Педагогічні умови морально-естетичного виховання учнів ПТНЗ

Таким чином, правильно було б відмітити відсутність у школярів саме вмінь художньо сприймати твори мистецтва і вступати з ними до спілкування. Нерозвиненість духовних почуттів, які формуються у процесі художнього спілкування, залишають і моральні принципи старшокласників поза увагою їх роздумів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

У контексті програми національної освіти, підгрунтя якої складають гуманістичні цінності поколінь, світова художня культура виступає засобом виховання людини ХХІ століття, з новим мисленням, новим поглядом на життя. Такий курс, допомагаючи старшокласникам вступати до процесу художнього спілкування з іншими культурами, сприяє усвідомленню абсолютної  унікальності національної культури, збагачує національними скарбами моральних та естетичних ідеалів.

Формувати відчуття краси життя, розвивати почуття допомагає мистецтво. Мистецтво всеосяжне. Його природа досить складна. Якщо в радянський період в осмисленні питання про природу мистецтва культурологія зосереджувалась на ідеологічних аспектах, то зараз в центрі уваги – художній твір як витвір мистецтва, проблема прекрасного в мистецтві. А “краса, - як відзначав Кант, - є те, що безпосередньо у всіх однією формою викликає незацікавлену насолоду.”

Мистецтво, будучи дзеркалом часу, настільки строкате своїм розмаїттям ідей, естетичних уподобань і політичних пристрастей, що однозначно оцінити його стан неможливо. Мистецтво і антимистецтво, справжнє і облудне, гуманістичне і аморальне – все так змішалося. що людині, особливо молодій, дуже непросто розібратися і визначити для себе справжні естетичні цінності.

Проведені спостереження та практична діяльність в старших класах протягом педагогічної практики дають підстави на формування наступних висновків та рекомендацій:

1. Дослідження проблеми взаємозв’язку категорій морального і естетичного показало, що естетичне прямо не впливає на моральне. Між означеними поняттями лежить більш глибокий і непрямий взаємозв’язок, бо в основу естетичного (якщо розглядати його на засадах мистецтва) закладені не моральні норми і принципи, а особливий індивідуальний світогляд митця. Естетичне (мистецтво) формує високий рівень духовних якостей (естетичну свідомість), тобто духовний потенціал, на грунті якого плекається емоційність і чуттєвість. Естетичні почуття особистості стають чуттєвим індикатором і допомагають визначити користь або шкоду того чи іншого явища, виступають збудниками поведінкових реакцій.
2. Формування морально-естетичних якостей старшокласників слід здійснювати шляхом емоційно-естетичного впливу на них творів мистецтва, даний процес передбачає роботу уявлення, творчої активності сприйняття, в тому числі, осмислення власного життєвого і морального досвіду.
3. Визначені та обгрунтовані критерії сформованості морально-естетичних якостей старшокласників:

а) наявність морально-естетичних знань та уявлень, започаткованих різними видами мистецтва;

б) адекватне емоційно-чуттєве сприйняття художніх творів у поєднанні з їх аналізом;

в) позитивна моральна рефлексія по відношенню до навколишнього світу.

Подані критерії дають можливість діагностувати та корегувати рівні морально-естетичного розвитку учнів.

Однією з суттєвих перешкод у формуванні морально-естетичний якостей старшокласників є невміння сприймати художній твір.

Можна дивитися і не бачити, можна бачити і не розуміти, а коли не розумієш, залишаєшся байдужим. Так і школярі. Що є причиною байдужості до класичної музики, літератури та живопису, культури як своєї, так і інших народів? Все це можна пояснити непідготовленістю до художнього сприймання твору, недорозвиненістю естетичної культури. Сприймання художнього твору – це проблема розвитку естетичних смаків і поглядів. проведені спостереження та анкетування у даному 10 класі показали, що інтереси та переваги школярів обмежені низьким рівнем. У школярів переважають прагматичні орієнтації, які слаборозвинені, з рефлективними оцінками, відсутні вміння вступати до процесу художнього спілкування, не прослідковується зв’язок між морально-естетичною свідомістю та морально-естетичною поведінкою. Між тим, вони доброзичливо ставляться до мистецтва, відчувають недостачу його впливу і бажають отримати відповідну освіту. Отож, в результаті проведеної роботи було визначено деякі методичні поради до викладання світової художньої культури в старших класах, які передбачають:

