Практичні методи навчання

Під час лабораторної роботи вчитель уважно стежить за діями учнів, дотриманням ними техніки безпеки, консультує їх. Завершується лабораторна робота усним або письмовим звітом учнів. її результати вчитель оцінює у формі бесіди.

Практичні роботи — застосування знань учнями у ситуаціях, наближених до життєвих.

Вони передбачають безпосереднє використання знань учнів у суспільно  корисній праці (заміряння, зіставляння, визначення ознаки та властивостей предметів, формулювання висновків). За своєю метою  й завданнями аналогічні лабораторним роботам. Під час вивчення деяких навчальних предметів застосовують термін “лабораторно-практичні роботи” (в геометрії, хімії, трудовому навчанні). Сприяють розвитку пізнавальних сил, самостійності учнів, формуванню умінь і навичок, необхідних для майбутнього життя й самоосвіти, розвитку спостержливості й аналізу явища. Зміст і прийоми виконання практичних робіт зумовлюються специфікою навчального предмета. До них учитель вдається перед поясненням нового матеріалу (для актуалізації опорних знань та умінь), у процесі розповіді (для ілюстрування теоретичних положень) або після вивчення матеріалу (з метою узагальнення і систематизації комплексного застосування знань).

Етапи проведення практичних робіт: пояснення вчителя (теоретичне осмислення матеріалу), показ (інструктаж), проба (2—3 учні виконують роботу, решта спостерігає), виконання роботи (кожен учень самостійно виконує роботу), контроль (приймання та оцінювання роботи). Якщо лабораторні роботи повністю співвідносяться з темою, що вивчається, то практикуми і практичні заняття проводять наприкінці чверті, півріччя або навчального року після вивчення великих тем курсу.

Графічні роботи —- відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, гістограмах, таблицях, ілюстраціях, ескізах, замальовках із натури. Виконують за завданням і під керівництвом учителя. Застосовують під час вивчення теоретичних навчальних предметів на всіх етапах шкільного навчання.

Техніку графічного зображення учні опановують на уроках креслення, малювання, математики (побудова графіків), біології (малювання схем), географії (робота з контурними картами), історії (складання хронологічних таблиць) та ін.

Використовуються такі види графічних робіт:

а) малювання, яке розповсюджене  як на спеціальних уроках малювання,  
так і на інших уроках у молодших класах, в зв'язку з вивченням географії,  
природознавства, історії - в старших класах;

б) виготовлення креслень на уроках креслення, професійно-трудового  
навчання, математики в зв'язку з вивченням геометричного матеріалу;

в) складання  схем, схематичних малюнків застосовується на уроках  
географії, природознавства, історії, мови, математики, професійно-трудового  
навчання, коли треба показати у схематичному вигляді будову об'єкта чи  
явища, його структуру, складові елементи, зв'язки між явищами (наприклад,  
схема частин річки, схематичний запис умови або ходу розв'язання  
арифметичної задачі, схематичний показ причинно-наслідкових зв'язків між  
історичними подіями і явищами, схематичний малюнок досліду тощо)

г) виготовлення таблиць - цей вид роботи має місце  на уроках з різних  
предметів загальноосвітнього  і  професійно-трудового  циклу  (наприклад, таблиці нових географічних назв, таблиці слів на певне граматичне правило, арифметичних дій, таблиці історичної хронології тощо);

д) креслення планів (класу, ділянки, місцевості), заповнення контурних карт;

є) виготовлення   плакатів,   стендів,   альбомів   у   допоміжній    школі проводиться в позакласний час для закріплення і поглиблення відповідного навчального   матеріалу;   цю   роботу   треба   давати   як   обов'язкову   для виконання, чітко розподіливши завдання між групами, охопивши всіх учнів класу.

Під час застосування методу графічних робіт необхідно забезпечити  свідомість їх виконання учнями, чіткість і охайність у роботі; поступово  зменшувати допомогу вчителя для розвитку самостійності учнів.

