Адаптация первоклассников

змісту викладання з урахуванням результатів психолого-педагогічної діагностики. Таким чином, основні завдання даного етапу роботи:

1. Визначення рівня шкільної адаптації першокласників.

2. Створення психолого-педагогічних умов для вирішення проблем навчання, поведінки і психологічного самопочуття школярів, що зазнають труднощі в процесі шкільної адаптації.

Діяльність педагогів і психологів розгортається в наступних напрямках:

1. Психолого-педагогічна діагностика рівня і змісту шкільної адаптації першокласників.

2. Проведення психолого-педагогічного консиліуму за підсумками діагностики з розробкою стратегії і тактики супроводу кожної дитини і в першу чергу тих школярів, які відчувають труднощі в адаптації.

3. Проведення просвітницької та консультативної роботи з батьками, індивідуальне консультування найбільш важких випадків.

4. Організація педагогічної допомоги школяра, що зазнають труднощі в адаптації.

5. Організація соціально-психологічної допомоги дітям, що зазнають труднощі в адаптації.

Мета діагностичної роботи на даному етапі може бути визначена як отримання необхідної інформації про психолого-педагогічний статус першокласників для попередження і подолання труднощів періоду адаптації до шкільного навчання. Для досягнення цієї мети необхідно розв'язувати такі завдання:

Визначення рівня соціально-психологічної адаптації учнів першого класу.

Виявлення групи школярів, які відчувають труднощі в адаптації та визначення характеру і природи синдрому дезадаптації у кожному випадку.

Визначення шляхів надання допомоги дітям, що зазнають труднощі в процесі адаптації.

Визначення шляхів і способів психолого-педагогічної підтримки школярів, успішно адаптувалися у шкільному середовищі.

Зміст діагностичної діяльності повністю визначається поставленими завданнями і метою психолого-педагогічного супроводу.

Соціально-педагогічна ситуація, в яку потрапляє дитина з початку навчання в 1-му класі, пред'являє певні вимоги до рівня розвитку та утримання названих вище характеристик. Відповідність психолого-педагогічного статусу дитини запропонованим йому шкільним вимогам розглядається нами як показник адаптації. Недостатній розвиток найважливіших характеристик психічного стану і поведінки дитини, їх змістовне невідповідність вимогам, що пред'являються буде служити індикатором соціально-психологічної шкільної дезадаптації дитини.

Таким чином, на змістовному рівні проводиться діагностична робота спрямована на виявлення рівня розвитку найважливіших показників психолого-педагогічного статусу дитини та їх співвідношення з системою шкільних вимог, що пред'являються до учня першого класу.

Основними способами отримання інформації про психолого-педагогічний статус дитини та його відповідність шкільним вимогам на розглянутому етапі супроводу є:

експертні опитування педагогів і батьків;

психологічне обстеження самих дітей;

аналіз педагогічної документації та матеріалів попередніх обстежень.

Орієнтовна батарея методик діагностики шкільної адаптації наведена у додатку.

На підставі вивченої літератури з теми дослідження можна зробити висновок, що на забезпечення комфортності навчання велику роль грають дорослі учасники освітнього процесу - вчителі, батьки, психологи, соціальні педагоги. Особистісні якості педагогів, збереження тісних емоційних контактів малюків з дорослими, постійне і доброзичлива, конструктивна взаємодія педагогів і батьків - запорука створення і розвитку загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співробітництво вчителя і батьків забезпечує зниження рівня тривожності у всіх діючих в ньому суб'єктів. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високими.

 

 

Висновок

 

Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як у психологічному, так і у фізичному плані. Вступивши до школи, дитина стає школярем далеко не відразу.

Цей момент є новим віковим періодом у житті дитини, провідною діяльністю якого стає навчальна діяльність.

На основі цієї діяльності розвиваються психологічні новоутворення: у центр свідомості висувається мислення, відбувається перехід до стадії формальних операцій, розвивається пам'ять. У цей період сприйняття стає більш аналізує, набуває характеру організованого навчання, емоційний стан починає впливати на відносини з товаришами. Молодший школяр стає імпульсивною, з'являється схильність негайно діяти, загальна недостатність волі.

До закінчення початкової школи у дитини формується працьовитість, старанність, дисциплінованість, акуратність, змінюється ставлення до навчальної діяльності, формується інтерес до результатів своєї праці, довільність.

Приступаючи до будь - якої діяльності, людина адаптується до нових умов, поступово звикає до них. У цьому йому допомагає накопичений досвід, який з віком розширюється і збагачується.

Адаптація до школи - перебудова пізнавальної, мотиваційної та емоційно-вольової сфер дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання. Для досягнення ефективності в навчанні необхідно формувати позитивне емоційне ставлення до занять.

Оптимальний адаптаційний період становить один-два місяці. У залежності від різних чинників рівень адаптації дітей до нових

умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи - процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально - психологічну ситуацію.

Головна роль у створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня навчальної мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, у спілкуванні з однокласникам.

Спільні зусилля вчителів, педагогів, батьків, лікарів, шкільного психолога і соціального педагога здатні знизити ризик виникнення у дитини шкільної дезадаптації і труднощів навчання.

Метою соціально - педагогічної діяльності є створення педагогічних умов, що дозволяють дитині функціонувати і розвиватися в шкільній системі відносин. Соціально - педагогічна діяльність з адаптації першокласників до школи здійснюється роботою психолога, соціального педагога, класного керівника, а також роботою з сім'єю. У забезпеченні комфортності навчання велику роль грають дорослі учасники освітнього процесу.

Створення та розвиток загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співробітництво вчителя і батьків забезпечує зниження рівня тривожності у всіх діючих в ньому суб'єктів. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високим.

 

 

Список літератури

 

1. Активні методи в роботі шкільного психолога / За ред. І.В. Дубровиной. М., 1991.

 

2. Безруких М.М., Єфімова С.П. Чи знаєте ви свого учня? - М. 1991.

3. Бєлкін А.С. Основи вікової педагогіки. М., 1991.

4. Бєлкін А.С. Ситуація успіху. Як її створити? - М., Освіта, 1991.

5. Битянова М.Г. Адаптація дитини в школі. М, 1998.

6. Битянова М.Г. Організація психологічної роботи в школі. - М., 1997.

7. Бугайова М.М. Комфорт молодших школярів в освітній діяльності / / Поч. школа., 2004, № 2.

8. Варламова А.Я. Шкільна адаптація. Волгоград, 2005.

9. Глассер У. Школа без невдах, Прогрес, 1991.

10. Гуткін Н.І. Психологічна готовність до школи. - М.: Освіта, 1996.

11. Діагностика шкільної дезадаптації. М., 1993

12. Діагностична та корекційна робота шкільного психолога / За ред. І.В. Дубровиной. М., 1987.