Основні тенденції розвитку країни Австралія в міжнародному економічному інтеграційному простору

Партія австралійських демократів (Australian Democrats Party). Заснована в 1977 р. Лідер - Лін АЛЛІСОН (Lyn Allison). Національний голова - Джулія МЕЛЛАНД (Julia Melland).

Партія "зелених"Австралії - ПЗА. Заснована в 1992 р. Лідер - Боб БРАУН (Bob Brown). [20]

Населення

Сучасне населення Австралії сформувалось за рахунок емігрантів. До початку  європейської колонізації на материку проживало близько 300 тис. аборигенів, а зараз їх кількість становить  понад 150 тис. осіб. Вони належать до австралоїдної  раси і етнічно не утворюють єдиного  цілого. Аборигени поділяються на багато племен, які розмовляють різними  мовами.

Після Другої світової війни Австралія  прийняла багато так званих "переміщених  осіб", а також вихідців з європейського  півдня і сходу — італійців, югославів, греків тощо. Серед них було понад 20 тис. українців. За останній час частина  іммігрантів у прирості населення  складає 40 %. В останні десятиліття  країна потерпає від зростаючих темпів нелегальної імміграції з країн  Південно-Східної і Східної Азії.

Населення по території країни розміщується дуже нерівномірно. Основні райони найбільшої густоти сконцентровані на сході і південному сході, південному заході та півдні. Тут густота населення  складає 25—50 осіб на 1 км2, а решта  території заселена дуже слабо (густота  не досягає і однієї особи на 1 км2). В окремих внутрішніх пустельних районах Австралії населення  відсутнє. В останні десятиліття  відбуваються зрушення в розміщенні населення країни, завдяки відкриттю  нових родовищ корисних копалин  ца півночі та півдні. Австралійський уряд заохочує переміщення населення  в центр материка, до слабо освоєних районів.

За рівнем урбанізації Австралія  посідає одне з перших місць у  світі — 90 %. Серед міських поселень Австралії виділяють три групи  міст: по-перше, це невеличкі гірничі міста, які розкидані по всьому континенту і є його невід'ємною рисою; по-друге, це столиці штатів, які виконують не тільки адміністративні та політичні функції, але й економічні, комерційні, наукові, культурні; по-третє, це середні за розмірами центри, які виникли поруч зі столицями, прийнявши на себе функції центрів різних галузей промисловості.

Структура зайнятості Австралії типова для постіндустріальних країн. Так, у сільському господарстві зайнято  — 3,6 %, у промисловості — 26,4 %, у  сфері послуг — 70 %.

Природні умови і ресурси

При 0,3 % світового населення Австралія  має 5,8 % земної поверхні. Тому її забезпеченість природно-ресурсним потенціалом  у 20 разів вища за середню у світі, насамперед мінеральними ресурсами. Відкриття нових родовищ вивели країну на провідні позиції у світі за запасами та видобутком залізних і свинцево-цинкових руд, бокситів.

Найбільші родовища кам'яного вугілля, нафти та газу розташовані у східній  частині Австралії. У західній і  північній частині країни є поклади  рудної сировини: заліза, нікелю, поліметалів, золота, срібла, міді, мангану. Поклади  бокситів зосереджені на півострові Кейп-Йорк і у північно-східній  частині Північної території. За винятком нафти країна повністю забезпечує свої потреби основними видами сировини для промисловості.

60% території Австралії займають  безстічні області. Річкова мережа  найгустіша на о. Тасманія. Найповноводніша  річка країни — Муррей з  притоками Дарлінґ і Маррамбіджі.  Річки, що стікають зі східних  схилів Великого Вододільного  хребта, короткі та досить повноводні. Річки центральної Австралії  не мають постійного стоку.  Більшість озер країни, як і  річок, характеризуються майже  виключно дощовим живленням. Вони  не мають ні постійного рівня,  ні стоку. Улітку озера пересихають  і являють собою неглибокі  солончакові западини.

Лісові ресурси Австралії незначні. Території, укриті лісом, у тому числі  скреби, становлять близько 18 % всієї  площі країни. Під впливом господарської  діяльності рослинність надзвичайно  видозмінилась.

Країна за рельєфом — велике плато, увігнуте в центральній частині  та при-підняте на краях. Гори займають 5 % території. У центрі розміщена  велика западина — Центральна низовина — найпосушливіший район Австралії.

Північна та північно-східна частини  країни розташовані в тропічному кліматичному поясі. Найбільшу частину  Австралії займає пояс субтропічного  клімату. Лише крайній південь входить  у пояс помірного клімату. Австралія  відома як посушливий материк, проте  території з достатньою кількістю  опадів становлять 1/3 всієї площі. У  посушливих районах є значні запаси підземних вод.

