Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2013 в 21:16, реферат
Метод (буквально шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність.
Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку навчаємих в процесі навчання.
Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння навчаємими певного змісту навчального матеріалу.
Вступ………………………………………………………………………3
Поняття про методи навчання………………………………………..4
Основні групи методів………………………………………………5-10
Методи стимулювання пізнавальної діяльності
в процесі навчання…………………………………………………11-13
Методи контролю у навчанні……………………………………..14
Вибір оптимального поєднання методів навчання………………15
Формування сучасної інтелектуальної культури………………..16-17
Висновок……………………………………………………………18
Література…………………………………………………………..19
На основі репродуктивних методів найчастіше здійснюється програмоване навчання.
В цілому ж репродуктивні методи навчання не дозволяють в належній мірі розвивати мислення і особливо самостійність, гнучкість мислення, формувати у тих, що навчаються, навики пошукової діяльності. При надмірному застосуванні ці методи сприяють формалізації процесу засвоєння знань. Одними репродуктивними методами неможливо успішно розвивати якості особистості, як неможливо розвивати такі якості особистості, як творчий підхід до справи, самостійність. Все це вимагає застосовувати поряд з ними і методи навчання, що забезпечують активну пошукову діяльність учнів.
Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.
Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного навчання. В зв'язку з цим прийнято говорити про методи проблемного викладання навчального матеріалу, про проблемні і евристичні бесіди, про застосування наочних методів проблемно-пошукового типу, про проведення проблемно-пошукових практичних робіт дослідницького виду.
10
На думку І. Я. Лернера, цей вид методів включає в себе такі його окремі випадки, як метод проблемного викладання, частково-пошуковий, або евристичний, дослідницькі методи навчання. Окремими випадками проблемно-пошукового методу частково є запропоновані М.І. Махмутовим бінарні методи: пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий, спонукальний і пошуковий.
Проблемно-пошукові методи в дистанційному навчанні застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.
11
Різноманітні дослідження структури діяльності людини незмінно підкреслюють необхідність наявності в ній компоненту мотивації. Будь-яка діяльність протікає більш ефективно і дасть якісні результати, якщо при цьому у особистості є сильні, яскраві, глибокі мотиви, викликаючи бажання діяти активно, з повним відданням сил, переборювати неминучі скрути, несприятливі умови і інші обставини, наполегливо просуваючись до наміченої мети. Стереотипи утворюються при непроблематизованості змісту учбового курсу, а також при авторитарній позиції викладача і декларованості в педагогічному спілкуванні. Для того, щоб сформулювати мотиви навчальної діяльності, використовується весь арсенал методів організації і управління навчальної діяльності.
Кожний з методів організації навчальної діяльності володіє не тільки інформативно-навчальним, але і мотиваційним впливом. В цьому сенсі можна говорити про стимулююче-мотиваційну функцію будь-якого методу навчання. Функція стимулювання в цьому випадку немов би виходить на перший план, сприяючи здійсненню освітньої функції всіх інших методів.
Як відзначалося вище і в роботах, групу методів стимулювання і мотивації можна умовно підрозділити на дві великі підгрупи. В першу входять методи формування пізнавальних інтересів у навчаємих. В другій - методи, здебільшого направлені на формування почуття боргу і відповідальності в навчанні. Охарактеризуємо докладніше кожну з цих підгруп методів стимулювання і мотивації навчання.
Методи формування пізнавального інтересу
Спеціальні дослідження присвячені проблемі формування пізнавального інтересу, показують, що інтерес в усіх його виглядах і на всіх етапах розвитку характеризується трьома обов'язковими моментами:
Одним з прийомів, що входять в метод емоційного стимулювання навчання, можна назвати прийом створення на занятті ситуацій зацікавленості – введення в навчальний процес цікавих прикладів, досвіду, парадоксальних фактів. Багато викладачів використовують для підвищення інтересу до навчання аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю і діяльності видатних учених і суспільних діячів.
12
Успішно застосовуються і такі прийоми підвищення цікавості до навчання, як оповідання про застосування в сучасних умовах тих або інших передвіщань наукових фантастів, демонстрація цікавих експериментів.