• урахування вікових особливостей учнів старших класів;
• звернення до морально-естетичної природи мистецтва у процесі передачі знань;
• увага до авторської позиції, яка виражена у творі мистецтва, протилежних точок зору, визначення власної позиції;
• оволодіння семантичною структурою різних видів мистецтва та засобами їх виразності;
• визначення художньо-педагогічного спілкування основним методом діяльності вчителя.

Що стосується англійської літератури зокрема, слід відмітити, що проблема вивчення культурних та соціальних особливостей життя народу, мова якого вивчається, лишається актуальною вже протягом більш ніж двох століть.

Сьогодні вирішується проблема організації процесу навчання у вітчизняній школі таким чином, щоб іноземна мова вивчалася як феномен національної культури народу, як модель бачення світу цим народом та його сприйняття гуманістичних цінностей.

Саме це допомагає забезпечити повноцінне міжкультурне спілкування та взаєморозуміння представників різних культур.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. –К., 1981. – 206с.
2. Библер В.С. Школа диалога культур // Искусство в школе. – М., 1992 - №2.
3. Бодалев А.А. Личность и общение. – М., 1983. – 272с.
4. Борев Ю.Б. Єстетика. – М., 1988. – 496с.
5. Ващенко Г. Виховний ідеал. 4.2, 3, 4. – Брюссель-Торонто-Нью-Йорк-Лондон-Мюнхен, 1976. – 208с.
6. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. – Л., 1977. – 116с.
7. Взаимодействие искусств в педагогическом процессе. – Л., 1989. – 155с.
8. Вікова психологія / під ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976. – 270с.
9. Волкова Е.В. Произведения искусств в мире художественной культурі. – М., 1988. – 240с.
10. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573с.
11. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – 237с.
12. Гетьманець М.Ф. Суб’єктивність – закон творчості // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - №2. – С.51-53.
13. Гончаренко Н.В. Художественное в эстетике и в искусстве. – К., 1990. – 249с.
14. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М., 1986. – 126с.
15. До питання про генезис проблеми спілкування // Філософська думка. – К., 1987. - №5. – С.23-33.
16. Эстетика: учебное пособие для студентов гуманитарных факультетов вузов / под. общ. ред. Лувчук Л.Т. – К., 1991. – 302с.
17. Эстетическое воспитание и художественное развитие школьников в приоритетных типах школ и внешкольных учреждений / рук. Квятковский Е.В. – М., 1991.
18. Эстетическое воспитание молодежи средствами искусства / под ред. Бутенко В.Г. – М., 1991. – 242с.
19. Естетичне виховання / упор. Яранцева Н.О. – К., 1988. – 214с.
20. Журавлев В.В. Мир художественной культуры. – М., 1987. – 237с.
21. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. – К., 1981. – 116с.
22. Ильин Е.Н. Искусство общения. – Минск, 1987. – 108с.
23. Ильин Е.Н. Рождение урока. – М.: Педагогика, 1986. – 176с.
24. Искусство в мире духовной культуры. – К., 1985. – 239с.
25. Искусство в системе культуры / сост. и ред. Каган М.С. – Л., 1987. – 267с.
26. Искусство и общение. – Л., 1984. – 168с.
27. Искусство и школа. – М., 1988. – 127с.
28. Искусство - фактор эмоционально-нравственного развития школьников. – М., 1986.
29. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. – М., 1981. – 204с.
30. Каган М.С. Мир общения: проблемы межсубъективных отношений. – М., 1988. – 320с.
31. Каган М.С. О месте искусства в жизни школы // Искусство в школе. – М., 1992. - №1. – С.11-19.
32. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М., 1987. – 190с.
33. Киященко Н.И., Лейзеров Н.Л. Художественная культура и гармоническое развитие личности. – К., 1982.
34. Кон И.С. психология старшеклассника. – М., 1980. – 191с.
35. Корнійчук О.Е. Життя – джерело мистецтва. – К., 1985. – 294с.
