Україна в СОТ: переваги та недоліки членства

Одночасно, держава відчуваючи переваги буде розміщувати свої ресурси  у секторах які є конкурентноздатними  на міжнародних ринках. Економічна активність зростатиме під впливом  нових торгівельних можливостей  та конкуренції з-за кордону. Виробництво буде мати доступ до ресурсів з імпорту і кінцевий продукт, навіть якщо лише частково, буде краще відображати світові ціни і буде кращої якості. Ці переваги часто нівелюються коштами перехідного періоду, що включають безробіття, перекваліфікацію, підтримку підприємств, загальну реструктуризацію і т.д. Однак, недоліки короткострокового періоду оправдуються довгостроковими виграшами.

Специфічні переваги та недоліки членства СОТ:

1. Доступ на ринки. Перша і основна перевага членства у СОТ – можливість отримати кращий доступ на ринки у галузях експорту.

Вступ України до Світової організації торгівлі забезпечує лібералізацію  доступу українських товарів  на ринки світу через:

а) зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

б) одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі з 150 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.

2) Передбачуваність і транспарентність. Членство у СОТ забезпечує передбачуваність, незмінність і транспарентність доступу на ринки. Тарифи що застосовуються до не - членів можуть змінюватись і переглядатись кожен рік. СОТ забороняє таку практику, і збільшує стабільність.

3) Інституційна Реформа. Членство в СОТ вимагає створення ряду державних установ та прийняття ряду законів для провадження торгівельної політики. Такі зміни, в свою чергу, прискорюють реформи, підтримують процес лібералізації торгівлі, збільшення прозорості та посилення верховенства права.

Недоліком є те, що створення  таких умов та прийняття певних законів  надзвичайно затратним для держави. Часто такі реформи вимагають кваліфікованих спеціалістів та перекваліфікації існуючих працівників – яких важко "втримати" в державному секторі.

4) Механізм Розв'язання Суперечок. Наступною важливою перевагою членства в СОТ є можливість використання Механізму Розв'язання Спорів. Цей Механізм забезпечує "форум" для розв'язання багатьох торгівельних суперечок. Цей механізм Україна може застосувати для вирішення спорів з своїми найбільшими торгівельними партнерами – такими як ЄС, США в майбутньому Росія. Система розв'язання спорів СОТ є найпрозорішою та найдоступнішою системою

Недоліками використання цього форуму є традиційні недоліки самої системи. Розв'язання спорів: процедура є досить довгою, дорогою. Відсутня компенсація. Багато з членів СОТ ніколи не використовували систему розв'язання спорів для захисту своїх інтересів – це зокрема випадок країн що розвиваються. Станом на 2009 рік з 315 спорів лише 98 були принесені країнами що розвиваються. 90% з цих 98 спорів країнами що є найактивнішими в Азії та Латинській Америці – такими як Індія і Бразилія. Жодна Африканська країна та найменш розвинута країна до сьогодні не була стороною у торгівельному спорі СОТ. Система розв'язання спорів не є найефективнішим інструментом для приватних підприємств. Адже розпочати спір і оскаржити дії іншої держави може державний орган. Часом переконати свій уряд у необхідності розпочати справу може бути надзвичайно важко, зокрема у "політичному" аспекті.

5) Участь у прийнятті рішень СОТ. Членство у СОТ дає можливість формувати майбутні правила та розвиток світової торгівельної системи. Нові члени зможуть брати участь у міжнародних переговорах і переслідувати свої інтереси та вносити свої корективи у правила СОТ. СОТ надає можливість брати участь у найширшому міжнародному форумі переговорів, правил та напрямків торгівельної політики.

6) Покращення міжнародного іміджу країни. Вступ у СОТ позбило Україну клейма "не член СОТ" що матє значний політичний вплив у її міжнародних відносинах та значно підвищить стабільність та впевненість в ній як у діловому партнері. Можна передбачати, що членство СОТ принесе збільшення іноземних інвестицій.