Емоційність переживань викликають шляхом застосування прийому здивування, наприклад, парадокс Паскаля, при переконливості цих прикладів незмінно викликає глибокі емоційні переживання у студентів.
В усіх наведених вище прикладах показано, як методи формування інтересу, прийоми художності, образності, яскравості, цікавості, здивування викликають емоційну піднесеність, що, в свою чергу, порушує байдуже ставлення до навчальної діяльності і служить першим кроком на шляху до формування пізнавального інтересу.
Пізнавальні ігри. Цінним методом стимулювання інтересу до навчання можна назвати метод пізнавальних ігор, що спирається на створення в навчальному процесі ігрових ситуацій. Гра давно вже використовується як засіб збудження інтересу до навчання. В практиці роботи викладачів використовуються настільні і тренажерні ігри, за допомогою яких вивчається історія, тваринний світ, типи літаків і кораблів, тощо.
Навчальні дискусії. До методів стимулювання і мотивації навчання відноситься також спосіб створення ситуації пізнавального спору. Відомо, що в спорі народжується істина. Деякі викладачі уміло використовують цей метод. Найбільших результатів в цій області домагаються за допомогою дискусій, в тому числі й електронних.
Стимулювання шляхом аналізу життєвих ситуацій. В якості прийому стимулювання часто застосовується аналіз життєвих ситуацій. Цей метод навчання безпосередньо стимулює навчання за рахунок максимальної конкретизації знань.
Створення ситуації успіху в навчанні. Одним з дієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання є створення ситуації успіху у студентів, що зазнають певних труднощів в навчанні. Відомо, що без переживань та радощів успіху неможливо розраховувати на подальші успіхи в подоланні навчальних труднощів. Тому викладачам слід так підбирати матеріал, щоб студенти отримали на відповідному етапі доступне для них завдання, що придало б їм впевненості в собі. Ситуації успіху створюються і шляхом диференціації допомоги студентам у виконанні навчальних завдань одних і тих же рівнів складності. Важливу роль в створенні ситуації успіху грає забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери в ході виконання тих або інших навчальних завдань.
13
Сприятливий мікроклімат
під час навчання знижує почуття
невпевненості і побоювання. Стан
тривожності при цьому
Взагалі, перелічені засоби і методи навчання забезпечують досягнення першого якісного рівня інтелектуальної активності – стимулююче-продуктивного. Він характеризується наявністю зовнішнього джерелом стимуляції і відсутністю інтелектуальної ініціативи. Але, так як творчій процес явище багатофакторне, то на першому рівні, в умовах створення позитивної мотивації, ми теж маємо активізацію творчого процесу. До двох інших якісних рівнів відносяться евристичний та креативний, які передбачають аналіз структури діяльності, пошук нових оригінальних рішень, а також заміну формальних прийомів на самостійні проблеми.
14
Методи усного контролю. При індивідуальному опитуванні викладач ставить перед студентами декілька питань, відповідаючи на які він показує рівень засвоєння навчального матеріалу. При фронтальному опитуванні викладач підбирає серію логічно зв'язаних між собою питань і ставить їх перед всією аудиторією, викликаючи для стислої відповіді тих або інших учнів. Важливо мати на увазі, що треба продумувати форму і зміст з тим, щоб вони в здебільшості своєї були навчаючими.
Методи машинного контролю. Найбільш розповсюджений метод контролю в дистанційному навчанні. Програми для контролю можуть бути декількох виглядів: контролюючі, тренажерні і навчаюче-контролюючі. Програми для контролю складають, як правило, з методики контрольних програмованих вправ. Відповіді набираються або цифрами, або в вигляді формул, або ж з допомогою покажчика. Кожна програма дотримується високого ступеня об'єктивності контролю. Також через комп'ютерну мережу можна вирішувати багато питань за допомогою листування. Слід продумувати можливість введення конструктивних відповідей, створюючи систему простих елементів знань для цього.
Методи письмового контролю. В процесі навчання ці методи припускають проведення контрольних робіт, творів, письмових заліків. Подібні роботи можуть бути як тривалими, так і короткочасовими.
15
Критерії вибору методів навчання
При виборі і поєднанні методів навчання необхідно керуватися наступними критеріями:
При дистанційному навчанні особливу увагу приділяють можливості учбового змісту у всіх аспектах використання методів навчання.
Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання
Умовно можна виділити декілька прийняття рішення викладачами про вибір методів навчання:
Педагог незмінно віддає перевагу певному стереотипу застосування методів навчання незалежно від специфіки задач змісту, особливостей учнів.
Педагог намагається міняти вибір методів з урахуванням конкретних умов, але робить це шляхом стихійних проб, припускаючи помилки, обираючи новий варіант і знов без наукового обґрунтування вибору.
Рішення, що приймаються шляхом науково обґрунтованого вибору найбільш раціональних методів для даних умов з точки зору деяких певних критеріїв.
16
Пiзнaння як пpoцec вiдoбpaжeння i вiдтвopeння дiйcнocтi в cвiдoмocтi людини - вiчнe, нecкiнчeнe нaближeння миcлeння дo об'єкта, щo вивчaєтьcя, пoв'язaнe з пpeдмeтнo-пpaктичнoю дiяльнicтю. Зa cвoїм xapaктepoм видiляєтьcя тeopeтичнe i eмпipичнe, нaвчaльнe i нayкoвe пiзнaння. Пiзнaвaльнa дiяльнicть гpyнтyєтьcя нa пpeдмeтнo-чyттєвiй, нaoчнo-oбpaзнiй, cлoвecнo-миcлeнiй ocнoвi в нepoзpивнiй єднocтi з eмпipичнoю i тeopeтичнoю. Haвчaльнe пiзнaння oкpecлюєтьcя як тaкe, в якoмy викopиcтaнo в єднocтi eмпipичнe i тeopeтичнe, iнтyїтивнe i лoгiчнe в yмoвax cпiвpoбiтництвa з вчитeлeм, нa бaзi poзpoблeниx дидaктичниx тexнoлoгiй. Hayкoвe пiзнaння - цe тeopeтичнe aбo тeopeтикo-eкcпepимeнтaльнe пiзнaння. Cпeцiaльнoгo (“чиcтoгo”) нaвчaльнoгo пiзнaння нa пpaктицi нeмaє (вoнo б гaльмyвaлo пepexiд дo нayкoвoгo).
Щoб opгaнiзyвaти пiзнaвaльнy дiяльнicть cтyдeнтiв з мeтoю пiдвищeння poзyмoвoї i фiзичнoї кyльтypи, cлiд вpaxoвyвaти її бaгaтoгpaннicть.
Пo-пepшe, нaвчaльнe пiзнaння cлiд poзглядaти як цiлicний, peaльний (“живий”) пpoцec, щo включaє цiлi й мoтиви, eмoцiї i пoчyття, вoльoвi якocтi, a в ньoмy нayкoвe пiзнaння - як iдeaл дocкoнaлocтi.
Пo-дpyгe, нaвчaльнo-пiзнaвaльнa дiяльнicть пepeдбaчaє cпiвpoбiтництвo з виклaдaчeм, мeтoдикy нaвчaння, гoтoвий змicт, мeтoди i фopми opгaнiзaцiї. Boнa мoжe бyти peпpoдyктивнoю aбo чacткoвo - твopчoю.
Aнaлiз peпpoдyктивнoї
i твopчoї дiяльнocтi зa видaми
1. Caмocтiйнe poзв'язyвaння
ycвiдoмлeнoї зaдaчi, пpoблeми, a тaкoж дocягнeння
пiзнaвaльнoї мeти зa вiдoмим
2. Caмocтiйнe poзв'язaння ycвiдoмлeнoї пpoблeми i дocягнeння пiзнaвaльнoї мeти зa вiдoмoю зaгaльнoю cxeмoю дiй, визнaчeними eтaпaми, oкpeмими вкaзiвкaми, щo cклaдaють opiєнтoвнy ocнoвy дiяльнocтi (чacткoвo твopчий piвeнь дiяльнocтi). Ocнoвoю є тeopiя пoeтaпнoгo фopмyвaння poзyмoвиx дiй (П.Я. Гaльпepiн, H.Ф. Taлизiнa), Ha цьoмy eтaпi викopиcтoвyєтьcя мeтoд вiд aбcтpaктнoгo дo кoнкpeтнoгo.