Сутність та структура європейського ринку праці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ  ВІДНОСИН

 

 

 

 

Кафедра міжнародних економічних відносин

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

лекції з курсу ”Європейський ринок праці”

на тему ”Сутність та структура європейського ринку праці”,

проведеної в групі МВВ-44

22 лютого 2013 року

 

 

 

 

 

 

 

Склала:

студентка 5-го курсу, групи  МВЕ-52м

Завальська Марія Миронівна

 

Перевірили:

кандидат економічних  наук, доцент

Шамборовський Григорій Олегович

кандидат педагогічних наук, доцент

Цюра Світлана Богданівна

 

1. Мета: сформувати систему теоретичних знань про територіальні особливості та механізми функціонування європейського ринку праці, а також закласти вміння і навички практичного застосування отриманих знань.

 

Навчальна мета передбачає формування у студентів:

• наукових знань про визначення та структуру ринку праці, його елементи та функції;

• розуміння основних особливостей формування світового ринку праці;

• цілісних уявлень про теоретичні основи саморегулювання ринку праці;

• особистісних поглядів стосовно сутності та значення розвитку інфраструктури ринку праці;

• умінь дискусії (діалогу) з проблем  багатостороннього регулювання  європейського ринку праці.

 

П. Методи, прийоми, засоби:

Методи, прийоми  передачі та обміну словесною інформацією:

• розповідь;

• бесіда (пошукова, проблемна);

• дискусія;

Методи, прийоми  переконування:

• проведення доказів;

• висловлювання аргументів «за» і «проти»;

Методи, прийоми розвитку мислительних дій:

• аналіз;

• синтез;

• порівняння;

• аналогія;

• узагальнення;

• міркування (просте, складне, вільне,);

 

Ш. Наочність: таблиці, схеми

ІV. Основні питання лекції:

 

1. Визначення та структура  ринку праці, його елементи  та функції 

2. Особливості та етапи формування світового ринку праці

3. Теоретичні основи саморегулювання  ринку праці 

4. Сутність та значення розвитку  інфраструктури ринку праці

 

V. Рекомендована література:

 

Основна

1. Волкова О.В. Ринок праці:  Навч. посіб. – К.: Центр учбової  літератури, 2007. – 624 с.

2. Киреев А.П. Международная экономика.  В 2-х ч. – М.: Междунар. Отношения, 2000. – 416 с. 

3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко  Н.Б. Міжнародні економічні відносини:  Навч. посіб. – 5.вид., стер. – К.: Знання, 2004. – 408 с. 

4. Петюх В.М. Ринок праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. –288 с.

 

Додаткова

1. Гриньова В. М., Самойленко  В. В. Ринок праці: теоретико-методологичні  засади та напрямки розвитку / Харківський національний економічний  ун-т. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2007. –  168c. – ISBN 978-966-392-088-7.

2. Козак Ю.Г., Лук’яненко  Д.Г., Макогін Ю.В. та ін. Міжнародна  економіка: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с. 

3. Лях Т.Б. Регулирование  международной трудовой миграции: Учеб. пособие. – М.: Внешнеэкономический бюллетень, 2003. – 465 с.

 

VІ. Основні питання, що розглядаються під час лекції:

Хід лекції:

І. Вступна  частина (до 10 хв.)

Добрий день! Мене звати Марія. Сьогодні я буду проводити лекцію, яка є вступною у вивчення курсу. Об’єктом вивчення у даному курсі є: європейський ринок праці. Предметом вивчення у даному курсі є: закономірності, інструменти та особливості формування європейського ринку праці. Метою вивчення даного курсу є: сформувати систему теоретичних знань про територіальні особливості та механізми функціонування європейського ринку праці, а також закласти вміння і навички практичного застосування отриманих знань.

 

Тема сьогоднішньої лекції «Сутність та структура європейського ринку праці».

 

Основні питання лекції:

1. Визначення та структура  ринку праці, його елементи  та функції 

2. Особливості та етапи  формування світового ринку праці 

3. Теоретичні основи  саморегулювання ринку праці 

4. Сутність та значення  розвитку інфраструктури ринку  праці

 

Рекомендована література для вивчення цієї теми:

 

Основна

1. Волкова О.В. Ринок  праці: Навч. посіб. – К.: Центр  учбової літератури, 2007. – 624 с. 

