Формування гуманістично-ціннісних орієнтацій учнів старшого ступеню навчання у процесі вивчення англійської мови

 

 

 

 «Формування гуманістично-ціннісних орієнтацій учнів старшого ступеню навчання у процесі вивчення англійської мови»

 

 

 

 

 

У сучасних умовах розвитку освіти в Україні пріоритетними завданнями навчально-виховного процесу є формування у підростаючого покоління загальнолюдських цінностей. Останні повязуються з особистісно орієнтованим підходом, який передбачає глибоку аксіологізацію підготовки учнівської молоді.

 

Основою аксіологічної свідомості є концепція єдиного світу цілісної людини. Тому важливо навчатися бачити те загальне, що не тільки об’єднує людство, але й характеризує кожну окрему людину. Саме в контексті такої свідомості важливо визначати і створювати соціально-педагогічні умови гуманістично зорієнтованого виховання молоді.

 

Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій була предметом дослідження у філософсько-аксіологічному (О. Дробницький, І. Зязюн, М. Каган), соціологічному (В. Водзінська, Ю. Жуков, Т. Любимова, В. Ольшанський, Ю. Соколовський), психологічному (К. Абульханова-Славська, І. Бех, І. Кон, Б. Круглов, Д. Леонтьєв, Т. Титаренко) та педагогічному аспектах (В. Анненков, Є. Бондаревська, Т. Бутківська, О. Вишневський, Б. Грицюк, І. Дубровіна, Г. Жирська, О. Норов, Ж. Омельченко, О. Плахотнік, та інші).

 

Останнім часом з’явилися дослідження, які свідчать про увагу вчених-педагогів до проблеми виховання молоді в процесі вивчення іноземних мов як у школі, так і в інших навчальних закладах. Однак, в них здебільшого використовуються не власне виховний потенціал мови для підвищення ефективності формування гуманістичних переконань учнів, а допоміжні засоби, як от: музика, образотворче мистецтво, відеофільми, наочність тощо. Головна увага приділяється ігровій діяльності, формуванню комунікативних умінь, виразному читанню. Названі засоби та види роботи, безумовно, сприяють активізації учнів, спрямовують їх інтерес до вивчення іноземної мови, але в цих роботах практично не досліджуються виховні можливості іншомовного слова як засобу формування в учнів гуманістичних цінностей.

 

Отже, аналіз наукових праць  показує, що проблема формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у старшокласників у процесі вивчення іноземної мови набуває у сучасних умовах нової якості .

 

Проте в педагогічній літературі відсутні спеціальні праці, присвячені формуванню гуманістичних ціннісних орієнтацій (ГЦО)  в учнів старшого ступеню навчання засобами іноземної мови. Здійснений аналіз наукових джерел дозволяє констатувати, що актуальність означеної проблеми проявляється в соціальному, теоретико-методологічному та практичному аспектах.

 

Соціальна значущість орієнтації учнів на гуманістичні цінності обумовлена необхідністю виявлення і всебічного вивчення педагогічних умов їх формування; теоретико-методологічна – недостатньою розробленістю в педагогіці змісту категорій “гуманістичні цінності”, “гуманістичні ціннісні орієнтації” і початком дослідження стосовно впровадження в педагогічне мислення аксіологічних принципів; практична – потребою вироблення нового погляду на цінності в сучасному українському суспільстві.

 

Таким чином, соціальна та педагогічна значущість проблеми, її актуальність і недостатнє розкриття в науково-педагогічній літературі обумовили мій вибір методичної теми: “Формування гуманістично- ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню навчання у процесі вивчення іноземної (англійської) мови”.

 

Високого рівня сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню навчання можна досягти, якщо технологія їх формування спиратиметься на: пізнання і відповідне врахування психологічних особливостей учнів старшої вікової групи, їх цінностей, ідеалів, переконань; можливості виховного потенціалу навчального матеріалу з іноземної мови, що містить значний гуманістичний зміст; взаємопов’язане включення в педагогічний процес пізнавальної, емоційної і вольової сфер особистості учня, розвиток його ціннісної свідомості в контексті гуманізації міжособистісних стосунків, індивідуалізації і активізації навчально-виховної діяльності в процесі вивчення англійської мови.

 

Виявлені педагогічні умови прилучення учнів до гуманістичних ціннісних орієнтацій сприяють цілеспрямованому та ефективному  управлінню цим процесом. Знання означених педагогічних умов і їх зміст дозволяють зробити учнів суб’єктом навчальної діяльності, а вчителям – побудувати особистісно орієнтоване спілкування з вихованцями, що є нагальною потребою сучасної гуманістичної системи навчання та виховання. Це може бути основою для удосконалення планування й організації процесу формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників під час викладання іноземної мови.

