Дидактичні ігри: загальна характеристика

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Марта 2013 в 17:08, реферат

Описание работы

Дидактична гра — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, які дані або виробляються самими учасниками. Дидактичні ігри пов’язані насамперед з двома особливостями навчання: проблемністю та засвоєнням навчальної інформації через дію. Проблемність реалізується через самостійне розв’язання студентом поставленої проблеми (завдання) за недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати новий зміст або знаходити нові зв’язки між уже засвоєними відомостями. У процесі такої діяльності формуються нові вміння й у такий спосіб відбувається навчання через дію.

Содержание работы

Вступ

1. Особливості дидактичної гри

2. Структура дидактичної гри

3. Види дидактичних ігор

4. Педагогічне керівництво дидактичними іграми

Висновки

Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

ПЛАН.doc

— 86.00 Кб (Скачать файл)

 

Організація і керівництво  дидактичними іграми передбачають роботу вчителя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів.

Готуючись до проведення дидактичної гри, вчитель повинен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей певної вікової групи; визначити оптимальний час її проведення; підготувати необхідний дидактичний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і прийоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв'язання ігрового завдання.

Ознайомленню дітей  зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкри­ваючи хід і правила гри, вчитель повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з'ясувати найраціональніші способи досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога — спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.

Вихователю найчастіше доводиться пояснювати ігрові правила, показувати способи дій. У повторних іграх він контролює виконання правил кожною дитиною. Із засвоєнням змісту і правил гри діти починають діяти самостійно, а педагог спостерігає і втручається лише для подолання труднощів, які можуть виникнути.

При ознайомленні з новою  дидактичною грою дітей вихователь враховує їхній досвід, актуальні  для них навчально-виховні завдання. Здебільшого він пояснює кілька суттєвих правил, а решту правил і окремих ігрових дій уточнює  під час гри.

Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вчитель правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об'єктивна, обов'язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності дошкільника, виховання моральної поведінки.

Аналіз гри передбачає з'ясування ефективності її підготовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових  задумів новим матеріалом.

Керівництво вчителя самостійними дидактичними іграми залежить від освоєння дітьми їх правил, знання й усвідомлення завдань. Педагог повинен продумано добирати ігри, враховуючи зміст виховної роботи в групі на конкретний період, інтерес дошкільників до ігор, їхнє особисте прагнення до взаємодії, створювати ігровий настрій, замінювати окремі ігри новими, урізноманітнювати ігрові дії тощо. Водночас слід уникати прямого навчання і керівництва ігровою діяльністю дітей.

 

 

Висновки

 

Отже, з вищесказаного  можна зробити наступні висновки:

Дидактична гра —  гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного  інтересу до того, що може стати їх новим  джерелом, удосконалення пізнавальних, умінь і навичок.

Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива  лише за доступності дидактичних  завдань для сприйняття дітьми, наявності  у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використання дітьми набутих знань про предмети і явища навколишнього світу.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання.. Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості, довільної уваги, швидкого і тривкого запам'ятовування.

Дидактична гра має  сталу структуру, що відрізняє й  від інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Артемова Л. В.  Окружающий мир в дидактических  играх до школьников. — М., 1992.

 

2.Воробйова С.Дидактична гра в процесі навчання /С.Воробйова//Рідна школа.-2002.-№10

 

3.Жорник О.Використання дидактичних ігор у навчанні/О.Жорник //Рідна школа.-2003.

 

4.Кожем’яка О. Навчатися і творити граючи//Історія України.-2007.-№9

 

5.Поліщук Л. Рольова гра на уроках історії та права/Л.Поліщук//Історія України.-2003.-№2

 

6.Воспитание детей в игре / Сост. А. К. Бондаренко, А. И. Матусик. — М., 1983.




Информация о работе Дидактичні ігри: загальна характеристика