Визначення та розрахування загальних показників підвищення економічної ефективності підприємства

На стадії незавершеного  виробництва :

• Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);
• Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;
• Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;
• Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;
• Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

• Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;
• Удосконалювання системи розрахунків;
• Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

Якщо говорити про  поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової  техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей  і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

 

 

4.Економічна ефективність використання оборотних фондів

 

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто  розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру  заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості  і на виробництві підрозділяються  на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних  напрямків відносяться заходи, зв'язані  з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і  виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному  підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості  сировини і матеріалів - залежить від  технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має  скорочення втрат у виробничому  процесі, за рахунок якого можна  досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно  вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних  коштів розпочинається з моменту  їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

 

5.Висновок

 

Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв'язані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

 

II Визначення та розрахування загальних показників підвищення економічної ефективності підприємства.

 

1.Вихідні дані

 

Таблиця 2

№	Показник	Позна-чення	Од. вим.
				Варіант 7
1	2	3	4	5
1	Приріст обсягів виробництва		%	15
2	Приріст продуктивності праці робітників		%	17
3	Приріст середньої заробітної плати виробничих робітників		%	15
4	Скорочення норм витрат матеріалів і комплектуючих виробів	мс	%	3.0
5	Збільшення цін і  тарифів на матеріали і комплектуючі вироби	I Цмв+ I Трз	%	2.9
6	Постійні витрати у  повній собівартості базового періоду		%	27

 

3.Методика розрахування економічних показників для побудови графіка прибутковості (рентабельності ) підприємства

 

Для  виконання графічного відображення зміни прибутковості  підприємства на основі розглянутих факторів  приведені економічні слідуючі показники:

 

Q_о=6576.9тис.грн;

Q₁=6576.9х1,15=7563.4тис,грн;

N_о=6350

N₁=7563.4:1.0357=7302.7шт.;

С₁=778.17х6350х1,15=5682.6тис,грн;

С_о=809.17х6350=5119.2тис.грн;

С_{о пост}=5119.2х0,27=1382.2тис.грн;

С _1пост=5682.6х0,27=1534.3тис.грн;

С_{о змін}=5119.2-1382.2=3737тис.грн;

С _1змін=5682.6-1534.3=4148.3тис.грн

 

 Графік функціональної залежності собівартості і прибутку від обсягу виробництва продукції

           Q₁ 

 

           Q₀

           C₁

           C₀ 

           C _{пер1         К1} 

           C _пер0 К0

     С _п1

 С _п0

                                   N _{0 min} N _{1 max}  N₀          N₁

За отриманими результатами побудува графіка рентабельності (приймаючи  на визначений період часу постійні величини цін на одиницю продукції) виконується у такій послідовності:

1. На осі Х відкладаємо у натуральних одиницях виміру обсяги товарної продукції базового і планового періодів, тобто відрізки 0N₀ і 0N₁. Для розглянутого прикладу 0N₀=6350, 0N₁=7302.7од.

2. На осі Y відкладаємо: 

а) обсяги товарної продукції  базового Q₀ і планового Q₁ періодів, що відповідно дорівнюють 6576.9 тис.грн. і 7563.4 тис. грн;

б) постійні витрати повної собівартості відповідно до товарної продукції, що відповідно дорівнюють С_{о пост}=1382.2тис.грн. і С _1пост=1534.3 тис.грн.;  

в) змінні витрати повної собівартості товарної продукції базового С_0змін і планового С_1змін періодів дорівнюють 3737 тис.грн.і 4148.3 тис. грн;

г) повна собівартість товарної продукції базового С₀ і планового С₁ періодів буде сумою постійних і змінних ординат (С₀=С_пост+С_0змін; С₁=С_пост+С_1змін). Для розглянутого прикладу С₀= 5119.2тис.грн. і С₁= 5682.6 тис. грн.

3. У системі координат  будуємо залежність собівартості  від обсягу виробленого товару у базовому і плановому періодах. Це прямі:

а) С_0пост , С _1пост – постійні витрати собівартості;

 

      б)  0С_{0 змін}, 0С_{1 змін} − змінні витрати собівартості;

в) С_пост С₀; С_пост С₁ – повна собівартість  базового і планового періодів;                                                                   

г) 0Q_0, 0Q₁ – вартість товару базового і планового періодів.

4. Точка перетину прямих "вартості товару" і "собівартості продукції" приймається за точку "0" і характеризує беззбиткову діяльність; на графіку К₀ и К₁ – точки, при яких вартість товару дорівнює його собівартості.

5. Проводиться наочний  аналіз зон збитковості і прибутку  підприємства відповідно до співвідношень трикутників: для базового періоду − _о та , планового − ₁ і . Відрізки і − величини нормативного прибутку базового і планового  періодів. Приріст прибутку в плановому періоді визначається їх різницею. У розглянутому прикладі − =  = 442.2тис. грн.

6. Для контролю правильності  масштабної побудови графіка, (рисунку)  аналітично визначається точка беззбиткової діяльності "К". Для цього використовується вираз

 

  

 

 

_{4.Висновок}

_{Заплановані показники  підвищення економічної ефективности підприємства дозволили зменшити собівартість одиниці продукції на 31 грн або -∆с(%)=∆с:с0 х 100%=31:809.17х100%=3.8%}

_{За  рахунок зниження собівартості нормативний  прибуток на одиницю продукції збільшився на 13.6%.}

 

  _{Однак, умова виробничої  діяльності підприємства  при запланованих  показниках підвищення  економічної ефективності  зумовила необхідність  зростання обсягу продукції на 986.5 тис.грн  для забезпечення беззбиткової діяльності (при значному коефіцієнті економічної безпеки).}

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон Украины №334  от 16.062004 «О налогообложении прибыли предприятия» // (Електроний ресурс) URL: http://rada.zakon.kiev.ua
2. Налоговий кодекс Украины от 02.12.20 №2756 -5??-Харьков,Фолио,2011 .
3. Бойко В.В. Экономика предприятий Украины / В.В. Бойко. – Д.: Национальный горный университет, 2008. – 551 с.
4. Бойко В.В. Учебно-методическое пособие по выполнению индивидуальных заданий и курсовой работы по дисциплине «Экономика предприятия» / В.В. Бойко. – Д.: Национальный горный университет, 2008. – 46 с.
5. Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посібник / Л.І.Воротіна, В.Є.Воротін, Л.А.Мартинюк, Т.В.Черняк. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005. – 307 с.
6. Основи економічних знань / С.Н. Мочерний. – К.: Феміда, 1995. – 435 с.
7. Национальные стандарты бухгалтерского учета. – К.: Все про бухгалтерський облік, 2004. – 165 с.
8. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.В. Савицкая. – Минск: Новое знание, 1999. – 376 с.
9. Солодовник Л.М. Економіка виробничого підпримства: Навч. посібник /  Л.М. Солодовник, П.І. Пономаренко. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. – 269 с.
10. Цал-Цалко Ю.С. Экономика предприятия / Ю.С. Цал-Цалко, Б.И. Холод. – Житомир: ЖИТИ, 2006. – 428 с.