Унікальні природні ландшафти Австралії  та чудові пляжі її східного узбережжя  є підставою для стрімкого  розвитку екологічного, відпочинкового і спортивного (дайвінг, яхтінг, віндсерфінг) туризму.

Загальні риси господарства

Сучасна Австралія — розвинута  індустріально-аграрна держава. Значного розвитку набули обробна промисловість, електроенергетика (за виробництвом електроенергії на одну особу Австралія посідає  одне з перших місць у світі), машинобудування, металургійна, нафтопереробна, хімічна, текстильна, поліграфічна промисловість. Особливістю промисловості Австралії  є надмірний розвиток сировинних галузей, продукція яких повністю задовольняє  потреби внутрішнього ринку і  орієнтується, переважно, на експорт. Країна є одним із найбільших у світі  виробників і експортерів сільськогосподарської  продукції. Найбільш освоєний і економічно розвинутий район Австралії —  Південно-Східний. На нього припадає понад 70 % обробної промисловості.

Структура господарства Австралії  цілком сучасна і відповідає критеріям  високорозвинених країн. В обробній промисловості зайнято 16 % працюючих  і вони створюють 19 % ВНП, в добувній промисловості, відповідно, 2 і 7 %, сільському господарстві — 6 і 4 % і в третинній  сфері — 68 і 61 %.

Специфікою є гіпертрофований  розвиток сировинних галузей, продукція  яких перекриває потреби внутрішнього ринку і орієнтується переважно  на експорт. Базою їх є величезні  природні багатства. Причиною виникнення був попит на їхню продукцію з  боку метрополії, а потім і інших  країн. Експортні галузі відіграють виняткову роль в житті Австралії. Вони є основним джерелом іноземної  валюти. Безпосередньо в них зайнято  порівняно мало людей. Але велика кількість працюючих в інших галузях зв'язана з ними, створюючи умови для їхнього функціонування і обслуговуючи їх.

Експортними галузями є сільське господарство і гірничодобувна промисловість. Продукти тваринного і рослинного походження дають 35 % вартості експорту, мінерального — 45 %. Спочатку експортні галузі відзначалися екстенсивністю виробництва, зараз  воно все більше і більше інтенсифікується. Перед експортом сировина зазнає обов'язкової промислової обробки. Висока продуктивність праці в експортних галузях, а Австралія в даному випадку стоїть на одному рівні із США, пов'язана не тільки з використанням найновішої техніки, технології та організації праці, а з урахуванням того, що найдешевше може дати та або інша територія чи об'єкт. Саме це і є основою високого рівня ВНП на душу населення. 
Великобританія перестала бути головним імпортером австралійської сировини післ я свого вступу до ЄС. На ринках Австралії її замінила Японія, потреби якої в сировинних ресурсах у цей час швидко зростали. Експорт Австралії спрямовується зараз також у США, Китай і країни Південно-Східної Азії. Спеціалізація на виробництві та експорті на світовий ринок продукції первинного сектора має свої переваги і вади. Як і будь-яка інша спеціалізація, вона дозволяє зосередити увагу невеликої за населенням країни в одному напрямку. Разом з тим, в Австралії мало розвинене виробництво засобів виробництва і новітні наукоємні галузі. Саме їх продукція становить 3/4 імпорту країни. [19]

Утворення Австралійського Союзу  створило умови для появи в 1909 р. національної валюти. Нею став австралійський фунт стерлінгів. У результаті грошової реформи 1966 р. австралійські фунти, шилінги і пенси були замінені на долари і центи, що значно спростило  систему розрахунків. Австралійський долар нині — конвертована валюта.

Важливе місце в економіці країни займають фінанси з їх федеральним  бюджетом. Найбільшу частку доходів  бюджету становлять подоходні податки  із населення (понад 50%) і акцизні  збори (майже 14%). Найбільше коштів держава  використовує на соціальне страхування  і забезпечення населення (майже 28%), на субсидії штатам (19-20%), охорону здоров'я (приблизно 10%), державний апарат (7-8%) і оборону (майже 10%). 

Основою банківських операцій є  різні за формою власності банки, які характеризуються надзвичайно  високим рівнем концентрації. На чотири провідних банки країни (державний  банк "Комунуелф бенк оф Острейліа" і три приватні: "Веетлак Бенкінг  корпорейшн", "Остреліа енд Нью-Зіланд бенкінг груп" і "Нешнл Остреліа бенк") припадає понад 90% вкладів  і кредитів.