36. Кудін В.О. Мистецтво і духовний світ молоді. – К.: рад. школа, 1983. – 96с.
37. Левитов Н.Д. Психология старшего школьника. – М., 1955. – 214с.
38. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. – М., 1983. – 96с.
39. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Знание, 1979. – 46с.
40. Липский В.Н. Эстетическая культура и личность. – М., 1987. – 128с.
41. Лихачев Б.Т. теория эстетического воспитания школьников. – М., 1985. – 176с.
42. Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. – К., 1987. – 136с.
43. Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. – К., 1988. – 211с.
44. Массовые виды искусства и современная художественная культура. – М., 1986. – 272с.
45. Машковский И.И. Содружество добра и красоты. – К.: Мистецтво, 1986. – 72с.
46. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. – М., 1985. – 318с.
47. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. – М., 1981. – 96с.
48. Методичні рекомендації по підготовці вчителя до педагогічної діяльності / укладач Бурлака Я.І. – К., 1986. – 17с.
49. Мудрык А.В. Общение как фактор воспитания школьников. – М., 1984. – 112с.
50. Неменский Б.М. Мудрость красоты. – М., 1984.
51. Нравственное содержание искусства и современный идеологический процесс / под рук. Левчук Л.Т. – К., 1990.
52. Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации / под рук. Бодалева А.А. – М., 1987. – 164с.
53. Першукова О.О. З історії розвитку соціокультурних аспектів вивчення іноземних мов у Європі // Іноземні мови. – 1999. - №4. – С.16-19.
54. Предтеченская Л.М. Мировая художественная культура – пути становления предмета // Искусство в школе. – М., 1992. - №1. – С.17-24.
55. Проект державного освітнього стандарту з іноземної мови (загальна середня освіта) // Іноземні мови. – 1996. - №4. – С.5-14.
56. Раппопорт С.Х. Искусство и эмоции. – М., 1972. – 237с.
57. Світова художня культура. Шкільний курс світової художньої культури і методика його викладання / програми педагогічних інститутів під кер. Щолокової О.П. – К., 1991. – 133с.
58. Скаткин М.Н. Школа и всестороннее развитие личности. – М.: Просвещение. 1980. – 144с.
59. Соловцова І. Учитель літератури – посередник між митцем минулого та творцем майбутнього // Рідна школа. – 1998. - №5. – С.44-47.
60. Столович. Л.Н. Жизнь – творчество – человек. Функции художественной деятельности. – М., 1985. – 416с.
61. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибр. твори: В 5т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т.4. – 640с.
62. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: В 5т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т.2. – 473с.
63. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2т. – М., 1985.
64. Титаренко А.И. Нравственные основы обучения. – М., 1979. – 64с.
65. Толстых В.И. Искусство и мораль: о социальной сущности и функции искусства. – М., 1973. – 440с.
66. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. – М., 1987. – 181с.
67. Фортова А.И. О диалектическом единстве нравстенного и эстетического. – К., 1985. – 152с.
68. Художественная культура и гармоническое развитие личности / отв. ред. Гончаренко Н.В. – К., 1982. – 239с.
69. Художественное восприятие / под ред. Мейлаха Б.С. – Л., 1971. – 387с.
70. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. – К., 1985. – 144с.
71. Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури / відпов. ред. Щолокова О.П. – К., 1992. – 280с.
72. Щолокова О.П. Художньо-естетичне виховання школярів засобами світової художньої культури: - К., УДПУ, 1993.
73. Юсов Б.М. Проблема художественного воспитания и развития школьников. – М., 1984. – 158с.
74. Яковлєв С.Г. Мистецтво і світові релігії. – К., 1989. – 224с.
75. Яранцева Н.О. Безмежний світ краси. – К.: Політвидав України, 1990. – 95с.