Попит і пропозиція

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП з

РОЗДІЛ І. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПОПИТУ 5

1. Закон, крива та означення попиту 5
2. Чинники еластичності попиту 9

 

РОЗДІЛ II. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПРОПОЗИЦІЇ 14

1. Пропозиція та ринкова пропозиція, їх суть 14
2. Еластичність пропозиції, її економічний зміст та види 22

 

РОЗДІЛ III. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 25

1. Економічна природа попиту та пропозиції 25
2. Фактори, що визначають попит і пропозицію 26

 

 

ВИСНОВКИ 28

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ЗО

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової організації господарювання, що виражають об'єктивні економічні відносини товарного виробництва. З розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро - і макроекономічного регулювання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Коливання ринкового попиту і пропозиції зумовлюються багатьма факторами. Класифікація їх дає змогу не тільки проаналізувати причини змін ринкової кон'юнктури, що відбулися, а й передбачити можливі зміни залежно від пануючих тенденцій. Систематизація факторів створює теоретичні передумови для свідомого управління динамікою попиту і пропозиції та широко використовується в сучасній практиці маркетингу на мікроекономічному рівні.

Економічні засади органічної поєднаності попиту і пропозиції випливають з нерозривності процесу відтворення економічного життя (єдності фази виробництва, розподілу, обміну та споживання продукту) і пов'язані з універсальною товарно-грошовою формою такого відтворення. Співвідношення попиту і пропозиції відбиває конкретні пропозиції виробництва і споживання з урахуванням вартісно-цінової визначеності товарів (послуг).

Відносна незбалансованість попиту та пропозиції на ринку веде до перерозподілу самих факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили, природних ресурсів) між галузями виробництва. Провідною тенденцією такого перерозподілу є рух потенційних умов виробництва у ринковій сфері, де не забезпечено платоспроможний попит споживача. Виробник реалізує свій економічний інтерес — створює вартість, що після реалізації продукції на ринку дасть змогу отримати прибуток, забезпечити розширене відтворення виробничого процесу і повніше задовольнити потреби самих виробників.

С. Дзюбик у своїй праці «Основи економічної теорії» подає поняття попиту та пропозиції.

У книзі В. Ющенко «Гроші: розвиток попиту та пропозиції» ми наглядно можемо побачити взаємозв'язок попиту та пропозиції та прослідкувати це за графіками.

Галчинський A.C. та ін. добре висвітлили у своїй праці чинники еластичності попиту.

Мета дослідження. Аналіз співвідношення попиту і пропозиції. Об'єкт дослідження. Попит та пропозиція.

Предмет дослідження. Співвідношення попиту та пропозиції та їх вплив на ринок.

Завдання дослідження:

1. Охарактеризувати суть, зміст та фактори попиту та пропозиції.
2. Визначити значення пропозиції та фактори, що впливають на нього.
3. Проаналізувати залежність попиту та пропозиції від різних факторів. Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох

розділів, висновків та списку використаної літератури. Містить 31 сторінку.

 

РОЗДІЛ І. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПОПИТУ

 

1.1. Закон, крива та означення попиту

Як уже зазначалося вище, на практиці процес визначення та формування цін залежить від багатьох факторів, основними з яких є: попит, витрати, конкуренція. Отже, розглянемо кожен з них детальніше.

Відомо, що попит визначається як кількість товару, яку споживачі готові і бажають придбати за одну ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних факторів, що визначають величину попиту: існуючий рівень цін на товари, доходи споживачів, їхня поведінка, смаки і запити, цінова еластичність попиту, ціна на товари-замінники тощо.

Графік попиту (Крива попиту) — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. [7; с.117-119]

Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час по цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту відображає реакцію ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники (Рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Крива попиту. Р — це ціна, О — це кількість.

Так, закон попиту стверджує, що на ринку існує зворотня залежність між цінами та кількістю товарів, на які є попит. Якщо товар дешевшає, його купуватимуть більше (ефект заміни).

До класичної схеми дії закону попиту споживачі часто вносять власні корективи. Так, зниження ціни впливає на реальний дохід споживачів (ефект доходу). На відміну від ефекту заміни ефект доходу може призвести до того, що споживачі купуватимуть порівняно меншу кількість товару, що став дешевшим, якщо вони вирішать, що цей товар гірший за інші товари, які вони можуть купити тепер, коли їхній реальний дохід збільшився. Отже, сумарний ефект заміни ціни залежить від відносної величини та відносного напрямку дії ефекту заміни і ефекту доходу.

Також суттєво впливає на попит кількість покупців, інфляційні очікування та процеси. В свою чергу, обсяг запропонованого на ринку товару залежить від технології виробництва, цін на економічні ресурси, кількості товаровиробників, податків та субсидій. Зокрема можна розглянути декілька правил, до яких призводить взаємодія попиту та пропонування [15; с. 78-86].

