Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Мая 2013 в 10:17, лекция
Слави та молитви.
Молитви, що утворені на основі Велесової Книги.
Заклик чотирьох стихій: Землі, Води, Вогню, Вітру.
Слави та молитви
Молитви,
що утворені на основі Велесової Книги
Се бо, молячись, найперше Триглаву поклонятись
маємо
і йому велику славу співаємо.
І Хвалимо Сварога, що створив світ, –
це Бог Прави, Яви і Нави, се маємо їх во
істину.
Се мовив отцю Ору Сварог наш:
“Як мої творіння створив вас од перст
своїх
і хай буде сказано, що ви – сини Творця.
І будьте як діти мої, і Дажбог буде Отець
ваш.
Того мусите слухатись, і той вам скаже,
що маєте діяти, і як мовить так і творіть.
Дажбог на струзі своєму в Сварзі премудрій,
яка є синьою.
А струг той сяє, як золото, Огнебогом розпалене.
Його подих – це життя і притулок кожної
істоти.
Себо Дажбо створив нам яйце,
що є світ-зоря яка нам сяє.
І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу,
аби тая удержана була.
Права бо є таємно уложена Дажбогом,
а по ній, як пряжа, тече Ява,
і та створила життя наше.
А тоді, коли одійде, смерть наступає.
Доти є Нава і по тому є Нава.
А в Праві ж твориться Ява.
Могутня сила Твоя, Дажбоже наш!
Хвалимо Сварога, діда Божого,
який тому роду Божому є началом
і всякому роду криниця вічна,
яка витікає влітку од джерела свого
і взимку ніколи не замерзає.
А тієї води живущої п'ючи, живемо,
допоки не прийдемо до нього, як свої,
прибудемо до лук його райських.
Станьте, як леви, один за одного,
і тримайтеся князів своїх,
і Перун буде коло вас
і перемогу дасть вам!
над ворогами отцівської Землі.
Ото бачимо, Сварга небесна виблискує
вогнями.
Се отцове неші кують мечі крицеві
у похід збираючись на тьму ворожу.
Тож візьмемо оружжя своє і станемо в лави
воєдино,
аби з Предками вирушити у битву велику.
Бо то йдемо проти безладу, лад несучи,
світи сотворяючи з Богами нашими разом!
Слава Перуну!
Загиблим на полі бою воїнам
Перуниця дає воду живу попити,
і, попивши її, йдуть вони до Сварги на
конях білих.
І там Перун їх зустрічає і веде до благих
своїх чертогів,
і там пребудуть якийсь час вони і дістануть
тіло нове.
І так жити мають і радіти прісно і до віку
віків,
за нас молитву творячи.
Бога Перуна-громовержця,
Бога прі і боріння прославимо
Що живих явищ кола не перестає крутити
в Яві.
Це він нас веде стезею правою до брані
лютої.
І до Тризни великої о всіх полеглих,
які йдуть у життя вічне до полку Перунового.
Летить у Сварзі Перуниця
І несе Ріг Слави –
Повен сур’ї живої.
Тож іспиймо його до кута!
І пом’янемо всіх полеглих за Рід наш!
І Мати-Слава перед нами йде,
яка вогонь дала Пращурам нашим.
І се Предки наші в Сварзі радіють за нас.
І Мати кличе до Вишнього,
Що дав їй вогонь до вогнищ наших,
і Той прибув з допомогою.
І се міць верже на ворогів.
Молимо Прабатька Дія, як той розведе вогонь,
який Мати-Слава принесла
На крилах своїх, Праотцям нашим,
і ту піснями оспівуємо біля кострищ вечірніх.
Славимо огнебога Симаргла,
який гризе дерево і солому
і огнехурделицю розвіває вранці, вдень
і ввечері.
А тому вдячні за сотворені борошна і пиття,
які є їжею,
що її зберігаємо в попелі.
А вогонь роздмухуємо, щоб горіло!
