Застосування уроків узагальнення та систематизації у ПТНЗ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 09:46, реферат

Описание работы

Метою виховання і навчання в нашому суспільстві є усе сторонній розвиток особистості. У зв’язку з цим перед психологічною наукою і практикою стоїть завдання: теоретично обґрунтувати і практично реалізувати таке навчання, яке б забезпечило формування особистості, яка б володіла високими духовними потребами, розвиненими пізнавальними здібностями. Це у свою чергу диктує необхідність так будувати пізнавальну діяльність на уроці, щоб забезпечити розвиток їх творчої активності.

Содержание работы

ВСТУП
2. Основний розділ .
2.1 Урок узагальнення та систематизації в ПТНЗ
2.2 Застосування уроку узагальнення та систематизації в ПТНЗ
3. Практична частина . Проведення уроку систематизації та узагальнення в ПТНЗ з дисципліни «Економіка» в групах першого курсу.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

КИРИЛКО.docx

— 45.72 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

 

Кафедра педагогіки та методики професійного навчання

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Дидактичні основи професійної освіти»

на тему:  «Застосування уроків узагальнення та систематизації у ПТНЗ» 

 

Виконав студент

гр. ЗКТ-С1-1                    Кирилко П.О.

 

Науковий керівник     Шалімова І.М. 

 

Оцінка    

 

Дата      

 

 

Харків 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

 2. Основний розділ .

2.1 Урок узагальнення та  систематизації в ПТНЗ

2.2 Застосування уроку  узагальнення та систематизації  в ПТНЗ

3. Практична частина . Проведення  уроку систематизації та узагальнення  в ПТНЗ з дисципліни «Економіка» в групах першого курсу.

 ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Метою виховання і навчання в нашому суспільстві є усе сторонній розвиток особистості. У зв’язку з цим перед психологічною наукою і практикою стоїть завдання: теоретично обґрунтувати і практично реалізувати таке навчання, яке б забезпечило формування особистості, яка б володіла високими духовними потребами, розвиненими пізнавальними здібностями. Це у свою чергу диктує необхідність так будувати пізнавальну діяльність на уроці, щоб забезпечити розвиток їх творчої активності.

Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі. 
 
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежать від мети і мотивів. З урахуванням цього урок такого типу містить елементи: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети й завдання уроку; мотивація учіння; сприймання й усвідомлення учнями матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання. 
 
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєн-ня умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи), підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. 
 
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання. 
 
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. 
 
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. 
 
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. 
 
Розглянуті вище структури уроків є орієнтовними. Вони передбачають варіативність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо.

 

 

2. Основний розділ .

2.1 Урок узагальнення  та систематизації в ПТНЗ

Систематизація знань невіддільна від їх узагальнення: чим ширше узагальнення, тим більше відображено між ними зв’язків і відношень, тим більш широке коло знань об’єднується в систему. В залежності від ролі і місця в навчальному процесі ми будемо розрізняти наступні етапи узагальнення і систематизації знань.

Первинні узагальнення - найбільш елементарні узагальнення, які здійснюються під час сприйняття (безпосереднього і посереднього) і усвідомлення навчального матеріалу. В результаті цього процесу в пам’яті учнів утворюються загальні уявлення про предмети і явища.

Локальні (часткові), або понятійні, узагальнення здійснюються на уроці в процесі роботи над засвоєнням нових понять (на етапі осмислення знань). Основним напрямком вчення з метою засвоєння понять є розкриття причинно послідових і інших зв’язків у вивчених об’єктах, виявлення їх внутрішньої сутності.

Міжпонятійні (або поурочні) узагальнення і систематизація, які заключаються у визначенні між виучуваними поняттями загальних і суттєвих ознак і властивостей, в переході від менш загальних до більш загальних понять, в об’єднанні засвоєних понять в системи, в розкритті зв’язків і відношень між елементами даної системи, розміщення їх у визначеному порядку і раціональній послідовності. Виділення даного виду узагальнення дає можливість вивчені на уроці поняття звести в єдину систему, передбаче6ну програмою або вчителем, і веде до засвоєння відповідних теорій і важливих ідей. Цей вид узагальнення і систематизації здійснюється головним чином на спеціально виділеному етапі уроку.

Тематичні узагальнення і систематизації повинні забезпечити засвоєння цілої системи або циклу понять, вивчених на протязі певного часу, які складають зміст розширених розділів програми.

Підсумкові узагальнення і систематизації служать для встановлення зв’язків і відношень між системами знань, засвоєними в процесі оволодіння цілим курсом, засвоєння цілісної системи знань по окремим галузям науки.