7) Інтеграція з ЄС. Членство у СОТ є передумовою щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно – ефективнішою інтеграцією України у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа що є передумовою членства в СОТ – частково відображає стратегію інтеграції України у ЄС

Після набуття членства у  СОТ було започатковано переговорні  процеси з укладення угод про  вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями  держав. Здійснюється послідовна робота щодо опрацювання проектів угод про  вільну торгівлю та проведення відповідних  консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою; продовжується підготовча робота з започаткування відповідних переговорних процесів з Мексикою, Сирією.

24 червня 2010 року укладено  Угоду про вільну торгівлю  між Україною та Європейською  асоціацією вільної торгівлі.

Україна використовує договірну  базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними партнерами.

Одним з основних політичних та економічних наслідків вступу України до СОТ стала активізація  переговорів з ЄС щодо укладення  Угоди про створення зони вільної  торгівлі у рамках Угоди про асоціацію  між Україною та ЄС.

8) Можливість правового відступу від правил. Кожен член СОТ має право користуватись перевагами системи і одночасно має можливість тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливість існує у рамках захисних заходів, переобговорень тарифів, обмежень щодо торгового балансу і т.д. Окрім того існує можливість захисту національного ринку завдяки маніпулюванням обмінним курсом. Цей засіб є найменш ефективний ніж тариф хоча і може спричинити інші небажані економічні наслідки.

9) Реформа податкової та митної системи.

У результаті вступу в СОТ  тарифи знизилися і відповідно зменшилися надходження у державний бюджет. Для того щоб частково компенсувати цей ефект - реформували податкову систему щоб забезпечити ефективніше надходження податків від збільшення економічної активності пов'язаної з вступом у СОТ. Ця система повинна забезпечити перехід надходжень від тарифу до податків. Необхідною є також реформа митної системи. Надходження повинні забезпечуватись попри існуючі проблеми контрабанди та корупції. Якщо забезпечити обкладання митом виключно усіх товарів що ввозяться і повинні ним обкладатись, то зменшення надходжень не буде таким радикальним. Слід також зауважити, що заміна квот, які заборонені СОТ на тарифи – може збільшити тарифну базу і при ретельному їх зборі підвищить надходження у держбюджет.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок, можна  стверджувати, що членство в СОТ  несе багато переваг для України. Основні недоліки пов’язані з  необхідністю переходу фінансового  та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних  галузей у нові більш вигідні  сфери. Для мінімізації таких  негативних наслідків необхідно  покращити мобільність ресурсів. Основна ідея даної концепцій  полягає у тому, щоб як змога  ефективніше зменшити кошти трансформацій  у короткостроковому періоді. Адже відомо, що членство у СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але ці переваги нівелюються через короткострокові труднощі адаптації національної економіки до відкритої конкуренції. Зменшення таких труднощів та коштів можливе при забезпечені швидкої мобільності капіталу; мобільності трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) і особливо вертикальної (професійної), тобто можливість нагромадження людського капіталу; внутрікорпоративної мобільності – здатності підприємств до інновацій і гнучкість у зміні організаційних структур; інформаційної мобільності – необхідна умова для зниження транзакційних витрат на ринку продукції, праці і капіталу і підвищення інших видів мобільності.

Переваги для України  від членства, в першу чергу  залежать від нас самих: від нашої  швидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ, професіоналізму  персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже СОТ –  велика гра: Україну прийняли у цю гру, навчили грати, вигравати –  Україні потрібно навчитись самій.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2009 році».

2. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. Міністерство економіки України. — 20010. — Жовтень.

3. Гончаров Ю., Петін Ю., Сальник О. Застосування системи рейтингових оцінок як засіб ефективного управління процесом євроінтеграції // Економіка України. — 2008. — № 11. — С. 73–82.

4. Дюмулен И. И. Международная торговля услугами. — М.: Изд-во «Экономика», 2009.

5. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін. — К.: НІСД, 2010.

Размещено на http://www.allbest.ru/