Стандарт шкільної освіти з інформатики

·        змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;

·        додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.  

 

 

 

Особливості організації навчання інформатики  у профільній школі

У програмі для академічного рівня профільність навчання забезпечується завдяки темам  «Програмні засоби для математичних обчислень» та «Математичні основи інформатики», відсутнім у програмі рівня стандарту. Крім того, порівняно із програмою рівня стандарту, було розширено обсяги тем «Бази даних, інформаційні та експертні системи» та «Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів», тему «Основи програмування» замінено глибшою та більшою за обсягом темою «Проектування й розробка програмного забезпечення». У цій темі, зокрема, розглядаються основи об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування, розуміння яких є необхідним для будь-якого розробника сучасного програмного забезпечення. Приділення підвищеної уваги навчанню засобам і методам розробки програм в освітніх закладах фізико-математичного профілю пояснюється, по-перше, необхідністю розробки програм для опрацювання великих обсягів даних під час проведення математичних та фізичних наукових досліджень, і, по-друге, тим, що випускники цих закладів найчастіше обирають саме професію програміста.

Слід  зазначити, що повною мірою специфіка  вивчення інформатики в профільних навчальних закладах може бути розкрита завдяки варіативній складовій навчання шляхом викладання курсів за вибором, перелік яких наведено у Додатку 1, а також завдяки підбору навчальних завдань, що моделюють інформаційні процеси, характерні для професійної діяльності певного напряму. Вивчення тем, які розширюються курсами за вибором (див. Додаток 1), можна здійснювати за програмами цих курсів.  

 

 

  

 

 

 

Критерії  оцінювання навчальних досягнень учнів

У наведеній  нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учня та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів. 

 

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з  інформатики
І. Початковий	1	Учень: ·        розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі; ·        знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою
	2	Учень: ·        розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них
	3	Учень: ·        має фрагментарні знання незначного загального обсягу (менше половини навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок
ІІ. Середній	4	Учень: ·        має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити; ·        виконує елементарне навчальне завдання із допомогою вчителя; ·        має елементарні навички роботи на комп'ютері
	5	Учень: ·        має рівень знань вищий, ніж початковий; ·        може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу; ·        має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері
	6	Учень: ·        пояснює основні поняття навчального матеріалу; ·        може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу; ·        вміє за зразком виконати просте навчальне завдання; ·        має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері
ІІІ. Достатній	7	Учень: ·        вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; ·        може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень; ·        вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою
	8	Учень вміє: ·        аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці; ·        контролювати власну діяльність; ·        самостійно виправляти вказані вчителем помилки; ·        самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі; ·        використовувати довідкові системи програмних засобів
	9	Учень: ·        вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; ·        вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості; ·        самостійно знаходить і виправляє допущені помилки; ·        може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання; ·        використовує електронні засоби для пошуку потрібної інформації
IV. Високий	10	Знання, вміння і навички учня відповідають вимогам  державної програми у повному  обсязі. Учень: ·        володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища; ·        вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані; ·        має сформовані навички керування інформаційними системами
	11	Учень: ·        володіє узагальненими знаннями з предмета; ·        вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи; ·        вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності; ·        використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях; ·        вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою; ·        має стійкі навички керування інформаційними системами
	12	Учень: ·        має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності; ·        вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач; ·        має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях

 

  

 

Рекомендації  щодо викладання курсу за програмою

Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу  ще не вивчали інформатики. Проте викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу. У цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені або зовсім пропущені. Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення інших тем курсу за програмами курсів за вибором, перелік яких наведено в Додатку 1. Використовуючи вказані програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли в 10–12 класах на інформатику виділяється більше годин, ніж передбачено типовим навчальним планом.

Автори  програми віддали перевагу послідовній  моделі навчання перед концентричною: вивчення більшості інформаційних  технологій не поділяється на кілька етапів, а відбувається в межах  одного класу. Закріплення вивченого  матеріалу здійснюється завдяки  змістовим зв’язкам між темами. Наприклад, знання та навички, набуті учнями під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка», застосовуються під час навчання за темою «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів».