Досконалою в Австралії є  кредитна система, яка складається  із центрального банку, комерційних  і ощадних банків та інших фінансово-кредитних  закладів, де найголовнішими є страхові і фінансові компанії. [21]

Промисловість

Основу енергетики країни становить  кам'яне і буре вугілля. Недостатнім  залишається забезпеченість нафтою і природним газом. Основна частина  електростанцій — ТЕС, які працюють на вугіллі та природному газі. Ресурси  гідроенергії обмежені, але вони широко використовуються. Гідроелектростанції  розміщені переважно в Австралійських Альпах та на острові Тасманія.

Добре розвинута гірничодобувна промисловість. Забезпеченість країни багатьма видами мінеральних ресурсів перетворила  її на одну з найбільших гірничодобувних  країн світу. Австралія посідає  перші місця за видобутком бокситів, алмазів, опалів і свинцю та одне з  перших за видобутком вугілля, залізної і манганової руд, міді, цинку, олова, нікелю, титану, вольфраму, срібла тощо. На власній сировині сформувалася потужна  металургійна промисловість, яка працює на забезпечення перш за все власних  потреб. Це далеко не так.

Достатньо добре розвинуте транспортне  машинобудування. Виробництво автомобілів  розміщене у містах Мельбурні, Аделаїді, Перті. Виробництво залізничного устаткування є у Ньюкаслі, Сіднеї, Мельбурні, Брісбені. Найбільші суднобудівні заводи розміщені поблизу Сіднея, Мельбурна, у Брісбені, Девенпорті, Ньюкаслі. Основні  підприємства сільськогосподарського машинобудування розміщені у  промислових містах півдня та південного сходу, а дрібні — у внутрішніх землеробських частинах Австралії.

Хімічна промисловість охоплює  виробництво кислот, вибухівки, фосфатних  і азотних добрив, пластичних мас  та синтетичних смол. Основними центрами галузі є міста південного сходу  держави.

Целюлозно-паперова промисловість  використовує імпортну деревину хвойних  дерев та місцеву деревину. Основний район розміщення галузі - штат Тасманія.

Найбільші підприємства легкої промисловості (взуття, трикотаж, хутряні та шкіряні  вироби, синтетичні волокна) розміщені  у великих портових містах і промислових  центрах південного сходу держави.

Для харчової промисловості характерна експортна орієнтація. Тому найбільші  центри галузі розміщені у портових містах.

Сільське господарство

Сільське господарство Австралії  характеризується високою товарністю, широким використанням машин. На півночі та у внутрішніх частинах країни сільське господарство екстенсивне, через наявність великих земельних  площ. Інтенсивно господарство ведеться переважно у південно-східній  та південно-західній частинах, у межиріччі  Муррею і Марамбіджі на зрошуваних землях.

Провідними галузями сільського господарства країни є вівчарство та зернове господарство. Під посівами пшениці зайнято 3/4 посівних площ, в основному на південному сході країни. У вологих тропіках вирощують цукрову тростину, ананаси, манго, банани, цитрусові, кісточкові. На зрошуваних землях розвинуто виноградарство, вирощування бавовнику, тютюну і  кукурудзи.

Австралія посідає перше місце  за поголів'ям овець (132 млн). Розвивається м'ясне і молочне тваринництво. Переважна  частина поголів'я овець зосереджена  у посушливих районах країни на спеціальних  вівчарських станціях. М'ясне скотарство розвинене у тропічній та субтропічній частинах країни. За експортом яловичини  й телятини Австралія посідає  перше місце у світі. Молочне  скотарство розміщується у південно-східній  частині країни та навколо великих  міст. Добре розвинуте також птахівництво.

Транспорт

Транспорт відіграє важливу роль у  великій за територією і рідко  населеній країні. Протяжність залізниць  становить понад 40 тис. км, а автомобільних  шляхів — близько 900 тис. км. 75 % перевезень вантажів і пасажирів, здійснюється автотранспортом. Найгустіша мережа доріг  — на південному сході країни. Різні види транспорту об'єднуються у єдину транспортну мережу, яка перебуває у державній власності.

Пасажирські перевезення здійснюються переважно індивідуальним транспортом. За кількістю легкових автомобілів (приблизно 500 на тисячу жителів) Австралія  займає одне із перших місць у світі. В країні нараховується 8,9 млн. легкових і 2,0 млн. вантажних автомобілів.

В Австралії особливе значення має  авіатранспорт, який добре розвинений. В середині країни практично все  населення і навіть великі ферми  мають авіаційне сполучення із навколишніми містами. На міжнародних лініях перше  місце за кількістю перевезень займає державна компанія "Куонтас". Регулярний зв'язок з Австралією мають американські, англійські, японські, французькі, німецькі та інші авіакомпанії.