Палимо Вогонь сильний
і вержемо до Нього колоду.
Так, щоб Вогонь був до Сварги!
Так, щоб тріщав Він
й ділився надвоє й натроє...
Бо то є знак від Богів,
що любиться тая Жертва Їм і хочуть її.
Отож Молимось Богам,
щоб мали ми чисті душі і тіла наші,
і щоб мали ми Життя з Праотцями нашими,
в Богах зливаючись в єдину Правду.
Правда така, що ми внуки Дажбожі,
Тілом та розумом ми з Ним єдині,
і тому творимо і говоримо з Богом воєдино,
і славимо Праву, від того й звемося Православними.
Молимо Велеса, отця нашого,
хай потягне в небі комнощ Суражіїв,
хай зійде на нас сурі вішати, золоті кола
вертячи.
То бо сонце наше, яке освітлює домове
наші,
І перед його лицем блідне лице вогнищ
домашніх.
Цьому Богу вогнику Симарглу речемо показатися
і встати на Небі і так бути до мудрого
світла.
Як отці наші маємо очиститись водою в
омовінні
і омитися молитви творячи за чисті душі
наші і тіла,
як бо Дажбог установив те омовіння і купалища.
І умиємо тіла, і умиємо душі свої в чистих
водах живих,
і підемо трудитися всякий день мольби
творячи,
і суру п’ючи, як і предки раніше робили.
Вечірня
молитва
Зоря Красна іде до нас, як жона благая,
І молока дає нам у силу нашу і кріпость
двожилу.
Бо ти, Зориня, Сонцю вістяща.
А вже чуємо, як вісники на конях скачуть
до заходу Сонця,
аби управити його човен золотий до ночі,
аби віз із волами сумирними провести
по степу синьому.
Там бо ляже Сонце спати на ніч. Так і ми
спати лягаємо.
А вночі Велес пройде по Сварзі, по молоці
небесному,
прийде до своїх хоромів прекрасних,
а на зорі повернеться до воріт.
Слава Велесу! Моїй родині на добраніч!
Молитви
сучасні
Роде Всевишній!
Боже наш Рідний!
Ти – наше Світло і Справедливість.
Знаємо, - не самотні ми:
Лине Любов Твоя до нас із Вирію,
Снагою наповнюючи повсякчас.
Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави
І завжди прислухаємось до Душ наших,
бо чути прагнемо Слово Твоє
про Стезю Праву свого Призначення.
Витримуємо мужньо Випробування Твої
і Світлом Віди Святої проймаємось!
Щодня радіємо Життю прекрасному,
яке з ласки Твоєї маємо.
Дяка Безмежна Тобі, Всевишній!
Слава Тобі!
Роде Всевишній!
Боже наш Рідний!
Ти – єдиний і багатопроявний,
Ти є наше Світло і Справедливість,
Ти є криниця Життя Вічного,
Ти є Джерело Любови безмежної,
тої, що зцілює Душу і Тіло.
Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави.
І щодня працюємо над собою,
щоб завжди бути Мудрими і Сильними,
міцною опорою України-Руси
і Народу свого Прадавнього.
Бо ж Ти даєш нам Наснагу і Радість,
бо ж Ти даруєш Відвагу і Стійкість,
нам Віду даєш і навчаєш Терпіння,
аби з честю пройшли ми
Шлях Життя нашого,
натхненно виконуючи
Священну Волю Твою.
Слава Тобі, Роде Всевишній!
Слава всім Богам Рідним у Тобі сущим!
Великий, могутній і сильний
Боже наш, Перуне!
Ми праведні і вірні
Прадавній Вірі Предків Наших,
Зібралися, щоб дяку Тобі скласти
І Славу Тобі співати!
Щоб бачив Ти, охоронцю наших полів і гір,
Морів і річок,
Що з нашим прозрінням –
Прокидається Свята Русь
І повертається до Божого Закону,
До гордого і праведного життя,
До здоров’я, краси й радості,
До добробуту стійкого,
До Звичаю Рідного!
