Практичні застосування інфромаційно-комунікаційних технологій на уроках

- обчислювальна машина великих можливостей [8. c. 57].

При проектуванні уроку в ПТНЗ викладач може використовувати  різні програмні продукти:

1. Мови програмування-за  їх допомогою викладач може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.

2. Можливо при  підготовці та проведенні уроку  використання готових програмних  продуктів (енциклопедій, навчальних  програм і т.п.). Використання комп'ютерної  технології при вивченні хімії,  фізики в ПТНЗ відкриває широкі  можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які викладач показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоїна. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.

3. Велику допомогу  при підготовці та проведенні  уроків надає викладачу пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.

4. Система баз  даних передбачає велику підготовчу  роботу при складанні уроку,  але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

5. Текстовий  редактор Word дозволяє підготувати  роздатковий та дидактичний матеріал.

6. Електронні  презентації дають можливість  викладачу при мінімальній підготовці  і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.

7. При проектуванні  уроку викладач може використовувати  такий програмний продукт як Skype, за допомогою котрого він може:

·  Демонстрація виконання дій викладача в реальному часі;

·  Проводити дистанційне навчання.

·  Web-конференції.

·  Чат-заняття.

·  Web-заняття.

Сучасні ІКТ  в освітньо-інформаційному середовищі навчальних закладів мають виконувати такі функції:

• засобу навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів);

• технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дитини, що включена у пізнавальну, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, який дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;

• зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи;

• ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їхній результат, перевіряти їхню правомірність тощо. Використання комп'ютерних технологій - це не вплив моди, а необхідність, продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти. Переваги використання ІКТ можна звести до двох груп: технічні і дидактичні.

Технічними  перевагами є швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду  і прослуховування фрагментів і інші мультимедійні функції.

 

 

 

Інформаційні технології здатні:

• стимулювати пізнавальний інтерес дітей,

• надати навчально-виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність школярів,

• забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі,

• за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її,

• сприяти соціальній адаптації дитини до школи, впливати на її відносини з однокласниками. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус.

Використання  ІКТ у роботі педагога дає можливість:

• самоосвіти педагога, підвищення  його професійного рівня;

• навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;

• отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;

• мати доступ до методичної бази розробок;

• спілкуватися з колегами на різних форумах;

• отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;

• публікувати свої матеріали;

• брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;

• брати участь в професійних конкурсах;

• обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн. (Слайд 13).

2. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у ПТНЗ

2.1. Дидактичні  можливості використання інформаційно-комунікаційних  технологій.

Під дидактичними властивостями того або іншого засобу навчання розуміються його основні  характеристики, ознаки цього кошти, які відрізняють їх від інших, істотні для дидактики, як в плані теорії, так і практики. Такими характеристиками засобів навчання слід вважати їх природні якості, які можуть бути використані з дидактичними 

Під дидактичними функціями засобів навчання розуміються  їх призначення, роль і місце в навчально-виховному процесі.  Дидактичні функції є зовнішній прояв властивостей засобів навчання, що використовуються в навчально-виховному процесі для реалізації поставлених цілей.  

У зв'язку з виникненням  глобальної мережі Інтернет з'явилися  нові інформаційні технології, пов'язані з комп'ютерними комунікаціями і реалізацією функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, виконуваних через методи інформаційних технологій в процесі спілкування на відстані. 

Це призвело до появи і нових дидактичних  можливостей інформаційних технологій, що виникають у результаті взаємодії  на відстані, прояв яких можна класифікувати  через : 

- Форму інформаційної  взаємодії учасників освітнього  процесу: ОН, електронні джерела інформації, викладача; 

- Час інформаційної  взаємодії учасників процесу  навчання. 

При цьому під  дидактичними можливостями інформаційних  технологій в процесі мережевого навчання будемо розуміти прояв дидактичних  властивостей інформаційних технологій по відношенню до:   

- Електронної  навчальної інформації при виконанні  функцій створення, збору, обробки,  зберігання, передачі та використання  навчальної інформації, що реалізуються  через методи інформаційних технологій  в процесі навчання; 

- Організаці  та інформаційної взаємодії учасників процесу навчання: ОН, електронні джерела інформації, викладача.

Дидактичні  можливості інформаційних технологій дозволяють у процесі освітньої  діяльності  реалізувати наступні форми інформаційної взаємодії з дидактичними цілями: 

- Взаємодія  віддалених учасників процесу  навчання між собою: викладача  і студента студента або групи  студентів, наприклад, при електронному  листуванні, організації дискусій  через телеконференції і відеоконференції;  

- Взаємодія  учасників процесу навчання (викладача, що навчаються студентів) з віддаленими джерелами інформації, наприклад, при здійсненні пошуку та систематизації інформації, переміщення (навігації) по гіпертекствовим ресурсів глобальної мережі.

Узагальнюючи  викладене вище та спираючись на сформульовані дидактичні цілі використання засобів інформаційних технологій, виділимо основні напрямки впровадження засобів інформаційних технологій в освіті, а саме використання засобів інформаційних технологій в якості:

- Засобів навчання, що вдосконалюють процес викладання, підвищують його ефективність, якість і результативність. При цьому забезпечується:

а) реалізація можливостей  програмно-методичного забезпечення сучасних

ПЕОМ з метою  надання знань, моделювання навчальних ситуацій, тренування,

контролю результатів навчання;

б) використання об’єктивно-орієнтованих програмних засобів або систем

(наприклад,  системи підготовки текстів, електронних  таблиць, баз даних)

з метою формування культури навчальної діяльності;

в) реалізація можливостей  систем "штучного інтелекту" в процесі

використання  інтелектуальних систем, які навчають.