Проте через специфіку розподілу годин на інформатику у типових навчальних планах для 12-річної школи у програму введені елементи концентричної моделі організації навчального процесу. Авторам доводилося розв’язувати протиріччя між необхідністю засвоєння учнями більшості інформаційних технологій вже у 9 або 10 класах та перенесенням основного навчального навантаження на 12 клас. Тому матеріал, що стосується систем обробки табличної інформації, був розподілений між 11 та 12 класом. Крім того, якщо врахувати згадану вище програму для 9 класу, побачимо, що між 9 та 10 класом розподіляється навчання роботі в Інтернеті та з системами обробки текстової інформації. Це пояснюється тим, що до завдань основної школи належить формування в учнів якомога ширшого базису знань і умінь, а отже, випускнику 9 класу краще володіти на початковому рівні обома названими технологіями, ніж глибоко знати одну, і бути зовсім не знайомим з іншою.

Слід  зазначити, що автори не мали на меті догматизувати  послідовність викладання матеріалу, усвідомлюючи, що змістові зв’язки між багатьма темами курсу є достатньо слабкими, а отже й стандартизація певного порядку їх вивчення є недоцільною. Вчитель може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки учнів і технічного оснащення школи, вибудовуючи в такий спосіб найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Зокрема, вчитель може зробити модель навчання більш концентричною, розподіляючи вивчення підтем однієї теми за різними класами. Наприклад, теми 3 або 4 можна перенести з 10 класу до 11 або 12 класу, вивільнивши в такий спосіб час для навчання основ програмування у 10 класі.

Водночас, змінюючи порядок тем курсу, вчитель  має дотримуватися таких принципів:

1)           Небажано змінювати порядок викладання підтем однієї теми (хоча, як зазначалося вище, відокремлювати у часі вивчення одних підтем від інших припустимо).

2)           Неприпустимо порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Такі залежності проілюстровані на рис. 1. Стрілка, спрямована від теми А до теми В, означає, що для успішного засвоєння теми В учень має засвоїти матеріал теми А. На рис. наведено всі теми курсу інформатики, зокрема й ті, що пропонуються до вивчення за програмою для 9 класу. 

 

 

Звернімо особливу увагу на зміст розділу «Проектування і розробка програмного забезпечення». Підтема «Засоби візуальної розробки програм» передує підтемі «Основи структурного програмування», оскільки автори програми пропонують уникати використання штучних навчальних або застарілих середовищ програмування, що орієнтовані на відображення інформації у текстовому режимі. Усі програми, які розроблятимуть учні, мають відповідати принципам функціонування сучасного програмного забезпечення в середовищі операційної системи з графічним інтерфейсом. Досягти цього дозволяє використання єдиного середовища візуальної розробки програм, такого як Borland Delphi або Microsoft Visual Studio, протягом всього навчання основам програмування, що відповідає підтемам 8.1–8.3.

Підкреслимо, що автори прагнули дотримуватися об’єктно-орієнтованої парадигми програмування, згідно з якою прототипом програми є не алгоритм, а об’єктне середовище, кероване подіями. Цей підхід визначив послідовність подання матеріалу в підтемі 8.1: лише після понять програми, об’єкту та події вводиться поняття алгоритму, як основи програмної логіки, що є однією зі складових програмного забезпечення.

Зміст підтем 8.3 і 8.4 може дещо варіюватися  залежно від базової мови програмування. Так, якщо в мові програмування для організації структур даних використовується концепція вказівника, відповідний матеріал має бути доданий до підтеми 8.3. Якщо в об’єктно-орієнтованій мові програмування широко застосовуються засоби інкапсуляції даних і поведінки, або конструктори та деструктори об’єктів, відповідний матеріал має бути доданий до підтеми 8.4.

Програмою передбачено виконання 42 практичних робіт. Зміст майже всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість має не перевищувати 25 хвилин (згідно з санітарними нормами щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії). Проте окремі практичні роботи, наприклад «Розробка об’єктно-орієнтованої програми» або «Розробка колективного проекту на основі кількох інформаційних технологій», за вказаний час виконати неможливо і тому їх слід поділяти на частини, що виконуються на різних уроках.