Твоєю силою ми зміцнюємося!
Твоєю могутністю ми проймаємося!
Щоб вічно у Славі Твоїй перебувати!
Стану перед Дубом, Перуна покличу.
– Прийди-прийди Перуне, прийди-прийди
грізний
з силами могутніми, блискавками ясними,
землю освяти громами гучними.
З Алатир каменю вогню викреши.
Вогню викреши – світло запали.
Могуть і Силу свою в нас прояви! Слава
Перуну!
Видить Бог Предок наш
Перун Сварожич,
Що зло явне і зло таємне
Русь преповнює.
І кличе Перун на поміч люду своєму
Рать звитяжну,
Щоб повернути славу Богів Руських
На землю Предківську
І щоби почали Кола Сварожі
До Дажбожих Внуків обертатись!
Слава Перуну!
Темінь розійдись, Світло просвітись
І зійди, Зоря ясна вранішня!
Сонце красне!
Зашуміть, Гаї Предковічні!
Воскресіте Рать, Дуби-Прадіди!
Врази зло ти, удатен меч!
Світе, в Праві встань до кінця віків!
Слава, Слава Переможцеві
Перуну Сварожичу!
Перуне, могутній Боже наш!
Ти Праву вірно охороняєш,
Живих явищ кола не перестаєш крутити
в Яві!
Це ти ведеш нас стезею Правою до брані,
До брані лютої з ворогами чорними.
Щоб уберегти Рід наш на землі своїй.
Перуне, батьку наш!
Ми потребуємо твоєї сили і звитяги,
мудрості та завзяття.
Наповни душі наших воїнів хоробрістю
і мужністю,
світлом і правдою, щоб прибуло в роді
нашому
воїнів сильних, воїнів праведних.
Ми нині з пращурами нашими, не самотні
ми,
і мислимо про поміч Перунову.
Будь з нами Перуне! Слава Перуну!
Слава Богу нашому, Перуну Світлосяйному!
Се він громами землю сотрясає,
тим дух укріплюючи та душу радуючи!
Кличемо його воїв небесних,
що суть безсмертний Полк Перунів,
стати на межі Прави і Яви, берегти закон
Сварожий.
Легкокрилий Стрибоже,
Пресвітлий наш Боже!
Ти по світу літаєш, в небі хмари ганяєш.
Знаю, Бистрий-Стрибоже, Ти всюди витаєш,
Поперед мене Ти шлях розчищаєш,
Від негараздів-халеп усіляких
Внука Дажбожого оберігаєш.
Дяку складаю Тобі – Стрибогу
За легку і безпечну мою дорогу.
Слава, Стрибоже, Тобі!
Батьку наш, Велесе,
Боже Премудрий, Слава Тобі!
Споконвіку Ти вказував Роду Руському
Шлях істинний до Сварги Синьої,
Предків наших навчаючи
як жити в Звичаї.
Хай Мудрість Твоя невичерпна
Довіку нас всіх наснажує,
Мета хай свята i праведна
Народ наш увесь об’єднує!
Хай відають завжди діти
Стезю Праву Велесом вказану.
Слава Тобі,
Велемудрий Боже наш!
Гори, гори вогню!
Гори, гори ясно!
Гори, гори красно!
Тьма і Світло – дві половини Світу.
Цей Вогонь, що народжується світлом,
Підкорив Темряву.
Він був першим жерцем,
Безсмертним серед смертних,
Посередником поміж Богами й людьми!
О Вогню, прийми це дерево,
жертву нашу. Згори ясно!
І розпусти свій священний дим,
доторкнися крилами до небесної Високості!
У цьому священному Вогні зараз діє таємна
вседайна сутність Всесвіту, яка творить
життя Природи.
