Отчет по практике в ТзОВ “Брокер”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2013 в 22:28, отчет по практике

Описание работы

Метою проходження практики на підприємстві є формування професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах ,на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та митного права;опанування студентами сучасними прийомами , методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії;виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Содержание работы

Вступ.
1.Загальна характеристика підприємства:
Характеристика Товариства з Обмеженою Відповідальністю “Брокер”;
Аналіз господарської діяльності підприємства. Індивідуальне завдання
Характеристика фінансового стану установи.
Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та розвитку господарської діяльності підприємства
4. Опис організації охорони праці на підприємстві
Висновки та пропозиції.

Файлы: 1 файл

ОТЧЕТ.doc

— 222.00 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

ЗВІТ

Про виробничу практику

ТзОВ “БРОКЕР”


(назва підприємства)

 

 

 

 

 

 

План.

Вступ.

1.Загальна характеристика підприємства:

    1. Характеристика Товариства з Обмеженою Відповідальністю “Брокер”;
  1. Аналіз господарської діяльності підприємства. Індивідуальне завдання
    1. Характеристика фінансового стану установи.
  2. Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та розвитку господарської діяльності підприємства

4. Опис організації охорони праці на підприємстві

 

Висновки та пропозиції.

 

Вступ

Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою дер-жавного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.

Відповідно виробнича практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця з менеджменту  в митній справі.

Метою проходження практики на підприємстві є формування професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах ,на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та митного права;опанування студентами сучасними прийомами , методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії;виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

В основному ми звертаємось до таких  джерел, як: Закон України “Про зовнішньоекономічну  діяльність” , “Про порядок нарахування  мита” “Про статут підприємства”,розглянемо статут підприємства , контракт (договір  купівлі-продажу ), розглянемо порядок оформлення.Слід зауважити і підкреслити, хто є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності .Звернемось до статті №3 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

  • Фізичні особи –громадяни України ,іноземні громадяни та особи без громадянства , які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України(тобто резеденти та нерезеденти);
  • Юридичні особи , зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів , включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціаціії, спілки, консорціуми, концерни, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), у тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
  • Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність;
  • Структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності України, іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
  • Спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані , як такі які мають постійне місцезнаходження на території України;
  • Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів, місцеві органи влади й управління в особі ство-рених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у  господарській діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно їз частиною 4 статті другої цього закону і законами України.

Розглянемо функціонування митних органів при здійсненні зов-нішньоекономічної  діяльності на основі статті №13 закону України “Про зовнішньоекономічну  діяльність”.

Україна здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності  на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності згідно їз цим Законом, законами України та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір на якому діють  митні правила України, з додержанням  зобов’язань, що випливають з участі України в митному союзі.

Для того, щоб програма зовнішньоекономічної діяльності здійснювалась належним чином потрібно визначити міру відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні засади відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначені в статті №32. Україна як держава і всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов’язаних з ним законів України та/або своїх зобов’язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Україна як держава не несе відповідальності за дії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії  України як держави.

Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб’єкт такої діяльності згідно зі статтею №3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності.

Усі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають  при застосуванні цього та пов’язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської  діяльності мають право на судовий  розгляд зазначених справ та питань.

Стаття №33: “У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов’язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

  • майнова відповідальність;
  • кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування  прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності цього  або пов’язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, утрати вигоди або/та моральної шкоди в інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Отже прийнявши до уваги законодавчу  базу щодо зовнішньоекономічної діяльності можна братись до розгляду робочої  програми та поставлених перед нами завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна  характеристика підприємства.

 

1.1 Характеристика  товариства з обмеженою відповідальністю “Брокер”.

Товариство з обмеженою  відповідальністю (ТзОВ) “Брокер” (надалі “Товариство”) створене на основі колективної  форми власності в 22/03/01р., у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, Закону України “Про підприємства в Україні”.

Місце знаходження Товариства:

Україна, Івано-Франківська  область,

м. Коломия, вул. Карпатська, 37.

Учасниками Товариства є: громадяни України:

1.Антонюк Віталій Романович;

2.Ткачук Любомир Любомирович;

3.Ткачук Галина Миколаївна. 


Внутрішня організаційна структура  Товариства має такий вигляд:

Діяльність Товариства здійснюється у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, інших законодавчих актів України, установчого договору про створення і діяльність Товариства і Статуту. Воно є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.

Товариство може набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати  в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені. Має право створювати на території України та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України, самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України.

Товариство не відповідає по зобов’язаннях держави і учасників. Держава не відповідає по зобов’язаннях  Товариства. Учасники несуть відповідальність по зобов’язаннях Товариства в межах  їх вкладів.