 

На основі аналізу наукової літератури, вивчення стану формування гуманістичних ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню навчання

у процесі вивчення іноземної мови розкрито специфіку гуманістично зорієнтованого виховання засобами англійської мови, виявлено педагогічні умови і експериментально перевірено виховні можливості навчального матеріалу (навчальні тексти, зокрема поетичні, пісенні, краєзнавчі, англійські прислів’я, приказки, мовленнєвий етикет, тощо); розроблено технологію формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення англійської мови.

 

Було проведено аналіз існуючих підходів до розуміння ціннісних орієнтацій як феномену індивідуальної свідомості. Визначено, що гуманістичні ціннісні орієнтації – це позитивно-активне ставлення особистості до оточуючого світу і самої себе, яке ґрунтується на принципі пріоритету загальнолюдських цінностей і відповідній життєвій позиції.

 

На основі здійсненого вивчення зазначимо, що гуманізм, акумулювавши у собі базові норми моральних відносин між людьми, є однією з найбільш надійних і гнучких ціннісних систем, вироблених людством за останні три тисячоліття. Гуманістичні ідеї розвивались в давньокитайській (Конфуцій) і давньогрецькій філософії (Протагор, Сократ, Платон, Демокріт, Арістотель, Епікур). Могутнім поштовхом в розвитку ідеї гуманізму була епоха Відродження (Данте, Петрарка) з її орієнтиром на визнання права людини на свободу, самоцінності її неповторності, що поступово стало визначати аксіологічну спрямованість гуманістичної педагогічної традиції (Вітторіно да Фельтре (Італія), Франсуа Рабле, Мішель Монтень (Франція), Еразм Роттердамський (Нідерланди), Томас Мор (Англія), Вольфганг Ратке (Німеччина), Ян Амос Коменський (Чехія).

 

В Україні початок зародження і формування елементів ранньогуманістичної культури більшість дослідників відносять до другої  половини XV – початку ХVI ст. Розвиток духовної культури характеризується появою ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей (І. Вишенський, Ю. Дрогобич, С. Оріховський та інші), які поступово оформилися у певні напрями, що з`явилися на ґрунті синтезу духовних здобутків княжої доби з елементами західної вченості.

 

Поширенню гуманістичних ідей сприяли також діяльність братських шкіл, Острозького культурно-освітнього центру та Києво-Могилянської академії. Видатний український мандрівний філософ Г. Сковорода, “перший глашатай глибокого гуманізму” в Україні (І. Франко) у своїх філософських і літературних творах прагнув знайти відповідь на питання, ким є людина, який зміст її життя, які основні грані людської діяльності.

 

Новим змістом ідеали гуманізму наповнилися в епоху Просвітництва, особливо в творчості французьких просвітників-енциклопедистів Ф. Вольтера, К. Гельвеція, П.-А. Гольбаха, Д. Дідро, Ш. Монтеск`є, Ж. Ж. Руссо та інших.

 

Теоретично і практично збагатили педагогічну гуманістику відомі вчені і педагоги Г. Ващенко, М. Монтессорі, М. Пирогов, С. Русова, К. Ушинський, Р. Штайнер.

 

Розвиток ідей гуманістичного виховання і втілення їх у практику пов`язані з іменами педагогів-реформаторів ХХ ст. С. Френе, Я. Корчака, А. Макаренка, В. Сухомлинського.

 

Гуманістичний напрям спирається на фундаментальне положення про те, що особистість дитини є центром педагогічного процесу.

 

Психолого-педагогічний аспект гуманізму найбільш повно відображення знайшов в таких напрямах сучасної західної психології як гуманістична психологія (А. Маслоу, К. Роджерс, Ф. Перлз, В. Франкл), онтопсихологія (А. Менегетті).

 

Результати дослідження робіт вищезазначених вчених і педагогів дозволяють констатувати, що сьогодні у технології виховання стає пріоритетною “модель суб’єкт-суб’єктної взаємодії” (участь у спільних справах дітей і дорослих). Водночас слід наголосити, що сучасна система освіти в Україні опинилася в парадоксальній ситуації, коли різні гуманістично спрямовані педагогічні програми (“педагогіка серця”, кордоцентричності родинних відносин, співробітництва, вальдорфська педагогіка, екзистенційна, релігійна, педагогіка “нового гуманізму”, школа віри, школа резерву, школа-родина, школа розвитку творчої особистості, особистісно орієнтовані концепції розвитку освіти (Г. Балл, І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, Ю. Мальований, О. Савченко та інш.) стикаються з прагматичними установками значної частини молоді.

 

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що сьогодні немає єдності у поглядах на дефініцію понять “гуманізм”, “цінності”, “ціннісні орієнтації”.

 

На основі опрацьованої літератури, вивчення особистісних рис, що характеризують гуманістичну спрямованість індивіда, розроблена схема-модель гуманістичних ціннісних орієнтацій. Модель включає в себе сукупність основних ціннісних орієнтацій, якими неодмінно повинна володіти гуманістично спрямована людина.

