Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2013 в 20:32, курсовая работа
Обравши за предмет розгляду таку тему, як «Механізм функціонування ринку і його закони», ми маємо за мету розкрити структуру і механізм функціонування ринку та його закони.
Отже, для досягнення мети курсової роботи визначимо завдання, які потрібно вирішити:
Визначити функції та умови функціонування ринку;
Дослідити попит і пропозиції та їх закон;
Визначити конкуренцію в умовах ринку та її закони;
Проаналізувати еластичність попиту та пропозиції.
Вступ ……………………………………………..4
Розділ 1. Ринок як центральна ланка ринкової економіки………………………………………………………...7
Функції ринку та умови його функціонування………………………………………………………… 7
Критерії класифікації ринків та їхня структура …………………………………………………….. 11
Розділ 2. Механізм функціонування ринку……………………………………………………………………………19
Попит і пропозиція як основні важелі регулювання ринку та їх закони………………………………………………………………………………………………………………….19
Ціна та конкуренція об'єктивні умови ефективного функціонування ринкового механізму та їх закони ………………………………………………………………………………………………………………………24
2.3. Еластичність попиту і пропозиції ……………………………………………..30
Висновки ……………………………………………. .35
Список використаних джерел …………………………………………….. 37
Зміст
Вступ ……………………………………………..4
Розділ 1. Ринок
як центральна ланка ринкової економіки………………………………………………………
Розділ
2. Механізм функціонування ринку…………………………………………………………………
2.3. Еластичність попиту
і пропозиції ……………………………………………..
Висновки ……………………………………………. .35
Список використаних джерел …………………………………………….. 37
Додатки……………………………………………………………
Вступ
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур, що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.
По визначенню ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, що споживачі можуть купити по певній ціні) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, що виробники продають по певній ціні) встановлюються і ціпи товарів, і обсяги продажів.
При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквівалента вартості (грошей) па якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відношень між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції.
Сучасна економіка є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності ринку, його структури, функцій та умов формування.
Ринок не може існувати без системи підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і послуг, цінних паперів і робочої сили, тобто ринкової інфраструктури.
Як явище господарською життя ринок з'явився у давнину, будучи наслідком історичного розвитку виробництва й обміну: розвитку суспільного поділу праці, появи економічно самостійних, юридично незалежних господарюючих суб'єктів і переходу від натурального виробництва до безпосереднього продуктообміну, а потім і до товарного обміну.
У сучасних умовах, коли, з одного боку, неухильно зростає кількість товарів, покупців і продавців, а з другого - відбувається розвиток засобів зв'язку, купівля-продаж може здійснюватися за допомогою телефонного і поштового зв'язку, через Інтернет-магазини. Для цього не потрібний безпосередній контакт суб'єктів ринкових відносин, а отже, місце для їхньої зустрічі.
Ринок - це сфера обміну, який здійснюється за законами товарного виробництва та обігу
Проте коли йдеться про ринок як сферу обміну, слід мати на увазі, що обмін може відбуватися й у неринковій формі (наприклад, бартер), тому поняття ринку передбачає, що обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, яка відображується у ціпі. Інакше кажучи, ринок виконує роль механізму, за допомогою якого досягається рівновага политу і пропозиції, відбувається координація різноманітної діяльності людей через систему цін. Ринок вирішує три основні економічні завдання: що, як і для кого виробляти.
Ринок забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, пропорційність процесу відтворення, його цілісність, суспільне визнання створеного продукту, суспільного характеру праці, що втілюється в ньому. Будь-яка споживна вартість задовольняє потреби людей лише після її реалізації, а праця, витрачена на виробництво товару, стає суспільно необхідною. Відбувається це завдяки досягненню рівноваги між попитом і пропозицією. Па ринку кількість товарів, які хочуть придбати покупці, має дорівнювати кількості товарів, які пропонують продавці. За таких умов ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й зумовлює рівновагу.
Ринок є складним утворенням, яке, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю процесів купівлі-продажу, баланс між якими досягається за рахунок цін, а з другого - забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність. Рийок характеризується тим, що в ньому діють притаманні лише йому закони: закон попиту, пропозиції, конкуренції та ін.
Обравши за предмет розгляду таку тему, як «Механізм функціонування ринку і його закони», ми маємо за мету розкрити структуру і механізм функціонування ринку та його закони.
Отже, для досягнення мети курсової роботи визначимо завдання, які потрібно вирішити:
Предметом курсової роботи с механізм функціонування ринку та його закони
Об'єктом курсової роботи с ринок.
Розділ 1. Ринок як центральна ланка ринкової економіки 1.1. Функції ринку та умови його функціонування
Ринок - обов'язковий компонент товарного господарства. Без товарного виробництва немає ринку, без ринку немає товарного виробництва. Об'єктивна необхідність ринку викликана тими ж причинами, що і товарне виробництво: розвитком суспільного поділу праці та економічним відокремленням суб'єктів ринкових відносин. Ці умови зароджувалися і розвивалися як єдине ціле, як єдиний процес взаємодії виробництва і збуту продукції.
Ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупність відносин товарного і грошового обігу.
Ринок - є тип господарських зв'язків між суб'єктами господарювання, це суспільна форма функціонування економіки. Ринок - це форма руху суспільного продукту і послуг.
II. Самуельсон визначає ринок як "процес конкурентних торгів". Можна (а може бути і краще) визначати ринок як механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг.
