Міжнародний рух капіталу

 

ІІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом обміну облігацій на акції  емітента статутний капітал збільшується на загальну вартість облігацій, які  обмінюються на акції. При цьому  номінальна вартість облігацій має  дорівнювати номінальній вартості акцій. Акціонерне товариство також  повинно провести реєстрацію випуску  акцій. При обміні облігацій на акції  збільшується статутний капітал  та зменшуються зобов’язання. Позитивна  різниця відноситься на доходи від  реалізації фінансових інвестицій –  субрахунок 741, негативна – на фінансові  витрати субрахунок 952.

 

 

Таке збільшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами:

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій номінальною  вартістю на акції	46	40
		521	46

 

 

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом:

• зменшення вартості акцій;
• зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Таке зменшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами:

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Зменшено статутний капітал  акціонерного товариства за рахунок  зменшення номінальної вартості акцій	40	672
2.	Зменшено статутний капітал  акціонерного товариства за рахунок  зменшення кількості акцій номінальної  вартості при їх викупі	451	30, 31
3.	Зменшено статутний капітал  акціонерного товариства за рахунок  зменшення кількості акцій номінальної  вартості (акції анульовано)	40	451

 

 

 

Міжнародний рух капіталу

*Міжнародні фінансово-кредитні відносини—це відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів з метою отримання їхніми власниками підприємницьких прибутків, позичкових процентів.

*Міжнародні кредитні відносини—це відносини, що існують між кредиторами і позичальниками з різних країн з приводу надання, використання і погашення позики, включаючи наростання процентів.

*Міжнародний рух капіталу—це переміщення капіталу між країнами у пошуку більш вигідної сфери застосування.

*Експорт капіталу—це одностороння міграція капіталу з однієї країни в інші з метою здобуття зиску. Экспорт капіталу можна звести до трьох видів:

1. Експорт підприємницького капіталу-це довгострокові закордонні інвестиції.
2. Експорт позичкового капіталу-відноситься до міжнародних кредитних відносин і виступає у формі міжнародного кредиту.
3. Міжнародна економічна допомога-це надання капіталу в грошовій чи   товарній формі суб”єктами однієї країни у власність суб”єктам іншої країни на умовах безоплатності, неповернення тобто безвідшкодності.

Міжнародна  економічна допомога має свої форми:

--фінансова допомога-це надання коштів у вигляді безоплатного кредиту чи безвідшкодного фінансування суб”єктами одних країн суб”єктам інших країн для здійснення певних соціально-економічних та технічних проекиів.

--матеріальна допомога-це безплатна передача суб”єктами одних країн суб”єктам інших товарів і послуг виробничого та побутового призначення.

        За принадлежністю капітал, що  експортується ділиться:

1.Приватний  капітал—експортується у формі  інвестицій та кредитів, рідше  у   формі допомоги.

2.Державний  капітал—експортується у формі  міжнародної економічної допомоги, а також кредитів, але він переслідує  дещо інші цілі і має іншу  тенденцію.

  Що стосується цілей вивозу капіталу, то їх можна звести до таких чотирьох груп:

-прагнення  контролювати діяльність підприємств,  частину місцевого ринку.

-отримання  підприємницького прибутку.

-отримання  процентів за позичковий капітал.

-прагнення  на довгий період забезпечити  задоволення своїх економічних,  політичних та інших інтересів  на території тієї чи іншої  країни.

         Користь  від імпорту капіталу:

1.Отримання  нових технологій при порівняно  низьких затратах.

2.Порівняно  швидкий розвиток виробництва.

3.Підвищення  рівня класифікації працівників.

4.Нові робочі  місця.

5.Розширення  експорту, розвиток сфери послуг, набуття іноземного досвіду   в господарюванні.

6.Поповнення  національного бюджету.

         Шкідливий  бік імпорту:

1.Можливе  вивезення сировини.

2.Іноземне  втручання у національну банківську  справу.

3.Захоплення  іноземним капіталом основних  сфер економіки країни.

4.Вивезення  у прихованому виді прибутків  з країни. 

5.Деякі втрати  політичної свободи.

 

Висновок

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестають використовуватися як гроші.

Функціонуючи як капітал, гроші  продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище  грошей. Тому відмінності між грошима  як грошима і грошима як капіталом  досить умовні і визначаються переважно  призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.

 

 

Список  використаної літератури:

 

1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. — Розд. 1.