Інфляція як економічне явище

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2015 в 12:39, курсовая работа

Описание работы

Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………………………...3

1. Інфляція як економічне явище………………………………………………………….4
Поняття інфляції………………………………………………………………....4
1.2. Етапи розвитку інфляції………………………………………………………..6
1.3. Типи і види інфляції…………………………………………………………….7
1.4. Причини інфляції…………………………………………………………….....15
1.5 Вимірювання інфляції…………………………………………………………..21
2. Особливості та етапи розвитку інфляційних процесів в Україні………...………...24
3. Антиінфляційна державна політика……………….……………………………..……36

Висновки…………………………………………...………………………...………………45

Перелік використаної літератури………………………………………………………..48

Файлы: 1 файл

Теорія Інфляції. Антиінфляційна політика. Інфляція в Україні. - копия.docx

— 238.51 Кб (Скачать файл)

 

  1. У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Однак вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. У останні роки в США, Японії, країнах Західної Європи переважає тенденція сповільнення темпів інфляції.

 

  1. Оскільки інфляція зароджується на грошовому ринку, то вона насамперед є результатом помилкової монетарної політики владних структур, зокрема фінансування дефіциту державного бюджету грошовою емісією.

 

  1. Важливим чинником інфляційного процесу є мілітаризація економіки, яка не тільки посилює інфляційний тиск на бюджет, але й поглинає матеріальні та інтелектуальні ресурси, гальмує розвиток цивільного виробництва і збільшує попит на споживчому ринку, не сприяючи нарощуванню пропозиції.

 

  1. Значно поглиблюють інфляційну нерівновагу монополізація ринків і малообгрунтовані найрізноманітніші привілеї владних структур багатьом підприємствам та організаціям, зокрема звільнення їх від податків і мита, надання позик на пільгових умовах, дозвіл відвантажувати продукцію без попередньої оплати, сплачування податків у кредит, проведення розрахунків без участі банків України тощо.

 

  1. Інфляція, особливо коли вона досягла рівня галопуючої або гіперінфляції, негативно відбивається на всіх сторонах суспільного життя. Вона передусім виявляється в знеціненні заощаджень, відставанні зростання доходів від цін, зменшенні купівельної спроможності населення, зниженні  мотивації до трудової та підприємницької діяльності, гальмуванні технічного прогресу, підриває управлінський механізм усього народного господарства.

 

  1. На відміну від Заходу в Україні та інших країнах, інфляційний процес розгортається, як правило, в зростаючих темпах. Це вельми незвичайний, специфічний тип інфляції, що погано піддається забороні і регулюванню. Інфляцію підтримують інфляційні очікування, порушення народногосподарської збалансованості (дефіцит держбюджету, негативне сальдо зовнішньоторгівельного балансу, зростаюча зовнішня заборгованість, зайва грошова маса в обігу).

 

  1. Керування інфляцією представляє найважливішу проблему грошово-кредитної і загалом економічної політики. Необхідно враховувати при цьому багатоскладовий, багатофакторний характер інфляції. В її основі лежать не тільки монетарні, але і інші чинники. При всій значущості скорочення державних витрат, поступового стиснення грошової емісії потрібне проведення широкого комплексу антиінфляційних заходів. Серед них – стабілізація і стимулювання виробництва, вдосконалення податкової системи, створення ринкової інфраструктури, підвищення відповідальності підприємств за результати господарської діяльності, зміна обмінного курсу грошової одиниці, проведення певних заходів з регулювання цін і прибутків.

 

  1. Нормалізація грошового обігу і протидія інфляції вимагають вивірених, гнучких рішень, що настирливо і цілеспрямовано повинні вводитись в життя.

 

  1. Особливе місце в антиінфляційній політиці займають гасіння інфляційних очікувань, ефективна монетарна політика, скорочення бюджетного дефіциту, раціоналізація зовнішньоекономічної  політики, підвищення ступеня товарності народного господарства, розумно організована приватизація державної власності, підвищення норми заощаджень і зменшення рівня їх ліквідності.

 

  1. Успіх антиінфляційних заходів в Україні передусім залежить від національної злагоди. Важливо, щоб Верховна Рада не приймала рішень, пов'язаних з додатковими асигнуваннями, Кабінет Міністрів припинив затвердження нових дорогих проектів, профспілки утримувалися від домагань підвищення заробітної плати, підприємці зобов'язалися не підвищувати ціни, а Національний банк дотримувався емісійного ліміту.

 

Перелік  використаної літератури:

  1. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 7-ме видання. – К., 2008.
  2. Основи економічної теорії. Навчальний посіб­ник./ За ред. М.О. Ажнюк - Ужгород: Ґражда, 2005. - 204 с.
  3. Макроекономіка: підручник/ за ред. Савченка А.Г., Пухтаєвич Г.О. та iн., Киiв, 1995.
  4. Гроші і кредит: Підручник / О.М. Колодізєв, В.Ф. Колесніченко. — К. : Знання, 2010. — 615 с.
  5. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит. навчальний посібник / І.М. Михайловська, К.Л. Ларіонова. – Львів Новий світ, 2006 – 432 с.
  6. Макроекономіка - Базілінська:
  7. http://index.minfin.com.ua/index/infl/

 


Информация о работе Інфляція як економічне явище