Ринки приймають самі різні форми. Одні ринки є локальними, інші носять національний, міжнародний характер. Механізм рийку - це механізм прогресу. Його зворотній бік полягає в його жорстокості. Суть останньої полягає в існуванні всього живого за законами природного відбору.
Ринок виконує певні функції:
Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породило товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридично незалежних господарюючих суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну та ринку. В сучасному розвиненому суспільстві, де, з одного боку, неухильно зростає кількість товарів, покупців і продавців, а з іншого - розвиваються засоби зв'язку, акти купівлі-продажу можуть здійснюватися за допомогою телефону, поштою та іншими сучасними засобами зв'язку. Для цього не потрібний безпосередній контакт суб'єктів ринкових відносин, а отже, місце для їхньої зустрічі. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що ринок -це обмін, який ведеться за законами товарного виробництва і обігу. (4]
Проте, коли мова іде про ринок як сферу обміну, слід мати на увазі, що це не просто сфера обміну (він може відбуватись і у неринковій формі -наприклад, бартеру), а така сфера, в якій обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відбиття у ціні. Інакше кажучи, збалансування актів купівлі - продажу має досягатися за допомогою ціни. Це положення має надзвичайно важливе значення, тому що лише ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції.
Для ефективного функціонування цивілізованого ринку потрібні відповідні умови:
По-перше, реальний плюралізм типів і форм власності та форм господарювання. Якщо виходити з досвіду розвинених країн Заходу, то для забезпечення такого плюралізму мають існувати індивідуальна (приватна) власність (заснована як на власній, так і на чужій праці), колективна власність (у формі акціонерних компаній, кооперативів, власність трудових колективів тощо), державна власність, змішані форми власності як наслідок різних комбінацій названих типів і форм.
По-друге, ефективність функціонування ринку залежить від здатності суб'єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін, Наявність такого впливу, що передбачає існування монополій (у тому числі олігополій як колективних монополій), знижує ефективність функціонування ринку.
По-третє, розвинене антимонопольне законодавство та наявність достатніх механізмів його реалізації певною мірою послаблюють монополістичні тенденції в економіці та сприяють ефективному функціонуванню сучасного ринку.
По-четверте, добре розвинена система економічного та адміністративного регулювання економіки державою (за переважання економічних методів) створює передумови для існування регульованого ринку. По-п'яте, надійність і доступність всебічної інформації про рийок, розвинена маркетингова діяльність.
По-шосте, конкурентна боротьба між різними суб'єктами підприємницької діяльності, кількість яких у виробництві однотипної продукції має становити більш як 7-8, оскільки 1-2 суб'єкти - це монополія, а 3-5 - олігополія.
По-сьоме, розвинений і розгалужений комплекс об'єктів власності, що можуть стати об'єктом купівлі-продажу (засоби виробництва, у тому числі земля, робоча сила, інтелектуальна власність у формі патентів, ліцензій тощо, послуги, різні види цінних паперів - акцій, облігацій, сертифікатів тощо, гроші, нерухомість, предмети споживання та ін.).
По-восьме, наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу інститутів, підприємств, служб та установ, що забезпечують обслуговування ринку, купівлю-продаж різних об'єктів власності.
По-дев'яте, свобода господарської діяльності, що передбачає здатність суб'єктів господарювання самостійно вибирати партнерів і укладати з ними контракти, договори за взаємовигідними ціпами, вільно розпоряджатися частиною прибутку (після сплати податків), різними ресурсами, незалежність в ухваленні інших господарських рішень, що поєднується з відповідальністю
за економічно необґрунтовані рішення, господарювання на принципах господарського розрахунку (самоокупності, самофінансування та ін.) тощо.
По-десяте, поступова і наростаюча інтегрованість національної економічної системи у світове господарство, передусім, через механізм міжнародного поділу праці.
По-одинадцяте, наявність економічно доцільного доступу до джерел фінансування - низьких ставок за банківські кредити, сприятливого інвестиційного клімату в країні тощо.
Наявність таких умов дає можливість сучасному ринку виконувати більшість конструктивних функцій, інтегрованих у комплекс основних ролей. Відсутність комплексу таких умов в Україні зумовлює особливості функціонування ринку.
1.2. Критерії класифікації ринків та їхня структура
Структуру ринку розглядають з різних точок зору, що пов'язано із складністю піп системи господарських відносин, які стосуються усього комплексу економічних, політичних, соціальних, правових, моральних та інших аспектів життєдіяльності людини і суспільства.
Розрізняють такі структурні ознаки класифікації ринків: [8]
Пізнання ринку як економічної категорії неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається, і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним утворенням економічного життя.
Найбільш поширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин: ринок предметів споживання та послуг; засобів виробництва; науково-технічних розробок та інформації; фінансовий, валютний, праці (робочої сили).
Кожний з названих ринків дуже різноманітний і в свою чергу поділяється на ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних, м'ясних, рибних товарів, що існують всередині ринку предметів споживання. Ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, металу, вугілля органічно входять до складу ринку засобів виробництва. Ринки акцій, кредитних ресурсів є складовими фінансового ринку. Існує і такий критерій розмежування рийку, як ступінь зрілості ринкових відносин: розвинений ринок, ринок, що формується, ринки з різним ступенем обмежування конкуренції.
Ринок можна характеризувати відповідно до чинного законодавства як легальний і нелегальний.