Попит і пропозиція

Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:

E_d = (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) -формула центральної точки.

Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5 до 4 дол., ми отримаємо:

E_d = (2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості спожитої продукції на 3%.

Фактори цінової еластичності попиту:

• Важливість товару для споживача (попит на предмети розкоші -еластичний, на предмети першої необхідності - хліб, енергія - без них ми не проживемо - нееластичний (ніхто не відмовиться від операції на апендицит тому, що ціни на операцію подорожчали, а якщо кон'як та ізумруди подорожчають, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими неприємностями)).
• Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар (хтось із конкуруючих продавців може збільшити ціну, тоді споживачі перейдуть до іншого продавця, який продає аналогічний товар, чи товар-замінник (пшениця на ячмінь, овес; шкіра на дермантин і т.д.)).
• Відносна вага товару в доході споживача (чим більше місце займає продукт в бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим більша буде еластичність попиту на товар.) (10%-й ріст ціни на жуйку складе всього кілька центів і визве мінімальну реакцію в плані зміни кількості спожитої продукції, а 10% зміна вартості на авто чи нерухомість буде складати, наприклад 2 тис. дол. чи 20 тис. дол., відповідно. Подібні збільшення цін складуть суттєву частку річного доходу багатьох сімей, так що можна очікувати, що кількість купленої продукції значно зменшиться).
• Фактор часу (попит на товари більш еластичний у довгостроковий період), (якщо говядина зросте на 10% споживачі не зразу перейдуть на рибу, птицю; вони не зразу скоротять свої покупки, а з часом) [21; с. 182 - 186].

Характерна формула еластичності:

E_d = (К1-К2)/(Ц1-Ц2) * (Ц1+Ц2)/(К1+К2)

Чинники еластичності попиту такі: по-перше, наявність товарів-субститутів. Чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на певний товар. Попит на товар, що не має замінника, — нееластичний; по-друге, попит на комплементарні товари менш еластичний, бо вони — менш важливий компонент у парній групі товарів (масло для автомобільного двигуна); по-третє, попит на товар однієї фірми еластичніший, ніж на товар узагалі (якщо подорожчають сигарети «Ротманс», курець переключиться на «Мальборо»); по-четверте, часовий чинник — попит на коротких часових відрізках менш еластичний, ніж на довгих, коли споживач зможе пристосуватися до зміни ціни (різкий стрибок цін на бензин зразу незначною мірою зменшить поїздки автомобіліста. Лише в перспективі можлива купівля автомобіля з більш економічним двигуном) (табл. 1.2.) [5, с. 326 - 334].

 

 

 

 

 

Табл. 1.2.

Еластичність за доходом — це відношення відсоткової зміни величини попиту на товари і послуги до відсоткової зміни доходів споживачів.

Важливе значення має розмежування товарів на дві групи:

Нормальні товари, коли підвищення доходу викликає збільшення попиту. Оскільки дохід і попит змінюються в одному напрямі, еластичність у такому разі буде позитивною.

Продукти харчування (в економіці їх заведено називати товарами нижчої якості), коли збільшення доход)' спричиняє зменшення попиту. Оскільки дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, еластичність попиту на товари буде негативною.

Поняття еластичності застосовне і до пропозиції товарів. Еластичність пропозиції за ціною виражає реакцію виробника на зміну ціни: це відношення відсоткової зміни величини пропонованого товару до відсоткової зміни ціни на певний товар.

 

РОЗДІЛ II. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПРОПОЗИЦІЇ

 

2.1. Пропозиція та ринкова пропозиція, їх суть

Пропозиція визначається кількістю товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена. Вона визначається виробництвом, але не тотожна йому. Є випадки, коли і в урожайний рік "дари" сільського господарства відсутні на полицях магазинів. Закон пропозиції стверджує: чим вища ціна на товар, тим більша пропозиція товару, і навпаки. Отже, встановлюється прямо пропорційна залежність між ціною і величиною пропозиції. Звичайно, для виробника більш прибутковим е пропонувати товар за вищими цінами (за умови, що високі ціни гарантовано тривалі).

Основні поняття, пов'язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов'язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту ринкову пропозицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, і відповідних цін [4; с.26 - 37].

Ринкова пропозиція блага складається із суми обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати до продажу за кожної конкретної ціни.

Функція пропозиції — залежність обсягу пропозиції блага від його ціни.

Крива пропозиції — графічне відображення функції пропозиції.

На графіку крива пропозиції позначена буквою S (англ. suplly) і прямує знизу вгору, зліва направо.

Рух по кривій пропозиції (рис. 2.1) ілюструє прямо пропорційну залежність між зміною в ціні і зміною у величині пропозиції.

Отже, зміна ціни на товар веде до зміни величини попиту на нього або до зміни величини пропозиції товару. Ринкова ціна показує, де саме ми перебуваємо на кривих попиту чи пропозиції.

 

 

 

 

Рис. 2.1 Крива пропозиції ( Р - ціна, Q  - к-сть товару, S - пропозиція)

Численні емпіричні спостереження та теоретичні дослідження свідчать про зростання обсягу пропозиції за зростання ціни. У цьому полягає важливий економічний закон — закон пропозиції.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції; якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.

Крива пропозиції показує, яку кількість товару виробники хотіли б продати залежно від цін на ринку. Крива йде вгору, оскільки в міру зростання ціни збільшується кількість компаній, що можуть і хочуть виробляти й продавати товар. Наприклад, за вищої ціни існуючі фірми за короткий час можуть збільшити виробництво товарів, найнявши додаткових робітників або змусивши своїх робітників працювати понадурочне (при цьому фірма має більші витрати), а у віддаленій перспективі — збільшивши розміри підприємства. Висока ціна також може привабити до ринку нові компанії, що через свою недосвідченість матимуть великі витрати; тому раніше вважали вихід на новий ринок (коли були нижчі ціни) економічно недоцільним [14; с. 128].