- Інструменту  пізнання навколишньої дійсності  та самопізнання.

- Засобів розвитку  особистості того, хто навчається.

- Об’єкту вивчення (наприклад, у межах засвоєння  курсу фізики).

- Засобів інфомаційно-методичного  забезпечення і керування

навчально-виховним процесом, навчальним закладом, системою освіти.

- Засобів комунікацій  (наприклад, на базі телекомунікацій)  з метою

поширення новітніх дидактичних технологій. 

 

 

2.2. Інтерактивні засоби в професійній підготовці учнів ПТНЗ

Приємно відзначати позитивні тенденції забезпечення професійно-технічних навчальних закладів сучасною комп’ютерною технікою. Але  паралельно ці тенденції ставлять перед  інженерно-педагогічними працівниками нові завдання, з’являється низка нових проблем:

– відсутність  у професійно-технічних навчальних закладах кваліфікованого персоналу  з обслуговування цієї техніки (техніки, програмісти, лаборанти);

– неефективне  використання цих засобів через  відсутність спеціалізованого програмного забезпечення для опанування тією чи іншою професією (АРМ, мультимедійні презентації, електронні посібники тощо);

– учні та інженерно-педагогічні  працівники ще не готові до широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті;

– про сучасні  інформаційні технології продовжують  лише говорити, а не впроваджувати  їх у життя (достатньо заглянути  в мережу Інтернет і подивитися, який відсоток ПТНЗ мають власні web-сайти);

– залишаються  не розробленими відповідні методики навчання, які б дозволили повною мірою скористатись  перевагами електронних навчальних посібників, мультимедійних проекторів, інтерактивних дощок. 

 

 

 2.3. Використання  інформаційно-комунікаційних технологій  у формуванні умінь та навичок  учнів ПТНЗ

Процес-формування виробничих навиків і умінь необхідно розглядати в єдності з завданнями формування особливості учнів, їх всестороннього розвитку, фізичного. Морального і розумового виховання. Необхідний системний підхід до вирішення даного завдання.

Наявність професійних навиків і умінь необхідних робітникові при вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні трудових процесів, тому збільшується роль виробничого навчання в розвитку інтелектуальних здібностей учнів, технічного, практичного простору мислення. Науково-технічний соціальний розвиток нашого суспільства висуває нові вимоги до підготовки працівників. Зростає значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати знання і підвищувати професійну майстерність, оволодівати суміжними професіями. Велике значення одержує здатність адаптуватись до змінних потреб і умов праці, умінні примінити одержані знанні і навики в різних умовах, тому важливою являється задача формування в учнів пластичних навиків, які здатні до перебудови і переносу в нові умови.

В процесі формування виробничих навиків і умінь проходить  розвиток професійних здібностей, інтересів  і других якостей особливості.

Успішне оволодіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, являється потреба людини, яка відображається в його уяві у виді бажання та інтересу. Досвід показує, що зацікавленість учня допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі недостатки в організації навчання. При відсутності зацікавленості в учнів не забезпечує успіху і хороша організація.

Важливе значення при цьому має динамічність та характер і перебіг викладення матеріалу. В цьому плані ІКТ мають знічні переваги, порівняно із традиційними засобами. Адже немає сумніву, що більш нове та сучасне  викликає у дітей зацікавленість, тому на початковому стані проведення заняття, спостерігається досить швидке покращення показників швидкості дії і якості. Цей стан називається аналітичним, так як при умові складних дій, учень спочатку оволодіває окремими їх елементами. Даний етап має виняткове значення для розвитку навиків, так як перші враження указують вплив на весь дальні ший хід завдання.

Тому необхідно  під час перших вправ забезпечити  правильність і точність прийомів роботи. Уже на цьому етапі велику роль відіграє досягнення позитивних результатів, оскільки від цього залежить віра учнів в себе і інтерес до роботи. Роль майстра в професійному навчанні учнів полягає перш за все в тім, щоби передати своїм вихованцям ті знання, навики і уміння. Якими він сам володіє. Майстер повинен уміти оприділяти і відбирати найбільш раціональні прийоми роботи, приваблювати до їх вивчення [14 с. 25].

Застосування засобу ІКТ у процесі формування знань і умінь займає особливе мiсце, оскiльки вiн може бути використаний i як засiб зовнiшньої дiї на мислительну дiяльнiсть учнiв, i як чинник, який дiє на вже наявнi в учнiв знання, вмiння i навички, тобто впливає на мислительну дiяльнiсть учня через його самоуправлiння. Рiзноманiтнi прояви навчального використання ІКТ пiд час емпiричного i теоретичного пiзнання та виявлення багатогранних дидактичних функцiй ІКТ у навчаннi дозволяють вважати, що систему дидактично орієнтованих засобів ІКТ можна видiлити як важливий об’єкт (компонент) педагогiчної системи процесу навчання, здатний суттєво впливати на його хiд i результати. Розглядаючи різні підходи до формування комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС), можна викреслити два рівня (підходи) до мети використання ІКТ у навчальному процесі: з точки зору організатора (керівника) навчального процесу задача використання засобів ІКТ виступає як педагогічна задача; з точки зору учня (суб’єкта навчання) використання засобу ІКТ виступає як специфічна складова діяльності учіння.