Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2013 в 20:32, курсовая работа
Обравши за предмет розгляду таку тему, як «Механізм функціонування ринку і його закони», ми маємо за мету розкрити структуру і механізм функціонування ринку та його закони.
Отже, для досягнення мети курсової роботи визначимо завдання, які потрібно вирішити:
Визначити функції та умови функціонування ринку;
Дослідити попит і пропозиції та їх закон;
Визначити конкуренцію в умовах ринку та її закони;
Проаналізувати еластичність попиту та пропозиції.
Вступ ……………………………………………..4
Розділ 1. Ринок як центральна ланка ринкової економіки………………………………………………………...7
Функції ринку та умови його функціонування………………………………………………………… 7
Критерії класифікації ринків та їхня структура …………………………………………………….. 11
Розділ 2. Механізм функціонування ринку……………………………………………………………………………19
Попит і пропозиція як основні важелі регулювання ринку та їх закони………………………………………………………………………………………………………………….19
Ціна та конкуренція об'єктивні умови ефективного функціонування ринкового механізму та їх закони ………………………………………………………………………………………………………………………24
2.3. Еластичність попиту і пропозиції ……………………………………………..30
Висновки ……………………………………………. .35
Список використаних джерел …………………………………………….. 37
Проблеми ціпи та ціноутворення належать до найскладніших розділів економічної теорії і найважливіших компонентів практики. У командній
економіці ціни на більшість товарів встановлюються органами центральної та місцевої влади, що призводить до втрати цінами регулюючої та стимулюючої функцій. Вони виконують розрахункову функцію та функцію перерозподілу вартості та доходів. Функції ціни в ринковій економіці безпосередньо пов'язані та детермінуються внутрішньою «анаболією» (структурою) ціни. Щоб зрозуміти структуру ціни певного товару, необхідно з'ясувати її сутність, яка випливає із двоїстої природи товару і втіленої у ньому праці.
2.3. Еластичність попиту і пропозиції
Аналізуючи особливості взаємодії попиту і пропозиції, необхідно знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції. Для цього користуються поняттям еластичності, яке поряд із коефіцієнтом еластичності розкриває, здебільшого, кількісний аспект дії закону попиту і пропозиції.
Еластичність - міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, які їх визначають, і, насамперед, до зміни вартості товарів.
У кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної величини. Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.
Основними чинниками, що впливають па цінову еластичність попиту є [7]:
4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкошів і товари широкого вжитку (попит па предмети розкошів переважно, еластичний, на товари широкого вжитку - нееластичний).
Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну еластичність. Розглянемо кожну з них.
Еластичність попиту за ціною (ЕDр) показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток [2]
де EDp – коефіцієнт еластичності попиту за ціною; QD - зміна обсягу попиту; QD - первинний обсяг попиту; Р - приріст ціни; Р - первинна ціна.
Якщо зміна ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %, то це свідчить про наявність еластичного попиту (EDр > 1).
Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце нееластичний попит (EDр < 1).
Якщо зміна ціни па 1 % зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то наявна одинична еластичність попиту (EDр = 1).
Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичний попит (EDр= 0).
Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, існує абсолютно еластичний попит (EDр ).
В додатку Г показано види попиту залежно від ступеня еластичності за ціною.
Цінова еластичність впливає на обсяг доходу (виручки від реалізації), який визначається як добуток ціпи за одиницю товару на кількість проданого товару.
Для еластичного попиту зменшення ціпи па 1 % викликає значніше зростання обсягу попиту (продажу), тому доходи від продажу зростають.
Для нееластичного попиту зменшення ціни на 1 % спричиняє зростання попиту менше, ніж на 1 %, тому загальний дохід від продажу зменшується.
Для одинично еластичного попиту зміна ціни зумовлює абсолютно однакову зміну попиту, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.
На дві останні ситуації - абсолютно нееластичного й абсолютно еластичного попиту - закон попиту не поширюється. Ці крайнощі мають не так практичне, як теоретичне значення, хоча подекуди має місце абсолютно нееластичний попит. Прикладом може служити інсулін для інсулінозалежних хворих на діабет або антиастматичні препарати для астматиків. Тобто
йдеться про товари, які мають винятково важливе значення для забезпечення життєдіяльності, ціна на які не обмежує попит. Його може обмежувати лише рівень доходу споживача.