Учитель може самостійно добирати засоби подання  теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою  мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Вивчення  більшості тем курсу має завершуватися  тематичним оцінюванням. Проте, в тому випадку, коли вивчення окремих тем  заплановано протягом 2–4 навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за кількома темами водночас. Зокрема доцільно поєднати оцінювання з тем 4 і 5, 9 і 10. З іншого боку, під час вивчення найбільшої за обсягом навчального матеріалу теми, «Проектування і розробка програмного забезпечення», тематичне оцінювання варто проводити за підтемами. Форму проведення тематичних оцінювань учитель обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено нижче). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці.

Бажаною умовою є наявність у школі  швидкісного каналу підключення  до Інтернету (від 256 Кбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину тем «Електронна пошта», «Інтерактивне спілкування», «Навчання в Інтернеті», «Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету). 

 

Орієнтовний перелік програмного забезпечення,  

необхідного для успішного навчання за програмою  курсу:

Тип програмного  забезпечення	Приклад програми
Операційна  система з графічним інтерфейсом	Windows, Linux
Програма для  роботи з електронною поштою	Outlook Express, The Bat
Веб-браузер	Internet Explorer, Opera
Текстовий процесор	MS Word
Векторний графічний  редактор (можливо, вбудований у середовище офісної програми)	MS Word, MS PowerPoint, CorelDraw
Растровий графічний  редактор	Paint, Photoshop
Табличний процесор	MS Excel
Середовище  візуального програмування	Visual Studio, Borland Delphi
Середовище  візуального проектування об’єктно-орієнтованих програм	Poseidon, Visual UML
Програма для  обміну миттєвими повідомленнями	ICQ, Windows Messenger, Skype
Електронні  посібники та мультимедійні курси  з профільного предмету	ППЗ з реєстру  МОН України
Електронні  словники та програми перекладачі	Lingvo, Prompt, Плай, Рута
Програма для  запису інформації на оптичні носії	Nero
Архіватор	WinRar, WinZip
Антивірусна програма	Kaspersky, Symantec
Засіб для розробки комп’ютерних презентацій	MS PowerPoint
Засіб для обробки  аудіо- та відеоданих і розробки мультимедійних презентацій	MS Producer,  Movie Maker
Система керування  базами даних	MS Access
Графічний редактор веб-сайтів	MS Front Page, Macromedia Dreamweaver
Математичний  процесор	MathCad, Mathematica, Gran, DG
Клавіатурний  тренажер	Stamina, Aspekt
Засіб для створення  комп’ютерних публікацій	MS Publisher

 

 

Якщо  у переліку вказано кілька програм  певного типу, то це означає, що можна використовувати будь-яку з них, на вибір учителя. 

 

Розподіл  навчальних годин на вивчення розділів програми

№  розділу	Розділ навчальної програми			Години
10 клас (32 години + 3 години резервного часу)
1	Комп’ютерні презентації			5
2	Текстовий процесор			8
3	Системи обробки  табличної інформації			11
	3.1	Електронні  таблиці. Табличний процесор		5
	3.2	Аналіз даних  у середовищі табличного процесора		6
4	Служби Інтернету			6
	4.1	Електронна  пошта		3
	4.2	Інтерактивне  спілкування		3
5	Інформаційні технології у навчанні			2
	5.1	Навчання в  Інтернеті		1
	5.2	Програмні засоби навчання іноземних мов		1
11 клас (32 години + 3 години резервного часу)
6	Програмні засоби для математичних обчислень			5
7	Математичні основи інформатики			6
8	Проектування й розробка програмного забезпечення			21
	8.1		Середовище  програмування. Засоби візуальної розробки програм	9
	8.2		Основи структурного програмування	12
12 клас (65 годин  + 5 годин резервного часу)
8	Проектування  й розробка програмного забезпечення			25
	8.3	Алгоритми й  структури даних		17
	8.4	Основи об’єктно-орієнтованого  аналізу і проектування		8
9	Обробка мультимедійних даних			4
10	Створення комп’ютерних публікацій			3
11	Бази даних			12
12	Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів			11
	12.1		Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів	4
	12.2		Основи веб-дизайну	7
13	Основи інформаційної  безпеки			4
14	Інформаційні  технології у проектній діяльності			6
	14.1		Інтегроване використання засобів обробки документів	2
	14.2		Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту з використанням кількох інформаційних технологій	4