Невідновлювальні ресурси

 Основні компоненти  вугілля: органічна речовина, мінеральні  домішки і волога. Маса органічної  речовини становить 50-97 % від загальної  маси сухого вугілля. Хімічний склад органічної частини вугілля включає C, H, O, S, N та ін. хімічні елементи. Переважає вуглець, на частку якого припадає 60-98 % маси вугільної речовини [6]. Відносний вміст мінеральних домішок в сухій речовині вугілля коливається в широких межах (зольність 50-60 %). Масова частка сумарної вологи коливається від 60 % в м'яких пухких до 16 % в щільному бурому вугіллі, знижуючись до 6-10 % в кам'яному вугіллі і антрацитах. Мінімальну вологість (до 4 %) має середньометаморфізоване кам'яне вугілля. Величина цього показника — один з основних параметрів класифікації бурого вугілля.

Нафта та природний газ

 Приблизно 90 % усієї  нафти, що видобувається, використовують  як паливо, решту застосовують  для одержання нафтохімічних  продуктів. Отже, маємо справу із звичайним марнотратством.

 З розвитком автомобілебудування  нафтова промисловість упевнено  розвивалася і лідирує на світовому  ринку енергоджерел.

 Промислово розвинуті  країни підвищили свій життєвий  рівень, у першу чергу, саме  завдяки більшому споживанню нафти. Недарма нафту часто називають “чорним золотом”.

 Основні запаси  нафти зосереджені на Близькому  Сході, у Латинській Америці,  у Сибіру й Африці. У потужних  споживачів нафти – США і  європейських країнах – її  запаси не такі великі. Важко  сказати, на скільки ще вистачить її запасів. Вони можуть бути виснажені за 50-75 років, якщо не будуть знайдені нові поклади. В Україні розвідані запаси нафти складають близько 300 млн.т.

 І видобуток, і  транспортування, і переробка  нафти пов’язані зі шкідливим впливом на навколишнє середовище. Час від часу ми дізнаємося про катастрофічні наслідки аварій нафтових танкерів.

 Багато нафти і  нафтопродуктів споживає транспорт.  При цьому в атмосферу викидається  велика кількість вуглекислого  газу. При переробці нафти і споживанні нафтопродуктів транспортом у навколишнє середовище виділяються чадний газ, сполуки свинцю, оксиди азоту і сірки, що спричиняють хвороби рослин, тварин, людей.

 Таким чином, використання  нафти не лише підвищує життєвий  рівень населення, а й завдає великої шкоди навколишньому середовищу - океанам, атмосфері та живим організмам. Тому варто використовувати її тільки там, де вона незамінна. Для виробництва теплоти ми можемо послуговуватися іншими джерелами енергії - тут вона цілком замінна.

Нафта — горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу маслянисту рідину, від темно-бурого до чорного кольору. Нафта має характерний запах, легша за воду, у воді нерозчинна.

 Елементарний склад, %: вуглець 80-88, водень 11-14.5, сірка  0.01-5, кисень 0.05-0.7, азот 0.01-0.6.

 Нафта є найважливішим  джерелом рідкого палива, мастил, сировина для синтетичних матеріалів  тощо.

Природний газ — суміш  газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементній та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук. Природний газ є корисною копалиною. Часто є побічним газом при видобутку нафти. Природний газ у пластових умовах (умовах залягання в земних надрах) знаходиться в газовому стані у вигляді окремих скупчень (газові поклади) або у вигляді газової шапки нафтогазових родовищ — це вільний газ, або в розчиненому стані в нафті або воді (у пластових умовах), а в стандартних умовах (0,101325 Мпа і 20 °C) — тільки в газовому стані. Також природний газ може знаходитися у вигляді газогідратів.

Обсяг світового видобутку  нафти у кінці ХХ ст. складав  близько 3,1 млрд. т (1995), тобто майже 8,5 млн. т на добу. Видобуток ведеться 95 країнами, причому більше 77% продукції сирої нафти видобувають 15 з них, включаючи Саудівську Аравію (12,8%), США (10,4%), Росію (9,7%), Іран (5,8%), Мексику (4,8%), Китай (4,7%), Норвегію (4,4%), Венесуелу (4,3%), Великобританію (4,1%), Об’єднанi Арабські Емірати (3,4%), Кувейт (3,3%), Нiгерiю (3,2%), Канаду (2,8%), Iндонезiю (2,4%), Ірак (1,0%). У США в 1995 р. 88% усього видобутку нафти припадало на Техас (24%), Аляску (23%), Луїзіану (14%), Калiфорнiю (13%), Оклахому (4%), Вайомінг (3,5%), Нью-Мексико (3,0%), Канзас (2%) i Пiвнiчну Дакоту (1,4%).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Нині актуальною є  реалізація концепції ресурсозбереження  в розвитку господарства країни. Ресурсозбереження  полягає в забезпеченні зростання корисних результатів виробництва при стабільності матеріальних витрат.Треба здійснювати трансформацію структури виробництва засобів і предметів праці. Використання в економічній системі природних ресурсів вимагає їх адекватної оцінки.

 Економічна оцінка природних ресурсів — необхідний етап для забезпечення їх ефективного використання. Визначилися дві групи економічних оцінок: перша — характеризує економічні ре­зультати використання природних ресурсів, друга — економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (переважно це економічні втрати від забруднення чи порушення природного середовища). Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують передусім методичні підходи, засновані на категоріях ренти та ефективності.

Природа наділила людство розмаїттям багатств, які люди активно використовують, зазвичай не зважаючи на наслідки. Різні ресурси нашої планети потрапили під загрозу зникнення. Щоб цього не сталося, людям слід зважено використовувати природні багатства, сприяти їх відновленню та спів ставляти темпи та обсяги відновлення швидкості та кількості використання.

 Людству треба прагнути  витрачати якомога менше невідновлюваних  ресурсів і чим більше відновлюваних,  де це можливо замінюючи використання  перших другими. Зокрема, це  стосується енергетики. Підсумовуючи сказане, спробуємо схематично показати на прикладі енергоресурсів, які переваги та недоліки вони мають та які наслідки для довкілля спричинює їх використання.

 

 

Список  використоної літератури

 

1. Економічна теорія: Політекономія - Базилевич В.Д., 2008 р.
2. Голиков А. П., Олійник Я. Б., СтепаненкоА. В. Вступ до економіч¬ної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 2007. — 320 с.
3. Дорогунцов С., Ральчук О., Сталий розвиток — цивілізаційний діалог природи і культури, Вісник НАНУ.— 2007. — № 10.
4. Мельникова О.В., Праховник А.В., Конеченков А.Є., Іншеков Є.М., Дешко В.І., Енергозбереження. Раціональне використання ресурсів та енергії., Київ: Палітра Друку, 2006.- 88 с.
5. Маслов С.Г., Инишева Л.И., Торф – как ратительное сирье и направления его хмимческой переработки, Химия растительного сырья. 2008. №4. С. 5–7
6. http://uk.wikipedia.org/wiki/тотф
7. http://uk.wikipedia.org/wiki/вугілля
8. http://uk.wikipedia.org/wiki/нафта
9. http://www.eia.doe.gov/emeu/aer/pdf/pages/sec11_10.pdf