Уроки підсумкових узагальнень і систематизації проводяться в кінці вивчення того чи іншого навчального курсу. Для систематизації добираються основні положення, ідеї, теорії, які характеризують загальні закономірності історичного розвитку природи і суспільства.

Між предметні узагальнення і систематизації здійснюються по ряду близьких предметів (наприклад математики, фізики, хімії і інші) на спеціальних уроках між предметного узагальненого повторення.

Аналіз уроків узагальнення і систематизації знань і виявлення труднощів, зв’язаних з їх проведеннями, показує, що нерідко такі уроки перетворюються в уроки простого повторення (в загальному, актуалізація опорних знань часто перетворюється в просте відтворення матеріалу попереднього уроку без відповідності до того, як цей матеріал “працює” на тему і мету даного уроку), на яких формуванню системи знань, системності розуміння учнями вивченого матеріалу належної уваги не приділяється.

Тому, структура уроків узагальнення і систематизації перш за все повинна відповідати структурі самого процесу узагальнення і систематизації знань, в якому, як уже відмічалось, пропонується наступна послідовність роботи: від засвоєння і узагальнення окремих факторів до формування в учнів понять, їх категорій і систем, від них – до засвоєння більш складної системи знань, до оволодівання основними теоріями і ведучими ідеями даної науки.

Узагальнення і систематизація знань досягаються різними шляхами, засобами методами. Важливо, щоб в основі їх були виявлення і осмислення учнями головного, істотних понять та їх відношень і взаємозв’язків з іншими, уже засвоєними поняттями, ідеями, а не ілюстрація вчителем готових знань.

Особливістю системи математичних знань є те, що кожне наступне поняття чи твердження виводиться з попередніх на основі виявлення нових взаємозв’язків і відношень.

Учні мають усвідомлювати, що розрізнені відомості, і є передусім причиною труднощів при вивченні математики, а це призводить до нерозуміння суті і, отже, до втрати інтересу до предмету. Згрупований та систематизований матеріал легше і міцніше запам’ятовується, ним зручно користуватися в найрізноманітніших ситуаціях.

Як переконує досвід, систематичний виклад матеріалу підручника з наступним повторенням не забезпечує необхідного рівня системи математичних знань. Для цього потрібна чітка організація цілеспрямованої діяльності учнів на кожному уроці, причому виняткову роль відіграє самостійне логічне упорядкування ними навчального матеріалу. Слід врахувати, що осмислена самостійна систематизація знань потребує певного їх фундаменту і певного рівня розумового розвитку. На формування цієї важливої бази і має бути насамперед спрямована діяльність школярів.

В узагальненні і систематизації знань особливу роль відіграють графічні зображення, які є опорою абстрактних міркувань, своєрідним засобом що надає математичній ситуації виразності, чіткості, конкретності, заощаджує час і полегшує розумову діяльність учнів.

Графічні зображення розвантажують від читання громіздких словесних описань, одноманітних записів, дають змогу швидко збагнути суть завдання, встановити необхідні зв’язки і відношення для його розв’язання, а також побачити зв’язки і відношення між поняттями, закономірностями, явищами. Осмислити суть систематизації знань допомагають учням спеціальні картки-завдання, правила-орієнтири, алгоритми, узагальнюючі схеми, таблиці тощо.

Систематизуючі таблиці виконують ілюстративні, інформаційні, довідкові. навчальні та виховні функції. Використовуючи їх, зручно ілюструвати узагальнення окремих факторів, властивостей, послідовність кроків (дій), міркувань (побудов), розглядати всі можливі випадки розв’язувань, простежувати зв’язку, залежності, закономірності.

Виділення різними кольорами, шрифтами всього, на що необхідно звернути особливу увагу, допомагає кращому запам’ятовуванню, осмисленню суті. Це значно скорочує час засвоєння значної за обсягом інформації, сприяє розширенню знань і поліпшенню їх якості. Таблиці можуть бути і зразком для складання дома аналогічних. Виготовлення таблиць, схем алгоритмів на папері великого формату – це добра наочність при систематизації та узагальненні знань. Такі таблиці можна заповнювати поступово в процесі вивчення теми.

Можна виготовити відповідно до таблиці роздавальні картки-завдання – на прозорій плівці заповнюються вільні колонки, рядки. Всі самостійні завдання мають бути обов’язково перевірені. Учитель фіксує помилки і робить усе необхідне для усунення програми у знаннях учнів (дає додаткові пояснення, пропонує індивідуальні вправи, проводить консультації). Ефективним є взаємоперевірка і взаємоконтроль школярів.

