Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Харчова промисловість  – одна з найбільших розвинених і типових для району галузей. Вона зосереджена як у великих  промислових центрах, так і в численних невеликих містах, центрах адміністративних районів. Цукор виробляється в усіх областях; найбільше його виготовляється у Черкаській області, в Черкасах діє й рафінадний завод. Олійництво зосереджено на півдні. М’ясна й молочна промисловість розміщена в усіх областях, але передусім у приміських зонах обласних центрів. Типовими галузями для району є борошномельна, крохмальна, виноробна промисловість.

Промислові вузли. В  Центральноукраїнському районі сформувалися два великих промислових вузли – Київський та Черкаський, вони мають неоднаковий профіль. Для Київського вузла характерне переважно неметаломістке машинобудування, особливо наукомістке, хімічна, легка, харчова промисловість, поліграфія.

Черкаський промвузол  базується на матеріаломісткому виробництві: азотні добрива, синтетичні волокна, цукрова промисловість. Водночас тут розвинута легка промисловість (шовкові тканини, трикотаж), виробництво технологічного обладнання для харчової промисловості.

Транспортний комплекс – один з найрозвинутіших в Україні. Його значення зумовлено центральним положенням району. Старовинний річковий шлях по Дніпру доповнюється сучасними транспортними засобами – залізницями, автошляхами, трубопроводами, які мають досить велику густоту. Київ – авіацентр міжнародного значення. Район перетинають важливі магістралі, що проходять транзитом або виходять з Києва: Київ – Харків, Київ – Львів, Одеса – Київ – Москва, Київ – Кишинів – Бухарест – Софія, Київ – Брест – Варшава та інші.

Основні проблеми удосконалення територіально-галузевої структури району. Однією з найбільш гострих проблем є паливно-енергетична. Вона може бути вирішена за рахунок збільшення видобутку вугілля Дніпровського басейну. Нафтогазові родовища невеликі та значною мірою вже вичерпані. Дефіцит паливно-енергетичних ресурсів спонукає до їх раціонального використання за рахунок запровадження енергозберігаючих технологій, а також шляхом обмеження розвитку енергомістких виробництв.

У машинобудуванні недостатньо  поглиблена внутрігалузева спеціалізація виробництва; більшість підприємств ще має універсальний характер, зі своєю заготовкою, обробкою, збиранням. Найбільш прогресивні види машинобудування концентруються в Києві; в інших містах його галузева структура застаріла.

Центральноукраїнський район характеризується нерівномірністю рівнів розвитку окремих його частин. Якщо Київська область має високий рівень розвитку (відносно середнього показника в Україні), Черкаська – рівень вище середнього, то Житомирська і Чернігівська – нижче середнього. Наданням інвестиційних пільг треба вирівняти перепад у рівнях економічного розвитку.

Район має значно розширити  географію наукомістких виробництв, що визначають науково-технічний прогрес, особливо в машинобудуванні. Зараз  таке виробництво зосереджено в  Київському промвузлі, а потенційні можливості інших областей використовуються недостатньо. Складною є екологічна ситуація. Район має два «епіцентри» екологічної напруги: зона радіоактивного забруднення навколо Чорнобиля й Черкаський промвузол. Потрібні великі кошти на остаточну ліквідацію наслідків аварії на АЕС та технологічне переобладнання хімічних виробництв.

 

 

 

  Розрахунково-графічне завдання

1. Розрахунок показників регіонального ринку праці.

У ринкових умовах господарювання фактор зайнятості населення є визначальним у формуванні соціально-економічного стану суспільства в цілому і кожної людини зокрема. Тому однією з найважливіших функцій державного управління в регіоні, як і в державі в цілому, є вивчення, аналіз та адекватнее отриманому результату регулювання процесів зайнятості населення.

Ринок праці - це система  відносин між роботодавцями і  працездатним населенням, за якої між ними ведуться переговори, укладаються колективні чи індивідуальні угоди про кількість праці, умови праці, заробітну плату та ін. При цьому існує два види ринку праці: зовнішній і внутрішній.

Зовнішній ринок праці  характеризується реалізацією пропозиції і попиту на працю між підприємствами, установами і організаціями, з одного боку, і працездатним населенням — з іншого.

Внутрішній ринок праці характеризується реалізацією пропозиції і попиту на працю між конкретним підприємством, з одного боку, і його працівниками— з іншого.

Як правило, структурна незбалансованість на ринку праці  свідчить про диспропорції у професійно-кваліфікаційній структурі населення, її невідповідність структурі робочих місць. Особливо часто явище структурної

незбалансованості на ринку  праці виникає за структурної  перебудови економіки, зміни галузевого профілю регіону, конверсії оборонних підприємств.

         Розрахунок резерву робочої сили

Ррс = Ррс пуонз + (Ррсзв +Ррсвн.вир.) + Ррсозб

 

 

 

 

Таблиця 1 – Резерви робочої сили на підприємствах, в установах, в організаціях, навчальних закладах, які здійснюють професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів для потреб даного регіону

(Ррс пуонз), тис.чол.