• Ціна, за якої кількість товару, наявного на ринку, дорівнює кількості товару, на котрий є попит, має назву рівноважної.
• Збільшення попиту призводить до зростання рівноважної ціни і рівноважної кількості товару..
• Зменшення попиту призводить до падіння рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару.(рисі .2).
• Збільшення пропонування призводить до зменшення рівноважної ціни та збільшення рівноважної кількості товару (рис. 1.2).
• Скорочення пропонування веде до збільшення рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Переміщення попиту — змінює ціну та кількість товару

D1 — стара крива попиту

D2 — нова крива попиту

S — крива пропозиції

Чутливість ринкового попиту по відношенню до ціни визначається сукупністю факторів. Так, ринок менш відчуває зміни, коли:

• товар унікальний за своїми якостями (ефект унікальності);
• покупці не повідомлені про можливі замінювачі;
• покупці невзмозі порівняти якості продукту з його аналогами;
• витрати на покупку даного товару невеликі в порівнянні з загальними доходами покупців;
• витрати на даний товар невеликі в порівнянні з ціною кінцевого продукту, заради нормального використання якого купується даний товар;
• частина ціни, її зміни викликані під дією фірм-конкурентів, органами влади та управління;
• товар використовується разом із тим, що був куплений раніше (наприклад, деяка приставка);
• товар має високу якість, престиж, засвідчує індивідуальність того, хто його придбав.

У випадку, коли конкуренти не реагують на активність компанії з приводу зміни цін, вона взмозі спробувати спрогнозувати залежність попиту від визначеної нею ціни на товар чи простим опитуванням, чи експериментальним шляхом в спеціально відведених для цього магазинах, секціях. Якщо ж передбачається, що такі дії безповоротно викличуть відповідну реакцію конкурентів, то зарання аналізуються характерні для них стратегії якості та ціноутворення.

Коли зміни цін не впливають ні на попит, ні на пропозицію ( як це трапляється в галузях, що отримують великі дотації чи, навпаки, мають завеликий податок з обороту), — це вірна ознака відсутності розвинених ринкових відносин, як і у випадку, коли ціни в принципі не взмозі змінюватися. Ринок розвивається лише там, де попит і пропозиція гнучко реагують на зміни цін, проте самі ціни утворюються у відповідності із особливостями попиту та пропозиції^ 10; с. 206 - 208]

Чутливість і ступінь реагування попиту на зміну ціни товару визначається за допомогою спеціального показника—цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту дає можливість відчути, якою мірою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на кількість придбаних товарів.

Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності (К_е), який показує, як відносна заміна ціни (АР) спричинює відносну зміну величини попиту (АХ)

де Р-вихідна ціна; Х-попит, який відповідає ціні Р.

Ключовими факторами успіху прийнято називати ті, що випливають з вимог ринку і можуть дати фірмі переваги над її конкурентами. Наприклад, ключовим фактором може бути "екологічна ніша", тобто не до кінця задоволені існуючими виробниками потреби, які можна задовольнити запропонованим товаром або, що буває частіше, заради яких слід розробляти зовсім новий товар. Політика нецінової конкуренції (нееластичний попит) орієнтує фірми на збільшення товарного збуту за визначену ціну або продаж з наголосом на високу якість нової продукції за більш високими цінами.

 

Цінові лінії. У підприємницькій діяльності вважається доцільним виробляти не один, а досить широкий параметричний ряд виробів (наприклад, набір насосів одного типу, які відрізняються продуктивністю; параметричні ряди кількох типів насосів, які сукупно утворюють асортиментний набір). Чим ширшим буде асортиментний набір, тим вища вірогідність того, що будь-який покупець знайде собі потрібний товар. Це істотно зміцнює позиції підприємництва на ринку, збільшує обсяг його продажу [23; с. 98 - 102].

 

1.2. Чинники еластичності попиту

 

Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватись від продукту до іншого продукту. Більше того, реакція споживачів стосовно однієї і тієї ж продукції варіюється при зміні цін в різних межах.

Економісти вимірюють ступінь чіткості, чи чутливості, споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності попиту.

Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну

Для попиту на деякі продукти характерна відносна чутливість споживачів до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в кількості купленої продукції. Попит на такі продукти називають еластичним. Що стосується інших продуктів, споживачі відносно нечутливі до зміни ціни на них, тобто суттєва зміна в ціні веде лише до невеликої зміни в кількості покупок. В таких випадках попит нееластичний [25; с. 25].

Ступінь цінової еластичності чи нееластичності попиту економісти вимірюють при допомозі коефіцієнта    E_d, який вираховується:

E_d = процентна зміна кількості питаємої продукції / процентна зміна ціни.

Процентні зміни вираховується шляхом ділення величини зміни в ціні на першопочаткову ціну і, слід за цим, зміни в кількості спожитої продукції на ту кількість продукції, на яку попит був спочатку. Тому формулу можна представити так:

 

E_d = (зміна кількості питаємої продукції / першопочаткова кількість продукції) / (зміна ціни / першопочаткова ціна)

 

В зв'язку з тим, що крива попиту, яка має спадний характер, демонструє зворотну залежність між ціною і кількістю продукції ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати негативне значення. Наприклад, коли ціна падає, то кількість продукції зростає. Це означає, що чисельник в нашій формулі буде позитивним, а знаменник - негативним, даючи в результаті негативний (від'ємний) коефіцієнт. І навпаки, при збільшенні ціни чисельник буде негативним, але знаменник - позитивним, що знову нам дає негативний коефіцієнт.

В процесі застосування формули цінової еластичності виникає затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол., згідно даних таблиці 1.1., ми опиняємося перед проблемою - яку ж із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. - 2000ц, чи 4 дол. - 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які використовуються в формулі.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1.

Приклад розрахунку цінової еластичності

Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. - 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції - 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 - 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості спожитої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції - біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3 (табл 1.1.) [17; с. 136 - 142].