Сільське господарство Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства Сумської області.

Основними причинами, що призвели до нинішнього стану в сільському господарстві Сумської області є: 
- недостатній рівень технологічного і технічного забезпечення сільськогосподарських та переробних підприємств; 
- зростання витрат та зменшення рівня рентабельності виробництва продукції рослинництва і тваринництва; 
- неврегульованість відносин між сільськогосподарськими виробниками та переробними підприємствами, іншими суб’єктами індустріального аграрного ринку; 
- недосконала система ціноутворення на сільськогосподарську продукцію;  
- недостатній рівень селекційно-племінної та селекційно-насінницької роботи в аграрній сфері; 
- нераціональне використання земель сільськогосподарського призначення; 
-недостатній рівень державної підтримки вітчизняного сільськогосподарського виробника; 
- невідповідність сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам якості та безпеки; 
- неврегульованість зовнішньоекономічних відносин щодо насичення внутрішнього ринку імпортною продукцією за демпінговими цінами; 
-падіння попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку, що пов’язане зі зменшенням платоспроможності населення; 
-недостатнє фінансове забезпечення сільськогосподарських виробників; 
-низький рівень заробітної плати в сільському господарстві;  
-невідповідність кадрового забезпечення вимогам аграрного ринку;  
-неефективна система банківського кредитування сільськогосподарських виробників. 
-відсутній оптовий ринок сільськогосподарської продукції; 
 
-неузгоджені дії невеликих сільськогосподарських товаровиробників Сумської області в питаннях виробництва та реалізації продукції;  
-відсутній єдиний сільськогосподарський бренд; 
-недостатній рівень соціального розвитку в сільських місцевостях. 
 
  Перспективи розвитку сільського господарство області має значний потенціал для розвитку, обумовлений наявністю достатніх земельних, трудових ресурсів, сприятливих природно-кліматичних умов. Разом з тим існує незабезпеченість потреб внутрішнього ринку та стрімко зростаючий попит на продовольство у світі. Важливими конкурентними перевагами Сумської області є наявність природних ресурсів для розвитку всіх категорій господарств, а також переробних підприємств в агропромисловому комплексі, наявність передумов для створення та подальшого розвитку економічних кластерів. Використання цих рушійних факторів розвитку базується на вигідному географічному розташуванні області (пов’язаним з наявністю кордонів з Росією), сприятливих кліматичних умовах, достатньому природно-ресурсному потенціалі, накопиченому досвіді інноваційного розвитку, високому рівні освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

1.Сільське господарство залишається одним із основних напрямків спеціалізації господарства та відіграє важливу роль в економіці Сумської області. Його значення полягає не лише в забезпеченні населення харчовими продуктами, але і в тому, що він впливає на зайнятість населення та ефективний розвиток регіону. Сумська область включає 2 Агрокліматичних райони:

Агроклиматический район I (Глухівський, Кролевецький, С-Будський, Шосткинський, Ямпільський район).

Агроклиматический район II (Охтирський, Білопільський, Велико-Писаревський, Буринський, Конотопський, Краснопільський, Лебединський, Л-Долинський, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Сумський, Тростянецький). До складу земельного фонду входять  сільськогосподарські і не сільськогосподарські угіддя. Сільськогосподарські угіддя це рілля, сінокоси, пасовища і багаторічні насадження.  Сільськогосподарські угіддя займають 1700 тис. га, або 71,4% території області. Сумщина володіє великим арсеналом культурних рослин. У сільськогосподарському виробництві культивуються різноманітні зернові, технічні, кормові, овочеві, плодоягідні рослини. Ґрунти області в основному представлені чорноземами типовими, темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, дерново-підзолистими, ясно-сірими та сірими лісовими. Основні зернові культури, які вирощуються в Сумській області озима пшениця, яра пшениця, озиме жито,  ячмінь, овес, кукурудза,  на зерно; круп'яні культури: гречка, просо; зернобобові культури: горох, квасоля, соя. Обсяги виробництва зерна в Сумській області впродовж 2000-2010 років варіювали у межах 807 – 2366 тис. тонн. Позитивним є те, що в останні роки намітилась тенденція до підвищення обсягів виробництва зерна. Зернове господарство області - важливе джерело підвищення продуктивності тваринництва, адже воно виробляє сировину для комбікормової промисловості. Комбікормова промисловість представлена 3 державними комбікормовими заводами: Охтирським, Кролевецьким та Біловодським (Роменський район).

