Отчет о прохождении практики в підприємства «Картес»

Взаємодія  з   бухгалтерією укладається  в  передачі  даних о продукції, що надходить, реалізованих товарах, фінансових та банківських операціях.  Всі підрозділи складають звіти. Головним документом є баланс підприємства, в якому відзначається вся діяльність підприємства та фінансовий результат цієї діяльності.

Що стосується інших  підрозділів, то передача інформації сприяє руху товарів.

Це мі розглянули внутрішню  інформацію, яка виникає на самому підприємстві та характеризує його діяльність. Вона формується в процесі поточного, бухгалтерського та адміністративного  обліку та фіксується на машинних та паперових  носіях, а також може бути усною.

До зовнішньої інформації віднесемо ту, якою користуються постачальники  та споживачі продукції, конкуренти, контактні аудиторії.

ПП «Картес» користується такими засобами інформації як договори, звіти, скарги та пропозиції, ЗМІ, публікації дослідних та консалтингових фірм, Інтернет.

Розглянемо інформаційні системи, які використовує ПП «Картес». Операційно виконавча система використовується підприємством для для записування  витрат на пасиви індивідуальних рахунків, обліку сплати рахунків та надсилання щомісячних рахунків клієнтам. Ця система ефективна, так як підприємство використовує велику кількість однорідних операцій. Інформаційна система менеджменту збирає дані, організовує і систематизує інформацію у формі, зручній для менеджерів. Так працівник торгового відділу, розмовляючи з підприємством споживачем про дату поставки, за допомогою цієї системи може точно сказати дату виконання замовлення

ПП «Картес» використовує автоматизовані засобі збору, обробки  передачі та утримання інформації. Наприклад, ПК, факси, телефони, принтер та сканер та інше. Бухгалтерія ведеться на технічних носіях, обробляється сучасним інформаційним забезпеченням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Підприємництво – це процес планування, організації, виробництва та взяття на себе відповідальності за діяльність підприємства. Підприємець – це особа, яка займається підприємницькою діяльністю.

За останній час в  Україні прийнято чимало нормативних  актів, мета яких захищати права споживачів, підвищити вимоги до якості товарів, відповідальність підприємств торгівлі за нормальну організацію організацію процесу торговельного обслуговування покупців.

ПП «Картес» дотримуються встановлених нормативних актів. Розглянемо основні з них, які регулюють діяльність даного підприємства.

Звичайно найголовнішими законами є Конституція України  та Кодекс законів про працю. Вони визначають права та обов’язки  громадян, зокрема працівників даного підприємства, трудові відношення робітників.

Серед законів, що регулюють  виключно підприємницьку діяльність та стосуються ПП «Картес», слід назвати Закони України:

«Про підприємництво» від 07.02.91 р.,

«Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р.,

«Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18.02.92 р.,

«Про власність» від 0.02.93 р.

«Про захист прав споживачів»  від 15.12.93 р.

«Про оплату праці» від 24.03.95 р.

Крім Законів України  немаловажними є Укази Президента України, такі як:

«Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі» від 11.07.95 р.

«Про положення про  Міністерство зовнішніх економічних  зв’язків і торгівлі України» від 27.12.95 р.

Постанови Кабінету Міністрів  України:

«Про положення про  порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності» 17.05.94р

«Про порядок заняття  торговельною діяльністю і правила  торговельного обслуговування населення» 08.02.95 р.

«Про уточнення повноважень  центральних органів державної виконавчої влади, Уряду АРК та виконкомів місцевих рад у галузі ціноутворення» від 13.02.95 р.

«Про створення єдиного  державного реєстру підприємств  і організацій України»  від 22.01.96 р.

«Про впорядкування  роботи продовольчих і речових ринків»  від 29.04.96 р.

На основі цих документів ПП «Картес» є юридичною особою, яка має власність та займається торгівлею товарів широкого вжитку. Підприємство має ліцензію на торгівлю харчовими товарами, слідкує за якість. Керівник сам слідкує за достовірністю  інформації, яку надають споживачу. Згідно Податковому Кодексу України підприємство виплачує всі податки.

Регулювання оплати праці  на рівні підприємств здійснюється шляхом розроблення, затвердження і  застосування внутрішніх (локальних) нормативних  документів, зокрема, положень:про оплату праці; про преміювання за виконання виробничих завдань і функцій; про винагороду за підсумками роботи за рік відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Охорона праці - це система  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих  на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці  є Закон України “Про охорону  праці”. Цей Закон визначає основні  положення щодо реалізації конституційного  права працівників на охорону  їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Вимоги щодо охорони  праці регламентуються також  Державними стандартами України  з питань охорони праці, Будівельними нормами та правилами, Санітарними  нормами, Правилами улаштування  електроустановок.

Окрім Закону України "Про охорону праці". Немаловажними є закони «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання»,  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про об’єкти підвищеної небезпеки», «Про пожежну безпеку», а також Конвенція о безпеці та гігієні труда, правила пожежної безпеки, Правила безпечної експлуатації електроустаткування споживачів, Правила безпечної роботи з інструментами та приладами, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Правила дорожнього руху.

  На підприємстві є журнали та документи по охороні праці, такі як журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці, журнал реєстрації інструктажів із питань пожежної безпеки, журнал реєстрації інструкцій з питань охорони праці, журнал обліку видачі інструкцій з питань охорони праці, журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків, журнал обліку професійних захворювань, журнал реєстрації аварій, протоколи перевірки знань із питань охорони праці. Велика увага приділяється: Акт про нещасні випадки на виробництві форма Н-1, Акт розслідування нещасних випадків на виробництві форма Н-5, Акт розслідування професійних захворювань форма П-4.

Обов'язки роботодавця  щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 17). Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

На ПП «Картес» створюються  безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов покладається на власника. До роботи допускаються особи, які пройшли навчання за професією, вступний та первинний інструктажі, перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на 6 місяців. А періодичні медичні огляди 1 раз на 2 роки.

Витрати на охорону праці  на ПП «Картес» становлять 0,5% від суми реалізації продукції. Спостерігається  позитивна тенденція щорічного зростання витрат на охорону праці у зв’язку з приростом реалізації продукції. Завдяки цьому керівництво може забезпечити своїм працівникам належні умови праці.

 Умови праці на  робочому місці, безпека технологічних  процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

На підприємстві впроваджені сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Разом з тим на працівників  також покладаються певні обов'язки:

- знати і виконувати  вимоги нормативних актів про  охорону праці, правила поводження  з машинами, механізмами, устаткуванням,  користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- додержуватися зобов'язань  щодо охорони праці, передбачених  колективним договором (угодою, трудовим  договором) та правилами внутрішнього  трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

- співпрацювати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

  Директор постійно проводить контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Згідно із Законом  України «Про охорону праці» за порушення  законодавчих та інших нормативних  актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

  Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах: на працівників — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про охорону праці» та Положенням про  порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за: порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов’язковими для виконання; невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.

  Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки  праці передбачена ст. 135, 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України. Ст. 135 містить загальне поняття складу та суб’єкта злочину. Суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Згідно з цією статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином — власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров’я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.