Механізм реалізації регіонально економічної політики України

Вступ

Метою данної курсової роботи є ознайомитися з сутністю, принципами та механізмом реалізації регіонально економічної політики України.

Завдання курсової роботи є дослідження економічної політики держави що має досягнення балансу між її інтересами та інтересами розвитку її регіонів, спираючись на демократичні цінності та виходячи з положень Конституції України.

Предметом є: економіка окремого регіону,  економічні зв'язки між регіонами, регіональні системи , розміщення продуктивних сил,  регіональні аспекти економічного життя, пов'язані з виробництвом, трудовою діяльністю, рівнем життя населення.

Обьєктами регіональної економічної політики можуть бути різні адміністративно – територіальні утворення або їх сукупність, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Структура курсової роботи. Робота містить 4 розділи, і 2 підрозділи.

В першому розділі розглядається сутність і завдання регіональної економічної політики України, спочатку йде пояснення терміну регіональна економічна політика, а потім вже детально розглядаються всі її складові.

В другому розділі дається пояснення основних принципів регіональної економічної політики України, і пояснення кожного принципу окремо взятого.

В третьому розділі йде суть про мехініз реалізації регіональної економічної політики та які його складові, та пояснення самого визначення механізму, та описання кожної складової окремо взятої.

В четвертому розділі розглядається актуальність проблем та перспективи їх розвитку в подальшому, на те щоб розвивалися окремо взяті регіони і утворювали єдину потужну економічну політику України.

В підрозділах до 4 розділу йдеться про методи вдосконалення самоврядування та місцевих рад, щоб покращити їх робуто було записано перелік цих методів та принципів вдосконалення.

 

1.Суть і завдання регіональної економічної політики України.

  Регіональна економічна політика — це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовуються на стимулювання ефективного розвитку і розміщення продуктивних сил окремих регіонів, раціональне використання природного, виробничого і трудового потенціалу, створення нормальних (здорових) умов життєдіяльності населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства.

     Регіональна економічна політика є складовою державної регіональної політики, яка охоплює як економічний, так і соціальний, демографічний, екологічний, поселенський і науково-технічний аспекти. Необхідність розробки і реалізації державної регіональної політики зумовлена наявністю значних відмінностей і суперечностей між окремими регіонами, що особливо чітко виявляються в сучасних умовах. У нашій країні мають місце значні відмінності між рівнями концентрації промисловості в окремих регіонах, що безпосередньо впливає на рівень життя населення, екологічну ситуацію, умови життєдіяльності населення. В економічному аспекті високий рівень концентрації промисловості в окремих регіонах на сьогодні не супроводжується аналогічним рівнем ефективності функціонування господарства цих регіонів. На особливу увагу заслуговує економічна ситуація в старопромислових регіонах, яка значною мірою склалася історично і зумовлена насамперед їх моноспеціалізацією. Загострення економічних, екологічних і соціальних проблем у цих регіонах потребує регулювання їх розвитку шляхом встановлення відповідних пріоритетів, тобто віддання переваги окремим галузям господарства або видам діяльності. В сучасних умовах особливо актуальною проблемою в окремих регіонах, як і в державі в цілому, є забезпечення населення робочими місцями, тобто розвиток галузей і видів діяльності, які мають запобігти масовому вивільненню робочої сили і одночасно сприяти створенню нових робочих місць. Забезпечення оптимальної зайнятості населення є важливою умовою економічної стабільності в державі, запорукою сталого економічного розвитку проведення активної регіональної політики в умовах реформування в країні відносин власності, реструктуризації економіки, передбачає розроблення окремих програм, що базуються на пріоритетах, які встановлює держава для окремих регіонів. 

В цілому варто зауважити, що регіональна політика є складовою соціально-економічних перетворень, які здійснюються в нашій державі протягом останніх років. Становлення незалежності України, її економічна безпека значною мірою залежать від державницького підходу при вирішенні регіональних проблем, від правильного вибору основних напрямів регіональної економічної політики.

Основні напрями регіональної економічної політики визначає вищий орган законодавчої влади — Верховна Рада України. Щоправда попередньо Верховна Рада має затвердити концепцію розвитку і розміщення продуктивних сил країни в цілому, а також концептуальні підходи щодо розвитку економіки окремих регіонів. На найвищому рівні мають затверджуватися і регіональні програми розвитку і розміщення продуктивних сил депресивних регіонів.

