Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2015 в 22:05, курсовая работа
Мета реалізується в наступних завданнях:
- Вивчити літературу про організацію навчальної діяльності з використанням іншомовних пісень;
- Проаналізувати оптимальність використання пісенного матеріалу в процесі навчання іноземної мови;
- Розглянути особливості пісні як методичного прийому при навчанні вимові, лексиці і граматиці;
Вступ
В даний час вивчення іноземних мов є невід'ємним компонентом освіти. Знання іноземних мов істотно полегшує можливість подальшої освіти за кордоном і працевлаштування. Тому в навчанні іноземних мов використовуються всілякі методики, які полегшують і прискорюють вивчення мови. Багато з них надають інтенсивний емоційний вплив на учнів. Використовуються різні творіння, створені носіями мови (література, музика, живопис, кінематографія). В даний час все частіше навчання будується не на лінгвістичному, а на комунікативному, міжкультурному підході, що дозволяє використовувати цінні в культурному відношенні автентичні іншомовні матеріали.
Для того щоб внести в процес навчання різноманітність і розважальний момент, у багатьох навчальних курсах використовується оригінальний або спеціально створений для навчальних цілей музичний і пісенний матеріал. Однак традиційні форми роботи з піснями та віршами в навчанні іноземної мови в основному зводяться до прослуховування, читання і перекладу, заучування і відтворення їх напам'ять. На мій погляд, такої форми роботи недостатньо для повноцінного використання можливостей впливу пісень на учнів. В останні роки почали розвиватися нові підходи до роботи з автентичними віршами та піснями. Вони полягають в тому, щоб використовувати музичні твори як засіб навчання висловом власних думок іноземною мовою, грунтуючись на своєму життєвому досвіді. Зрозуміло, пісні та вірші можуть застосовуватися окремо для формування фонетичних, лексичних, граматичних навичок. Однак цінність пісень може багаторазово збільшитися, якщо їх використовувати творчо для подолання відстані між задоволенням слухання (співу) і комунікативним використанням мови.
Об'єктом дослідження є організація навчальної діяльності на уроці із застосуванням іншомовного пісенного матеріалу. Предметом роботи є використання пісень в процесі навчання німецької мови (при формуванні фонетичних, лексичних, граматичних навичок). Мета даного дослідження - описати роль і місце пісні на уроці іноземної мови, довести ефективність навчання, що включає в себе регулярне використання пісень, виділити критерії відбору пісень для подальшої роботи, позначити основні принципи роботи з пісенним матеріалом, розглянути на конкретних прикладах організацію роботи з піснями на уроці іноземної мови.
Мета реалізується в наступних завданнях:
- Вивчити літературу
про організацію навчальної
- Проаналізувати оптимальність
використання пісенного
- Розглянути особливості пісні як методичного прийому при навчанні вимові, лексиці і граматиці;
При написанні курсової роботи мною були використані наступні методи наукового дослідження: вивчення та аналіз педагогічної, психологічної, методичної літератури; метод порівняльно-порівняльного аналізу, метод системного аналізу.
Цілі і завдання визначали структуру роботи. Дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі виділяється роль пісні в навчанні іноземної мови, описуються основні принципи роботи з піснею і критерії її відбору, мети використання пісенного матеріалу на уроках іноземної мови. У другому розділі докладно розглядаються організація процесу використання пісень у процесі навчання аудіювання ,комплекс пісень,експериментальна перевірка ефективності комплексу пісень для використання на уроках англійської мови у початковій школі. Кожний розділ супроводжується висновками.
Розділ I Теоретичні основи використання пісень у процесі навчання аудіювання на уроках АМ у ПШ.
Аудіювання-це розуміння сприйнятого на слух мовлення.
Існують певні етапи навчання аудіювання в початковій школі.На кожному етапі формуються відповідні механізми аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів:
1) словоформи, вільного словосполучення, фрази,
2) понадфразової єдності,
3) цілого тексту.
На рівні фрази передбачає дії, спрямовані на:
— розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте — вербальна (з допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, що відповідають темі чи ситуації);
— розпізнавання початку повідомлення і його завершення.
А на понадфразовому
рівні передбачає дії, що забезпечують:
— розуміння монологічного повідомлення даного рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі;
— розуміння мікродіалогів з наступним визначенням характеру взаємодії партнерів .
А. на рівні цілого тексту передбачає дії, за допомогою яких досягається:
- розуміння зв'язного
(монологічного) мовлення, побудованого
на повністю знайомому
- розуміння повідомлення
з незнайомим мовним
- розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору і т. п.;
- розуміння зв'язного
тексту, що містить деякі незнайомі
елементи: слова, словосполучення, про
значення яких можна
- розуміння зв'язного тексту з наявними незнайомими елементами; здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв'язки;
Матеріальною основою аудіювання є аудіотекст. Як і всякий текст, він має свою композицію, структуру і смислову організацію.
В початковій школі використовуються в основному два види аудіотекстів --тексти-описи
- фабульні тексти-повідомлення.
В текстах-описах представлена сукупність ознак об'єкта і фактів, які об'єднані загальною темою. Логічні зв'язки між окремими фактами нестійкі, допускається їх перестановка. Через це в такому тексті не завжди легко виділити головне та другорядне, і розуміння тексту залежить переважно від суми зрозумілих фактів, які необхідно запам'ятати.
Текст-опис складається головним чином з простих речень, іноді з однорідними членами.
Фабульні тексти-повідомлення передбачають динамізм подій, дій та вчинків персонажів, що зумовлюються логічним інваріантом та означенням часу. В таких текстах легко виділити основне і другорядне.
