Мовленнєвий розвиток дітей раннього віку в процесі спілуквання з дорослими

До середнього рівня відносимо дітей, які вимовляють більшість голосних і приголосних звуків, але при повторенні слів за дорослими виникають певні труднощі. Не завжди розуміють мову дорослого. Плутаються при вживанні слів різних частин мови. Розмовляють простими та поширеними реченнями, хоча часом вони аграматичні Розуміють запитання дорослого та відповідають на нього окремими фразами.

До низького рівня відносимо дітей які майже не вимовляють  голосні і приголосні звуки, їм дуже важко повторити слово за дорослим. Не завжди розуміють мову дорослого. Не можуть співвіднести слово, що звучить з реальними або намальованими предметами. Розмовляють переважно фразами.

Показники та рівні мовленнєвого розвитку дітей 3-го року життя ми оцінювали за такою шкалою:

0 – 1 б. – показник не  проявляється, або проявляється  слабо;

2 б. – показник проявляється  недостатньо;

3 б. – показник проявляється  у повному обсязі.

Високий рівень – від 12 б. до 9 б.

Середній рівень – від 8 б. до 5 б.

Низький рівень – від 4 б. до 1 б.

Для діагностування рівня сформованості визначених показників у дітей 3-го року життя ми використовували такі методи дослідження, як вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури, педагогічне спостереження, бесіда з дітьми, анкетування вихователів, педагогічний експеримент.

Першим етапом констатувального експерименту було виявлення рівня мовленнєвого розвитку дітей під час спостереження за спілкуванням дітей між собою та з дорослими.

Другим етапом дослідження було проведення діагностуючої бесіди з дітьми, яка складалася з таких питань:

1. Як тебе звати? Скільки тобі років?
2. Яка твоя улюблена іграшка? Розкажи як вона виглядає.
3. В які ігри ти граєш зі своєю улюбленою іграшкою?
4. Яка твоя улюблена казка? Розкажи про що вона.
5. Які слова ввічливості ти знаєш?
6. Повтори за мною. (Вихователь пропонує дитині повторити за ним спочатку окремі звуки, потім звуки в словах і слова, чітко вимовляючи всі звуки).
7. Назви, що зображено на картинках.  (Вихователь показує картинки картинки овочів, фруктів, одягу, посуду та ін.)
8. Розкажи, що зображено на картинці. (Вихователь показує сюжетні картинки, дитина повинна одним реченням сказати, що зображено чи яка дія виконується).

Третім етапом дослідження було проведення діагностуючих методик:

Методика № 1 "Правильно вимов слова"

Мета: Виявити стан звуковимови у дітей раннього віку.

Матеріал: предметні картинки.

Процедура проведення: підбір предметних картинок здійснювався так, щоб в їх назви входили всі голосні та приголосні звуки, крім шиплячих [ж], [ч], [ш] та [р]. Перевіряються звуки, на початку, в середині і в кінці слова. Дитина повинна чітко, зрозуміло, не поспішаючи, достатньо голосно вимовити потрібний звук у слові. Якщо дитина неправильно вимовляє звук у слові, то пропонується вимовити це слово з цим звуком по наслідуванню, а потім прямі і зворотні склади з цим звуком. Також пропонується повторювати слова за дорослим, чітко вимовляючи всі звуки в слові.

Методика № 2 «Розкажи, що ти знаєш»

Мета: виявити рівень сприйняття мови дорослого та обсяг активного словника.

Матеріал: картинки різних категорій, лялька, сюжетні картинки.

Процедура проведення: дослідження проводиться індивідуально з кожною дитиною. Вихователь пропонує дітям наступні завдання:

• Називає ім`я дитини та перевіряє, чи відгукується  вона.
• Називає певний предмет, що знаходиться в груповій кімнаті,  просить знайти і показати його, описати, який він.
• Пропонує виконати з предметом певні маніпуляції  (покласти кубики в коробку тощо).
• Пропонує дитині показати у ляльки яку-небудь частину обличчя або тіла.
• Показує дітям різні картинки (чашка, ложка, диван, шарф, картопля і т.д.),  просить згрупувати їх по категоріям і назвати одним узагальнюючим словом.

Формулювання завдання потрібно повторювати кілька разів. 

Методика № 3 «Опиши картинку»

Мета: виявити граматичну правильність мовлення.

Матеріал: сюжетні картинки.

Процедура проведення: Дитині пропонується сюжетна картинка, яку вона повинна уважно розглянути і розповісти, що на ній зображено, користуючись у своїй відповіді простими, поширеними, складносурядними, складнопідрядними зі сполучниками та сполучними словами. Розповідь повинна бути якомога точною та послідовною, хоча в реченнях може допускатися деяка аграматичність, вихователь допомагає при побудові речень.

Методика № 4 «Розкажи казку»

Мета: виявити рівень сформованості зв’язного мовлення дітей.

Матеріал: казка, ілюстрації до неї.

Процедура проведення: Вихователь читає дітям  казку («Колобок», «Ріпка», «Курочка Ряба» та ін.), показує картинки,  діти уважно слухають.  Потім вихователь пропонує дати відповіді на питання по змісту казки. Читає казку ще раз і пропонує коротко переказати її основний зміст.