 

ГЦО, будучи сферою індивідуальної свідомості, складаються з трьох компонентів: когнітивного, емоційно-вольового і практично-діяльнісного. Кожен з них має відповідні прояви цінності-якості. Зокрема, якості, що визначають змістовний аспект орієнтації (доброзичливість, чуйність, доброта та інші); різні форми вираження орієнтацій (благородство, толерантність, тактовність, делікатність та інші); ставлення до себе (самоповага, аутосимпатія); до світу (непрагматичний вектор спрямування, позитивна емоційна оцінка); до інших людей (повага до гідності, визнання права на життя і щастя кожної особистості).

 

У процесі вивчення іноземної мови формується поняття єдиного світу, нове гуманістичне мислення, пошана до загальнолюдських цінностей. Існують ряд інших моментів, які визначають специфіку виховання на уроці англійської мови.

 

Виявлено, що у педагогічній практиці не дивлячись на зростання ролі іноземної мови в різних сферах нашої життєдіяльності, її виховні і розвиваючі резерви достатньою мірою до цього часу ще не вивчені.

 

Обов’язковою та найважливішою умовою, що забезпечує ефективність формування гуманістичної спрямованості учнів старших класів на уроках англійської мови є, на мій погляд, гуманізація навчально-виховного процесу.

 

Виховання ГЦО в учнів старшого ступеню навчання будується на основі гуманних міжособистісних стосунків учасників педагогічного процесу, індивідуалізації й активізації навчально-виховної діяльності на уроках англійської мови.

 

Вчитель іноземної мови має конкретну мету: розвиваючи бажання удосконалювати вивчення іноземної мови, навчити учнів умінню самостійно здобувати та поглиблювати гуманістичні якості.

 

На першому етапі відбувається засвоєння знань гуманістичної спрямованості через оволодіння лексичною базою, вивчення граматичних конструкцій, розмовних кліше, афоризмів. Творча навчально-пізнавальна і виховна діяльність, що забезпечує розвиток таких мисленневих операцій як аналіз, синтез, конкретизація, абстрагування, порівняння, узагальнення, організовується на наступному етапі навчання.

 

З метою підвищення рівня сформованості гуманістичних поглядів, складовими яких є практичні вміння і навички гуманістичного спілкування, використовуються різноманітні методи: індивідуальні і колективні бесіди, диспути, проблемні ситуації, анотування, реферування, рольові ігри та інші.

 

Дані методи забезпечують високу ефективність процесу навчання іноземній мові і збільшують його вплив на формування окремих компонентів гуманістичної позиції учнів старшого ступеню навчання за умови сприятливого морально-психологічного клімату в групі, особистісної зацікавленості учнів, вмілого використиння вчителем всіх засобів невербальної комунікації з врахуванням індивідуального підходу.

 

У шкільних підручниках для 10-11 класів є багато текстів, які виховують в учнів патріотизм, здоровий спосіб життя, любов до природи. Це тексти про Україну, її історію, патріотів країни, життя діячів науки й культури, про суспільну діяльність школярів, визначні місця, пам’ятки культури тощо.

 

Проведений аналіз підручників з англійської мови для старших класів показав, що лише деякі з них містять тексти і вправи, спрямовані на виховання в учнів таких гуманістичних якостей і рис як доброта, людяність, чуйність, толерантність, гідність, щирість, ввічливість, великодушність, співчуття, взаємоповага, сумлінність.

 

Однак, у відповідності до реалізації виховної функції навчання підручник з іноземної мови має бути не просто збірником чисто мовних вправ, необхідність яких ми ніяким чином не заперечуємо, не набором малоцікавих і неефективних з виховної точки зору текстів, а помічником старшокласника у справі його становлення як гуманістично зорієнтованої особистості.

 

На конкретних прикладах розкриваються можливості навчальних текстів у вихованні гуманістичних цінностей, здатності розуміти і цінувати культуру інших народів (тексти з художніх творів письменників та поетів-гуманістів О. Генрі, В. Шекспіра, Г. Байрона, Р. Бернса, П. Шеллі).

 

Як дійові виховні засоби використовуються країнознавчі та краєзнавчі тексти; англійські прислів’я та приказки, які порівнюються з їх еквівалентами в українській мові, пропонується виконання найрізноманітніших варіантів роботи над матеріалом народних афоризмів.

 

Важливим джерелом гуманістичних цінностей можуть виступати також особливості сучасного  англійського (американського) мовленнєвого етикету. Етикет сьогодні – це передовсім засіб спілкування, регуляції відносин людей, що починають спілкування.

 

Отже,  можна констатувати, що без знання правил мовленнєвої і не мовленнєвої поведінки й вміння дотримуватися їх неможливо чекати на коректні мовленнєві вчинки з боку учнів і адекватних реакцій їх співрозмовників. Саме тому вчителю англійської мови необхідно прищеплювати учням ці правила, і спеціально створювати ситуації гуманістичної спрямованості, які могли б забезпечити їм необхідне мовленнєве й емоційне тренування й розвиток гуманістичних рис як уособлення головних загальнолюдських цінностей.