Ти, вогню земний, золотий, святий, оживи,
очисти наші душі, грій і годуй нас, щоб
були ми сильними, мудрими, здоровими,
любили свою землю та один одного. Будьмо
щасливими!
Дажбоже наш світлий!
Утримуєш у безодні Землю нашу,
творячи життя та красу велику,
даючи тепло та поживу дітям своїм.
Лине до нас любов Твоя,
Святістю і мудрістю Віри нашої.
Ласку Твою чуючи, славу Тобі творимо
від Землі аж до Вирію.
Нехай летить вона птицею ясною,
сповіщаючи всім Предкам руським,
що шануємо та поклоняємось
Сонцю Всевишньому,
Отцю кревному – Дажбогу нашому!
Дажбоже наш, Ти могутній, бо наша віра
в Тебе могутня, вона Твоїми таїнами в
наших душах народжена й освячена, і Тобою
вона благословенна в ім'я волі і сили,
слави і безсмертя народу нашого в Царстві
Вічності Твоєї, Дажбоже наш!
Велика віра наша в Єдність Твою, Дажбоже
наш, множить силу мислі нашої, множить
силу дії нашої. І у злагоді з диханням
Всесвіту єднає народ наш єдинодушшям,
єднає народ наш єдиномислям, єднає народ
наш єдиновір'ям. Слався во віки і віки,
Дажбоже наш!
Дажбоже! Приносимо Тобі квіти Любові,
слово Вірності, поклін Славлення. Вірою
в Тебе, Всевишній Дажбоже, милосердніють
серця наші. І в діях Милосердних, ми Твої
сини і дочки, зріднюємося, єднаємося дітям
нашим на щастя і собі на життя достойне,
Дажбоже наш.
Могутній Дажбоже!
Зорею вранішньою Ти осяяв Землю нашу,
Провіщаючи народження Ранку.
З насолодою ловимо перші промені Твоєї
благодаті,
Огортаючись її ніжністю.
Дажбоже, славимо Твою всеперемагаючу
дію,
Що народжує життя в світанкових обріях.
Слава Дажбогу!
Дажбоже наш!
Прошу дати мені можливість
Зрозуміти Всесильне Джерело,
Із якого Ти мені надаєш підтримку і захист.
Щирої віри і щирого бажання служити Тобі.
Прошу прийняти мою духовну силу
До Вічного Джерела Мудрості,
До Вищих Духовних Сил, якими Ти керуєш,
Які постійно стають мені у допомозі.
Дажбоже наш, силами могутніми і таємними
Ти утвердив життя народу нашого на землі
багатій.
На ній ріки солодководі, на ній сонце
лагідне,
на ній поля квітучі, на ній гаї співучі.
І щедро обдарував Ти внуків своїх
і волею, і любов'ю, і вродою, і силою,
щоб були вони самими собою,
творили життя своє, ідучи шляхом праведним.
І щоб жили вони вічно у вічності Твоїй,
Дажбоже наш!
Дажбоже наш! Твоя сила – Світло
Ти є Бог світла, Бог Прави і Яви
Се бо маємо їх воістину.
І є ця істина наша, що переможе темну силу,
І виведе нас до блага, до життя явного
й вічного
У єдності з законами Нави і Яви, за законом
Прави –
Законом Богів наших!
Дажбоже наш, ми в ім’я Твоє живемо
і хліб Твій споживаємо.
І з вірою в Тебе утверджуємо
працею і борнею волю життя нашого
Тобі Всюдисущий Боже наш, на славу,
собі на здоров'я і дітям нашим на життя
достойне!
Слава Тобі Сонце-Дажбоже!
Ти сходиш над Землею-Рожаницею ранку
кожного,
Золотим промінням живеш і зігріваєш Землю
Священну
І життя даєш Роду земному – дітям Богів
Православних.
Дай Боже щастя і радості моїм рідним і
друзям,
Дай здоров’я міцного.