Метою Товариства є отримання  прибутків від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі інтересів засновників, а також економічних і соціальних інтересів працівників, від здійснення виробничої діяльності та надання послуг населенню:

  • Поставка продукції, виконання робіт, надання послуг в кредит, надання фінансової допомоги на умовах, передбачених домовленістю сторін;
  • Купівля-продаж, обмін, лізингові та консигнаційні операції;
  • Інвестування розробок нових зразків і технологій для виробництва товарів народного споживання, виробництво цих товарів, а також виробів   виробничо-технічного,   навчального  та  наукового призначення, продукції народних промислів, створення програм інноваційного та цільового призначення, в тому числі колективів - розробників нової техніки, технологій, “ноу-хау”, а також окремих авторів.
  • Утворення власної виробничої бази для виробництва продукції, товарів, виконання та надання послуг, в тому числі шляхом участі в різного роду підприємствах (включаючи спільні підприємства та комерційні об’єднання);
  • Здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України та за її межами в порядку, встановленому законодавством;
  • Фінансування проектно-дослідницьких робіт, розробки проектно-конструкторської документації, будівництва та експлуатації, готелів, магазинів, житлових будинків, спортивних комплексів та споруд, об’єктів соціального та культурно-побутового призначення;
  • Вивчення споживчого попиту та пропозицій на товари та продукцію власного виробництва та третіх осіб, а також надання послуг і виконання робіт з маркетингу, інформаційно-консультаційна діяльність;
  • Організація рекламно-видавницької, рекламно-виставкової, торгово-комерційної, редакційно-видавницької, екскурсійної та туристичної діяльності, в тому числі організація та проведення комерційних семінарів, бізнес-турів, виставок-продажів, аукціонів за участю вітчизняних та іноземних громадян і юридичних осіб;
  • Здійснення від свого імені та за власний рахунок, а також за дорученням клієнтів торговельних та торговельно-посередницьких операцій щодо матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, кредитних ресурсів та валюти, об’єктів інтелектуальної власності (брокерська діяльність), а також операцій щодо оптової та   роздрібної купівлі-продажу (дилерська діяльність), в тому числі на товарних, товарно-сировинних, фондових та інших біржах на території України та за її межами;
  • Аудіо-та відеозапис;
  • Організація роздрібної торгівлі та громадського харчування;
  • Оптово-збутова та торгово-посередницька діяльність;
  • Виконання ремонтно-будівельних робіт;
  • Зовнішньо-економічна діяльність;
  • Ремонт та технічне обслуговування автомобілів;
  • Комісійна та роздрібна торгівля автомототехнікою;
  • Маркетингові та брокерські послуги;
  • Матеріально-технічне забезпечення ресурсами, сировиною, обладнанням підприємств та громадян;
  • Надання транспортних послуг з перевезення вантажів та пасажирів власним і орендованим транспортом та міжнародні перевезення;
  • Відкриття пунктів обміну валюти;
  • Медичне обслуговування населення;
  • Організація культурно-масового та спортивно-оздоровчого відпочинку, ігрового бізнесу, проведення конкурсів, лотерей;
  • Закупівля сільгоспродукції у населення;
  • Проведення благодійницьких міроприємств;
  • Організація виставок-ярмарок;
  • Рекламна діяльність;
  • Окремими видами підприємництва фірма займається тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій);
  • У випадках передбачених законодавством Товариство вибирає ліцензії на право займатися відповідними видами діяльності.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників  створюється статутний фонд у  розмірі (одинадцять тисяч вісімсот гривнів).

Вклад кожного з Учасників  становить:

1.Антонюк Віталій Романович                        2950 грн. (25%)

2.Ткачук Галина Михайлівна                          2950 грн. (25%)

3.Ткачук Любомир Любомирович                  5900 грн. (50%)

Товариство має право  змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після  внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

Зменшення статутного фонду  при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення Товариства про  збільшення розміру статутного фонду  набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру, а  при зменшенні розміру статутного фонду – не раніш як через три  місяці після державної реєстрації і публікації про це в установленому порядку.

Додаткові внески учасників  не впливають на розмір їх частки у  статутному фонді, вказаному в цьому  статуті і в установчому договорі.

Учасник Товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному, чи кільком учасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини). Учасник, який її відступив, пропорційно їх часткам в статутному фонді або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу Учасником, який її відступає. Частка учасника товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов’язане передати її іншим Учасникам або третім особам в строк, що не перевищує 1-го року.

По одностайному рішенню  зборів всіх учасників, Товариство має  право здати в оренду, продати  або подарувати набуте майно товариства як основних, так і обігових коштів другим юридичним, або фізичним особам.

При виході учасника з  Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна  його частці в статутному фонді.

Джерелами формування майна  Товариства є:

• вклади Учасників в Статутний фонд;

• прибуток, одержаний від реалізації власної продукції, робіт і послуг та інших видів господарської діяльності;

• прибутки від реалізації цінних паперів, випущених в установленому порядку;

Информация о работе Отчет по практике в ТзОВ “Брокер”