Значно складніше навести приклад абсолютно еластичного попиту. Економічна теорія описує і таку ситуацію, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту на товар, а збільшення ціни - до його зростання. Така ситуація називається ефектом Р. Гіффена, а товари, попит на які реагує на зміну ціни, - товарами Р. Гіффена (англійський економіст Р. Гіффен вперше дослідив цей ефект). Крива попиту для товарів Р. Гіффена мала б не від'ємний, а додатний нахил.
Перехресна еластичність попиту.
Наявність товарів-субститутів і товарів-комплементів формує відповідну реакцію (чутливість) споживачів стосовно обсягу попиту на споріднені товари. Якщо ціна змінюється на один із товарів пари, то це потребує дослідження перехресної еластичності попиту.
Перехресна еластичність попиту - це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні супутнього товару В.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту - Це відношення відсоткової зміни попиту на товар А до відсоткової зміни ціни товару В [ 1 ].
де EDA/B- перехресна еластичність попиту; AQDA - зміна обсягу попиту на товар А; AQDA /QDA • 100 % - відсоткова зміна обсягу попиту на товар A; AРв - зміна ціни на товар В; PB/Рв • 100 % - відсоткова зміна піни на товар В.
Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: EDA/B > 0.
Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А знаходиться в оберненій залежності від зміни ціни па товар В: EDA/B< 0.
.Еластичність пропозиції - це чутливість пропозиції до змін, що відбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок.
Па поведінку підприємця стосовно зміни обсягу товарів, що пропонуються на ринок, впливає насамперед ціна. Цінова еластичність пропозиції визначається як відношення відсоткової зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни товару.
Як видно з формул, цінова еластичність попиту має точно такий самий вигляд, як і цінова еластичність пропозиції, за винятком того, що в першому випадку чисельник вміщує показник зміни попиту, а в другому - пропозиції. Оскільки крива попиту має від'ємний нахил (зворотна залежність обсягу попиту від ціни), а крива пропозиції - додатний (пряма залежність), то й коефіцієнти еластичності попиту і пропозиції матимуть різні знаки. EDр -від'ємний, ESp - додатний.
Па еластичність попиту впливають також фактор часу і взаємозамінність факторів виробництва (зростання ціни на один із факторів, який можна замінити іншим, дешевшим, зумовлює скорочення витрат підприємця і збільшення пропозиції).
Висновок
Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є ринок. Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснюється угоди купівлі і продажу товарів і послуг. Також можна виділити ще одне розуміння ринку -як форми організації і функціонування економічних зв'язків господарюючих суб'єктів, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як суспільної форми функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання, прямий і зворотній вплив на виробництва і споживання.
Об'єктивними умовами існування і функціонування ринку є товарне виробництво - основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими, самобутніми суб'єктами господарювання, існування відповідної структури та інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату.
Щодо структури ринку, то її розглядають з різних точок зору, що пов'язано зі складною системою господарських відносин. Залежно від економічного призначення розрізняють рийок ресурсів (засобів виробництва), ринок продуктів (предметів споживання), ринок праці (робочої сили) та рийок капіталів (грошовий).
Структура ринку з точки зору територіального підходу являє собою: внутрішній ринок - місцевий, регіональний, національний, зовнішній ринок - транснаціональний та світовий.
З урахуванням конкретних видів товарів і послуг виділяють ринок спеціалізованих товарів (промислових, продовольчих, комп'ютерів, бавовни, цукру та ін.) та ринок спеціалізованих послуг (страхування, консультативні послуги тощо).
Свої функції ринок виконує через розгалужену інфраструктуру: товарні, фондові та валютні біржі, торгово - збутові фірми, банки тощо. Між ступенем розвитку ринку та його інфраструктурою існує пряма залежність - чим більше розвинута інфраструктура, тим розвинутіший ринок.
Україні, в сучасних умовах, як і іншим постсоціалістичним країнам, що переходять до ринкової економіки, необхідне ринкове регулювання, в тому числі щодо ціноутворення.
Конкуренція, а також вільне ціноутворення - необхідні інститути ринку, не можуть функціонувати через відсутність бірж, інформаційно-комерційних, оптових та постачальницьких організацій, пунктів прокату, культури введення ринкової економіки. Відсутність введення культури ринкової економіки пов'язане з нестачею досвіду роботи і кадрів.
Для того щоб суб'єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності па засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів.
Відтворюючи ринкові інститути, не можна забувати, що ринок будують люди, від їхньої свідомості, бажання, розуміння залежить дуже багато. Якщо суспільна свідомість не буде настроєна на ринкову хвилю, то ринок будуватись не буде.
У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.
Список використаних джерел