Методи і прийоми навчання іноземної мови в початковій школі

Правило 1. Важливо, щоб перша  фаза умовно-комунікативної та комунікативної вправи містила мотив до виконання  певної мовленнєвої дії, ситуацію мовлення, ролі комунікантів. Учневі слід також пояснити, що він має зробити i як: усно чи письмово, в зошиті або на дошці чи на бланку для відповідей запропонованого тесту тощо, індивідуально або в інтерактивній формі, тобто працюючи в парі, малій групі, команді.

Правило 2. При навчанні лексичного матеріалу мовлення має сприйматись  як не сукупність формальних елементів, а як інструмент, що дозволяє взаємодіяти  з навколишнім. Тому учні повинні розуміти з якою метою, де, коли, в якій ситуації те чи інше мовне явище може допомогти висловити свої наміри і зрозуміти наміри інших. Наприклад, ознайомленню учнів із назвами кількісних числівників до 10 і навчанню оперування ними в ситуації мовленнєвої взаємодії може передувати таке мотиваційне забезпечення завдання.

Правило 3. Уникати формальних механічних дій при формуванні мовленнєвих  навичок: фонетичних, лексичних, граматичних.. Зміцненню акценту з мовних елементів на змістові і створенню адекватних умов для автоматизації дій учнів з новим мовним матеріалом сприяють такі фактори як:

• Створення автентичного контексту вправляння за допомогою лінгвокраїнознавчої наочності (зображення інтер'єрів помешкань британців, класних кімнат, афіш, оголошень, меню, вітрин магазинів, листів, конвертів, державної символіки тощо).
• Особистісно-зорієнтований характер мовленнєвих дій учнів, зв'язок контексту вправ із світом дитини
• Застосування ігрових вправ: фонетичних, граматичних лексичних,а саме:

° фонетичне вправляння: опрацювання нових звуків у грі"Звуковий м'яч", що виконується в колі; навчання дидактичного диригування та відбивання ритму фраз, що промовляються, як адекватних засобів оволодіння ритмом та інтонацією англійської мови за допомогою рольової гри "Юні вчителі англійської мови"; проведення конкурсів: акторів-декламаторів, дикторів телебачення на краще озвучення кадрів мультфільмів, підготовку звукового листа тощо;

°граматичне вправляння в ході взаємодії дітей в рольових іграх: а) наближених до реальних, б) організованих на казковій літературно-країнознавчій основі.

°лексичні ігрові вправи: а) вправляння на ситуативній основі для використання в режимі фронтальної роботи, б) вправляння ланцюжком на ситуативніiл основі з використанням прийому "снігова грудка". Так, взаємодпочи ланцюжком в ігровій ситуації "Хвальки", діти "вихваляються" корисними речами, якими вони володіють, розширюючи з опорою на малюнки, які демонструє вчитель, висловлювання попереднього співрозмовника на одну річ.

• Організація вправляння із застосуванням автентичного пісенного матеріалу
• Організація вправляння за допомогою малих форм дитячого англійського фольклору (римування, віршики, лічилки), які є методично цінними для оволодіння особливостями англійського мовленнєвого ритму, закріплення лексичного матеріалу та формування граматичних автоматизмів.

 

 Правило 4. Надати роботі з одиницями мови самостійного пошукового характеру. 3 цією метою, за можливістю, реалізуємо принцип філолопзації як частковий принцип св1домого й результативного вправляння. Запроваджуємо згідно з цим принципом вправи, які спонукатимуть молодших школярів до посильних для їхнього віку спостережень за фактами мови і формуватимуть у них здогадку (мовну, контекстуальну) та лінгвістичні операції упізнавання, аналізу, диференцповання, порівняння мовних явищ, узагальнення істотних ознак, групування та систематизації одиниць мови.

• при роботі над вимовою зазначені вище вправи мають формувати й розвивати в учнів дії фонемного аналізу слів (і на слух, і на письмі),що потребує обов'язкового використання знаків транскрипції. Важливими є також дії диференціації та ідентифікації звуків та інтонаційних моделей;
• організація вправляння з лексичним аспектом мовлення має сприяти свідомому засвоєнню лексичних одиниць з національно-культурним забарвленням (фонової лексики, національних реалій, елементів етикету). Вагомості в цьому плані набуває використання лінгвокраїнознавчих коментарів та прийомів колажування. Вчимо дітей розпізнавати інтернаціональні слова, здогадуватися про значення слів, утворених від відомих коренів, визначати  значення незнайомих слів, утворених за конверсією. Заохочуємо групування вивчених слів за певними ознаками: тематичними або частинами мови тощо;
• індуктивний підхід до навчання граматики, доцільність якого визнається нормативними матеріалами, передбачає виконання вправ для організації спостережень за формальними ознаками граматичних явищ, що вивчаються та посильної систематизації явищ граматики з опорою на правила-інструкції.

Правило 5. Забезпечуємо адекватні засоби контролю рівня навченості учнів з усіх видів мовленнєвої діяльності. Надаємо контролю прихованого характеру. Організуємо контрольні вправи у привабливій і доступній для виконання формі тестування з широким застосуванням зображальної та предметної наочності.

Пропонуємо учням з цією метою контрольні вправи на впізнавання, ідентифікацію (предмета, явища, особи за певними відмінними характеристиками), диференціацію, добір відповідної пари (визначення відповідностей між двома елементами: словами і малюнками, запитаннями i відповідями тощо), альтернативну відповідь, встановлення логічної послідовності дій, вільне конструювання відповіді, що передбачає самостійне заповнення пропусків у реченні (тексті), завершення речення тощо.

Залучаємо молодших школярів у межах кожного навчального циклу до посильної і цікавої проектної роботи як до засобу продуктивного вправляння та комплексного контролю р1івня навченості дітей. Пам'ятаймо: саме ця форма організації мовленнєвоі взаємодії школярів має практично невичерпний потенціал для органічної взаємодії основних контрольних функцій навчання іноземної мови у початковій школі (оціночної, навчальної, розвиваючої та виховної) і відповідно для особистісного росту кожної дитини у ході вправляння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, у висновку можна  сказати, що такі методичні принципи як комунікативність, диференціація та інтеграція навчання іноземної мови, урахування рідної мови, домінуюча роль вправ у навчанні іноземної мови найбільш яскраво відображають специфіку вивчення іноземної мови у початковій школі.

Ці принципи відповідають реальним практичним потребам учителів та учнів і формулюють практичні рекомендації щодо організації навчання, які базуються на узагальненні сучасних наукових досліджень і результатів позитивної педагогічної практики: вітчизняної і світової. Іншими словами, зазначені принципи є "теорією дії". 3 опорою на неї виводяться часткові методичні принципи, зона дій яких обмежена: метою навчання (принцип життєвої орієнтації навчання іноземної мови); змістом (принцип автентичності навчальних матеріалів); способами організації навчальної діяльності учнів (принципи ситуативності, особистісної орiєнтації навчання, колективної взаємодії, мисленнєво-мовленнєвої активності, автономії учня); характером лінгвістичних операцій (принцип філологізації навчання іноземної мови); особливостями нівчіння мовного матеріалу (принципи навчання фонетики, граматики), специфікою запровадження раннього шкільного навчання іноземної мови (принцип інтенсивності початкового етапу).

Вивчення цих принципів  є гарною базою, яка допоможе майбутнім  вчителям в повній мірі оволодіти методикою викладання англійської мови у початковій школі та вміло застосовувати їх у своїй подальшій роботі.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Роман С.В. Методика викладання англійської мови у початковій школі: Навч. посібник.-К.: Ленвіт, 2005.- С. 90 – 122.