Формування гуманістично-ціннісних орієнтацій учнів старшого ступеню навчання у процесі вивчення англійської мови

 

Виховання таких рис у старшокласників в процесі навчання англійській мові можливо здійснювати не лише за допомогою використання різних видів текстів, прислів’їв та приказок, фраз мовленнєвого етикету в якості спеціального навчального матеріалу, але й під час вивчення учнями основ фонетики і граматики.

 

Педагогічні умови формування ГЦО в учнів старшого ступеню навчання:

врахування психологічних особливостей раннього юнацького віку;

актуалізація і засвоєння гуманістичного змісту навчального матеріалу з англійської мови;

активізація і індивідуалізація навчання, стимулювання активності та самосвідомості учнів;

розвиток колективної, комунікативної діяльності, діалогічності комунікативних вмінь.

 

Узагальнення результатів моєї дослідної роботи довело, що навчальний матеріал, який використовується на уроках англійської мови, виступає як важливий засіб виховання гуманістичних ціннісних орієнтацій учнів. Це ставить вчителя англійської мови перед необхідністю такого його добору, який забезпечував би вирішення на заняттях не лише навчальних, але й передусім виховних завдань. У кожному конкретному випадку педагогові слід чітко усвідомлювати, вихованню яких гуманних рис особистості може сприяти використання на уроках того чи іншого навчального матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Мною було здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми становлення і формування гуманістичних ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню навчання в процесі вивчення іноземної (англійської) мови, що виявляється у розкритті сутності і специфіки цього процесу, змісту гуманістичних ціннісних орієнтацій учнів, динаміки їх ієрархічної структури, дослідженні факторів впливу на зміст і структуру ціннісних орієнтацій, встановленні їх зв’язку з рівнем самоактуалізації особистості учня та його гуманістичної спрямованості, розроблені системи розширення ціннісних орієнтацій старшокласників на основі застосування активних методів навчання іноземної мови, поглиблення гуманізації всього навчально-виховного процесу.

 

1. Оскільки гуманістичні ціннісні орієнтації як феномен індивідуальної свідомості являють систему установок, принципів і переконань, мотивів, інтересів і потреб і виступають важливим компонентом мотиваційної структури особистості, вони є результатом духовно-практичного відображення дійсності, виявляють готовність особистості до реалізації потреби співвідносити власні і загально-визнані цінності.

 

ГЦО передбачають активно-діяльне ставлення до оточуючого світу і самого себе, яке грунтується на повазі людської гідності, визнанні людського життя найвищою цінністю.

 

2. Цінності і ціннісні  орієнтації є гуманістичними, якщо  їх зміст наповнюється усвідомленими  нормами етики добра, справедливості, толерантності, поваги до інших, сумлінності, принциповості, непримиренного  ставлення до зла, фальші, цинізму, лицемірства.

 

Гуманістична спрямованість системи ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню навчання забезпечує його успішну аксіологічну діяльність, сприяє становленню світоглядних позицій та визначенню особистісного смислу життєдіяльності, а тому метою всього навчально-виховного процесу  має бути формування гуманістично значущих новоутворень особистісної структури і, перш за все, гуманістичних ціннісних орієнтацій.

 

3. Ціннісними факторами  в аналізі і відборі змісту  гуманістично зорієнтованого виховання  в учнів старшого ступеню навчання з опорою на гуманістичний аспект освіти можуть стати: орієнтація на неперехідні, загальнолюдські, вічні, гуманістичні  цінності, які мають стати ядром ціннісної свідомості особистості учня; надання учням можливості ознайомлення з усією палітрою існуючих  цінностей і їх ієрархією при опорі на суспільно значущі цінності;

 

Розроблена схема-модель гуманістичних ціннісних орієнтацій включає когнітивний, емоційно-вольовий, практично-діяльний компоненти, розкриває якості особистості, що визначають змістовий аспект і різні форми вираження її орієнтацій.

 

4. Психолого-педагогічною  основою формування гуманістичних  ціннісних орієнтацій у ранньому  юнацькому віці є процес засвоєння  цінностей життя і їх перетворення  в змістовні елементи ціннісних  уявлень. Життєве самовизначення  старшокласника як ціннісно-життєвий  вибір відбувається на основі  загальної орієнтації в соціально-економічній, духовній ситуації в країні, глибокого  усвідомлення закономірностей і  тенденцій розвитку сучасного  цілісного, взаємозалежного і суперечливого  світу.