2. Киреев А.П. Международная  экономика. В 2-х ч. – М.: Междунар. Отношения, 2000. – 416 с. 

3. Козик В.В., Панкова  Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 5.вид., стер. – К.: Знання, 2004. – 408 с.

4. Петюх В.М. Ринок  праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. –288 с.

 

Додаткова

1. Гриньова В. М., Самойленко  В. В. Ринок праці: теоретико-методологичні  засади та напрямки розвитку / Харківський національний економічний ун-т. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2007. – 168c. – ISBN 978-966-392-088-7.

2. Козак Ю.Г., Лук’яненко  Д.Г., Макогін Ю.В. та ін. Міжнародна  економіка: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.

3. Лях Т.Б. Регулирование  международной трудовой миграции: Учеб. пособие. – М.: Внешнеэкономический  бюллетень, 2003. – 465 с. 

 

Факультет міжнародних  відносин — один з наймолодших  у Львівському університеті. Однак, на факультеті регулярно проводяться зустрічі з провідними українськими та зарубіжними дипломатами. Студенти беруть участь у міжнародних програмах та проектах: “Вища освіта: лідерство заради прогресу” та “Комерційна дипломатія”, що дає змогу ширше знайомитись з роботою колег в інших країнах, брати участь у численних наукових конференціях як в Україні так і за її межами. Тому тема лекції тісно пов’язана з вашою майбутньою професією.

Основним методом передачі та обміну словесною інформацією є бесіда. Проте питання для обговорення можуть допомогти  урізноманітнити питання лекції та розвинути дискусію.

 

Питання для обговорення:

1. Місце України на  європейському ринку праці.

2. На якому етапі  розвитку зараз знаходиться європейський  ринок праці?

3. Чи ефективною є використання однієї моделі саморегулювання світового ринку праці?

4. Об´єкти, що забезпечують функціонування ринку праці.

 

Основними методами переконування  є проведення доказів та висловлювання аргументів «за» і «проти», а методами  розвитку мислительних дій є аналіз, порівняння та міркування.

 

П. Основна  частина (70-75 хв.)

 

1. Визначення  та структура ринку праці, його  елементи та функції 

Світовий (міжнародний) ринок  праці — це система відносин, що виникають між державами з  приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні.

Щодо структури ринку  праці також не існує єдиного  підходу. Так, Васильченко В. С, Василенко  П. М. до елементів, за допомогою яких функціонує ринок праці відносять: товар — він виступає у формі  робочої сили; ціна, яка виступає у формі заробітної плати; попит, який визначає потребу країни, галузі, регіону, фірми в робочої силі; пропозиція, тобто чисельність і структура наявних трудових ресурсів. Позитивним у визначенні є врахування товару як елементу ринку праці, що визначає необхідність його якісного визначення.

Інші автори до основних елементів ринку праці відносять  попит та пропозицію робочої сили, ціну праці та конкуренцію. Згідно з більш розширеним підходом, до основних елементів ринку праці крім попиту і пропозиції, ціни робочої сили та конкуренції відносять також кон’юнктуру, вартість робочої сили та її резерв.

Попит на ринку праці — платоспроможна потреба суспільства в робочій силі. За своїм економічним змістом попит характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена реальними робочими місцями, фондом оплати праці й життєвих благ. Він активно впливає на відтворювальні зв’язки економічно системи, формуючи властиву для не організацію зайнятості на ринку праці. Попит на ринку праці визначається обсягом і структурою виробництва, рівнем продуктивності праці, ціною робочої сили, кон’юнктурою ринків капіталів, товарів, послуг та правовими нормами, визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці та функціонують або потребують заповнення. При цьому розрізняють ефективний попит який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит що включає також зайняті працівниками, але неефективні місця.

Пропозиція на ринку праці — це контингент працездатного населення, яке пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності. На пропозицію на ринку праці впливає демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робоча сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки працівників, система оплати праці.

Кон’юнктура ринку праці— це співвідношення попиту та пропозиції всіх складових структури ринку праці, що залежить від: стану економіки (піднесення чи спад); галузевої структури господарства; рівня розвитку технічної бази, добробуту (рівень доходів населення, в тому числі подушний); розвитку ринку товарів, послуг, житла, цінних паперів; стану соціальної і виробничої інфраструктури; ступеня розвитку багатоукладності економіки; розвитку інтеграційних зв’язків (галузевих і територіальних); демографічних, етнічних, соціальних, політичних, екологічних та інших факторів.

