Дошкільна освіта за кордоном

Естонія

У відповідності з прийнятим у 1999 р. Законом про дитячі дошкільні заклади дитячі садки поділяються на муніципальні і приватні. Діяльність дитячих садків здійснюється на основі дозволу на запровадження освітньої діяльності, який видає міністр освіти. Такий дозвіл – це державний документ, що дає право ДДЗ на здійснення навчально-виховної роботи дитячого закладу. Даний дозвіл видається на термін до 5 років. Продовження дозволу відбувається за результатами державного нагляду. При відсутності дозволу на запровадження освітньої діяльності протягом 6 місяців д/з припиняє свою діяльність.

Основою для організації навчання і виховання є навчальна програма ДДЗ, при складанні якої враховується Межева (Рамочна) програма, затверджена постановою Уряду Республіки. При складанні програми д/с враховуються також культурна самобутність і народні традиції місцевості, в якій знаходиться дитячий заклад, специфіка і напрями діяльності д/з. Складовою частиною програми ДДЗ є програми навчально-виховної діяльності кожної групи, які складаються кожен навчальний рік з урахуванням складу дітей групи, їх рівня розвитку і підготовленості, індивідуальних особливостей.

Програма закладу може спиратися і на ідеї і розробки провідних фахівців, на використовувані в інших країнах сучасні програми дошкільної освіти, якщо вони узгоджуються з Межевою програмою дошкільної освіти Естонії. Найбільш часто використовуються: американська програма «Step by step» (в українській версії – «Крок за кроком», у естонській – «Гарний початок»), педагогіка М.Монтессорі, російські програми «Развитие», «Детство», «Радуга», канадська програма раннього мовленнєвого занурення.

Фінансування дитячих дошкільних закладів здійснюється з коштів місцевого районного чи міського бюджету, а також за рахунок покриття частини витрат батьками і за рахунок благодійних внесків.

 В кожному дитячому садку  існує Опікунська рада – постійно  діючий орган, завданнями якого  є: спостереження за відповідністю  навчально-виховної роботи розвитку  та інтересам дітей і здійснення  відповідного співробітництва з персоналом дитячого закладу. У склад ОР входять по одному представнику батьків від кожної групи ДДЗ і один представник районного чи міського управління, який спостерігає за відповідністю діяльності д/з інтересам району та  міста.

ОР має досить широке коло повноважень:

• заслуховує звіт завідуючого про навчально-виховну і господарську роботу;
• вносить завідувачу і районному чи міському управлінню рекомендації щодо складання бюджету і цільовому використанню бюджетних коштів д/з;
• - приймає рішення щодо коштів на харчування діткй і т.д.

 У відповідності із Законом  про дитячі дошкільні заклади  навчально-виховна робота в д/с  проводиться на естонській мові. Однак за рішенням місцевої  ради робота в д/с чи в  окремій групі може вестися  і на іншій мові, однак вивчення естонської мови в таких садках або групах є обов’язковим, починаючи з 3-х років (Естонська республіка – мультикультурна країна, де біля 30% населення складають громадяни неестонської національності, рідною мовою яких є російська).

До вихователів ДДЗ ставляться наступні вимоги: створювати для дітей ігрове і безпечне середовище виховання і розвитку; здійснювати навчання у грі; виявляти на ранньому етапі особливі потреби дитини і направляти батьків для консультацій до відповідних фахівців; формувати первинні уміння дитини в галузі спілкування, навчання і спільної діяльності; консультувати батьків з питань розвитку і виховання дітей.

Швеція

Перший д/с у Швеції був створений А.Еклунд у 1896 р. Це був приватний д/з для дітей із заможних сімей. Цей садок був відкритий протягом трьох –чотирьох годин щодня для дітей віком від трьох до семи років. Причина виникнення – матері, які були домогосподарками, були зацікавлені у додаткових заходах, які б сприяли розвитку й освіті їх дітей. Саме з цією метою і почали створювати д/с. Але у деяких містах почали з’являтися народні дитячі садки для дітей із бідніших сімей, які працювали за методикою Ф.Фребеля. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. у Швеції відзначилися зародженням системи суспільної опіки дітей, батьки яких були зайняті на виробництві.

На сьогодні функціонування системи дошкільної освіти та виховання регламентується Законом про освіту та Конвенцією ООН про права дитини, яка ратифікована Швецією у 1990 р.

Сучасна система ДО цієї країни є результатом реформи, запровадження якої завершилося у 1998 р. Основним досягненням тогочасних змін слід вважати процес інтеграції цієї галузі у систему освіти Швеції, наслідком якого стало проголошення дошкільної освіти первинною складовою системи безперервної освіти Швеції та створення підготовчих класів для 6-річних дітей.