Позначивши пропозицію через S, можна записати функціональну залежність:

S = f(p; q; c; x),

де р - ціна товару;

q - ціна на взаємозамінюванні та взаємодоповнювані товари;

с - затрати на виробництво;

х - інші фактори.

Крапка з комою між р і ц означає різницю між впливом ціни (р) і всіх інших факторів (ц, у, х) на пропозицію.

Зміна ціни веде до зміни тільки величини пропозиції. Відбувається рух по кривій Б, яка не змінює свого положення (рис. 2.2).

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Крива пропозиції, рух по кривій

Зміна ж дії всіх інших факторів (ц, с, х) веде до зміни (збільшення або зменшення) пропозиції товару. Крива зміщується в цілому або вправо, або вліво (рис. 2.2).

Крива пропозиції показує в графічному виді кількість пропонованого товару при кожнім значенні ціни, при цьому інші фактори, що впливають на обсяг пропозиції залишаються незмінними [16; с.146].

Як же впливають на пропозицію витрати виробництва?

Припустимо, що витрати на виробництво масла зросли. Виробництво стало дорожчим. Його пропозиція зменшиться. За будь-яким рівнем ціни буде виготовлено меншу кількість масла. Крива пропозиції зміститься вліво і покаже зменшення пропозиції за кожним рівнем ціни (рис. 2.2).

Інші фактори. До інших факторів, які впливають на пропозицію товару, можна віднести і мету виробників, технологію виробництва, зміни в системі оподаткування та погодних умовах.

Наприклад, відбулися технічні вдосконалення в процесі виробництва, яке стало дешевим. Пропозиція зростає. За будь якого рівня ціни буде запропонована більша кількість масла. Крива пропозиції зміститься в право і покаже зростання пропозиції загалом.

Тепер детальніше розглянемо вплив на пропозицію різних факторів:

Ціни на ресурси. Як відзначалося вище при поясненні закону пропозиції, існує самий тісний зв'язок між витратами виробництва і пропозицією. Крива пропозиції фірми ґрунтується на витратах виробництва; за додаткові одиниці продукту фірма повинна установити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих витрат. Звідси випливає, що зниження ресурсних цін знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо. Приклад: якщо ціни на насіння і добрива знижуються, можна чекати збільшення пропозиції кукурудзи. І навпаки, підвищення цін на ресурси збільшить витрати виробництва і скоротить пропозицію, виходячи з цього змістить криву пропозиції вліво. Приклад: підвищення цін на залізну руду і кокс збільшує витрати виробництва стали і веде до скорочення її пропозиції.

Технологія. Удосконалювання технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншою витратою ресурсів. При даних цінах на ресурси знизяться виробничі витрати і збільшиться пропозиція. Приклад: недавні могутні прориви в області надпровідності відкривають перспективи для передачі електричної енергії чи майже зовсім без утрат. В даний час при передачі електричної енергії по мідних проводах утрати її складають близько 30%. Яке можливий наслідок зазначеного відкриття? Істотне зниження витрат виробництва і збільшення пропозиції цілого ряду продуктів, при виготовленні яких затрачається велика кількість електроенергії.

Податки і дотації. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків, скажемо, на чи продажі на власність збільшує витрати виробництва і скорочує пропозиція. Навпроти, дотації вважаються "податком навпаки". Коли держава видає субсидію виробництво якого-небудь товару, воно фактично знижує витрати і збільшує його пропозицію.

Ціни на інші товари. Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту. Зниження ціни на пшеницю може спонукати фермера вирощувати і пропонувати до продажу більше кукурудзи по кожній з можливих цін. І навпроти, підвищення ціни на пшеницю може змусити фермерів скоротити виробництво і пропозиція кукурудзи. Фірма, що випускає спортивні товари, може скоротити пропозицію баскетбольних м'ячів, коли підвищується ціна на футбольні.

Чекання. Чекання змін ціни продукту в майбутньому також можуть уплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у даний час. Однак важко робити висновки про те, як позначаться чекання, допустимо, більш високих цін на нинішню криву пропозиції продукту. Фермери можуть затримати вивіз кукурудзи поточного врожаю на ринок, очікуючи підвищення ціни на неї в майбутньому. Це викликає скорочення поточного пропозиції. Так само чекання істотного підвищення в найближчому майбутньому цін на продукцію фірми може скоротити поточне пропозиція цієї продукції. З іншого боку, у багатьох галузях обробної промисловості чекання підвищення цін здатне спонукати фірми збільшити виробничі потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції.

Число продавців. При даному обсязі виробництва кожної фірми чим більше число постачальників, тим більше ринкова пропозиція. В міру вступу в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщатися вправо. Чим менше в галузі кількість фірм, тим менше виявляється ринкова пропозиція. Це означає, що в міру виходу фірм із галузі крива пропозиції буде зміщатися вліво [22; с. 42].

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами - продавцями.

Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що відповідає своєчасному появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей виробленої продукції чи послуг існуючому попиту.

Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, що виробник бажає і здатний зробити і запропонувати до продажу на ринку по кожній конкретній ціні з ряду можливих цін протягом визначеного періоду часу. Ця шкала пропозиції представляє ряд альтернативних можливостей таких, які показані в таблиці 2.1 для індивідуального виробника (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Пропозиція картоплі індивідуальним виробником (гіпотетичні дані)

Ціна за центнер	Величина пропозиції
(дол.)	у тиждень
5	60
4	50
3	35
2	20
1	5