Особливості організаційного моменту уроку в початковій школі

   Засвоєння нового матеріалу.  Сприймання є першим етапом процесом засвоєння учнями навчального матеріалу. Найбільш успішно цей процес забезпечується правильним поєднанням усього викладу, наочних посібників і самостійної роботи учнів з підручником. При первинному сприйманні учні усвідомлюють і запам’ятовують основні факти, події, ознаки, властивості предметів, явищ, процесів, відомості про те коли, що і як відбувалось, до яких наслідків призвело. Про, це сприймання є поверховим, неповним і не зовсім точним – таким, що не дає ґрунтових знань.

    Тому після первинного ознайомлення з новим матеріалом і усвідомленням зовнішніх ознак та властивостей учитель організовує його поглиблене вивчення. Ця робота може мати різні варіанти:

   а) учитель сам двічі викладає  новий матеріал, а потім організовує  самостійну роботу учнів з  підручником з метою глибшого  осмислення і засвоєння нової  теми;

   б)  учитель спочатку сам пояснює  новий матеріал, а потім організовує  самостійну роботу учнів з  підручником з метою глибшого  осмислення і засвоєння нової  теми;

   в)  учитель визначає тему і  мету уроку, створює проблемну  ситуацію,визначає питання, які учні  повинні засвоїти, а потім організовує  їх самостійну роботу з підручником. Після цього проводиться бесіда  з метою поглибленого осмислення  і засвоєння нового матеріалу;

   г) на уроках природознавства учитель організовує досліди з метою осмислення і засвоєння нового матеріалу з використанням підручника.

  Основними  прийомами й операціями в осмисленні  є аналіз і синтез, абстрагування  і конкретизація, порівняння і  узагальнення, застосування логічного  і історичного підходу, системний  аналіз.

   З метою осмислення на уроці  нового матеріалу учитель  може  запропонувати учням відповісти  на питання підручника, відтворити  про себе вивчений матеріал, правила. Важливо при цьому звернути  увагу учнів не тільки на  засвоєння фактів, подій і теоретичних  висновків, які з них випливають, а й на глибоке осмислення  тих світоглядних, моральних, естетичних ідей, які містяться в новому матеріалі.

   Підбиваючи підсумки уроку,  вчитель коротко повідомляє, якими знаннями оволоділи учні, як працював клас, окремі учні.

   Домашнє  завдання не слід давати наспіх. Необхідно пояснити зміст роботи, способи і послідовність її  виконання. В окремих випадках  доцільно перевірити, як учні  зрозуміли зміст домашньої роботи.

3. Особливості проведення організаційного моменту уроку в початковій школі

  Як уже говорилось, урок  є основною формою  навчання.  Що відіграє інтегруючу роль – відображає та поєднує мету, зміст, методи, засоби навчання та взаємодію вчителя з учнями.

   Від ефективності уроків залежить ефективність  навчального процесу. А для того щоб урок був ефективним, його потрібно правильно почати.

    Якщо учитель на початку уроку  зацікавить дітей , то вони будуть  активними протягом всього уроку. Для цього вчитель може використовувати  веселі ігри, віршики, завдання  але  вони не повинні займати багато  часу, для того щоб вчитель  вспів з дітьми опрацювати  весь новий матеріал, та засвоїти  раніше вивчений.

  До кожного уроку та теми уроку потрібно підбирати певні віршики, загадки , завдання, ігри, щоб дітям було цікаво. Наприклад , на уроках української мови можна використовувати такі завдання:

• Складання гасла із розсипаних слів «  ДОБРЕ ТОГО НАВЧАТИ , ХТО ХОЧЕ ВСЕ ЗНАТИ.»;
• Запропонувати дітям назвати  сьогоднішню дату, не  вживаючи назви місяця. Наприклад, 12 день третього місяця року, або 12 день першого місяця весни.

  Віршики :

   1.  Щоб нам разом працювати,

Треба всім таке сказати:

-Я  уважний і серйозний,

Хоч  іще малого зросту.

Зараз з силами зберусь,

Я нічого не боюсь,

Впевнений, кмітливий я.

Хочу отримати знання.

    2.  Він  веселий і не злобний,

          Цей хороший дивачок.

