних заходів, що розпорошуються у випадку існування більше однієї першочергової мети. Загальні стратегії є підходами до успішної боротьби з конкурентами в галузі; у деяких галузях структура означатиме, що всі фірми можуть одержати високі прибутки, тоді як в інших успішне застосування однієї із загальних стратегій може бути необхідним тільки для одержання прийнятної норми віддачі в абсолютному значенні.

ВИСНОВКИ

Таким чином, беззаперечним  є факт, що реальний розвиток конкурентних засад в економіці належить до основних пріоритетів здійснення ринкових реформ в Україні. Трансформаційний характер вітчизняної економіки вимагає враховувати факти, фактори та явища, які мають або можуть мати значний вплив на створюване конкурентне середовище.

Конкуренти фірми, компанії є одним з елементів мікро середовища маркетингу. Але елементом на стільки важливим, що він потребує спеціального розгляду. Дійсно,в умовах ринкової економіки фірма, здійснюючи свої функції, постійно знаходиться в конкурентному середовищі, що характеризується наявністю деякого числа незалежних конкурентів і продавців, які мають право і можливість вільно функціонувати на ринку або покидати його. 
Для будь-якої компанії проблема конкурентів є дуже серйозною. З одного боку наявність конкурентів створює на ринку ситуація змагальності, стимулює діяльність фірми, що прагне зайняти лідируюче положення. З іншого боку – будь-яке  підприємство , організація намагаються перемогти конкурента, випередити його в процесі конкурентної боротьби, завоювати на ринку усталені позиції і, по можливості , витискуючи з нього конкурентів. Саме ця обставина обумовлює необхідність постійного і глибокого вивчення конкурентів у процесі проведення маркетингових досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. База знаний Allbest: http://knowledge.allbest.ru/marketing
2. Голубков Е.П. Основы маркетинга: Учебник. – М.: Издательство «Финпресс», 1999. – 656 с.
3. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 156 с.
4. Фатхутдинов Р.А. „Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: 
   экономика, маркетинг, менеджмент. –М.: Издательсько- книготорговый центр 
   «Маркетинг», 2002-892с.