Сьогодні ДО є одним з пріоритетів освітньої політики Швеції. Вимоги щодо організації суспільної дошкільної освіти та якості послуг, що надаються у цій галузі, визначені у Законі про освіту. Особлива увага приділяється відповідній освіті персоналу, наповнюваності і складу груп та належним умовам перебування дітей у д/з. Цілями ДО Швеції є сприяння всебічному розвитку дитини і забезпечення батьків можливістю поєднувати піклування про дитину та її виховання з роботою і навчанням. Дошкільна освіта у Швеції охоплює дітей віком від одного до п’яти років і реалізується, головним чином, у д/з муніципальної форми власності. Відвідування таких установ є платним, але у перспективі планується перехід на безоплатні послуги. Незважаючи на те, що дошкільна освіта у Швеції не є обов’язковою, її розповсюдження складає 96%, що є одним з найвищих показників у Європі.

Закон про освіту передбачає такі типи д/з:

• муніципальні дошкільні заклади;
• денні заклади опіки сімейного типу;
• дошкільні заклади відкритого типу.

Муніципальні д/з виконують функцію опіки та освіти тих дітей, чиї батьки навчаються або працюють, або які потребують спеціальної підтримки від суспільства. Ці заклади відкриті протягом року, і щоденний графік їх роботи узгоджується з робочим часом батьків. Діти, які відвідують муніципальний д/з перебувають на обліку. Їх розподіляють на виховні групи, які комплектують за віковими та родинними ознаками.

Персонал муніципальних д/з складається з педагогів-вихователів, які мають вищу педагогічну освіту, гувернерів та медсестри.

Денні заклади сімейного типу є іншою формою піклування про дітей д/в. Виховання здійснюється гувернерами, які працюють зі своїми вихованцями у себе вдома. Діти перебувають у цих закладах на час роботи або навчання своїх батьків, навіть якщо це вихідні або вечірні години. Відвідування дошкільнятами денних закладів опіки сімейного типу реєструється і є платним. Послугами таких дитячих установ користуються сім'ї, які віддають перевагу вихованню дитини у менших за кількістю вихованців групах, або ж за умови, якщо вони мешкають далеко від найближчого муніципального дошкільного закладу.

Д/з відкритого типу передбачені для дітей, чиї батьки з тих чи інших причин не задіяні у суспільній чи виробничій сферах діяльності. Послуги таких закладів є безкоштовними, а їх регулярне відвідування не є обов’язковим. Батьки не тільки супроводжують дітей, але й беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Вони мають чудову нагоду поспілкуватися та обмінятися досвідом виховання з іншими батьками, отримати професійну консультацію від кваліфікованого спеціаліста. Але останнім часом спостерігається тенденція до зменшення кількості таких закладів.

Піклуванням про дітей у д/з відкритого типу та денних закладах сімейного типу займаються гувернери. Держава не вимагає спеціальної освіти від цієї категорії працівників, але їм рекомендовано пройти навчання за професійною програмою «Організація дозвілля дітей», яка пропонується гімназіями Швеції, або прослухати курси (50 – 100 годин), які організуються більшістю муніципалітетів з метою ознайомлення працівників цих установ з основами піклування про дітей.

Крім д/з муніципальної форми власності, свої послуги щодо виховання на навчання наймолодших громадян країни пропонують приватні установи. Досить часто ініціаторами їх створення виступають самі батьки, групи  фахівців у галузі дошкільної педагогіки, церква, різні корпорації та ін. Дозвіл на діяльність цих закладів надається муніципалітетами за умови гарантії якості та безпеки їх діяльності. Вони існують не лише за рахунок коштів окремих організацій або приватних осіб, але й дотацій, які виділяються на їх підтримку муніципальною владою. У зв’язку з цим рівень оплати за послуги приватних та державних д/з відрізняється незначно.

Крім традиційних установ для дошкільнят у Швеції існують заклади, які працюють за методиками М.Монтессорі, вальдорфської педагогіки. Великою популярністю користуються спеціалізовані установи, де дітей навчають музиці, живопису.

Велику увагу в країні приділяють дітям, які потребують особливої підтримки. Незалежно від того, чи  батьки цих дітей працюють, чи ні, муніципалітети зобов’язані надати їм місця у дошкільних закладах. Діти виховуються в інтегрованих групах, разом зі здоровими дітьми, мають право на 3-годинне безкоштовне відвідування д/з щодня.

Діяльність д/з Швеції регламентується  Національним курикуломом дошкільної освіти і є науково обґрунтованим документом, у якому синтезовано історичні надбання та нові досягнення теорії і практики у цій освітній галузі та сформульовано суспільні вимоги до неї.

Філософською основою ДО є дитиноцентризм. Навчання та виховання дитини відбувається у грі. Перевага надається не підготовці дитини до школи, а вихованню соціальної компетенції.

Підготовка кадрів: 3-річна університетська програма, яка дає можливість випускникам здобути ступінь бакалавра освіти з навчання дітей та молоді.