Допоможи чесно прожити цей день на славу
Роду нашого.
Хай слава стоголоса Дажбогу Пресвітлому
летить до Вирію і повниться там Любов’ю
дітей земних.
Слава Дажбогу!
Боже наш!
Ти є Святість, найсвятіша за всі святощі.
Ти є Сила, найсильніша за всі сили.
Ти єдина Правда в світі, і немає іншої.
Ти, Боже, Дух Святий Роду нашого!
Слава Богу!
До Землі
Земле рідна,
Мати-Годувальнице,
З Тебе виходимо,
Малими і безпорадними,
Під небом твоїм високим,
Зростаємо і мужніємо,
Серця свої, працю рук своїх,
Тобі присвячуємо
Красу і славу Твою множачи.
Земле рідна,
Покрово-Заступнице,
На схилі літ своїх
До Тебе вертаємося,
Щоб пригорнула Ти
Серця великі і руки натруджені
Дітей своїх, даючи їм
Прилисток і спочинок.
Земле рідна,
Свята, пречиста,
Тебе заповідали на пращурі наші,
І ми передамо тебе
В руки правнуків своїх,
Як найбільшу святиню,
Щоб несли вони у віки
Заповіт роду нашого
Любити і берегти Тебе,
Щоб родила Ти нами у всі віки,
Допоки небо стоятиме над тобою.
Матінко наша рідна, Замунь наша славна!
Ми, вірнії діти твої, щодень тебе слухаємо,
І бачимо допомогу твою у справах наших.
Ти нас годуєш і оберігаєш, від усього
злого захищаєш.
Дякуємо тобі за сили, які ти даєш нам,
Що здоров’ям і доблестю у нас проростають.
Ми тебе повік берегти будемо.
Прийми сили наші душевні собі у допомогу,
Щоб на нашій землі панували мир і злагода,
Щастя і достаток, щоб з Богами Рідними
Жили ми в єдності
І були перед Родом Всевишнім славними
Русичами Православними!
Слава Матері Землі і всім Богам Рідним!
Хай слово моє стане міцніше за камінь.
Слава Матері-Землі!
Освячення
Води
Хай святиться Жива Водиця! - тричі
До
Стрибога
Стрибоже, Сину Сварожий –
Ти наповнюєш на світі все живе і неживе
собою.
З Тобою приходить життя в перший крик
немовляти,
з Тобою відходить душа людська на Луки
Сварожі.
Ти напинаєш вітрила,
і човен Життя пливе по колу вічності
і ніколи не закінчується.
Наповни, Стрибоже,
тіла наші силою,
а дух наш могутністю Своєю.
До Богів
Ввійдіть Боги рідні
в тіла і душі наші
доброю силою
і поведіть нас
з добрими помислами
на добрі справи,
і проявіться в житті нашім
добробутом, злагодою і здоров’ям.
Заклик
чотирьох стихій: Землі, Води, Вогню, Вітру
Кличу Землю-Землицю, Святу Покровицю.
Дух праведний, Живи божницю.
Могутню твердь Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Земле, освяти!
Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю.
Дух праведний, Дани божницю.
Могуть текучу Богів рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Водице, освяти!
Кличу Вогонь Святий Сварожий.
Дух праведний, великий Божий.
Могуть палючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Вогню, освяти!
Кличу Вітер Святий Стрибожий.
Дух праведний великий Божий.
Могуть летючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Вітре, освяти!
Перед
дорогою
Не самі ми йдемо –
Сварог нас веде,
Мати Лада слідом іде,
а ми за ними
з Богами своїми!
Слава Роду, Єдиному і Багатопроявному!
Батьку наш, ми любимо Тебе, бо ти є
світло і справедливість. Пробач нам борги
наші, тому що ми працюємо над собою, щоб
бути мудрими і сильними захисниками України
і Роду свого. Дай нам сили і терпіння,
мужності і відваги з честю жити чи загинути,
натхненно виконуючи волю Твою.
