Підготовка майбутнього вчителя до самоосвітньої діяльності

 

Мотиви для формування безперервної освіти дуже різноманітні. Серед них частіше зустрічаються:

 

- прагнення до постійного  самовдосконалення;

 

- прагнення до самовираження;

 

- прагнення до самореалізації  та самоствердження особистості;

 

- професійне зростання;

 

- розширення кругозору;

 

- підвищення рівня  розвитку усіх видів компетентностей;

 

- наявність пізнавальної  зацікавленості;

 

- створення позитивного  іміджу серед учнів, батьків,  колег;

 

- підвищення кваліфікаційної  категорії під час атестації;

 

- отримання нагород;

 

- підвищення особистісного  рейтингу на різних рівнях  підпорядкування.

 

У структурі мотивації  виділяються такі компоненти:

 

- самосвідомість (усвідомлення  близьких цілей, мотивів свого  «я», своїх реальних і бажаних  якостей, пізнавальні та когнітивні  уявлення про себе,  емоційне  уявлення про себе);

 

- самонавчання (соціальне визначення, усвідомлення самоосвіти як суспільного та особистого обов'язку, переконання в можливості особистого розвитку, вивчення своєї професійної спрямованості, творчі мотиви);

 

- самовиховання (самозобов'язання, самонавіювання, самоконтроль, самоаналіз, самооцінка).

 

3. Навички самостійного  оволодіння знаннями - це навички  набуті людиною на підставі  власних психофізіологічних особливостей  та удосконаленні в процесі  життєдіяльності (читання, слухання, спостереження, експеримент).

 

4. Уміння розумової діяльності (чуттєве пізнання, техніка мислення, вибір проблем та шляхів їх вирішення).

 

5. Уміння самоорганізації  пізнавальної діяльності - це вибір  джерел пізнання (вибір форм самоосвіти, планування, організація робочого  місця, самоаналіз, самоконтроль).

 

Самоосвіта вчителя  є необхідною умовою професійної  діяльності та зростання педагога. Здібність до самоосвіти не формується у педагога разом з отриманням диплому педагогічного ВУЗу. Ця здібність  визначається психологічними і інтелектуальними показниками кожного окремого вчителя але не в меншому ступені ця здібність формується в процесі роботи з джерелами інформації, аналізу, самоаналізу, моніторингу своєї діяльності, діяльності колег.

 

Одним із засобів підвищення професійної  компетентності вчителя може бути програма педагогічної самоосвіти та моніторингу профзростання. Головною метою програми є всебічний розвиток педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання учнів.

 

Основні завдання:

1. Виявлення особистісного рівня  професійної компетенції на підставі самодіагностики.

2. Раціональне планування самоосвітньої  діяльності з урахуванням основних  напрямів розвитку освіти.

3. Досконала організація самоосвітньої  діяльності та участь у різноманітних  формах методичної роботи.

4. Проведення моніторингу професійного зростання.

5. Узагальнення досвіду роботи  за результатами роботи над  самоосвітньою темою.

 

Прогнозовані очікувані результати - розвиток усіх типів рефлексії:

 

- підвищення загального рівня  професійної майстерності вчителя (підвищення рівня професійної підготовки, покращення усіх видів педагогічної компетентності: інтелектуальної, психологічної, управлінської, мотиваційної, комунікативної, проективної, дидактичної, методичної), моделювання особистого перспективного досвіду роботи, підвищення рівня організації навчально-виховного процесу;

 

- підвищення рівня організації  навчально-виховного процесу (створення  соціально-педагогічних умов для  встановлення особистості кожного  учня, підвищення якості знань,  умінь та навичок учнів, розвиток інтересу до предмета та підвищення вихованості учнів).