Преподавательская деятельность Я. Головацкого

професор вирішив, спираючись на принципи еволюції та компаративізму, започаткувати

в університеті викладання мови і  літератури на теоретичному ґрунті.  Це був новий і

суттєвий крок у напрямі підняття рівня університетської освіти, який водночас вимагав

постійної активної праці лектора  і студентів і значної стартової  підготовки слухачів. За

відсутності цих моментів втрачається  дієвий зв’язок між лектором і  слухачами,  крім

того,  у них зникає інтерес до предмету вивчення.  На цю сторону своїх викладів

Я.Головацький вказав в інавґураційній лекції “ Вступленіє до предподаваній  Грамматики

Руской”,  виголошеній 31  грудня 1848  р.: “Моимъ стараніємъ буде прикладатися по-

возможности моей уделяти науку тую понятно,  любопытно”,  він сподівався, “що

одповhте такожъ увагою і прилhжностію  к своєму предмету”, а також любов’ю, яка є

рушійною силою, “є подпорою въ трудахъ  мозольних...”, “Початково примушенъ  буду

предподавати одинъ курсъ той  науки, бо не знаю,  як далеко приготованыхъ маю

слухателевъ”.  Університетські  виклади Я.Головацький розпочав лекціями з історії

української літератури.

Особливістю викладацької діяльності Я.Головацького було те, що на лекціях  з літе-

ратури він часто порушував  мовні проблеми, проводив історичні паралелі та робив уза-

гальнення. Так, у 1854/55 навчальному  році три лекції присвячено темі історії  руської

словесності та руської мови, а  у 1858/59 навчальному році – темі ”Исторический  очеркъ

развития руского языка и  критическое обозреніе словесныхъ произведений”.

Отже, лекціям Я.Головацького з  історії літератури притаманна багатопрофільність,

інформативність,  насиченість  фактичним матеріалом.  Основний їх недолік полягав,

мабуть,  у тому, що викладалися  вони мовою,  далекою від живої народної. Літературна

мова в Галичині тоді ще не сформувалась,  тому Я.Головацький ,  який вважав себе

продовжувачем традицій професорів інституції “Studium Ruthenum”, за їх прикладом у

мові викладання поєднував риси народної і церковнослов’янської мов,  рясно

використовуючи при цьому російські  слова і вирази, до того ж користувався російським

правописом, що ще більше віддаляло  виклади від живої мови галичан  й утруднювало

сприйняття матеріалу. Попри це, тривалий час професор мав контакт  з аудиторією, про

що свідчить замітка Я.Головацького (без реєстраційного номера фонду), датована 1857

р., в якій він висловлював подяку “питомцям” за увагу до його викладів.

Я.Головацький цінував майстерне  використання мовних засобів, сам намагався  бути

красномовним на лекціях і в публікаціях,  вивчав історію риторики і на лекціях з

літератури та мови ознайомлював із нею своїх слухачів,  вважаючи,  що риторика має

практичне і теоретичне значення.

У своїх викладах професор висвітлював  також історію вивчення індоєвропейських

мов,  формування історичного та порівняльного слов’янознавства,  появу і створення

граматичної літератури на Русі, підкреслюючи помітні здобутки у цій ділянці  східних

слов’ян тощо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Список використаної літератури

 

1. Гнатюк М. Літературознавчі  концепції в Україні другої  половини ХІХ – початку ХХ 

сторіч / М. Гнатюк. – Львів, 2002.

2. Головацький Я. Три вступительниї  преподаванія о руской словесності  / Я. Головаць-

кий. – Львів, 1848

3. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович.

4. Франко І. Зібр. творів : у 50 т. / Іван Франко. – К. : Наукова  думка, 1976–1986.

5. // Збірник "Маркіян Шашкевич на Заході", ред. Я.Розумний. - Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У даній  статті розповідається про третього діяча «Руської трійці» Якова  Головацького,

про його життя, викладацьку діяльність та творчу спадщину .

 

 

 

 

This article tells about the third figure of the “Russian trinity” Jacob Golovatskogo,

About his life, teaching activities and creative legacy