Проблема культури мовлення у професiйнiй дiяльностi державних службовцiв

• комплексне дослідження мовної культури як складової усного ділового мовлення державних службовців;
• виокремлення основних структурних елементів системи мовної культури держслужбовців;
• уточнення правил ведення телефонної розмови, дискусії, доповіді та деяких граматичних норм уживання окремих слів та усталених виразів у сфері ділового спілкування державних службовців.

Таким чином, набуття сучасним державним службовцем професійних  умінь і навичок для підготовки та реалізації публічного виступу можливе  лише за умови процесу систематичного навчання: практичних занять із культури ділового мовлення; засвоєння техніки  самого публічного виступу (вивчення внутрішніх закономірностей організації публічної  мови, які безпосередньо визначають ефективність впливу на слухачів); уміння триматися перед аудиторією. Усі  ці компоненти є необхідною умовою опанування мистецтва публічної  мови та вироблення власного індивідуального  стилю.

Список використаних джерел:

1. Берков В.Ф. Культура діалогу:  навч. посібник / В. Ф. Берков. – Б. м., 2002. - 152 с.
2. Козієвська О. Особливості формування культури мовлення у професійній діяльності державних службовців: [Автореф. дис. ... канд. наук: 25.00.03] / О. Козієвська. - К., 2003. - 20 с.
3. Козієвська О.І. Про необхідність підвищення загальної культури мовлення державного службовця // Вісн. УАДУ. – К.: Вид-во УАДУ. – 2004. - №1. – С. 347-351.
4. Козієвська О.І. Проблеми формування культури мовлення державних службовців в умовах двомовності // Духовність українства. – Житомир. – Вип.3. – 2006. – С. 190-193.
5. Плотницька І.М. Ділова українська мова у сфері державного управління: навч. посіб. / І.М. Плотницька. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 192 с.