 

5. Важливим фактором формування  гуманістичних ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню є вивчення іноземної мови, оскільки вона є необхідним засобом спілкування між народами, кращого ознайомлення з культурою інших народів, зміцнення міжнародного співробітництва. Іноземна мова є дієвим інструментом інтеграції у світову цивілізацію, засобом відкриття і пізнання світом України, зближення нашої держави з іншими народами, засобом взаємообміну і взаємозбагачення. Саме тому вона набуває великого виховного значення.

 

6. Специфіка формування  гуманістичної ціннісної свідомості учнів старшого ступеню навчання у процесі навчання англійській мові складається з особливостей цього навчального предмету й характерних рис, притаманних цій віковій групі учнів. Воно будується на основі гуманних міжособистісних стосунків учасників педагогічного процесу, індивідуалізації й активізації навчально-виховної діяльності на уроках англійської мови.

 

Технологія формування ГЦО в учнів старшого ступеню навчання

у процесі вивчення іноземної мови, як обгрунтована в логічній послідовності виховна система, реалізується в навчально-практичній діяльності вчителя з метою вироблення активних громадянських якостей в учнів.

 

7. На основі узагальнення  досвіду моєї роботи, аналізу результатів впровадження технології формування гуманістичних ціннісних орієнтацій в учнів старшого ступеню навчання мною були сформульовані такі методичні рекомендації для вчителів іноземної мови.

 

Процес формування аксіологічних установок учнів старшого ступеню навчання, спрямований на гуманістичний розвиток їх індивідуальності доцільно здійснювати на основі наступних положень:

• врахування особливостей учнів раннього юнацького віку (особистісне та професійне визначення, формування внутрішньої структури особистості, перебудова внутрішнього світу), який є сензитивним для утворення гуманістичних ціннісних орієнтацій в якості стійкої особистісної риси, що впливає на становлення гуманістичного світогляду учнів старшого ступеню навчання;
• створення умов для гуманізації міжособистісних відносин учасників педагогічного процесу: гуманна організація проведення контрольних робіт, тестів, різноманітних письмових завдань; ефективне використання невербальних засобів – жестів, міміки, пауз, манер;
• підсилення мотивації досягнення (домінантою визначати саме досягнення, а не невдачу, тобто оцінювання має грунтуватися на гуманістичному, позитивному принципі);
• при виборі навчального матеріалу використовувати його гуманістичний потенціал. Це ставить вчителя англійської мови перед необхідністю такого його добору, який забезпечував би вирішення на заняттях не лише навчальних, але й передусім виховних завдань.

 

 Педагогові треба чітко  усвідомлювати, вихованню яких гуманних  рис може сприяти використання  на уроках потенціалу того  чи іншого навчального матеріалу (навчальні тексти, зокрема, поетичні, пісенні, краєзнавчі; англійські прислів’я, приказки та інші педагогічні  мініатюри;  сучасний мовленнєвий  етикет тощо). Завдяки такому підходу  вибудовується цілісна система  формування гуманістичної планетарної  свідомості у старшокласників, усвідомлення  ними ідей єдності і багатоманітності  культур народів світу, розуміння  діалектики загального і особливого  в їх історії.

 

 Вивчення англійської  мови з урахуванням глобального  компоненту має бути спрямоване  на вирішення задачі формування  крос-культурної освіченості учнів, що передбачає розвиток здатності  розуміти і цінувати культуру  інших народів, формування неупередженого  погляду на світ, руйнацію усталених, віджилих стереотипів поведінки, навчання культурі спілкування, тобто формування, наряду з мовною  компетенцією,  соціокультурної  і гуманістичної компетенції  сучасних старшокласників. 

 

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Залишається перспективною розробка проблеми запобігання негативним впливам соціуму в умовах навчально-виховного процесу, ставлення молоді до громадського життя, та багато інших, які стосуються проблем державної молодіжної політики як важливого чинника соціалізації молодого покоління.