Слава Рідним Богам!
Батьку наш Роде! Ти, який народив
життя Яви і Нави, Ти є Богом
Богів Наших і всьому Роду божеському
начало. Ти є Батько-Небо – Сварог,
Дідо Божий. Ти є велика матінка Лада
– любов і народження Всесвіту.
Яко Перуна бачимо Тебе у битвах
многих, що веде нас до перемог ратних
і утвердження життя праведного. Ти є святий
витязь віри нашої – Світовид – Бог Прави
і Яви. Усі ж Ви є Великий Триглав Віри
– Веди нашої.
Слава Рідним Богам!
Боги мої, Предки світлі і трисвітлі!
Русь Велика – Вітчизна мила!
Сонце предковічне огортає променями
землю рідну.
Мокоша матінка тче ниті Долі,
Дана охопила руками землю, чорну мов тло
одвічного Дива.
Я йду стезею Прави до брами Іру з Прадідами
воєдино.
Перун веде мене у Вічність безсмертного
Роду.
Чує душа голос Предків у посвисті вітрів
Стрибожих,
І єсть то велике Коло явлення Родів Слов'янських,
Коло вічне і незнищенне, безсмертне, мов
Віра моя,
Тверде, як Алатир-камінь!
Роде Могутній! Ти є Творець Яви,
Нави і Прави,
Ти сотворив з Рожаницями Рід Небесний
і Рід Земний.
Славу тобі складаю, як син (донька) Твій
кревний.
Славлю Сонце-Дажбога, який сходить над
Землею-Мокошею ранку кожного,
промінням золотим живить і зігріває Землю
Священну
і життя дає Роду Земному – дітям Богів
Православних.
Хай слава стоголоса Дажбогу Пресвітлому
летить до Ірію і повниться там любов'ю
дітей земних.
Слава Роду Великому!
Батьку Роде! Славлять Тебе діти кревнії
Твої.
Яко ніч на Землю ступає, Велес по Землі
святій походжає.
І душі наші у Праву через Наву ідуть, через
сон глибокий пращурів звуть.
Тож Велеса-Батька, який приніс отрочат
Предку земному нашому,
просимо душі наші від Нави берегти і у
світ Яви яко Дажбог,
ранком здоровими та міцними прийти.
Слава Рідним Богам!
Славимо Богів Рідних за їжу щоденну,
яка дає творити нам працю натхненну.
Просимо Богів Рідних їжу освятити,
і предків священних нею пригостити.
Слава Рідним Богам!
Силою Рідних Богів і працею людською
пожива прибуває,
тіла і душі Дажбожих онуків благословляє,
прагненням святості освячуючи
на добро і щастя Онукам Сварожим,
поживу маючи, требу даєм,
Роду Великому славу складаєм
Слава Рідним Богам!
Слава Рідним Богам за ту їжу, яку
дають нам,
нам на здоров'я і собі на радість
Слава Богам!
Дякую Дажбогу за хліб і сіль!
Від Богів Славних прибуло.
На силу, на радість споживаю,
Богам дяку посилаю!
Летів Сокіл, на дубові сів, на дубові
сів – сльозу пустив.
І родилися зі сльози два рідні брати,
День ясненький – Білобог, Ніч темненька
– Чорнобог.
І з тих пір буя життя, славлю Бога Рода
я.
Крила Сокола ясного – то могуть Рода
живого,
Дух, що соколом літає, нас у Сваргу проводжає.
Славен Батьку Роде будь! Хай Боги нас
бережуть!
Славлю матінку я Славу і весь Рід наш
православний.
Бий, Перуне, блискавицю, Рода славим й
Рожаницю.
Сонце Яре хай стає, Рода-Батька вшанує!
Гей, Купало, чуєш Ти? Рода славимо в світи.
Закликаю всіх Богів, щоб вогонь святий
горів.
Славим Родову могуть!