          З ним господар хлопчик Робін

          І  товариш П’ятачок .

         До прогулянки він ласий,

         Є на мед чутливий нюх.

         Зветься плюшевий балясник,

         Цей ведмедик …(Віні Пух).

 

На уроках математики можна використовувати такі:

• Віршики з  участю казкового героя:

   Сьогодні у нас цікавий урок.

   У казку ми зробимо 

   Ще один крок.

   Для цього до нас 

   Колобок завітав

   І весело нас привітав

• Девізи :

Думати швидко,

Відповідати точно,

Розв’язувати правильно.

• Психогімнастику;
• Пісеньки.

На уроках природознавства , урок можна розпочати з вправи «Погода», наприклад:

• Яка зараз пора року?
• Який сьогодні день?
• Який сьогодні місяць?
• Яка за вікном погода?
• Тепло чи холодно?
• Чи були сьогодні протягом дня опади?

Також можна провести Психогімнастику «Привітання» ( Привітання різними інтонаціями).

   Проводити різні бесіди які стосуються теми уроку. Починати урок з різних цікавих віршиків про природу, різні пори року, використовувати епіграфи , наприклад:

           Світ  прекрасний навколо тебе – 

           Нехай  він буде таким навіки!

           Нехай  людина добро приносить,

           Бо  світ навколо любові просить.

   Це все зацікавить дітей, зробить їх уважнішими, та на  психологічному ріні заложить  у дітей любов до природи, слова. Вони будуть з зацікавленістю   приходити на уроки та активно  працювати .

 

 

 

 

                                                   Висновок 

   Теоретично дослідивши актуальність проблеми  активізації навчання в сучасній школі та організації навчального  процесу учнів, ми можемо дійти висновків, що без  організації навчального процесу  вчителям буде тяжко навчати учнів та планувати уроки.

  Адже  уроки потрібно планувати так, щоб вони підходили віковим  особливостям учнів, дітям було  цікаво працювати на уроці. Щоб  у них не розсіювалась увага  та не зникав інтерес до  навчання.

  Для вирішення цієї проблеми є правильне складання уроків,  підбирання цікавих вправ, матеріалу. Вчитель повинен вміти на початку уроку дати поштовх до тяги навчання, підбирати правильні слова. Завжди повинен  відноситись до дітей з добротою,  повагою та мати хороший настрій.

   Якщо  він буде вміти це робити, то  навчальний процес покращиться  і розумові здібності учнів  будуть підвищуватись.

    Також  одним з конкретних шляхів вирішення вказаних проблем, є удосконалення змісту, форм та методів навчання. Адже все це призводить до потреби у глибокому аналізі складу сучасної системи навчання учнів.

 

                                         Використана література:

1. Вітковська І.М. Як організувати навчальну роботу молодших школярів// Педагогічна майстерність. Модуль ІІІ/ За аг. Ред.. І.А.Зазюна. – Полтава. – 2006. – С. 104-106
2. Грінкевич Н.В. Як Віні Пух учився читати / Н.В. Грінкевич //  Розкажіть онуку. – 2014. - №8. – С. 40
3. Заіка А., Бабенко О. Організація навчально – виховного процесу в початкових класах // Початкова школа. – 1999. - №8. – С. 25 – 34
4. Лапіна Г.О. Формування мотивації навчання молодших школярів / Г.О.Лапіна // Початкове навчання та виховання. -  2011.- №25. – С. 2 -6
5. Молявко С.Ю. Разом із казковими героями / С.Ю. Молявко //Розкажіть онуку. – 2014. - №4. – С.36
6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза,  2002.- 368 с. ( С. 252 – 254)
7. Семенко Л.В. Один, два, три…/ Л.В.Семенко //Розкажіть онуку. – 2014. - №3. – С.41
8. Сидоренко Т.О. Типові та не типові форми організації навчання / Т.О. Сидоренко // Управління школою. – 2004. - №ё4. – С. 6-8
9. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення / упоряд. Г.О. Ярош, Н.М.Седова. – 4-е видання. – Х. : Вид. гр.. Основа. – 2009. – 240с.
10. Ткаченко Н.О. Винаходи людства / Н.О. Ткаченко // Розкажіть онуку. – 2014. - №8. – С.12