Особливо актуальною проблемою є розроблення регіональних програм в умовах реструктуризації економіки, коли необхідно перекваліфікувати, перерозподілити сотні тисяч економічно активного населення, створити для них нові робочі місця.

          Головними завданнями регіональної економічної політики України в економічній сфері є такі:

— досягнення економічного та соціально виправданого рівня комплексності й раціоналізації структури господарства регіонів, підвищення життєзабезпечення галузей виробництва в ринкових умовах;

— створення сприятливих умов для розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури, активного проведення приватизації державного майна, земельної реформи, реформи системи державного оподаткування та інших ринкових перетворень;

— формування і розвиток спеціальних (вільних) економічних зон з визначенням насамперед локальних територій для їх розміщення, а також облаштування державних кордонів і налагодження на новій основі системи зв'язків між прикордонними регіонами;

— удосконалення економічного районування України, узаконення на найвищому рівні мережі економічних районів країни.

Завданнями державної регіональної економічної політики України в соціальній сфері є:

— підвищення рівня добробуту і забезпечення єдиних мінімальних соціальних стандартів та соціального захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів;

— стабілізація рівня життя населення, створення міцних засад для його підвищення у всіх регіонах;

— гарантування продовольчого забезпечення регіонів, створення високопродуктивних галузей в агропромисловому виробництві, вихід на продовольчі ринки світу;

— гарантування соціальних прав громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення зайнятості населення шляхом удосконалення функціонування ринків праці та регулювання міграційних процесів;

— запобігання погіршенню демографічної ситуації та депопуляції населення;

— здійснення заходів економічного і соціального характеру, спрямованих на продовження життя та природного приросту населення у регіонах;

— формування раціональної системи розселення шляхом збереження наявних та створення нових населених пунктів, активізація функціонування сіл та міських поселень, регулювання розвитку великих міст і сприяння якісним перетворенням у них.

Завданнями державної регіональної економічної політики в екологічній сфері є:

— регулювання природно-господарської збалансованості регіонів, запобігання забрудненню довкілля, ліквідація його наслідків;

— ефективне використання та відтворення природних ресурсів, збереження генетичного фонду живої природи, унікальних територій та природних об'єктів;

— впровадження економічного механізму природокористування;

— екологічно обґрунтоване розміщення продуктивних сил регіонів.

Державна регіональна політика має забезпечувати передусім розмежування повноважень між центром і регіонами. Економічні реформи, що проводяться в Україні, можуть бути успішними лише за умови децентралізації управління, підвищення ролі регіонів у проведенні економічних перетворень, розвитку нових форм власності, соціальної інфраструктури підприємництва. Розмежування повноважень центру і регіонів сприятиме формуванню інфраструктури ринку.

В умовах формування ринкової економіки в нашій державі зростатиме роль регіонів у багатьох сферах і насамперед в управлінні державним майном, регулюванні використання природних ресурсів, забезпеченні належних умов праці й охорони здоров'я населення. В умовах, коли Україна намагається стати повноправним членом європейської спільноти, провідну роль у цьому процесі відіграватимуть західні та приморські регіони. При цьому особливе значення матиме транскордонне співробітництво між регіонами України, Польщі, Словакії, Угорщини.

Дуже важливим напрямом поглиблення економічного співробітництва є зовнішньоекономічні зв'язки прикордонних регіонів України, Росії, Білорусі, Польщі. В контексті поглиблення цих зв'язків створюються вільні економічні зони в прикордонних регіонах. Згідно з Законом "Про місцеве самоврядування в Україні”, економічний розвиток її регіонів значною мірою залежить від посилення ролі міст, органів їх виконавчої влади.

Водночас зростає роль держави і передусім у сприянні та координації діяльності місцевих органів, їх виконавчої влади у сфері забезпечення економічної безпеки держави, фінансово-економічної стабільності, зміцнення грошового обігу, фінансово-бюджетної дисципліни, валютного і митного контролю, реалізації загальнодержавної, структурної, промислової, аграрної, науково-технічної політики та інших національних пріоритетів і програм.

