Основні тенденції розвитку країни Австралія в міжнародному економічному інтеграційному простору

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний  авіаційний університет

Інститут  економіки та менеджменту

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „МІЖНАРОДНА  ЕКОНОМІКА ”

 

на тему: «Основні тенденції розвитку країни Австралія  в міжнародному економічному інтеграційному простору»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 310 гр. ФЕП

Дяченко Д.С.

 

 

 

                                                                  Перевірила: к.е.н., доцент

                                                     Курасова О.Т.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...3

I.Основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному просторі………………………………………………..................6

1.1. Характеристика економіки Австралії………………………………………...6

1.2. Виробнича та торговельна товарна структура Австралії…………………15

1.3. Міжнародна  торговельна структура послугами країни……………………..21

1.4. Прямі  іноземні інвестиції в Австралію  в загальному та у розрізі  країн та секторів економіки у динаміці…………………………..…………………………...23

1.5. Роль ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки Австралії..............................................................................................................26

2. Кредитно-фінансові операції та становлення валютного курсу в Австралії..29

2.1. Австралійська фондова біржа………………………………………………..29

2.2. Центральний банк Австралії та його валютно-курсова політика………..30

3. Оцінка основних макроекономічних показників країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі….34

3.1 Оцінка платіжного балансу Австралії………………………………………34

3.2. Оцінка  зовнішньоторгівельного обігу……………………………………..36

3.3.Оцінка генеральної торгівлі  Австралії………………………………………..36

3.4. Розрахунок фізичного обсягу зовнішньої торгівлі…………………………..37

3.5. Cальдо торгівельного балансу……………………………………………….37

3.6. Розрахунок індексу  умов торгівлі……………………………………………38

3.7. Розрахунок індексy «концентрації експорту»………………………………39

3.8. Розрахунок  коефіцієнту імпортної залежності країни……………………...40

3.9. Визначення індексу  «чистої торгівлі»………………………………………..41

3.10. Розрахунок індексу  диверсифікації експорту………………………………42

3.11. Розрахунок обсягу експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення………………………………………………………………….42

3.12. Розрахунок експортної  квоти………………………………………………..43

Висновки……………………………………………………………………………45

Список використаних джерел……………………………………………………..47

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Розвиток світових продуктивних сил  на сучасному етапі все більш  набуває характеру цілісності та безперервності їх національних елементів. Це обумовлює перевагу доцентрових  сил у розвитку світового господарства та зростання відкритості національних економік, виступає каталізатором інтернаціоналізації  господарського життя. Сучасний світовий економічний розвиток характеризується двома головними тенденціями. З  одного боку, зростають, посилюються  і домінують процеси міжнародної  економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція як явище характеризується відсутністю будь яких форм дискримінації  іноземних партнерів у кожній із національних економік, а як процес виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами різних країн. А з іншого боку дані процеси  проходять не прямолінійно, оскільки поряд з інтеграційними процесами  в окремих регіонах світу мають  місце й дезінтеграційні процеси, що викликані політичними, національними  та релігійними причинами.

Міжнародну економічну інтеграцію можна визначити як якісно новий  етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації  господарського життя, що передбачає зближення  і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств. [25]

Світову економіку можна визначити  як економічну систему, що самовідтворюється  на рівні продуктивних сил, виробничих відносин і визначених аспектів надбудовних  відносин у тій мірі, у якій вхідні в нього національні господарства мають визначену сумісність на кожному  із трьох названих рівнів. 

Світова економіка — це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.

Міжнародна економіка як навчальна  дисципліна вивчає формування світового  ринку, встановлення міждержавних зв'язків  з їх характерними рисами, особливостями  та закономірностями.

Міжнародна економіка — це теорія, що застосовується для вивчення економіки  сучасного взаємозалежного світу, теорії ринкової економіки, закономірність взаємодії суб'єктів у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав. [31]

Базою міжнародної економіки є  теорія ринкової економіки, мікро- і  макроекономіка. Поєднання їх з прикладними  економічними дисциплінами, такими, як міжнародний маркетинг, фінанси, облік  тощо, дало змогу створити універсальну теорію міжнародної відкритої економіки, яка застосовується у більшості  країн світу та у сфері їх економічної  взаємодії.

Виходячи з цього аналізу, можна  сказати, що предметом теорії міжнародної  економіки є:

• закономірності функціонування і  розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;

• закономірності формування сукупних попиту і пропозиції на товари та фактори  виробництва, що перебувають у міжнародному обігу;

• інструменти аналізу і програмування  відкритої національної економіки, зокрема її реального, бюджетного, грошового  і зовнішнього секторів в умовах їх взаємодії з економікою інших  країн;

• тенденція розвитку міжнародних  фінансових ринків і механізмів, які  обслуговують функціонування міжнародної  економіки;

• інституційна структура регулювання  міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції розвитку та методи удосконалення. [29]

Мета дослідження - спираючись на світовий досвід оцінити та проаналізувати основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному просторі.

Завдання роботи:

1.Дати загальну характеристику  економіки країни

2. Проаналізувати виробничу та торговельну товарну структуру країни
3. Дослідити міжнародну торговельну структуру послугами країни
4. Проаналізувати прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та у розрізі країн та секторів економіки у динаміці
5. Визначити роль ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки країни
6. Охарактеризувати фондові біржі країни
7. Охарактеризувати центральний банк країни та його валютно-курсову політику
8. Дати оцінку основних макроекономічних показників країни та основних тенденцій розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі.