Хай Боги і люд у злагоді живуть!
Слава Богиням нашим – Рожаницям
Роду Православного!
Ой, Матінко Ладо, дружино Сварожа,
Славимо любов Твою всенароджуючу,
Славимо ніжність твою життєдайну.
Матінка наша Небесна ти, Матір Богів наших
могутніх, а русичі вірні діти твої.
Славимо доньку Твою, Лелю прекрасну, Діву
нашу красну.
Рожаницям пожертви несемо, аби любов
Їхня до нас не згасала,
аби турбувались Вони про Рід наш земний.
Із вирію дивляться на нас Боги наші Славні,
тож будемо гідні любові їхньої!
Слава Рідним Богам!
Ладе Всевічний, Боже Родів і
Народів слов'янських!
Се Тобі проказували слави князі та керманичі
наші,
се Ти давав їм силу, знання та мудрість
ладувати в Родах руських.
Боже, у Тобі велика таїна Збереження захована,
Ти вчиш нас творити держави та урядувати
в них.
Русь кличе Тебе, Ладе, подай же лад помислам,
намірам та ділам нашим.
Най безлад і розбрат згорять, гонимі Симарглом
крилатим.
Ти ж пребудь із нами, Боже, повсякчас.
Слава Ладу!
Хай Сварга Синя повниться славленням
нашим,
бо це Сварог Великий тримає у собі Сварожичів,
і Перунонько крутить у ньому колесо Живоявлення.
І так творячи, повнить наші душі радістю
незбагненною, силою небесною.
Це бо Сварог Світлосяйний приніс прадідам
нашим вогонь,
і кувати навчив і плуга, і зброю,
аби достаток був та захищати могли Землю
Святу нашу Руську.
Править Батько-Сварог із дружиною своєю
любою,
захисницею нашою Матінкою Ладою,
і Боги славу їхньому царству співають,
яко діти люблячі, весь люд православний
вам треби несе:
короваї великі, духмяні, сонцеликі і поживу
всяку.
Хай Волхви жертвені вогні палять, славлення
до Вирію посилають,
Богів закликають. Славимо Сварога, Великого
Бога,
Отця Небесного, шану йому складаєм і царство
його у віках прославляєм!
Слава Рідним Богам!
Ми Сварогу Славу співаєм,
Дажбогу, які же суть в небі пречистім,
Перуну і Стрибогу,
Які громами і блискавками повелівають,
А Стрибог вітри ярити
На землю візьметься.
І тому Ладобогу,
Який править лади родинні
Та благості всякі.
І Купалбогу, який до митнищ правитиме
І всяке омовіння.
І Ярбогу, який править
Весняним цвітінням і русаліями,
Водяними, і Лісовиками, і Домовиками.
Бо й Сварог ними всіма править!
Його подих – це життя наше!
Матінко Ладо, Ти твориш любов і
лагоду,
Ти сповнюєш материнством душі жінок наших.
Славимо Тебе у піснях предвічних,
що прадіди співали і правнуки співатимуть.
Жар-птицею лине душа до Тебе,
Славносяйної та Вічно прекрасної.
Любов Твоя материнська, як сонце, зігріває
нас,
і прагнемо бути з Тобою вічно.
Яко предки наші славили Матінку Ладу,
так і ми, правнуки їхні, славимо дружину
Сварога.
І нехай Славі цій не буде ні кінця, ні
краю.
Слава Рідним Богам!
Велика Матінко Ладо! Славимо
Всеохоплюючу Любов Твою до Роду нашого.
Ти є Матір Богів наших, а ми є онуками
Твоїми.
Наповни жінок наших плодючістю щедрот
Твоїх.
Благослови кожну дитину, яка приходить
у світ Яви,
візьми її під опіку, наділи здоров'ям,
розумом та добрим
і щирим серцем, аби Рід наш зростав у Славі
Великій.
