Проблема наступності між ланками освіти

Державна підсумкова атестація з української мови проводилася з метою перевірки мовленнєвих умінь учнів будувати речення, зв’язні тексти, висловлювати міркування, власну думку за допомогою різних мовних засобів, практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії відповідно до державних вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів із зазначеного предмета.

Про рівень сформованості мовної і мовленнєвої компетентностей свідчать результати ДПА, проведеної в 4 класах, з української мови та читання.

В державній підсумковій атестації з української мови брали участь 24785 учнів. На високому рівні виконали роботу -8167учнів (33%), достатньому – 11722учні (47%), середньому – 4734учні (19%), початковому -162учня (1%).

Аналіз результатів виконання завдань закритого характеру показує , що 78% учнів виконали їх без жодної помилки, 22% учнів, які зробили помилки у завданнях, не володіють знаннями з правопису: іменників в орудному відмінку, числівників, займенників у непрямій формі, не вміють розпізнавати слова в прямому і переносному значенні, визначати відмінок. 44% учнів не виконали завдання №5 відкритого характеру. З теми «Речення» частина з них не змогла поставити розділові знаки, перебудувати речення з розповідного у питальне або спонукальне, записати слова в алфавітному порядку, правильно поставити наголос, утворити від поданих слів прислівники.            

При виконанні завдання на списування 42% учнів допустили від 1 до 4 і більше помилок.

Помилки, допущені при виконанні завдань, як відкритого так і закритого характеру, свідчать про те що вчителі мало уваги приділяють практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів.

Проблемним залишається для учнів сьоме завдання – творча робота. 21% учнів взагалі не змогли побудувати текст, 32% не використовують у творах виражальні засоби мови( порівняння, епітети, синоніми), 42% допустили орфографічні помилки. Дані показники свідчать про недостатню роботу вчителів над розвитком писемного мовлення як на звичайних уроках так і на уроках зв’язного мовлення.              

З 23615учнів, що писали ДПА з читання, 12277учнів (52%) виконали роботу на високому рівні, 9434учнів (40%) – на достатньому рівні, 1826 учнів (8%) – на середньому рівні, 56учнів (0,2%) – на початковому рівні.

Аналіз помилок свідчить про недостатню роботу вчителів з літературознавчої пропедевтики: 21% учнів неправильно визначили головну думку твору, 35%- не визначили жанр твору, 25% - не змогли відновити послідовність пунктів плану відповідно до змісту тексту.

Рекомендації. Загальними завданнями вчителя з формування комунікативної компетентності учнів є:

а) забезпечення мовленнєвого середовища для учнів: сприймання мови дорослих, читання книг, слухання радіо та ін.;

б) створення мовленнєвих ситуацій, мовленнєвої практики для учнів;

в) забезпечення правильного засвоєння учнями достатнього лексичного запасу, граматичних форм, синтаксичних конструкцій, логічних звязків, активізація вживання слів, утворення форм, побудову конструкцій, забезпечення формування конкретних вмінь в області розвитку мовлення;

г) ведення постійної спеціальної роботи з розвитку мовлення на уроках граматики, читання, з матеріалом, що на них вивчається;

ґ) створення в класі атмосфери боротьби за високу культуру мовлення, виконання вимог до правильного мовлення.

Важливе місце у навчанні мови має зайняти робота у парах та невеликих групах, без чого неможливо залучити до активної мовленнєвої діяльності усіх чи принаймні більшість учнів класу.

Кожен вчитель повинен вивчити і знати вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти та програми з освітньої галузі «Мови та літератури».

• документів стосовно організації роботи в початковій школі;
• протягом всього періоду навчання слідкувати за якісним засвоєнням навчального матеріалу, не допускаючи розподілу його на «важливий» і «неважливий»;
• на протязі навчання у четвертому класі організовувати системне повторення, ретельно виконувати аналіз типових утруднень та вчасно робити корекцію знань.

Результати проведення державної підсумкової атестації з математики

в школах області у 2013-2014 навчальному році.

Аналіз результатів ДПА був виконаний за відсутністю даних м. Нікополя, м.     Тернівки , Томаківського р-ну.

Всього контрольну роботу з математики виконували 26212 учнів із 27112. Із них 11535 учнів виконали роботу в межах високого рівня (44%), 9243-в межах достатнього рівня (35%), 5116 учнів (19,6%) в межах середнього рівня і 283 учня виконали пропоновані завдання на початковому рівні.

В цілому державну підсумкову атестацію з математики в межах високого та достатнього рівня виконало 20678 учнів , що становить 78,8%. Цей показник свідчить про високий рівень засвоєння навчального матеріалу освітньої галузі «Математика».

Разом з тим, аналіз типових утруднень розкриває цілу низку недоліків, що заважають говорити   про те ,що державний стандарт з математики учні засвоїли настільки якісно, як про це свідчить кількісний аналіз. Так, з закритими тестами (завдання 1-5) сумарно не справились 11528 учнів, що становить 44%, при цьому особливі складності викликало завдання № 4 (визначення кореня рівняння ,межі нерівності , геометричне завдання).