Спочатку учні виконують  нескладні завдання, що вимагають  графічного відтворення обмеженої  кількості елементів, поступово  ці завдання ускладнюються, але не рекомендується навіть у старших класах вимагати від учнів перемальовування складних зображень об'єктів і явищ, яка передбачає встановлення точних просторових відношень, відтворення багатьох деталей, тощо.

Корисно забезпечити відтворення  зображень різними кольорами (наприклад, при малюванні об'єкта, усвідомлення забарвлення якого має значення для чіткості уявлення; при складанні таблиці, суттєві моменти якої треба виділити, передавши їх іншим кольором).

Учитель враховує, що виконання графічних робіт  – складне завдання для розумово відсталих учнів. Для формування у них цих умінь вчителеві слід самому широко використовувати в ході опрацювання навчального   матеріалу схематичне   малювання   і   креслення   на   дошці, систематично вчити, учнів читати і розуміти схематичні графічні посібники, забезпечити значну кількість вправ учнів на виконання графічних робіт, даючи їм чіткі зразки для наслідування. Такими зразками можуть бути графічні   матеріали   підручника,   роботи,   виконані   вчителем   на  дошці, друковані або виготовлені вчителем схематичні наочні посібники тощо. Корисно в допоміжній школі використовувати графічні посібники, виконані самими учнями.  Такі  посібники  можуть  бути  виготовлені  учнями  під  керівництвом учителя для фронтальної роботи в класі), а також (менших розмірів) для індивідуального користування.

Дослідні роботи — пошукові завдання, проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів, використовують на факультативних, гурткових заняттях з метою підготовки учнів до виконання навчальних завдань на найвищому рівні пізнавальної активності та самостійності.

Вони сприяють поєднанню  теорії з практикою, формуванню в  учнів активності, ініціативи, допитливості, творчої уяви, уміння зосереджуватися, спонукають до самостійної пошукової  діяльності.

Вчитель використовує наочність (розвиток рослин, життя тварин, природні явища тощо) як засіб залучення учнів до самостійної дослідницької діяльності; забезпечує їм умови для практичного ознайомлення з логікою та методами проведення дослідження; спрямовує їх роботу; завдяки пізнавально-практичним завданням, організовує самостійний пошук, розвиває допитливість, здатність до зосередження, творчу уяву. Водночас учень самостійно визначає проблему, вчиться бачити її в оточуючому житті, висловлює передбачення, гіпотези, обмірковує план і способи їх перевірки, фантазує, організовує спеціальні спостереження і досліди, самостійно вирішує нові пізнавальні завдання або розв'язує новими способами уже відомі задачі. При цьому пізнавальна самостійність і активність учнів є максимальною. У практичній діяльності вчителя словесні, наочні й практичні методи навчання взаємопов'язані. Головне — оптимально поєднати їх.

 
ІІ РОЗДІЛ. ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Особливості  здобуття практичних знаннь учнями  на уроках природознавства

При вивченні природознавства застосовуються такі нестандартні уроки з використанням практичних методів навчання: урок-мандрівка, урок-гра, урок-загадка, урок-змагання тощо. Ефективність цих уроків пов’язується із збагаченням духовного світу учнів, коли вони через вплив на власні почуття, пізнавальний інтерес, цікаву форму організації заняття активно сприймають навчальний матеріал. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання. Вони глибоко зачіпають емоційну сферу дитини, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, сприяють розвитку творчого мислення дітей. 

Велике  значення у вивченні природознавства  надається позакласній роботі, де також можна застосовувати практичні методи навчання. На практиці використовуються різноманітні форми та методи позакласної роботи: 

– індивідуальні заняття (домашні роботи, заняття в живому кутку, позакласне читання, виготовлення годівниць, підгодовування птахів узимку, збирання насіння та плодів рослин, фенологічні спостереження); 

– групові заняття (гурток юних натуралістів, робота окремих ланок шкільних лісництв, учнівських бригад, чергування ланок, догляд за кімнатними рослинами, тваринами, праця на тваринницькій фермі, факультативні заняття, випуск стінної газети, бюлетенів); 

– масові заходи (читацькі конференції і вечори, вікторини, лекції, конкурси, засідання клубів юних любителів природи, екскурсії та походи у природу, Тижні, Дні, Місячники природи; години цікавого природознавства, естафети, свята, робота таборів праці та відпочинку, суспільно корисна робота в озеленінні населених пунктів, шкільних садиб тощо). 

