Аналіз підручників української мови для 6 класу за новою програмою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз підручників

української мови для 6 класу

за новою програмою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель

української мови та літератури

Кіровоградського НВК №26

Шевченко Світлана Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз підручників української мови для 6 класу

за новою програмою

 

Запровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти передбачає перехід на навчання за новими програмами і підручниками. Cуспільно-політичні зміни в Україні, орієнтація на європейські стандарти в галузі освіти вимагають якісно нових підходів до створення шкільного підручника. Проблема навчальних видань в освітньому процесі на сучасному етапі є дуже гострою і потребує серйозного обговорення. Головне в сучасному підручнику - це створення стану успіху, співпраці та співтворчості, навчального діалогу, конструювання ситуації вибору. З огляду на це, актуальною залишається проблема створення підручника української мови.

Питання вивчення української мови є політично маркованим, тому до нього прикута увага суспільства. І громадськість, і науковці обговорюють у першу чергу виховний потенціал мовної освіти — формування відчуття причетності до нації, розвитку високої інтелектуальності, морально-етичних та естетичних цінностей. Можна констатувати, що підручник з української мови досі не став об’єктом широкого наукового обговорення (як-то маємо, для прикладу, з підручниками історії України), сучасні дослідження охопили лише окремі аспекти проблеми. Тому є необхідність аналізу конкретних навчальних видань, обговорення деталей, зокрема підручників української мови для 6 класу.

У 2014-2015 навчальному році вивчення української мови в 6 класі здійснюватиметься за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

За новою програмою на уроки вивчення української мови в 6 класі відведено 3,5 години на тиждень (122 години на рік). У змісті програми є певні новації.

У мовленнєвій змістовій лінії програми уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання, внесено деякі зміни до вимог щодо рівня мовленнєвої компетентності  учнів шостого класу.

На формування й розвиток  аудіативних і читацьких умінь (уголос і  мовчки) виділяються по 2 год. на рік (по 1 год. на семестр), не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем досягнень шестикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.

У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого»  (5/7) (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин 5, а в знаменнику нову -7).

Розширено розділ «Лексикологія. Фразеологія» матеріалом про фразеологію, перенесеним із 5 класу й відповідно значно збільшено кількість годин (7/12).

Щодо розділу «Словотвір. Орфографія» (8/9), то його доповнено матеріалом про абревіатуру, словотвірний ланцюжок, словотвірний розбір слова.

 Збільшено кількість годин  на  вивчення розділу «Морфологія. Орфографія», зокрема: на вивчення іменника (18/20), прикметника (15/17), числівника (8/10), займенника ( 8/10).

Зміст соціокультурної змістової лінії майже повністю змінено, наповнено новим матеріалом (тематика текстів, види висловлювань), а орієнтовні вимоги  визначено з урахуванням вимог компетентнісного підходу (учень сприймає, аналізує,оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує  ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізму  в сприйманні світу; усвідомлює роль морально-етичних норм; готовий  і здатний застосовувати їх відносно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності).

Діяльнісну змістову лінію в 6 класі змінено з урахуванням  вже набутих учнями умінь і навичок у попередніх класах. Так, передбачено, що учні вже самостійно  визначають мету власної пізнавальної діяльності, відповідно до якої  планують діяльність, оцінюють здобутий результат і роблять відповідні корективи; удосконалюють і поглиблюють загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) уміння, намагаючись самостійно  систематизувати, зіставляти, інтерпретувати  здобуту  інформацію з різноманітних джерел; переносити  раніше здобуті знання й набуті вміння  в нову ситуацію; критично оцінювати свої вчинки, узгоджуючи їх із загальнолюдськими моральними нормами, виявляючи готовність і здатність творити добро словом і ділом.

Вивчення української мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

 О.П. Глазова. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014.

С.Є.Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2014.

О. В. Заболотний, В. В.Заболотний.  Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014.

Загальне уявлення про підручники подано в Методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови і літератури в 2014-2015 навчальному році.

В основу підручника «Українська мова» (автор О. П. Глазова) покладено  концепцію формування мовної особистості ХХІ століття, що успішно реалізує себе в реальному спілкуванні, у мовленнєвій діяльності, сприймаючи інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретуючи й оцінюючи її залежно від власної картини світу. Поданий у підручнику дидактичний матеріал представляє явища, факти, ситуації дійсності, ціннісні орієнтири, сценарії поведінки учня, який належить до так званого Інтернет-покоління, що виростає й формується в цифровому середовищі, про найвпливовіший інструмент суспільних змін — цифрову інформацію і технології комунікації, часом знаючи більше за своїх батьків і вчителів. Більшість поданих у підручнику вправ включає проблемні запитання дискусійного характеру, формулювання відповідей, що сприяють формуванню в школярів уміння як грамотного висловлення власної позиції, так і толерантного ставлення до думок опонентів.

З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань, які учень самостійно вибиратиме з кількох запропонованих варіантів.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті - посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й сприяє позитивному налаштуванню на роботу.

Відповідно до програми навчальний матеріал підручника «Українська мова» (автори: С.Я Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г.Жук) розподілено  за розділами: «Повторення, поглиблене вивчення (словосполучення і речення)»,  «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Зв’язна мова (мовлення)».