Відкриті тести (завдання № 6, 7) в сумі дали 20769 помилок (79% учнів зробили помилки в цих завданнях). Зокрема, в шостому завданні 446 учнів не приступили до виконання, розв’язали неправильно – 3513 учнів, розв’язали частково – 4964 учня, тобто, 34% учнів мають проблеми з завданнями даного типу. При розв’язанні завдання № 7 (рішення прикладів на порядок дій та дії з величинами) не приступили до виконання 542 учня , виконали частково – 6428 і не справились з завданням – 4876 учнів, сумарно 45% дітей показали низький рівень засвоєння обов’язкового навчального матеріалу.

Розв’язання завдання № 8 (текстова задача на 3-4 дії) дало наступні результати:

- неправильно розв’язали задачу  – 11% учнів;

- зробили помилки в обчисленнях  – 15%;

- порушення при оформленні чи  виконанні інструкції для учня  – 14%.

Таким чином, 40% учнів мають проблеми при розв’язуванні текстової задачі.

Незважаючи на високий кількісний показник ,кількість та класифікація типових утруднень свідчить про те ,що значна кількість учнів четвертих класів ( приблизно 30 % ) мають на закінчення початкової школи прогалини в засвоєнні певного навчального матеріалу з початкового курсу математики . З метою підвищення рівня навченості учнів та більш якісної реалізації вимог державного стандарту рекомендуємо :

Керівникам закладів освіти, керівникам шкільних методичних об’єднань:

• здійснювати належний контроль за виконанням вимог державного стандарту початкової освіти в галузі « Математика»;
• в навчальних закладах ретельно проаналізувати результати державної підсумкової атестації ;
• в планах роботи шкіл та в планах шкільних методичних об,єднань передбачити питання що спрямовані на ретельне вивчення змісту та вимог навчальних програм та усунення недоліків в роботі ;
• поширювати досвід кращих вчителів та надавати методичну допомогу молодим і малодосвідченим працівникам.

Вчителям початкових класів:

• більш ретельно вивчати та виконувати вимоги державного стандарту та навчальної програми, інших нормативних документів стосовно організації роботи в початковій школі;
• протягом всього періоду навчання слідкувати за якісним засвоєнням навчального матеріалу, не допускаючи розподілу його на «важливий» і «неважливий»;
• на протязі навчання у четвертому класі організовувати системне повторення, ретельно виконувати аналіз типових утруднень та вчасно робити корекцію знань учнів.

 

                                                       

До уваги керівників навчальних закладів, вчителів початкових класів

Робочі навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік складаються:

для 1-3-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;

для 4-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-3 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 6-7); 4 клас – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291, з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 № 682);

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з місцевими органами управління освітою. Рекомендуємо навчальні заняття організувати за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня до 26 (27 для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем) грудня, ІІ семестр – з 12 січня до 29 (30) травня. Канікули рекомендуємо провести в такі терміни: осінні з 27 жовтня до 2 листопада, зимові з 29 грудня до 11 січня, весняні з 23 до 29 березня.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової (12 – 21 травня).

У 2014/2015 навчальному році передбачається проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи у вигляді підсумкових контрольних робіт з трьох предметів: читання, української мови та математики.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових тижневих канікул; навчальну практику та навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни, або впродовж навчального року. ( Лист МОН України № 1/9-349 від 20 травня 2013 року).

Інформуємо, що у 2014/2015 навчальному році для організації навчально-виховного процесу учнів 1- х класів чинними залишаються методичні рекомендації від 01.06.2012 року № 1/9- 426 «Щодо методичних рекомендацій з базових дисциплін» додаток, «Початкова школа» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17, 2012).

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х, 3-х класах загальноосвітніх навчальних закладах.

У 2-му класі за рішенням педагогічної ради навчальні досягнення учнів оцінюють в балах (окрім предметів «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Сходинки до інформатики»). Оцінювання другокласників має бути вмотивованим. Важливо, щоб дитина не втратила стимулу до праці. За відмінні успіхи в навчанні учні 2- х класів можуть нагороджуватися похвальним листом “За високі досягнення у навчанні”.

Навчальні досягнення учнів 2-х, 3-х класів з предметів «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Сходинки до інформатики» мають оцінюватись вербально.

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я другокласників, тому навчальне навантаження в тижневому циклі розподіляти слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем.

Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на II-IV уроках дня посеред тижня.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на всіх уроках через кожні 15 хвилин обов’язково необхідно проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у других класах становить 40 хвилин.

Починаючи з 2-го класу учні виконують домашні завдання, тому слід у розкладі занять предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання, не групувати в один день.

Обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу, виконаного на уроці, витрати часу на їх виконання не може перевищувати 45 хв.. На вихідні і святкові дні домашні завдання другокласникам не рекомендується задавати

Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть завдання.

Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо.

Перевіряти домашні завдання вчителем необхідно систематично.

З таких предметів як основи здоров'я та фізична культура, трудове навчання, художня праця, мистецтво (музика, образотворче мистецтво), інформатика домашні завдання задавати не бажано, окрім випадків визначених у підручниках (обговоріть з батьками, тощо).

Контроль та відповідальність за перевантаження учнів домашніми завданнями покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Звертаємо увагу, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011–2015 рокипередавати уроки з окремих предметів у початкових класах іншим спеціалістам, наприклад, уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, основ здоров’я можна за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (Лист МОН України від 30.05.2013 № 1/9-383 «Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи

 

Проблема наступності між дошкільною, початковою та середньою ланками - одна зі складних і до кінця не розв'язаних проблем загальної освіти