В залежності від співвідношення між  попитом та пропозицією розрізняють  три типи кон’юнктури ринку праці: працедефіцитна, праценадлишкова, рівноважна.

Більш широкого підходу  до визначення елементів ринку праці дотримується Билков В. Г. Він виділяє такі компоненти ринку праці, вважаючи їх сукупність достатньою для становлення ринку праці в сучасних умовах: сторони ринкових відносин: роботодавці, робітники та їх представники, держава; економічні програми та рішення, юридичні норми, трьохсторонні угоди та колективні договори; ринковий механізм у вузькому розумінні (попит та пропозиція робочої сили, ціна праці, конкуренція); безробіття та соціальні виплати, пов´язані з нею (допомога по безробіттю, компенсації при звільненні з роботи та ін.); інфраструктура ринку праці: служби профорієнтації, підготовки та перепідготовки робітників, фонди зайнятості, рекламні фірми та ін. Найвагомішим елементом із них він вважає ринковий механізм як механізм саморегулювання. В сучасній економічній літературі зустрічаються два розуміння ринку праці: вузьке та широке. У вузькому розумінні— це "механізм узгодження попиту та пропозиції робочої сили...". В широкому розумінні ринок праці — це "специфічна форма економічної життєдіяльності суспільства, що реалізується на інших в порівнянні з командно-адміністративною системою принципах, головними із яких є громадянська та економічна свобода особистості, недоторканість приватної власності, ліквідація та запобігання монополізму форм і видів діяльності".

Звужений підхід до визначення ринку праці включає такі складові пропозиції на ринку праці: ті, хто  не має роботи, але хоче працювати  та шукає роботу (тут можуть бути безробітні, що мають відповідний  статус; особи, що вперше вступають  у трудову діяльність; особи, що шукають роботу після перерви); ті, хто має роботу, але не задоволений нею і підшуковує інше місце основної чи додаткової праці; зайняті, що мають ризик втратити роботу. Прибічники вузької концепції ринку праці аргументують свою позицію так: 1) навіщо перебувати на ринку праці людям, які вже увійшли в контакт з роботодавцем, здійснили акт купівлі-продажу робочої сили, задоволені своїм робочим місцем і відповідають вимогам роботодавця? 2) в чому економічний сенс розгляду всього економічно активного населення як перебуваючого на ринку праці? Такий підхід правомірно використовувати з метою оперативного вирішення проблем зайнятості, але така точка зору штучно звужує проблему зайнятості, виводе із сфери ринку праці інші важливі її аспекти, такі як стабільність робочих місць, досягнення максимальної відповідності роботи і робітника, питання стимулювання праці, її результативності та ефективності. Іншу точку зору мають прибічники розширеного визначення ринку праці, згідно з яким пропозицію праці складає все економічно активне населення, а попит на працю визначається сумарною кількістю зайнятих і вакантних робочих місць. Аргументацією цьому є те, що зайняті не можуть вважатися зайнятими раз і на завжди: в процесі виробництва безперервно відбуваються зміни умов зайнятості, виникає необхідність руху робітників (по професіях і рівнях кваліфікації), територіального переміщення та ін. Нарешті, обмеження масштабів ринку праці тільки особами, що в даний час вільні від роботи, значно звужує сферу активних дій соціальних партнерів на ринку праці, а саме, представницьких організацій робочого класу (профсоюзи та ін.), основна сфера інтересів яких — стан працюючих. Саме цей круг питань лежить у визначенні ринку праці ряду зарубіжних спеціалістів.

Склад суб’єктів ринку праці: наймані працівники та представники їх інтересів — профспілки; безробітні та представники їх інтересів — державна служба зайнятості, комерційні бюро працевлаштування; роботодавці та представники їх інтересів— спілки та об’єднання підприємців; держава, що виконує такі основні функції: виступає в якості роботодавця; встановлює "правила гри" на ринку праці, регулює його за допомогою законодавчих та нормативних актів; являється посередником між роботодавцями і найманими робітниками та безробітними в якості інфраструктури ринку праці (Міністерство праці та соціальної політики, Державна служба зайнятості, науково-дослідні інститути з питань праці, фонди, профорієнтаційні центри, профпідготовці заклади тощо).