Визначення та розрахування загальних показників підвищення економічної ефективності підприємства

 

ДВНЗ «НАЦІОНАЛЬНИЙ  ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

_________________________________________________________________

Кафедра  менеджменту  виробничої   сфери

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

 

(ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ)

 

Економіка підприємства

__________________________________________________________________

 

_________________________________________________________________

 

Студента групи_______________

______________________________

(прізвище, ініціали)

 

Рішення про допуск керівника 

до захисту роботи, оцінка з захисту 

 

 

Керівник роботи

___________________     

 

(прізвище, ініціали (оцінка  захисту роботи)

(вчене звання, ступінь)

(підпис)                                                        

 

 

 

« ___»________20      р.

(дата захисту роботи)

 

 

Дніпропетровськ

ДВНЗ НГУ

2012

 

Зміст

I. Прискорення оборотності оборотних коштів.

1. Вступ.
2. Сутність оборотних коштів підприємства та їх класифікація.
3. Прискорення оборотних коштів.
4. Економічна ефективність використання оборотних фондів.
5. Висновок.

II. Визначення та розрахування загальних показників  підвищення економічної ефективності підприємства.

1. Вихідні дані
2. Показники підвищення економічної ефективності підприємства
3. Методика розрахування економічних показників для побудови графіка прибутковості (рентабельності ) підприємства
4. _{Висновок}

 

 

1. Вступ

 

В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють  собою частину продуктивного  капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Також, оборотні кошти  є - важливою частиною майна підприємства. Для забезпечення безперебійного процесу  виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.

На підприємстві повинне проводитися нормування оборотних коштів, завданням якого є створення умов, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми. Важливо також уміти правильно керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних коштів. У результаті прискорення оборотності оборотних коштів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.

Підприємство у випадку  ефективного керування своїми оборотними коштами може досягти раціонального  економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості. Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються у статутний фонд новоствореного підприємства.

На вже діючих підприємствах  власними джерелами фінансування оборотних  коштів є прибуток, що залишається  в розпорядженні підприємства, надходження  від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.

В умовах ринкових відносин обігові  кошти набувають особливо важливого  значення. Адже вони являють собою  частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на новостворений  продукт повністю й повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, обігові кошти є важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Актуальність теми курсової роботи в тому, що потрібно підвищувати  ефективність оборотних коштів підприємств, так як вони безпосередньо беруть участь у процесі виробництва і забезпечують безперебійне виробництво продукції та отримання прибутку.

 

2.Сутність оборотних коштів підприємства та їх класифікація

 

Для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємство повинне мати у своєму розпорядженні відповідні виробничі фонди. Матеріальною основою виробництва є виробничі фонди у вигляді засобів і предметів праці. У процесі функціонування вони по-різному переносять свою вартість на вартість готового продукту.

На відміну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і  їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При  цьому одна їхня частина в речовій  формі входить до створеного продукту і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається у процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі до продукту праці не входить (паливо).

Оборотні виробничі фонди становлять собою мінімально необхідні для виконання виробничої програми запаси сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, запасних частин для ремонту, малоцінних і швидкозношуваних предметів, а також незавершеного виробництва.

Фонди обігу, хоч і не беруть участі безпосередньо у виробничому  процесі, є необхідним елементом  для забезпечення єдності виробництва  і обігу. Сфера їхнього функціонування створює передумови для виділення  їх у самостійне поняття „фонди обігу”.

Фонди обігу складаються із запасів  готової продукції на складі підприємства; товарів, відвантажених покупцям; залишку  грошових коштів

на рахунку в банку і касі підприємства.

Оборотні виробничі фонди і  фонди обігу знаходяться в  постійному русі і забезпечують безперервний кругообіг засобів. У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії : грошову, виробничу і товарну.

Грошова стадія кругообігу коштів є  підготовчою і відбувається у  сфері обігу, де гроші перетворюються у виробничі запаси.

Виробнича стадія являє собою безпосередній  процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції.

На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді  товарної продукції. Одна частина виручки  від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством відповідно до його планів

Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії свого кругообігу, одночасно стає і початковою стадією обороту коштів.

Рух оборотних виробничих фондів і  фондів обігу становлять єдиний процес, який забезпечується відповідним оборотним  капіталом. Це дає можливість об'єднати оборотні виробничі фонди і фонди  обігу в єдине поняття – оборотні кошти.

Оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції, які беруть участь у виробничому процесі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість продукції.

Організація оборотних коштів включає:

визначення складу і структури  оборотних коштів;

визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

визначення джерел формування оборотних  коштів;

розпорядження та маневрування оборотними коштами;

відповідальність за зберігання та ефективне використання оборотних коштів.

Склад оборотних коштів – це сукупність окремих елементів  оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Структура оборотних  коштів – це частка вартості окремих  статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.

 

Рис. 1. Складові елементи оборотних коштів підприємства

 

Структура оборотних  коштів має значні коливання в  окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції, проведення розрахунків (наприклад, вугільна промисловість, легка та харчова промисловість, машинобудування, нафтохімічна промисловість).

Склад і структура  виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції є важливим індикатором комерційної діяльності підприємства.За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні та позичені.

Власні оборотні кошти  – це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (доход тощо). У процесі виробництва потреби у власних оборотних коштах можуть зменшуватись за рахунок застосування так званих прирівняних до них коштів, які, по суті, є частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних (у зв’язку з одноразовістю виплат по заробітній платі, оплаті відпусток). Прирівняні до власних оборотні кошти називають стійкими пасивами.

Позичені оборотні кошти  – кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Кредиторська заборгованість означає використання коштів, які  не належать підприємству (заборгованість по розрахункових документах, строк  сплати яких не настав; заборгованість за несплаченими у строк рахунками; заборгованість за платежами до бюджету; за виданими векселями; за комерційними кредитами тощо).

Ефективно функціонує те підприємство, яке при мінімальних  витратах досягає максимального  результату. Мінімізація витрат на підприємстві вимагає оптимізації  структури джерел формування оборотних коштів, тобто розумне поєднання власних та позичених коштів

Розуміння специфіки  структури оборотних активів  на підприємстві дає змогу не лише краще управляти ними, а й концентрувати  увагу саме на тих ділянках, де має  бути забезпечене найефективніше їх використання. Це можна віднести не лише до нормованих статей оборотних активів, а й до тієї їх частини, яка обслуговує сферу обігу.

Важливого значення також  набуває класифікація оборотних  коштів, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Оборотні кошти класифікуються за декількома ознаками .

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Класифікація  оборотних коштів

Залежно від участі у кругообігу коштів

оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди; оборотні кошти, авансовані у фонди обігу

За методами планування

нормовані; ненормовані

За джерелами формування

залучені; власні та прирівняні до власних інші

Залежно від ліквідності

абсолютно ліквідні кошти; швидко реалізовані  оборотні кошти; повільно реалізовані  оборотні кошти

Залежно від ступеня  ризику вкладення капіталу

оборотний капітал з  мінімальним ризиком вкладень; оборотний капітал з  середнім ризиком вкладень; оборотний капітал з високим ризиком вкладень

Залежно від стандартів обліку і відбиття в балансі підприємства

оборотні кошти в  запасах; кошти; розрахунки; інші активи

Залежно від матеріально-речовинного  утримання

предмети праці; готова продукція і  товари; гроші і кошти в розрахунках

 

3.Прискорення оборотних коштів

 

Прискорення оборотності  оборотних коштів є першочерговою  задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними  шляхами.

На стадії створення  виробничих запасів такими можуть бути:

• Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;
• Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;
• Широке використання прямих тривалих зв'язків;
• Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;
• Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.