Макаренко про роль виховання в родині

5. “Не почувай” (“Як ти смієш злитися на  вчительку, вона ж тобі годить  у матері”, “Не цукровий –  не станеш”). Дитина з такою  директивою, що забороняє йому  виявляти агресивність стосовно  вчительки, може почати розряджатися  на молодших чи більш слабких  стосовно нього дітях. Дитина, що навчилася ігнорувати тілесні  відчуття, легко може втратити  почуття фізичної безпеки і  стати схильним до травматизму. 

6. “Не досягай  успіху” (“Я сам не зміг  закінчити інститут, але відмовляю  собі в усьому, щоб ти змогла  одержати утворення”). На жаль, в  основі подібних директив лежить  несвідома заздрість батька до  успіху дитини.

7. “Не будь лідером” (“Будь як усі”, “Ну і навіщо  ти висувався, вийшло гірше  для тебе”). Батьки, що дають дитині  таку директиву з кращих спонукань,  можуть бути стурбовані почуттям  заздрості, що вони, по їх глибокому  переконанню, приречені викликати  в інших людей. 

8. “Не належ”  – неї передають дітям батьки, самі проблеми, що мають, у спілкуванні  і “єдиного друга, що бачать  у дитині,”. У спілкуванні з  дитиною такі батьки можуть  усіляко підкреслювати його винятковість, несхожість на інші (у позитивному  змісті).

9. “Не будь близьким”.  Ця директива за змістом нагадує  попередню, але якщо та виявляється  в групі, те ця – у відносинах  з однією близькою людиною.  Батьки, що передають цю директиву,  уселяють тим самим дитині, що  нікому (крім них) довіряти не  можна. Шкода цієї прихованої  вказівки в несвідомому переконанні,  “що будь-яка близькість небезпечна”. 

10. “Не роби”  – тобто не роби сам, я  буду робити це за тебе. Батьки  дають її дитині, говорячи: “Не  роби сам, почекай мене”. Виростаючи, ці діти будуть відкладати  початок своїх дій, попадати  в цейтнот, не догадуючись,  що діють по інерції батьківської  директиви. 

11. “Не будь самим  собою”. Виражається у вираженнях  типу “Чому Вася це може, а  ти немає?”, “Прагни до ідеалу”;  буває також , що батьки хотіли  дівчинку, а вийшов хлопчик. Схований  зміст даної директиви – викликати  незадоволеність своїм нинішнім  стан і пустити його в безупинну  біганину по замкнутому колу. Будучи постійно незадоволеним  і мотивируемим заздрістю, людина  тікає від самого себе.

12. “Не почувай  себе добре” (“Хоч у нього  була висока температура, він  написав контрольну на 5”). Дитина, що одержала таку директиву,  привчається, з одного боку, до  думки, що хвороба залучає до  нього загальна увага, а з  іншого боку – до чекання,  що погане самопочуття підвищить  цінність будь-якої його дії. 

Проходження директивам допомагає маленькій і залежній дитині пристосуватися до вимог великих  і вільних людей (які вирішують  свої власні проблеми). Практично виховувати дитини, уникаючи директив, не дуже-те і можливо – для цього потрібно як мінімум принципово інший рівень психологічної і педагогічної грамотності, ніж наявний у середнього обивателя, а як максимум – сімейна пара, що вирішила свої особисті проблеми і  вільна від створення нових.

А.І. Луньков і  В.К. Лосєва дають батькам наступні ради: а) дати дитині можливість побачити, що ви самі як батько звільняєтеся від  директив; б) залишити самій дитині право зжити ці вказівки в рамках більш широкої людської спільності.

Висновок

Таким чином, для  того, щоб максимізувати позитивні  і звести до мінімуму негативний вплив  сім’ї на виховання дитини і перебороти типові помилки сімейного виховання, необхідно пам'ятати загальні внутрісімейні  психологічні фактори, що мають виховне  значення:

· Брати активну  участь у житті родини;

· Завжди знаходити  час, щоб поговорити з дитиною;

· Цікавитися проблемами дитини, вникати в усі виникаючі  в його житті складності і допомагати розвивати свої уміння і таланти;

· Не робити на дитину натиску, допомагаючи йому тим самим  самостійно приймати рішення;

· Мати представлення  про різні етапи в житті  дитини;

· Поважати право  дитини на власну думку;

· Уміти стримувати власницькі інстинкти і відноситися  до дитини як до рівноправного партнера, що просто поки що володіє меншим життєвим досвідом;

· З повагою відноситися  до прагнення всіх інших членів родини робити кар'єру і самоудосконалюватися.

Список використаної літератури:

1. «Популярна психологія для батьків» п/р А.А. Бодалева, М, 1988.

2. Л.А. Кулик,  Н.И. Берестов. «Сімейне виховання». М, 1990.

3. «Психологія і педагогіка» п/р А.А. Радугина. М, 1997.

4. В.К. Лосєва, А.И.  Луньков. «Психосексуальное розвиток дитини». М, 1995.

5. А.И. Луньков. «Як допомогти дитині в навчанні в школі і дома». М, 1995.

6. В.И. Нефёдов,  ЮЮ. Щербань. «Мистецтво виховання в родині». Мінськ, 1971.

7. К. Флейк-Хобсон, Б. Робинсон, П. Скин. «Розвиток дитини і його відносин з навколишніми». М, 1993.

8. Ю.П. Азаров. «Сімейна педагогіка». М, 1985.

9. И.В. Гребенников. «Основи сімейного життя». М, 1990.

10. С.В. Ковальов. «Психологія сучасної родини». М, 1988.

11. А.И. Захаров. «Неврози в дітей». СПб, 1996.

12. В.И. Гарбузов. «Нервові діти». Л, 1990.

13. В. Леви. «Нестандартна дитина». М, 1989.

14. В. Писаренко,  И. Писаренко. «Педагогічна етика». Мінськ, 1986.

15. И. Чернокозов. «Професійна етика вчителя». Київ, 1988.

Назва реферату: Сучасні проблеми виховання дітей у сім’ї