 

Регіон	А	В	С	D	E
Показники
Підприємтва	189,5	211,5	97,5	89,5	105,5
Установи	275,5	375,1	175,3	475,7	575,5
Організації	337,5	437,5	237,5	137,5	637,5
Навчальні заклади	667,5	457,5	507,5	427,5	117,5
Разом	1470	1481,6	1017,8	1130,2	1436

 

Таблиця 2 – Резерви робочої сили, що формуються з осіб, звільнених з роботи за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, вивільнених внаслідок ліквідації підприємств, реконструкції і модернізації виробництва, диверсифікації його чи конверсії у n-ій галузі регіону

 (Ррсзв), тис.чол.

 

Регіон	А	В	С	D	E
Галузь
Легка промисловість	10,5	12,5	16,5	18,5	56,2
Харчова промисловість	15,9	15,5	15,1	10,1	15,2
Сільське господарство	27,5	37,5	34,5	57,5	67,5
Чорна металургія	36,5	23,9	24,5	30,5	39,5
Кольорова металургія	45,8	13,5	47,5	15,7	20,5
Машинобудування і металообробка	47,5	17,5	37,5	57,5	67,5
Будівництво	21,5	12,5	30,5	23,5	32,5
Вугільна промисловість	137,5	337,5	237,5	537,5	437,5
Траспорт і  зв'язок	35,7	15,5	55,1	45,2	25,8
Внутрішня торгівля	56,5	65,5	28,5	33,5	14,5
Разом	434,9	551,4	527,2	829,5	776,7

 

Таблиця 3 – Внутрішньовиробничі резерви n-ї галузі регіону

(Ррсвн.вир), тис.чол.

 

Регіон	А	В	С	D	E
Галузь
Легка промисловість	65,5	56,5	28,5	33,5	14,5
Харчова промисловість	15,5	35,7	55,1	45,5	25,8
Сільське господарство	337,5	137,5	237,5	537,5	32,5
Чорна металургія	12,5	21,5	30,5	23,5	67,5
Кольорова металургія	17,5	47,5	37,5	57,5	20,5
Машинобудування і металообробка	13,5	45,8	15,7	20,5	30,5
Будівництво	23,9	36,5	30,5	39,5	21,5
Вугільна промисловість	37,5	27,5	57,5	67,5	17,5
Траспорт і  зв'язок	15,5	15,9	10,1	15,2	55,1
Внутрішня торгівля	12,5	10,5	18,5	56,2	18,5
Разом	551,4	434,9	521,4	896,4	303,9

 

 

Таблиця 4 – Резерви робочої сили, які складаються з офіційно зареєстрованих

безробітних (Ррсозб), тис.чол.

Регіон	А	В	С	D	E
Значення	189,5	375,1	237,5	427,5	575,5

 

Ррс(А)=1470+434,9+551,4+189,5=2645,8 (тис.чол.)

Ррс(В)=1481,6+551,4+434,9+375,1=2843,0 (тис.чол.)

Ррс(С)=1017,8+527,2+521,4+237,5+695,4=2999,3 (тис.чол)

Ррс(D)=1130,2+829,5+896,4+427,5+1284,7=4568,3 (тис.чол.)

Ррс(Е)=1436,0+776,7+303,9+575,5=3092,1 (тис.чол.)

Найбільший резерв робочої  сили спостерігається в регіоні D, найменший – А.

Розрахунок обсягу функціонуючої робочої сили

Фрс=

(Чзсмвр-Ррсвн.вир.) + Чзнвср+Чопрвзівтп

Таблиця 6 – Чисельність осіб працездатного віку, зайнятих індивідуальним

виробництвом товарів  і послуг (Чопрвзівтп ), тис.чол.

 

Регіон	А	В	С	D	E
Значення	117,5	137,5	175,3	211,5	175,5

 

Таблиця 5 – Чисельність зайнятих n-ї галузі сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери регіону (Чзсмвр та Чзнвср ), тис.чол.

Регіон	А	В	С	D	E
Галузь
Легка промисловість	69,5	66,5	38,5	55,5	18,5
Харчова промисловість	25,1	45,7	65,1	65,4	55,1
Сільське господарство	437,5	237,5	337,5	737,5	17,5
Чорна металургія	17,5	31,5	40,5	45,5	67,5
Кольорова металургія	27,5	67,5	47,5	77,5	30,5
Машинобудування і металообробка	19,5	56,9	25,7	40,5	20,5
Будівництво	34,1	47,5	35,5	61,5	21,5
Вугільна промисловість	57,5	37,5	67,5	87,5	32,5
Траспорт і  зв'язок	25,8	25,5	18,1	35,4	25,8
Внутрішня торгівля	22,5	17,5	19,5	78,4	14,5
Разом	736,5	633,6	695,4	1284,7	303,9