Зважаючи на практичний досвід учителів і на можливе варіювання тем зв’язної мови як обов’язкового механізму практичного оволодіння мовою, автори пропонують поділ матеріалу підручника  на дві частини, що мотивовано виділено в програмі «мовною» і «мовленнєвою» лініями.

Підручник має рубрики «Пригадаймо» , «Запам’ятаймо», «Добірні зерна мови», «І пензлем, і словом», «Це цікаво», «Усміхнімось». Є спеціальні позначення для завдань, що виконуються в групах.

Тексти вправ у кожному розділі присвячені українській культурі в її історичному розвитку. Інформація про славетних українців - письменників, науковців, акторів, композиторів, художників, спортсменів, відомості з історії України  сприятимуть  розширенню культурного кругозору учнів.

Для ефективного засвоєння  навчального матеріалу використано ненав’язливий принцип повторення основних понять у вступних частинах до розділів, частково на форзацах. Розділи закінчуються завданнями для самоперевірки.

Навчальний матеріал підручника «Українська мова» для 6 класу авторів           О. В. Заболотного, В. В. Заболотного спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

Методичний апарат підручника забезпечує врахування особистісно зорієнтованого підходу до навчання української мови в школі. Параграфи побудовано таким чином, щоб забезпечити поетапну роботу. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, а також опорних малюнків, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації. Активізують роботу з фактажем спонукальні рубрики «Порівняймо», «Пригадаймо», «Міркуймо».

Важливою функцією нового видання є прищеплення дітям поваги до свого народу, його історії й культури, закладення основи народного світогляду, виховання громадянина-патріота.

 

Зупинимося на порівнянні зазначених підручників, визначивши переваги та недоліки кожного з них та їх відповідність програмі з української мови в 6 класі. За основу візьмемо такі критерії:

І. Структура змісту.

В усіх трьох підручниках, відповідно до програми, навчальний матеріал розподілено за такими розділами: «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого», «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Морфологія» («Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник» ). Структура підручників чітка: визначено зміст і обсяг обов’язкових для засвоєння теоретичних відомостей, окреслено логіку й послідовність їх засвоєння учнями відповідно до вимог навчальної програми.

Більш спрямованим на вироблення мовних компетентностей учнів є принцип побудови розділів у підручнику Заболотного, у якому на початку кожного розділу подається перелік основних понять, умінь і навичок, які здобудуть учні в процесі роботи над темою ( рубрики «Ви знатимете», «Ви вмітимете» ), тоді як у підручниках Глазової та Єрмоленко є тільки перелік ключових слів та понять розділу.

Цікавим є також підхід до самої назви параграфу в підручнику Заболотного. Так, кожний параграф містить, крім назви теми, ще й невеличкі підзаголовки, у яких коротко окреслюється, про що йдеться в кожному з параграфів. Наприклад,   параграф 7 має назву: «Групи слів за їх походженням» та підзаголовок: «Про власне українські слова та слова, які запозичені з інших мов, а також про культуру мовлення». Такий авторський підхід ще раз акцентує увагу учнів на головних поняттях теми та посилює етап мотивації навчальної діяльності.

Безперечним позитивом підручника Заболотного є те, що кожний розділ містить окремий параграф «Узагальнення вивченого з теми», який складається з системи узагальнюючих вправ, а також тестових завдань під рубрикою «Готуємося до контрольного оцінювання», що дає змогу учневі якісніше підготуватися до контрольної роботи. Цікавим підсумком вивчення теми в підручнику Заболотного є проектні завдання, які зорієнтовані на групову форму роботи, та завдання ре флексійного характеру (рубрика «Самооцінка»: Продовжте усно фрази:

1. Під час вивчення теми я дізнався багато нового. Наприклад…
2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було…
3. Свої знання з теми я б оцінив би на…)

У підручниках Глазової та Єрмоленко окремого параграфу на узагальнення вивченого з теми не виділяється.

Завершує вивчення розділу в підручнику Заболотного рубрика «Моя сторінка», яка містить цікаві факти з мови, завдання «На дозвіллі», «Усміхнімося».

ІІ. Зміст теоретичних понять.

У цілому зміст усіх трьох підручників відповідає вимогам державної програми з української мови. Варто наголосити на таких відмінностях:

1. У розділі «Словотвір»  поняття абревіації як окремого  способу словотвору (що вимагає  нова програма) , подано тільки  в підручнику Заболотного. У Глазової  та Єрмоленко абревіація згадується лише в темі «Правопис складних і складноскорочених слів». А такий спосіб словотвору як перехід з однієї частини мови в іншу найкраще поданий у підручнику Глазової (там на цю тему відведено окремий параграф з системою вправ, тоді як у Заболотного та Єрмоленко цей спосіб лише згадується й немає жодної вправи, яка б його ілюструвала).

2. У підручнику Глазової відсутнє поняття про конкретні та абстрактні іменники.

3. У темі: «Написання складних  прикметників разом і через  дефіс» такі винятки з правил, як глухонімий, хитромудрий, зловорожий, є тільки в підручнику Заболотного. А Глазова та Єрмоленко подають як винятки лише слова жовтогарячий і червоногарячий.