Зміст природознавства дуже ефективно  реалізується в практичних методах  навчання: спостереженнях, самостійних, лабораторних роботах; в методах проблемного навчання та іграх. 

Методи проблемного навчання. У молодших класах використовуються такі методи проблемного навчання, як: проведення спостережень за природою, життям і працею людей, ведення календарю природи і праці, щоденника спостережень, евристичний метод при проведенні елементарних природничих дослідів, занять із сільського господарства. 

Екскурсійна робота, тривалі спостереження, уроки  закладають основи для дослідів, практичних та лабораторних робіт з природознавства, яка має декілька напрямів застосування. 

По-перше, на уроках природознавства школярі виконують багато практичних видів діяльності, які спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок учнів поведінки у природі. Учні вчаться визначати сторони горизонту, працюють з навчальним обладнанням, креслять плани місцевості, графіки погоди, виконують малюнки, займаються моделюванням з піску та глини, виготовляють макети. 

По-друге, практичні завдання виступають методом  перевірки знань та умінь молодших школярів. 

По-третє, учні проводять різноманітні природознавчі  досліди, які є початком більш серйозних дослідів з хімії, біології, фізики. Учитель ставить перед дітьми проблему і звертає їхню увагу на обладнання, яке стоїть на партах. За допомогою вчителя школярі визначають предмет дослідження, формулюють його мету і завдання, дають йому назву і висувають припущення, яке може підтвердитися в ході дослідження, а може і не підтвердитися. Припущення полягає в тому, яким діти уявляють собі результат дослідження.  
Діти складають план дослідження, за яким виконують дослідження, та роблять висновки – чи підтвердилось їхнє припущення. Кінцевим етапом дослідження є аналіз результатів. 

Практичний метод при проведенні занять із сільського господарства. Для того, щоб школярі розуміли необхідність збереження природи та включення до трудової діяльності, на уроках проводиться знайомство з працею людей у полі, на городі, у саду, на виробництвах і при цьому з’ясовується, що отримує людина від природи, як краще використовуватиі зберігати її. На самому початку навчальних занять молодших школярів ближче знайомлять з пришкільною ділянкою, їм доручається доглядати за кущами, деревами на ділянці, поблизу школи.  
Також молодші школярі беруть участь у прибиранні листя восени, в очищенні газонів, збереженні дерев і кущів. Також учнів залучають до самостійного вирощування рослин та спостереження за ними. Діти спочатку проводять досліди і практичні роботи в майстернях, теплицях, використовуючи ящики, саморобні банки, а потім – на навчально-дослідній ділянці школи.  
Слід відзначити, що характер і складність сільськогосподарських робіт для молодших школярів змінюється протягом чотирьох років. Так, у І класі учні вирощують квіти та овочі з крупним насінням (горох, боби, квасолю), у ІІ класі додаються ще огірки, тиква, кабачки, коренеплоди, у ІІІ класі учні вирощують буряк і моркву, у в саду доглядають за суницею, учні IV класу опановують агротехніку картоплі, зернобобових, висаджують сіменники буряка та моркви для отримання насіння, у саду доглядають за малиною.  
На шкільних ділянках учні проводять також сільськогосподарські досліди з різними рослинами (посів у різні строки, на різну глибину, крупним та дрібним насінням, з добривами та без них тощо). Такі досліди на шкільній ділянці дозволяють дітям дізнатися більше про життя рослин, спостерігати та аналізувати зміни, що відбувалися з ними. 

У роботі з формування знань учнів про  природу також широко використовуються практичні творчі завдання (скласти  оповідання за малюнками, написати твір за картиною, намалювати плакат про збереження природи тощо). 