Незбагненно чуттєвою є Любов Твоя, Велика
Матінко Богів наших.
Славимо Тебе Любов'ю та Шаною своєю.
Нехай пісні-славлення наші летять у Вирій,
падаючи Сонячним промінням у долоні Твої.
Слава Рідним Богам!
Брамо Небесна, відкрийся,
дай Предкам Славу!
Предки наші любі, Щури і Пращури.
Дякуємо вам за здоров'я, за силу,
Що ви нам від Богів Рідних посилаєте,
У справах земних допомагаєте.
Нехай Сварог оберігає Вас і надає Вам
Силу!
Щасливо перебувайте у Світі Духовному,
Нами опікуючись!
Нехай вічно існує зв'язок поколінь –
Священний живий зв'язок між нами!
Слава Духу Предків наших!
Слава усім Рідним Богам!
Матінко наша рідна,
Мокоше наша славна!
Ми, вірнії діти твої,
Щодень тебе слухаємо,
І бачимо допомогу твою
У справах наших.
Ти нас годуєш і оберігаєш,
Від усього злого захищаєш.
Дякуємо тобі за сили, які ти даєш нам,
Що здоров'ям і доблестю у нас проростають.
Ми тебе повік берегти будемо.
Прийми сили наші душевні собі у допомогу,
Щоб на нашій землі панували мир і злагода,
Щастя й достаток, щоб з Богами Рідними
Жили ми в єдності
І були перед Родом Всевишнім славними
Українцями-русичами Православними!
Слава Матері Землі і всім Богам Рідним!
Батьку наш Дажбоже, Сонце наше
гоже!
Ти даєш нам могуть Світла і Правди.
Оберігай душі наші від кривди всякої,
Від наруги чорної і мороку навного,
Тобою захищені, силою Світла освячені,
З Богами нашими Рідними в єдину Правду
Зливаємося!
Боже Дажбоже, славимо тебе як Праотця
нашого
І душ наших оберіг вічний!
Слава Дажбогу і всім Богам Православним!
Мокошо, у Славі Великій приходиш
до нас із Вирію,
творячи достаток дітям своїм.
Твої руки схиляються до нас плодовитими
вітами,
і усмішку Твою бачимо в теплі осінньому.
Багатими врожаями обдаровуєш нас
і ми шануємо та вклоняємося Землі святій
Мокоші – годувальниці нашій.
З любов'ю славимо Тебе як діти вірні кревнії
Твої.
Зоре моя ясная, Весто, Богине Вранішня!
Ти ся ждана і жадана світлість душ наших,
Се тя стрічаємо світанками нашими, туманними
та росистими.
Прийди, Богине, до дітей своїх, у нас Твоя
кров і душа!
Сонце-Дажбог іде позад тебе, Дідо
наш златоусий.
Ти пробуджуєш Макошу, Землю-Матінку.
Руки твої білі, мов льолі наших русявих
лад,
Очі твої сині, мов щит Батька Сварога!
Се тебе славимо в Колядах наших, тобі
славні наші лунають,
Русь славить тебе, Весто.
Будь же з нами яко джерело Правди нашої,
Честі нашої і Звитяги одвічної!
Дано-Дівице, Святая водице.
Течеш Ти молочними ріками, живильними
дощами,
Землю напуваєш, Сонце вмилостевляєш,
із-за хмар холодних проміння випускаєш.
Травиця-муравиця росте високая, пшениця-яровиця
росте багатая.
Славу Тобі усім Родом складаєм, хліб-коровай
у святу річку пускаєм.
Прийми її, Дано, в неділеньку рано від
люду Православного, зі світу Живо-Явленого.
Водиця Твоя святая, Дано молодая, водиця
твоя щасна, Діво наша красна.
Не бурли потопами, градами, темними водами,
а лишень дощами багатими та струмками
журчатими,
від яких врожаї зростають та наші стодоли
хлібом наповняють.
Слава Рідним Богам!