Серед технічних культур в області набули поширення цукрові буряки, соняшник,льон-довгунець,коноплі. Провідною технічною культурою є цукровий буряк. Сумська область одна із 19 бурякосіючих областей України,яка входить до «старої» зони бурякосіяння разом із Вінницькою,Житомирською,Київською,Кіровоградською,Полтавською,Харківською,Хмельницькою,Черкаською та Чернігівською областями. На цукровий буряк припадає 51,7%посівних площ,які зайняті під технічними культурами. У 2006 році цукровим буряком було засіяно 34тис.га,тоді як у 1990 році – 119 тис.га.За підсумками 2010 року в Сумській області вироблено 335,6 тис. тонн цукрових буряків, що на 0,7% більше попереднього року(рис.3). Урожайність зменшилася з 38,9 т/га у 2009 році до 23,2 т/га у 2010 році. Картопля - досить поширена в області культура, але основна частина її посіві зосереджена на Поліссі. За валовим збором картоплі виділяються Глухівський, Серсдино-Будський, Ямпільський, Кролевецький і Шосткинський райони. У цілому посівні площі, зайняті під картоплю, відносно стабільні , і у 2006 р. становили 71,4 тис. га (7,7 % всіх посівних площ). Досить стабільний останніми роками і валовий, збір картоплі - понад 900 тис.т. Понад 99 % урожаю, цієї культури дають господарства населення. На Сумщині, починаючи з 2005 року, спостерігається стійке зростання рівня врожайності соняшнику з 0,9 до 1,7 т/га, що є вищим, ніж в середньому по Україні. Така врожайність відповідає 50% рівню реалізації потенційної продуктивності ультра- та скоростиглих генотипів соняшнику. З 1995 по 2007 рік площі посіву під соняшником були в межах 35-40 тис. гектарів, а з 2007 року зросли до рівня 55-60 тис. гектарів. У 2010 році посівні площі під соняшником становили 80,6 тис. гектарів, урожайність 1,6 т/га та валовий збір 129,0 тис. тонн. Виробництво льону-довгунця зосереджене у північних районах: Глухівському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському, Середино-Будському, Шосткинському, Ямпільському, які розташовані у мі- шанолісовій і північно-лісостеповій зонах.

Овочівництво - одна з найважливіших галузей сільського господарства області. Сьогодні основну частину (95,9 %) валового збору овочів забезпечують господарства населення. У 2010 році виробництво овочів становило 153,7 тис.т, що майже на 20% менше попереднього року. Урожайність знизилася з 20,4 т/га в 2009 році до 16,7 т/га в 2010 році. 
Основна галузь тваринництва - скотарство, яке спеціалізується на м'ясомолочному та молочному напрямку і має непогані умови для розвитку, пов'язані з наявністю достатньої кормової бази. В основному роз-

водять лебединську  та симентальську породи великої. У більшості сільськогосподарських підприємств області (61%) утримується до 200 голів корів, у 23% - 20-400 гол., й лише у 16% - більше 400 голів.  
Продуктивність корів у сільськогосподарських підприємствах у 2010 році порівняно з 2000 роком збільшилася у 2 рази. Птахівництво розвинене повсюдно. Розводять переважно курей, а також качок і гусей. Значна частина поголів'я птахів зосереджена в приватних господарствах. В області працює 12 спеціалізованих птахогосподарств.

Динаміка поголів’я  птиці також свідчить про наявність  досить стабільних тенденцій. Чисельність  птиці всіх видів у 2010 році становила 3726,2 тис. голів, що на 170,3 тис. голів (5%) більше, ніж у 2000 році. До складу сільського господарства входить також ставкове рибництво. В Сумській області розводять переважно дзеркального коропа і товстолобика.

Природні умови, наявність  великої кількості водних об’єктів на території області, забезпечення власними кормами – всі ці фактори  сприяють розвитку рибного господарства. Значну частину в забезпеченні області рибою відіграють такі підприємства, як ВАТ „Сумирибгосп” (1750 тонн, 82,5 %) та Лебединська рибоводно-меліоративна станція (167 тонн, 7,8%). В області передані в оренду для риборозведення більше 400 ставків загальною площею 5417,5 гектара. Крім того, щорічно надаються до 40 водойомів в оренду, що надає змогу отримувати додатково рибної продукції. У 2010 році обсяг вилову риби становить 3550 тонн, що на 66% більше попереднього року.  
Сільськогосподарські зони

На території області  виділяють такі сільськогосподарські зони:

• зона м'ясо молочного тваринництва,картоплярства,льонарства та зернового господарства,яка охоплює Полісся( Середино-Будський,Шостинський,Ямпільський,Глухівський,Кролевецький район);
• зона м'ясо- молочного скотарства,свинарства,бурякоцукрового виробництва,зернового господарства охоплює північну частину лісостепу( Конотопський,Путивльський район);
• зона м'ясо-молочного скотарства,свинарство, бурякоцукрового виробництва,зернового господарства з посівами кукурудзи та соняшнику займає більшу частину Сумського лісостепу( Охтирський,Білопільський,Буринський,Великописарівський,Краснопільський,Лебединський,Липоводолинський,Недригайлівський,Роменський,Сумський,Тростянецький райони).