Предметом дослідження є закономірності функціонування в міжнародному масштабі ринкової системи Австралії та організації ії господарського життя; закономірності формування  попиту і пропозиції на товари і чинники виробництва, що знаходяться в міжнародному обігу; аналізу національної економіки Австралії; тенденції розвитку фінансових ринків і фінансових механізмів, обслуговуючих функціонування національної економіки.

Об’єктом  дослідження є основні тенденції  розвитку національної економіки Австралії, принципи її формування та шляхи вдосконалення.

При написанні роботи використовувалися  методи: аналізу, синтезу, індукції і дедукції, метод абстракції, порівняльний та статистичний методи. При проведенні аналізу використовувалися методи економічного аналізу, зокрема показники динаміки, абсолютні та відносні показники статистики, показники структури, табличний та графічний методи аналізу.

Науково-теоретичною основою дослідження  є дослідження економістів, підручники, статті періодичного друку, мережа Інтернет та інші джерела.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному просторі

1.1. Характеристика економіки Австралії

Площа — 7,7 млн км2. Населення — 20,3 млн осіб.

Держава у складі Співдружності  — шість штатів і дві території. Столиця — Канберра.

ЕГП

Австралія (Австралійський Союз) — єдина країна у світі, яка займає цілий материк. Австралія розташована на південний схід від Євразії. Вона омивається водами Тихого та Індійського океанів. Головна риса економіко-географічного положення Австралії — ізольованість, віддаленість від інших материків. Технічний прогрес на транспорті і в засобах зв'язку "близив" її з іншими континентами. Позитивного значення набуває відносна близькість Австралії до країн Південно-Східної і Східної Азії та Океанії. За розмірами території країна посідає шосте місце у світі після Росії, Канади, Китаю, США та Бразилії. Із заходу яа схід територія Австралії простягнулася на 4,4 тис. км, а з півночі на південь — на 3,1 тис. км.

Австралія — економічно високорозвинена  країна. За абсолютними розмірами  ВНП вона входить до групи перших 15 країн світу. Водночас у світовому  поділі праці вона має аграрно-сировинну  спеціалізацію.

Австралія є членом ООН, Організації  економічного співробітництва і  розвитку та інших світових і регіональних організацій.

Державний устрій

Австралія - конституційна монархія, федеральна держава у складі Співдружності, на  чолі з  Великобританією. Діє Конституція, ухвалена 9 липня 1900 р. Набрала чинності 1 січня 1901 р., з наступними змінами і доповненнями.

Глава держави - королева Великобританії ЄЛИЗАВЕТА II (Elizabeth thе Second), представлена генерал-губернатором, якого призначають за рекомендацією австралійського уряду. При генерал-губернаторі є консультативний орган - Федеральна  виконавча рада (Federal Executive Council), члени якої призначаються генерал-губернатором.  
Генерал-губернатор - Квентін БРАЙС (Quentin Bryce, жін.). Приведена до присяги 5 вересня 2008 р. 

Законодавча влада належить федеральному парламенту (Federal Parliamentу) складі королеви, представленої генерал-губернатором, сенату в складі 76 сенаторів і палати представників у складі 150 депутатів. 72 члени сенату обираються загальним голосуванням на 6 років (по 12 сенаторів від кожного штату). Половина складу сенату від штатів оновлюється кожні 3 роки. 4 сенатори (по 2 від територій) обираються загальним голосуванням строком на три роки. Палата представників обирається шляхом загального прямого голосування строком на 3 роки. Кількість депутатів, які обираються в кожному штаті, визначається пропорційно кількості населення відповідного штату, але не повинно бути менше 5 осіб. Від Північної території в палату представників обирається один представник, від Австралійської столичної території - два представника. 

Cенат - The Senate, оновлений на половину 21 серпня 2010 р. Голова - Джон ХОГГ (John Hong).

Палата представників - The House of Representatives, обрана 21 серпня 2010 р. Сікер - Анна БЕРК (Anna Burke, жін.). 

Виконавча влада належить королеві в особі генерал-губернатора і уряду на чолі з прем'єр-міністром. Міністри повинні бути членами парламенту. Вони також є членами Виконавчої ради за посадою.  Уряд сформований 11 вересня 2010 р.  
Прем`єр-міністр Австралії - Джулія ГІЛЛАРД (Julia Gillard, жін.).

Політичні партії:

Австралійська лейбористська партія - АЛП (Australian LabourParty). Заснована в 1891 р. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. Лідер - Джулія ГІЛЛАРД (Julia Gillard). Національний голова – Майкл УЇЛЛЬЯМСОН (Michael Wiliamson). Національний секретар - Карл БІТАР (Karl Bitar).

Ліберальна партія Австралії – ЛПА (Liberal Party of Australia). Заснована в 1944 р. Лідер – Тоні АБОТТ (Tony Abbott). Федеральний голова – Алан СТОКДЕЙЛ (Alan Stockdale).

Національна партія Австралії - НПА (National Party of Australia). Заснована 1916 р. як Аграрна партія. З 1974 р. мала назву Національна аграрна партія. В жовтні 1982 р. перейменована в Національну партію Австралії. Лідер - Уоррен ТРАСС (Warren Truss).  Федеральний голова – Джон ТАННЕР (John Tanner). Друкований орган - щотижнева газета "Кантрімен" (The Countryman).