Моральне виховання на уроках природознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Проведена нами робота підтвердила актуальність вибраної нами теми дослідження «Моральне виховання в процессі вивчення прородознавства». В умовах оновлення політичної, соціальної і духовної сфер життя нашого суспільства величезна роль належить освіті і вихованню підростаючого покоління. Підвищення ролі моральної вихованості людей завжди висувалося як завдання державної значущості, ставало об'єктом дослідження діячів культури, літератури і мистецтвознавців, педагогів і психологів. Проблема морального виховання учнів є актуальною на сьогодні.

Моральне виховання – одна з найважливіших сторін багатогранного процесу становлення особи, освоєння індивідом моральних цінностей, вироблення ним моральних якостей, здатності орієнтуватися на ідеал, жити згідно з принципами, нормами і правилами моралі, коли переконання і уявлення про належне утілюються в реальних вчинках і поведінці.

На основі проведеної нами дослідження ми дійшли наступних висновків:

– моральне виховання – це цілеспрямоване формування моральної свідомості особи, розвиток гуманних якостей, наслідування правил і норм правильної поведінки. Це одні з важливих складових структури особи в цілісному педагогічному процесі школи. У свою чергу, формування моральності – це проникнення в духовний світ вихованця, розуміння його і вплив на нього щонайтоншими засобами – словом і красою природи; усвідомлення особою етичних норм, принципів; моральних цінностей, здатність до позитивних або негативних переживань, тобто її внутрішнє відношення усьому оточенню.

На основі моральних знань, оцінок дій і вчинків, поведінка людей розвивається моральні почуття учня, які сприяють появі прагнення стати краще.

Школа є значущим середовищем розвитку дитини, вона багата можливостями формувати учнях. В той же час, великою проблемою для сьогоднішнього дня є недостатність виховання нового покоління саме в естетично-моральному напрямі. У зв'язку з цим перед сучасною школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів навколишніх його людей.

Рішення цієї задачі пов'язане з вдосконаленням стійких моральних якостей особи школяра. Здійснення морального виховання учнів необхідно в навчально-виховній роботі школи, оскільки, виховуючи моральність учнів, ми виховуємо патріота своєї держави, трудівника, інтернаціоналіста.

Цілеспрямоване педагогічне керівництво процесом виховання у школярів моральності припускає глибоке розуміння учителем психологічної суті переконань, їх структури, місця в системі інших регулювальників поведінки на певних етапах розвитку дитини.

При відборі навчального матеріалу принципово важливе значення має виявлення морального, естетичного змісту різноманітних художніх явищ, що яскраво простежується в практичній роботі.

Наше дослідження підтвердило, що виховання моральності і працьовитості у учнів засобами природознавства, залучення до довколишнього середовища сприяє вихованню усебічно розвиненої, високоморальної особи.

Моральне виховання учнів – це багатоплановий багатогранний процес, який передбачає єдність навчання мові природознавства, а також широких естетичних і моральних знань. Саме у інтеграції різних областей знання полягає цінність виховання.

На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні рекомендації:

– коригування змісту учбового предмету природознавства з метою збагачення їх змісту завданнями, спрямованими на розвиток показників моральної вихованості і вдосконалення способів морального виховання в практичній діяльності учнів;

– організація цілеспрямованої роботи по моральному вихованню учнів засобаби залучення до природи;

– розширення спектру гурткових занять, пов'язаних з природознавством;

– вибудовування системи морального виховання учнів з урахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей.

  Проведене нами дослідження  не претендує на вичерпне рішення  усіх аспектів проблеми, що вивчається, а представляє один з підходів  до його вирішення. У перспективі  можуть бути досліджені проблеми  системного і поглибленого вивчення  окремих показників моральної вихованості учнів засобами природознавства упродовж усіх років навчання в школі; В той же час пошук оптимальних методів і прийомів вдосконалення моральної вихованості учнів в різних навчальних закладах сприятиме вирішенню цієї актуальної проблеми.

 

 

 

 

 

 

Література

1.АмонашвилиШ.А. Єдність мети. – М., 1997

2.Байбара Т.М. Методики навчання природознавства в початкових классах – К. Веселка, 1998

3. Букін О.П. У дружби з людьми і природою.- М.: Просвітництво, 1991.

4.Бюлер До. Духовне розвиток дитини. – М., 1969

5. Біда О. А. Структура і методика інтерективного уроку// Початкова школа- 2007.  №7, с 17-19.

6. Дайченко А. Питання теоритичної підготовки студентів до природничої роботи в школі// Рідна школа, - 2003, № 4, с 28-30.

7. ВиготськийЛ.С. Розвиток вищих психічних функцій. – М., 1960

8. Дерев'янко В.А., СавельєваС.С.,Бабанский І.Т. Уроки екологічної творчості. //Початкова школа.-2002, N12, З. 40-44.

9.Дерим-Оглу О.Н., ТомілінаН.Г. Матеріали до проведення екскурсії в змішаний ліс. //Початкова школа.-2001, N5,С.28-34.

10.Ердаков Л. Н. Екологічна казка для першокласників. //Початкова школа.- 2003, N11-12, З. 19-22.

11.Князєва Т. Використання проблемного навчання на уроках природознавства.// Початкова школа, - 2002. - №2, с. 35-37.

12.Захлебний О.Н. На екологічної стежині.- М.:Знание,1998.

13.Зверев І.Дз. Екологія в шкільному навчанні.- М.,1990.С. 19.

14.Зверев І.Дз. Охорона природи й екологічне виховання // Виховання школярів. - № 6. – 2002

15.Зверев І.Дз.,Суравегина І.Т. та  інших. Екологічний виховання школярів.- М., 2008 р.

16. КучерТ.В. Екологічний виховання учнів.-М.:Просвещение, 1990.

17.Пакулова В.М., Кузнєцова В.І. Методика викладання природознавства.-М.:Просвещение, 1990.

18.Пакулова В.М., Кузнєцова В.І. Методика викладання природознавства. – М., 1990