Основною вимогою до змісту аудіотекстів слід вважати
- їх інформативність
-цікавість
Посильність забезпечується оптимальним поєднанням інформативності та надлишковості інформації в аудіотекстах.
У практиці навчання іноземних мов тексти для аудіювання мають бути автентичними, доступними за змістом та мовним складом, короткими за тривалістю звучання, в основному монотематичними.
Відбираються такі типи текстів:
а. Мовлення партнера у стандартних ситуаціях спілкування.
б. Оголошення програм, прогнозу погоди (по радіо, телебаченню тощо).
в. Фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення, роздуми.
Тривалість звучання тексту також може ускладнювати процес аудіювання. Тривалість звучання визначається обсягом аудіотексту. Обсяг тексту - обов'язковий нормативний параметр аудіювання для кожного класу. Такий вимір обсягу аудіотексту зручний для планування занять і для правильного розподілу часу нарізні види мовленнєвої діяльності.
Труднощі, зумовлені тривалістю звучання для початкового ступеня навчання - 1 хвилина.
Система вправ для навчання аудіювання
До системи вправ для навчання аудіювання входять дві підсистеми:
До першої підсистеми включаються 3 групи вправ:
— вправи для формування фонетичних навичок аудіювання (фонематичного та інтонаційного слуху);
— вправи для формування лексичних навичок аудіювання;
— вправи для формування граматичних навичок аудіювання.
До другої підсистеми входять 2 групи вправ:
— вправи, що готують учнів до аудіювання текстів;
– вправи в аудіюванні текстів
І підсистема вправ
Мета вправ І підсистеми - сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. Формування слухових навичок передбачає розвиток в учнів фонематичного та інтонаційного слуху.
До І підсистеми входять некомунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.
Некомунікативні вправи включають такі види вправ: на сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, термінального тону, лексичної одиниці, граматичної структури;
умовно-комунікативні: вправи на аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень тощо на рівні фрази.
II підсистема вправ
Мета вправ II підсистеми - розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи.
Умовно-комунікативні вправи включають такі види вправ: аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні; комунікативні: вправи на аудіювання текстів з метою одержання інформації.
Комунікативні вправи по суті є керованою мовленнєвою діяльністю; вони забезпечують практику в аудіюванні на основі комплексного подолання аудитивних труднощів. Виконуючи мовленнєві вправи, учні оволодівають уміннями передбачати зміст, виділяти головне, знаходити другорядні деталі, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, зосереджувати увагу на діях і характеристиках персонажів, простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту. При цьому у вправах для навчання аудіювання, особливо на початковому ступені, важливо враховувати взаємозв'язок аудіювання і говоріння як двох сторін усного мовлення, та аудіювання і читання як двох видів рецептивної діяльності.
Будучи тісно пов'язаним з
іншими видами мовленнєвої діяльності,
аудіювання відіграє важливу роль у вивченні
іноземної мови і особливо при комунікативно-спрямованому
навчанні.
Аудіювання, перш за все, є метою навчання,
як у якості кінцевого результату, так
і проміжного по класах, що чітко сформульовано
в програмі. У практичному плані учнів
слід навчити розуміти мову в двосторонньому
акті спілкування ,а також при цілеспрямованому
сприйнятті тексту на слух в нормальному
темпі з деякими «перешкодами» (незнайоме
слово та ін.) з вуст вчителя або звукозапису.
Оволодіння аудіюванням дає можливість реалізувати виховні,освітні і розвиваючі цілі. Воно дозволяє вчити учні уважно вслухатися в звукову мову, формувати уміння передбачати значеннєвий зміст висловлення і таким чином виховувати культур услухання не тільки іноземною, але і рідною мовою. Виховне значення формування уміння розуміти мову на слух, полягає в тому, що воно позитивно позначається на розвитку пам'яті дитини, і, перш за все слухової пам'яті є важлива не тільки для вивчення іноземної мови, але і будь-якого іншого предмета.
Аудіювання відіграє велику роль в досягненні освітньої мети,забезпечуючи дітям можливість розуміти висловлення, які б елементарними вони не були, на мові іншого народу.
Аудіювання служить і потужним засобом навчання іноземної мови. Воно дає можливість опановувати звуковою стороною досліджуваної мови, її фонемний складом і інтонацією; ритмом, наголосом, мелодикою. Через аудіювання йде засвоєння лексичного складу мови і його граматичної структури. У той же самий час аудіювання полегшує оволодіння говорінням,читанням і письмом. Якщо учень розуміє звукову мову, йому легше зрозуміти графічну мову, тобто перекодувати те, що він бачить, на те, як це повинно звучати.
Комплексне рішення практичних, освітніх, виховних і розвиваючих завдань навчання можливе лише за умови впливу не тільки на свідомість учнів, але й проникнення в їхню емоційну сферу.
Одним з найбільш ефективних способів впливу на почуття й емоції школярів є музика, що представляє собою найсильніший психічний побудник, проникаючий в приховані глибини свідомості. Відомий педагог Ян Амос Коменський писав, що той, хто не знає музики, уподібнюється не знає грамоти. У школах Стародавній Греції багато текстів розучували співом, а в початковій школі Індії абетку і арифметику вивчають співом і зараз. Разом з дітьми співає і вчитель, як правило, захоплено і радісно.
Музика і спів можуть надати неоціненну допомогу у вивченні іноземної мови в школі.
Сформулюємо методичні переваги пісень у навчанні іноземної мови: