Льодовики, вічна мерзлота та їх значення

Багаторічна мерзлота створює особливі умови  для рослинно-сті, зокрема умови  фізіологічної сухості. Холодна вода з мерзлоти недоступна для коріння рослин, Коріння дерев не може за-глиблюватись вертикально. Воно розвивається вище мерзлоти, горизонтально. Дерева з поверхневою горизонтальною кореневою системою погано тримаються в грунті. Вітри часто вивертають їх з корінням. У тайзі часто зустрічаються ділянки вітровалів.

Райони  з розвитком багаторічної мерзлоти потребують певної техніки будівництва наземних і підземних споруд, шляхів сполу-чення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновоки

 

Отже походження льодовика  пов’язане з випавшим снігом, який поступово спресовується під впливом як вітру, так і, головним чином, нашарування нового снігу, що перетворюється в зернистий лід (фірн) і далі у звичайний лід. Льодовики можуть також рости за рахунок сніжної маси лавин.

Сучасні льодовики покривають площу понад 16 млн. км, або близько 11% суші.

Найбільші області зледеніння: Антарктида, Гренландія, Канадський арктичний архіпелаг, Аляска, острови Арктики, Шпіцберген і інші.

Рельєфоутворююча діяльність льодовиків сьогодні обмежена приполярними районами, але у відносно недалекому минулому (10 - 400 тис. років тому) льодовики вкривали значно більші ділянки суші, в тому числі й території України. Льодовикові форми того часу збереглися до наших днів і займають значні площі на багатьох материках.

Сучасні  льодовики в сукупності з талими водами беруть участь у створенні льодовикового рельєфу («баранячі лоби», «кучеряві скелі» — на рівнинах, троги, карри, ригелі — в горах, а також моренні рівнини, горби, гряди, зандрові рівнини, флювіогляційні тераси). У процесі руху льодовик виконує складну геологічну роботу — руйнування, перенесення та акумуляцію продуктів руйнування гірських порід.

Що ж до вічної мерзлоти, як уже було сказано вище, вічна мерзлота – багаторічномерзлі породи, товща гірських порід, температура яких протягом ряду років не піднімається вище за 0 градусів. Розрізняють багаторічномерзлі (зцементовані льодом), морозні (без включень льоду) й охолоджені (насичені розсолами) гірські породи.

Особливістю вічної мерзлоти є велика льодистість відкладів на лід припадає подекуди до 80% обєму гірської маси. Тому багаторічна мерзлота створює особливі умови для рослинно-сті, зокрема умови фізіологічної сухості. Холодна вода з мерзлоти недоступна для коріння рослин, Коріння дерев не може за-глиблюватись вертикально. Воно розвивається вище мерзлоти, горизонтально. Дерева з поверхневою горизонтальною кореневою системою погано тримаються в грунті. Вітри часто вивертають їх з корінням. У тайзі часто зустрічаються ділянки вітровалів.

Райони  з розвитком багаторічної мерзлоти потребують певної техніки будівництва  наземних і підземних споруд, шляхів сполу-чення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Большая советская энцыклопедия.-М.:Сов. енц. 1976.
2. Гросвальд М.Г. Покровные ледники континентальных шельфов.- М.: Наука, 1983. –216. с.
3. Дайсон Дж. Л. В мире льда.-Л.: Гидрометеозидат, 1982.- 193.с.
4. Дибнер В.Д., Загорская Н.Г. Конусообразные холмы Арктических тундр. Природа, 1958, № 4, с. 90-93.
5. Донат Наумов. Мир Океана.-М.: Молодая гвардия, 1982.- 120.с.
6. Колосов Д.В. Проблемы древнего оледенения Северо-Востока СССР // Труды Горно-геол. упр. Главсевморпути.- М., 1947. – 176. с.
7. Корякин В.С. Ледники Артики.- М.: Наука,  1988. – 160с.
8. Корякин В.С. Маршрутами гляцыолога.- М.:Мысль. – 128с.
9. Котляков В.М., Гросвальд М.Т., Лориус К. Климаты прошлого из глубинн ледникових щитов.- М.: Знание, 1991. – 48 с.
10. Котляков В.М. Снег и лед в природе Земли.- М.: Наука, 1986. – 157с.
11. Котляков В.М Горы, льды и гипотезы.- Л., Гидрометеоиздат, 1977. – 168 с.
12. Маркин В.А. Планеты ледяной венец.- М., Гидрометеоиздат, 1981. – 120 с.
13. Назаров Г.Н. Оледенение и геологическое развитие Земли.- М., Наука, 1921. – 240с.
14. Попов А.И., Кузнецова Т.П, Розенбаум Г.Е//Криогенные формы рельефа - М. : Изд-во МГУ, 1983. - 40 с. : ил. - Б. ц.
15. Сакс В.Н. Четвертичный период в Советской Арктике. Л.; М.: Изд-во Мин. мор. реч. флота, 1953. 627 с. (Тр. НИИГА; T. 77).
16. Серебрянный Л.Р., Орлов А.В. Человек в мире льда.- М.: Знание, 1988. – 145с.
17. Серебрянный Л.Р., Орлов А.В. Ледники в горах.- М.: Наука, 1985. – 131с.
18. Спижарский Т. Н. Стратиграфический кодекс и стратиграфическая классификация//Сов. геология. 1989. № 12. С. 83—90.
19. Українська радянська енциклопедія.- Київ.: Українська радянська енциклопедія, 1982