На 1 курсі при узагальненні і систематизації набутих знань про лінійні функції, графіки, їх властивості та застосування таблиці 1 дасть змогу пригадати різні види лінійної функції (звернути увагу на у=а), взаємне розміщення лінійних функцій і використання їх для розв’язання рівнянь і нерівностей.

Вдалий добір завдань, самостійне оформлення таблиць, схем, алгоритмів уточнює, коригує і поглиблює знання школярів, сприяє розширенню їхніх пізнавальних можливостей, збагаченню уяви, реалізації творчих здібностей, формуванню наукової картини світу.

 

 

2.2 Застосування  уроку узагальнення та систематизації  в ПТНЗ

Урок узагальнення і систематизації знань

 

У підручниках з педагогіки підкреслюється велика роль повторення в

процесі навчання. У школі повторення проводять з такою метою:

 

- щоб учні не забували  вивченого;

 

- щоб закріпити необхідні  елементи знань на тривалий  період;

 

- для поглиблення і  розширення відомостей про раніше вивчені явища,

події, факти;

 

- для усвідомлення нового  матеріалу;

 

- для уточнення набутих  уявлень;

 

- для формування в учнів  практичних навичок і умінь;

 

- для систематизації і  узагальнення знань.

 

Структура уроку узагальнення і систематизації знань насамперед повинна

відповідати структурі самого процесу узагальнення і систематизації

знань, в якому передбачається наступна послідовність роботи: від

засвоєння і узагальнення окремих фактів до формування в учнів понять, їх

категорій і систем, а від них – до засвоєння все більш складної системи

знань.

 

Структура уроку узагальнення і систематизації знань має такі елементи:

 

1) Мотивація учбової діяльності  учнів.

 

2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

 

3) Узагальнення окремих  фактів, подій, явищ. Цьому етапу уроку найбільше

відповідають наступні методи узагальнення і систематизації знань (у

різному їхньому поєднанні): бесіда, демонстрація наочності, аналіз

таблиць. На уроках узагальнюючого повторення вчителі часто

використовують серії таблиць, ілюстрації, схематичні зображення,

діаграми, учбові карти.

 

Одним із важливих методів узагальнення і систематизації являється

самостійна робота учнів з підручником на уроці. При цьому можуть

застосовуватись різні прийоми роботи з текстом: читання і складання

планів, тез, конспекту, порівняння історичних фактів, явищ, процесів,

різних історичних епох. Робота з підручником пов`язується з розглядом

узагальнюючих таблиць, діаграм, графіків, схематичних малюнків.

 

До уроку зазначеного типу учнів слід попередньо готувати: виробляти у

них уміння узагальнювати матеріал по тексту, знаходити в підручнику

необхідні для нього матеріали і факти, формулювати висновки. До роботи з

підручником з метою узагальнення і систематизації знань слід привчати

учнів поступово. Спочатку це можуть бути завдання на висвітлення фактів,

подій, їхню оцінку, визначення причин і наслідків цих подій.

 

Для процесу узагальнення і систематизації на уроці велике значення має

правильна постановка завдань для роботи з підручником. Завдання для для

порівняння і співставлення, для встановлення причинно-наслідкових

зв`язків даються з метою уточнення окремих фактів і подій, отримання

чітких уявлень про події, явища, процеси. Широкі узагальнення вимагають

виконання таких завдань, які б стосувались всього матеріалу, сприяли

засвоєнню чіткої системи понять. Наприклад, такі завдання можна давати

учням 6 класу під час узагальнюючого повторення теми “Стародавній

Єгипет”: Як змінився суспільний лад Стародавнього Єгипту з найдавніших

часів до 1 тис. до н.е.? Як змінилося господарство Стародавнього Єгипту

з найдавніших часів до 1 тис. до н.е.? Проте з такими завданнями

справляться лише сильні учні. Доцільніше ці питання розчленувати і

розв`язувати їх на підставі роботи з підручником по частинах. Наприклад:

Охарактеризуйте заняття населення Стародавнього Єгипту в найдавніші

часи? Які знаряддя праці тоді використовувались? Як з часом змінились

знаряддя праці? Як це вплинуло на продуктивність праці? Значний ефект

при роботі з підручником на уроках систематизації і узагальнення знань

дає прийом порівняння і співставлення предметів, явищ, подій, фактів.

 

4) Повторення і узагальнення  понять і засвоєння відповідної  їм системи

Информация о работе Застосування уроків узагальнення та систематизації у ПТНЗ