Особливості інтеграції у країнах Південної та Північної Америки

Найбільшим за територіальним охопленням інтеграційним об'єднанням в Латинській Америці є Латиноамериканська Економічна Система - СЕЛА (Latin American Economic System - SЕLА), яку було засновано в 1975 році [2, ст.376].

        Членами СЕЛА є такі країни: Аргентина, Барбадос, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гайана, Гватемала, Гондурас, Гренада,, Домініканська Республіка, Еквадор, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Мексика, Нікарагуа,^: Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Суринам, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Чилі, Ямайка.

Основні завдання СЕЛА:

   - забезпечення системи постійного діалогу та координації з метою вироблення спільних позицій і стратегій з економічних і соціальних питань при їхньому розгляді в міжнародних організаціях і на міжнародному форумах, а також при переговорах з третіми країнами і групами країн.

Керівні органи СЕЛА: Латиноамериканська рада; Комітет дії; Постійний секретаріат.

Штаб-квартира СЕЛА знаходиться  в м. Каракас (Венесуела).

Більш конкретним у своєму функціонуванні та економічних успіхах  є угруповання, яке має назву Латиноамериканська Асоціація Інтеграції - ЛААІ (Latin American Integration Association - LAIA) створене у 1980 році на базі країн, які до цього об'єднувались у Латиноамериканську Асоціацію Вільної Торгівлі (ЛАВТ), функціонує з 1982 року [2, cт.378].

Мета створення ЛААІ полягає у створенні загальних  правових рамок для регіональної інтеграції й наданні країнам-членам можливості проводити переговори і  укладати угоди з різноманітних  економічних питань, які складають спільнийінтерес.           

Рис. 3.1. Основні завдання ЛААІ [2, cт.378]

До ЛААІ входять: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Еквадор, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі.

ЛААІ передбачає створення  гнучкої системи регіональних пільгових  мит. На відміну від своєї попередниці, ЛАВТ, не передбачає знищення тарифних і нетарифних перепон. Щоправда, в рамках ЛААІ функціонує три субрегіональних торгово-економічних об'єднання: Андська група, Ла-Платська група і Амазонський пакт, члени яких об'єднуються в більш тісні інтеграційні угруповання [2, ст.378].

Найбільших інтеграційних  результатів досягла Андська Група, яку було створено в 1969 році. До цієї групи входять такі країни: Болівія, Венесуела, Еквадор, Колумбія та Перу. Це угруповання передбачає запровадження єдиних зовнішніх тарифів, деякі обмеження на приплив іноземних інвестицій, сприяння розвитку національних промислових підприємств на основі цього субрегіонального ринку, інтеграцію політики в економічній та соціальній сфері. Але певні розбіжності в інтересах країн-членів Андської групи, особливо політичного характеру, стоять на заваді реалізації цілей цього субрегіонального об'єднання.

Керівні органи ЛААІ: Рада міністрів (складається з міністрів  закордонних справ і державних  керівників, які займаються питаннями інтеграції); Комітет постійних представників (постійний орган, який контролює правильність дотримання положень документів ЛААІ); Генеральний секретаріат.

Штаб-квартира знаходиться  в м. Монтевідео (Уругвай).

У рамках СЕЛА та ЛААІ, хоч  і юридично самостійно, з 1995 року на основі Асунсьонського договору, підписаного в 1991 році, функціонує Південний Спільний Ринок, який ще називають Спільним Ринком Країн Південного Конусу - МЕРКОСУР (Southern Common Market - MERKOSUR).

Метою створення МЕРКОСУР є створення зони вільної торгівлі і митного союзу, а в перспективі - приєднання інших латиноамериканських країн і створення Південноамериканської асоціації вільної торгівлі (САФТА).

Членами МЕРКОСУР є такі країни: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, a Болівія і Чилі - асоційовані члени.

Основні завдання МЕРКОСУР:

• скасування усіх видів мита і нетарифних обмежень у взаємній

          торгівлі між цими чотирма країнами;

• вільний рух капіталів і робочої сили;
• введення єдиного спільного зовнішнього тарифу; координація

         політики в галузі промисловості, сільського господарства,

          транспорту і зв'язку, валютно-фінансовій сфері.

Керівні органи МЕРКОСУР: Рада спільного ринку; Група спільного  ринку; робочі групи; Спільна парламентська комісія; Секретаріат [2, ст.378].

Необхідно відзначити, що інтеграція країн Латинської Америки  і Карибського басейну є одним  з ключових процесів економічного розвитку регіону. Почавшись майже одночасно  з аналогічними процесами в Західній Європі, латиноамериканська інтеграція пройшла довгий і нелегкий шлях від Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (1960 рік) до Південноамериканського спільного ринку МЕРКОСУР (договір про створення від 26 березня 1991 року). Створення МЕРКОСУР відповідало глибинним інтересам народів Південної Америки.

Митним союзом, по суті, є Карибське Співтовариство та Спільний Ринок - КАРИКОМ (Carribbean Community and Common Market - САRІСОМ), що об'єднує в основному острівні держави. Попередником КАРИКОМ була Карибська асоціація вільної торгівлі (КАРАФТА), яка проіснувала з 1965 року до 1973 року. До КАРИКОМ входять: Антигуа і Барбуда, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Домініка, Гренада, Гайана, Монтсеррат, Сент- Вінсент і Гренадини, Сент-Кітс і Невіс Сент-Люсія, Суринам, Тринідад і Тобаго, Ямайка.

Перспективні плани  КАРИКОМ передбачають:

• вільне переміщення в регіоні товарів і капіталу;
• вироблення єдиних тарифів;
• <span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0439_0020_0442_0435_043a_0441_0442__Char" st