Наступним етапом дослідження було проведення анкетування вихователів, яке включало такі питання:

1. Чи знаєте Ви основи логопедії і для чого вона потрібна?
2. Чи потрібно з раннього віку розвивати мовлення дітей і чому?
3. Які форми роботи Ви організовуєте з дітьми для розвитку їх мовлення?
4. Як часто Ви організовуєте роботу з дітьми для розвитку мовлення і в якій половині дня?
5. Які методи та прийоми Ви використовуєте для розвитку мовлення дітей?
6. Які методики Ви використовуєте для розвитку мовлення дітей?
7. В які мовленнєві ігри Ви граєте з дітьми?
8. Чи співпрацюєте Ви з логопедом?
9. Як часто Ви читаєте дітям книжки?
10. Чи співпрацюєте Ви з батьками і як саме?

Продіагностувавши дітей та опрацювавши результати ми поділили групу дітей на 2 підгрупи: експериментальну і контрольну. До експериментальної групи ми включили дітей, які мають низький рівень сформованості показників, а до контрольної – дітей, які мають високий і середній рівень.

2.2. Формувальний  експеримент.

У ході проведення формувального експерименту в груповій кімнаті бібліотечка поповнилася книгами з різними казками з яскравими ілюстраціями та настільними мовленнєвими іграми, в які діти самостійно можуть грати в будь-який час. Була розроблена та  апробована психолого-педагогічна програма розвитку мовлення дітей  в процесі спілкування з дорослими, яка включала в себе різні форми роботи протягом дня, а саме: дихальні вправи та артикуляційну гімнастику, ігри на розвиток загальної моторики, рухливі з мовним супроводом («Гуси-гуси», «У ведмедя у бору», «Кудлатий пес», «Кіт Васька» та ін.), логоритмічні ігри з самомасажем, ігри-наслідування з мовним супроводом, пальчикові ігри, ігри з різними предметами та матеріалами,  заняття за розкладом з розвитку мовлення, бесіди протягом дня на різні теми, читання оповідань, казок, вивчення потішок, віршів.

Також проводилася робота з батьками, яка включала в себе різні консультації, щодо значення спілкування дорослих з дітьми.

2.3. Контрольний  експеримент

Для оцінки ефективності запропонованої системи роботи було проведено контрольний експеримент, під час проведення якого використовувались ті ж діагностичні методи, що і в констатувальному.

Ми прогнозуємо, що результатом проведеного нами дослідження стане підвищення рівня мовленнєвого розвитку дітей 3-го року життя під час спілкування з дорослими в експериментальній групі, порівняно з контрольною.  Діти стануть краще розмовляти, чітко вимовляти слова та звуки, правильно будувати речення, збільшиться обсяг їх активного словника, вони багато нового дізнаються про навколишній світ.

Висновки до другого розділу

Таким чином ми можемо зробити висновок, що розроблена нами психолого-педагогічна програма розвитку мовлення дітей  в процесі спілкування з дорослими ефективна і її можна впроваджувати в систему роботи дитячого садка. Завдяки цій програмі у дітей підвищиться рівень мовленнєвого розвитку у процесі  спілкування з дорослими і цьому сприятимуть  різні форм роботи протягом дня в дитячому садку та вдома.

 

 

Загальні висновки

В науковому проекті ми провели аналіз психолого-педагогічної літератури і виявили, що  найважливішим досягненням раннього дитинства є оволодіння мовленням. Воно передбачає опанування рідною мовою, вироблення вміння користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу і себе, засвоєння набутого людством досвіду, саморегуляції, спілкування і взаємодії людей. Ранній вік є сензитивним періодом для засвоєння дитиною мовлення і запорукою її подальшого розвитку.

Також нами нами було виявлено, що провідна роль у розвитку мовлення належить дорослим: вихователю - в дитячому садку, батькам і близьким - в сім'ї. Від культури мовлення дорослих, від того, як вони говорять з дитиною, скільки уваги приділяють мовному спілкуванню з нею, багато в чому залежать успіхи дитини в засвоєнні мовлення та її психічному розвитку.

В ході проведення експерименту нами були виявлені показники розвитку мовлення дітей 3-го року життя, та розроблена спеціальна психолого-педагогічна програма розвитку мовлення дітей  в процесі спілкування з дорослими для підвищення цих показників.

Ми прогнозуємо, що розроблена психолого-педагогічна програма ефективна і її можна впроваджувати в систему роботи дитячого садка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Авдеева Н.Н. Вы и  младенец / Н. Н. Авдеева, С. Ю. Мещерякова. – М: «Образование», 1991. – 342 с.
2. Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш. - Харків: «Ранок», 2013.- 123 с.
3. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку / А. М. Богуш. -  К.: «Освіта», 1997. – 342 с.
4. Гавриш Н. П. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят / Н. П. Гавриш. – К.: видавничий дім «Шкільний світ», 2006. – 237 с.
5. Запорожец А. В. Развитие общения у дошкольников / А. В. Запорожец, М. И. Лисина.  – М: «Образование», 1963. – 265 с.
6. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебн. для студ. вузов. – 5-е узд., стереотип. / В. С. Мухина. – М.: «Академия», 2000. – 456 с.
7. Петрова Н. В. Взаємодія дорослих із дітьми раннього віку / Н. В. Петрова, Л. П.  Свирська.  К.: «Редакції загальнопедагогічних газет»,  2004 – 387 с.
8. Поніманська Т.І Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дитину третього року життя / Т.І. Поніманська.  К.: «Слово», 2013. – 204 с.
9. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». Тернопіль: «Мандрівець», 2013. – 465 с.
10. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина». К.: «Університет», 2012. – 288 с.