Як відомо, діловий стиль вимагає
точності, тому краще іменник поставити
в родовому відмінку (якщо це не створить
двозначності): справа Маланчука, твори
Валерія Шевчука, розвиток особистості,
права людини.
Числівник
1. У текстах числа, як правило,
записуються цифрами. Щоб уникнути мовленнєвих
помилок у матеріалах, призначе-них для
оприлюднення за офіційних обставин, поряд
з циф-ровими позначеннями слід подавати
і їх словесні варіанти у відповідних
відмінкових формах: На фабрику було завезено
близько шестисот шістдесяти шести тонн
паперу. Депу-тат зустрівся з вісьмомастами
вісімдесятьма вісьмома ро-бітниками
заводу.
2. Кількісні числівники на позначення
першого та друго-го десятка, якщо при
них немає вказівки на одиниці виміру,
письмово подаються словами, а не цифрами:
На дільниці пра-цює десять робітників.
Так само записуються числівники, що позначають
часові межі: Протягом двох-трьох днів
дове-деться працювати у дві зміни. Якщо
число супроводжуєть-ся найменуванням
одиниць виміру, воно пишеться цифрами:
5 т руди (5 тонн руди).
3. Складні та складені числівники
записуються цифрами, крім тих випадків,
коли ними починається речення: Двадцять
шостого квітня 1986 року сталася аварія
на Чорнобильській АЕС – Аварія на Чорнобильській
АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Одержав
740 (сімсот сорок) гривень.
4. Цілі числа, що виражаються
кількома знаками, прийня-то записувати,
розбиваючи їх на класи за допомогою пропус-ків:
надійшло 25 355 листів; видано 247 540 грн.
5. Особливу увагу треба звертати
на запис цифрових даних у таблицях: десятки
записуються під десятками, сотні – під
со-тнями, тисячі – під тисячами і под.
6. Запис порядкових числівників
відрізняється від запи-су кількісних.
Порядковий числівник при записі арабськими
цифрами (а зрідка й кількісний) вводиться
в текст з відмін-ковим закінченням: відеомагнітофони
1-го класу, 2-й заїзд, до 10-ти авторських
аркушів. При перерахуванні кількох по-рядкових
числівників відмінкове закінчення ставиться
лише один раз: трикотажні вироби 1, 2 і
3-го сортів.
7. Запис порядкових числівників
у документах римськими цифрами подається
без відмінкових закінчень: IV квартал
1997 року.
8. Складні слова, до складу яких
входить числівник, можуть записуватися:
тридцятиденний термін – 30-денний термін,
9. Окремі числівники можуть
подаватися у вигляді змішаного запису
(так званий словесно-цифровий запис).
Це дає
можливість скоротити написання
великих чисел, що значно
полегшує їх сприймання: 54000
курсантів – 54 тис. курсантів,
10 000 000–10 6 – 10 млн.
10. Приблизна кількість відтворюється
дуже обмеженим числом зворотів (понад,
до, зверх, більше, менше, близько, не більше
ніж): до 60-ти знаків у рядку, не більше
20 % вар-тості, не менше 20 % суми гонорару,
понад 10 % випущеної продукції. У діловому
стилі широко використовуються дробові
числівники (більше 50,5 %, 62/3 грама – 62/3
г – шість цілих і дві третіх грама, 15,5
ц, 10,5 тис. примірників).
11. Якщо до складних слів входять
числівники два, три, чотири, то треба вимовляти
й писати двотомний, трипо-верховий, чотирикімнатна
(а не двохтомний, трьохпо-верховий, чотирьохкімнатна).
Але: трьохмільйонний, двохсоттисячний,
бо обидві частини числівники.
Вибір способу висловлення
визначається мовленнєвою ситуацією,
нормами мовного етикету.
1. Для ділового стилю характерне
активне використання інфінітива, який
мусить мати лише суфікс -ти (має честь
за-явити, просити, може містити вказівку,
засвідчити свою повагу, повинні відповідати
змістові, отримати переваги).
2. Найпоширенішою дієслівною
формою в ділових паперах є дієслово теперішнього
часу із значенням позачасовості (перша
або третя особа множини): просимо розпорядитися…
пред’являємо Вам рекламацію…, адміністрація
звертаєть-ся… Теперішній час уживається
і на позначення майбутнього (засідання
методичної ради… розпочнеться о 13 годині).
3. Слово немає-нема зберігає
паралельний ужиток в усіх стилях мови:
Завод не має цієї постанови – У нас немає
(нема) цієї постанови.
4. У діловому спілкуванні з
різних причин часто виникають ситуації,
коли Вам треба вибачитися. У пригоді стануть
такі вирази: Просимо вибачення за… Прошу
вибачити за… Щиро просимо вибачити за…
Щиро перепрошую Вас за вчорашнє… Просимо
вибачення за створені Вам не з нашої про-вини
незручності. Хочемо вибачитися за завдану
Вам зайву турботу. Хочу щиро перепросити
Вас за… Не можна вжива-ти пробачаюсь
(пробачаю себе).
5. Недоконаний вид у ділових
паперах позначається скла-деними (аналітичними)
формами: будуть відряджені, були зазначені
в угоді, були розчаровані, будуть виготовляти,
не буде використовуватися, змушені будемо
закрити.
6. Недоконаний вид у ділових
паперах твориться за рахунок префіксації
(запроектувати, зателефонувати, заві-зувати).
Додамо, що дієслова недоконаного виду
активніше використовуються в документації
порівняно з доконаним ви-дом.
7. У ділових текстах широко
представлені такі форми ді-єслова, як
дієприкметник та дієприслівник (із залежними
словами), що задовольняють вимоги «компактності»
викладу.
8. У писемній формі ділового
стилю переважає широке використання
інфінітива та лексичних засобів у значенні
наказового способу (власне наказовий
спосіб характерний для усного мовлення:
пиши – пишіть, виконуй –виконуйте): вважаємо
за необхідне попередити Вас, просимо
пояснити, змушені попередити Вас, просимо
уважно вивчити цей лист тощо.
- Висновки
Морфологічні особливості ділового
мовлення не вичерпуються вищезазначеним.
Не менш важливим для укладача ділового
папера є, скажімо, врахування частотності
вживання тих чи тих частин мови в різних
текстах і жанрах ділового спілкування
(перевага іменникових форм в одних і числівникових
— в інших, характерні дієслівні форми
в окремих видах документації, позиція
модальних прислівників у діловому листуванні,
дієприслівникових форм у законодавчих
актах тощо). Особливо це актуально під
час роботи з розпорядчими діловими текстами
(редагування або переклад). Добір потрібних
словоформ, робота над точністю слововживання
відшліфовують мовне чуття, особливо чуття
стилю, спонукають до творчого пошуку.
А досконалі знання морфологічних засобів
ділової української мови тільки підвищують
загальну мовну культуру і грамотність
професійного спілкування.