 

Основними причинами, що призвели до нинішнього стану в сільському господарстві Сумської області є: 
- недостатній рівень технологічного і технічного забезпечення сільськогосподарських та переробних підприємств; 
- зростання витрат та зменшення рівня рентабельності виробництва продукції рослинництва і тваринництва; 
- неврегульованість відносин між сільськогосподарськими виробниками та переробними підприємствами, іншими суб’єктами індустріального аграрного ринку; 
- недосконала система ціноутворення на сільськогосподарську продукцію;  
- недостатній рівень селекційно-племінної та селекційно-насінницької роботи в аграрній сфері; 
- нераціональне використання земель сільськогосподарського призначення; 
-недостатній рівень державної підтримки вітчизняного сільськогосподарського виробника; 
- невідповідність сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам якості та безпеки; 
- неврегульованість зовнішньоекономічних відносин щодо насичення внутрішнього ринку імпортною продукцією за демпінговими цінами; 
-падіння попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку, що пов’язане зі зменшенням платоспроможності населення; 
-недостатнє фінансове забезпечення сільськогосподарських виробників; 
-низький рівень заробітної плати в сільському господарстві;  
-невідповідність кадрового забезпечення вимогам аграрного ринку;  
-неефективна система банківського кредитування сільськогосподарських виробників. 
-відсутній оптовий ринок сільськогосподарської продукції; 
-відсутній чіткий та прогнозований механізм надання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам; 
-неузгоджені дії невеликих сільськогосподарських товаровиробників Сумської області в питаннях виробництва та реалізації продукції;  
-відсутній єдиний сільськогосподарський бренд; 
-недостатній рівень соціального розвитку в сільських місцевостях. 
 
Перспективи розвитку сільського господарство області має значний потенціал для розвитку, обумовлений наявністю достатніх земельних, трудових ресурсів, сприятливих природно-кліматичних умов. Разом з тим існує незабезпеченість потреб внутрішнього ринку та стрімко зростаючий попит на продовольство у світі. Важливими конкурентними перевагами Сумської області є наявність природних ресурсів для розвитку всіх категорій господарств, а також переробних підприємств в агропромисловому комплексі, наявність передумов для створення та подальшого розвитку економічних кластерів. Використання цих рушійних факторів розвитку базується на вигідному географічному розташуванні області (пов’язаним з наявністю кордонів з Росією), сприятливих кліматичних умовах, достатньому природно-ресурсному потенціалі, накопиченому досвіді інноваційного розвитку, високому рівні освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки А

Структура посівних площ основних сільсько господарських культур по всіх категоріях господарств Сумської області за 2000 - 2011 роки

Культури	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Зернові культури - всього	555,8	606,0	558,7	474,0	554,7	547,8	497,1	555,5	659,9	658,7	618,2	665,6
в т.ч. озимі  зернові	242,6	257,2	259,2	94,8	211,9	219,2	117,2	190,9	261,4	272,4	252,9	235,4
з них пшениця	194,6	201,5	209,4	70,1	163,3	175,6	94,7	167,8	220,3	227,5	228,3	213,2
ярі зернові	313,2	348,8	299,5	379,2	342,8	328,6	379,9	364,6	398,5	386,3	365,3	430,2
з них ячмінь	145,3	160,0	157,7	201,9	125,7	164,5	201,9	164,1	143,8	161,2	120,9	108,5
кукурудза на зерно	16,8	20,3	19,1	52,5	75,7	36,8	38,9	90,8	140,7	104,1	114	231,2
Технічні культури - всього	107,5	96,4	88,1	119,2	97,3	87,2	114,8	128,4	130,2	125,9	186	206,4
в т.ч.  цукрові буряки	54,2	54,9	44,6	56,6	51,4	32,5	34,1	22,7	9,6	8,6	14,8	21,4
соняшник	42,7	29,2	28,8	40,6	24,6	30,0	34,9	33,3	62,1	61,3	85,2	116
ріпак	3,7	2,4	2,0	3,3	4,6	8,7	20,9	38,2	25,5	23,4	28,3	22,8
соя	0,8	3,4	5,0	9,4	9,5	6,8	17,4	28,3	29,6	28,0	52,5	43,2
Овоче-баштанні культури і картопля - всього	90,3	87,4	86,2	86,6	82,2	78,0	75,9	74,5	74,1	74,3	73,8	76,4
в т. ч. картопля	77,5	75,8	74,5	74,8	71,4	67,6	65,5	64,3	63,5	63,8	63,8	66,3
Овочі	12,5	11,3	11,4	11,6	10,6	10,3	9,9	9,5	9,5	9,4	10,2	10,1
Кормові культури - всього	303,8	270,9	259,4	227,7	190,2	193,6	162,7	139,6	122,7	117,2	107,8	106,2
в т.ч.  кукурудза на силос і зелений  корм	88,4	74,2	61,0	49,6	40,7	41,3	30,5	27,1	28,4	22,9	20,5	23,5
ВСЬОГО ПОСІВІВ	1057,4	1060,7	992,4	907,5	924,4	906,6	850,5	895,0	986,9	976,1	985,8	1054,6