 

2. Основні принципи регіональної економічної політики України

        Регіональна економічна політика України формується і реалізується таким чином, щоб забезпечити територіальну цілісність держави, створити рівновигідні умови функціонування регіональних господарських комплексів з метою активізації ролі територій у проведенні економічних реформ та вирішенні нагальних соціальних проблем. Сучасна регіональна економічна політика України, як це визначено нормативними документами, грунтується на таких основних принципах:

- визнання і дотримання загальнодержавних пріоритетів та забезпечення органічної єдності завдань щодо соціально-економічного розвитку країни та розвитку продуктивних сил регіону;

-   правове забезпечення економічної самостійності регіонів на основі розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування й підвищення їх відповідальності щодо вирішення завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку територій;

- дотримання вимог екологічної безпеки при реформуванні структури господарських комплексів і розміщенні нових підприємств;

- досягнення економічного і соціального ефекту за рахунок використання переваг територіального поділу праці, раціонального природокористування, розвитку міжрегіональних зв’язків.

Підвищення дієвості регіональної економічної політики, зростання загальної керованості економічними процесами можливе лише на основі визначення і розмежування повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. В процесі здійснення конкретних заходів державної регіональної економічної політики, спрямованих на підвищення ролі регіонів у проведенні економічної реформи в країні, передбачається: сформувати нову територіальну структуру державного сектора економіки; реформувати систему управління державним сектором економіки; зміцнити економічні основи місцевого самоврядування та розширити його важливі соціально-економічні функції щодо життєзабезпечення територіальних утворень; здійснити поетапний перехід на обгрунтовану систему бюджетного регулювання та розширити права місцевих органів виконавчої влади у бюджетній політиці України.

 

3. Механізм реалізації державної регіональної економічної

Механізм реалізації регіональної економічної політики — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу. Основними складовими цілісного механізму державної регіональної політики України, як визначено діючими нормативними документами, виступають: відповідна законодавчо-нормативна база,бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування, розвиток різних форм територіальної організації продуктивних сил (створення спеціальних економічних зон, міжрегіональне та прикордонне співробітництво тощо).

Першоосновою механізму регіональної економічної політики є законодавча база, що визначає взаємовідносини держави і регіонів та відповідні організаційні структури управління соціально-економічними процесами. На сучасному етапі економічного розвитку держава через законодавчу базу проводить політику, спрямовану на підвищення економічної самостійності територій. Водночас вона координує діяльність місцевої влади на основі визначення співвідношень державного і місцевих бюджетів, розвитку інфраструктурних об’єктів місцевого та загальнодержавного призначення, формування централізованих і регіональних фондів різного цільового призначення.

Механізм державної регіональної політики повинен поєднувати у собі методи прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. За своїм характером ці методи можуть бути заохочувальні та обмежувальні, активні та пасивні. Їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність у досягненні намічених цілей.

В регіональній економічній політиці широко використовуються такі методи прямого економічного регулювання, як цільове фінансування, пряма фінансова допомога, надання субсидій та субвенцій тощо. Для опосередкованого економічного регулювання регіонального розвитку використовують важелі податкової, кредитно-грошової, амортизаційної, зовнішньоекономічної політики. Державні органи управління можуть впливати на регіональний розвиток через такі заходи протекціонізму: надання податкових пільг для розвитку наукомістких виробництв, створення акціонерних товариств для завершення раніше розпочатого будівництва, надання регіонам інвестиційних премій за спорудження об’єктів, що дозволяють покращити структуру економіки регіону, працевлаштувати вивільнених працівників, поліпшити екологічну ситуацію тощо.

Принциповим питанням є вдосконалення існуючої системи бюджетного регулювання та розширення бюджетної автономії територій. Ступінь державного втручання в господарські процеси вимірюється показниками питомої ваги державних прибутків і видатків у внутрішньому валовому продукті — їх висока питома вага свідчить про сильний вплив держави на економіку. У перспективі передбачається істотно розширити права місцевих органів виконавчої влади у бюджетній політиці на основі підвищення ролі місцевих податків і зборів, встановлення науково обгрунтованих нормативів відрахувань до місцевих бюджетів тощо.

Одним з важливих елементів регіональної економічної політики є розробка довгострокових, середньострокових прогнозів соціально-економічного розвитку областей України, міст Києва та державних регіональних програм, за допомогою яких досягається планомірність у розвитку продуктивних сил, узгоджуються інтереси галузей і територій. На сьогодні розроблені проекти регіональних програм соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, Полісся, Поділля, Українського Причорномор’я.