У навчальній та позакласній роботі з природознавства використовуються різноманітні ігри, які є також практичними методами навчання (рольові ігри, ігри-вікторини, ігри-мандрівки, ігри з картами, ігри на уважність і кмітливість, ігри з використанням загадок, кросвордів, шарад, гумористичних запитань тощо). 

Необхідно зазначити, що зміст багатьох тем  з природознавства дозволяє варіативність  у виборі методів та засобів навчання. Найбільш доцільний спосіб побудови уроку залежить від конкретних навчально-виховних завдань, які вчитель прагне розв’язати на даному уроці, обраного шляху формування понять, впливу попередньої методики навчання, урахування вікових особливостей учнів, впливу природного і виробничого оточення,матеріальної бази школи. 

Таким чином, ефективність здійснення природничої освіти забезпечується чітким визначенням змісту природничої освіти,   використанням аудиторних(урок) та позакласних (екскурсії, гуртки, свята тощо) форм, практичних методів навчання (спостережень, методів проблемного навчання, ігор).  

2.2 Урок природознавства з використанням практичних методів навчання: «Вода і її властивості», 3-й клас

Тема. Вода і її властивості

Мета:  
o        у процесі дослідів і практичних робіт познайомити учнів з деякими властивостями води;  
o        формувати практичні вміння працювати з лабораторним устаткуванням, ставити досліди, вести спостереження;  
o        учити дітей робити висновки за результатами спостережень;  
o        учити розуміти роль води в житті людини;  
o        закріпити знання властивостей повітря, розуміння його необхідності, важливості для життя людини.  
I. Актуалізація вивченого матеріалу. Контроль за засвоєнням знань.  
Тест по темі «Повітря і його охорона»  
1. Повітря прозоре:  
а) так; б) ні.  
2. Повітря має колір:  
а) так; б) ні.  
3. Повітря має запах:  
а) так; б) ні.  
4. Що відбувається з повітрям при нагріванні?  
а) розширюється; б) стискується.  
5. Що відбувається з повітрям при охолодженні?  
а) розширюється; б) стискується.  
6. Який газ поглинають при подиху людина, тварини й рослини?  
а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.  
7. Який газ виділяють при подиху людина, тварини й рослини?  
а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.  
II. Повідомлення теми й мети уроку  
Учитель: Сьогодні ми поговоримо ще про одну речовину, без якої життя неможливе. Назвіть цю речовину, відгадавши загадку.  
Я й крижинка блакитна,  
Я и крапля дощова,  
Я сніжинка вирізна,  
Я по травичці розлита,  
Догадайся, хто ж я?  
(Вода)  
По яких ознаках догадалися?  
Усі чули про воду?  
Говорять, вона скрізь!  
Ми її не зауважуємо,  
Ми звикли, що вода – Наша супутниця завжди!  
– Сьогодні ми з вами познайомимося з «найбільш дорогоцінною копалиною нашої планети» – так вважають учені – водою.  
– Здається, що простіше води? І все-таки. Чи так добре ви знайомі з водою – героїнею нашого уроку? З її звичайними й незвичайними проявами в природі.  
III. Новий матеріал  
1. Лабораторна робота «Властивості води».  
Зараз ми з вами станемо дослідниками. До нас у лабораторію надійшла речовина невідомого походження.  
Ціль:  
· встановити її властивості й визначити, що це за речовина;  
·  навчитися правильно оформляти висновки.  
Які у вас думки, що це за речовина? Будемо доводити.  
2. Техніка безпеки при проведенні лабораторної роботи.  
Дослід №1.  
·  Переливання води з однієї склянки в іншу.  
·  Що відбулося з водою?  
· Яку властивість ви виявили?  
Висновок: вода текуча, перебуває в рідкому стані.  
Дослід №2.  
· Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).  
·  Який смак має речовина?  
Висновок: речовина не має смаку.  
Дослід №3.  
· Візьміть склянку з водою.  
· Опустите в неї ложку.  
· Чи видна вона?  
Висновок: речовина є прозорою.  
Дослід №4.  
Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.  
Чи має вода колір?  
Висновок: вода безбарвна.  
Дослід №5.